Рухи якими оволодівають малюки, засвоюються в наслідок багаторазових повтореннях. Вих-ю необхідно забезпечити достатню рухову активність дітей. Слід орієнтуватись на фронтальний спосіб. Заняття проводяться з половиною групи, а в другій половині року зі всією групою. Спочатку діти виконують ходьбу та біг зграйкою разом з вихователем. Поступово вони засвоюють ходьбу та біг у колонні шикуючись при цьому довільно за допомогою вих.-я. бажано акомпанувати ходьбу та біг музикою, що сприяє розвитку почуття ритму, злагодженості рухів та орієнтування у просторі. Спочатку вони ходять сплескуючи в долоні, щоб краще сприймати ритм та темп мелодії, погоджуючи з нею ходьбу, а потім крокуючи під музику або удар в бубен, виконуючи вільний мах руками. Щоб зацікавити дітей вих.-ль пропонує імітаційні завдання: ходити як мишки, як конячки. Тривалість бігу у середньому темпі у межах 20 сек. А в повільному темпі 50 сек. Загально розвиваючи вправи виконуються після шикування в шеренгу або коло в основному вони мають імітаційні х-р. слід широко засвоювати вправи з предметами, з прапорцями, брязкальцями, кубом, мішками, стрічками та інше. Іноді можна давати довгі полиці (4 - 4,5 м) або великий обруч, за який тримається одночасно вся група дітей. Вони виконують 3 – 4 вправи, повторюють кожну з них 4 – 5 разів, стрибками 8 – 10 разів. В основній частині дітям пропонують 2 види основних рухів. Один з них більш складний (ходьба по дошці), а інший більш простий. Щоб можна було виконувати його відразу підгрупою дітей (6 – 8). Наприклад, лазіння по гім. стінці (2-3 дітей). З прокачуванням м’яча, одне одному (одночасно вся група або підгрупа). Основний рух можна виконувати потоком. Діти спочатку проходять по донці, а потім підлазять під дугу. При начанні основних рухів широко застосовують конкретні завдання з використанням орієнтування: добігти до прапорця. Вих-ль допомагає дітям та зацікавлює. Вих-ль показує дітям, що помилятися, як правильно виконувати вправу. Більшість вправ в –ль під час заняття, вионує разом з дітьми. Значної уваги з боку в-ля потребують малорухливі, слабкі, сором’язливі діти, а також ті, хто має недоліки у фізичному розвитку та руховій діяльності. Завершується основна частина рухливою грою, в якій беруть участь всі діти. Характерною особливістю ігор для групи є те, що всі діти виконують одну і ту саму роль, а головну роль бере на себе вихователь. У процесі гри він підказує правила її та показує рухи, які повинні виконувати діти. Кожна гра повторюється 3 – рази. У заключній частині заняття проводиться ходьба у повільному темпі, а іноді з імітацією. Закінчується заняття загальним схваленням дії дітей, аналіз їх діяльності не дається. Загальна тривалість заняття 15 – 20 хвилин.
При проведенні рухливих ігор набагато важче визначити фізичне навантаження, ніж під час виконання фізичних вправ, не пов’язаних з ігровими діями. Воно залежить від загальної навантаження на занятті з фіз..культури, хар-ку діяльності дітей на прогулянці від їхньої активності та інших фор. Ігрова діяльність захоплює дітей, і вони не відчувають втоми. А тому, щоб дошкільнята не перевтомлювалися, потрібно своєчасно припинити гру або знизити інтенсивність рухів. Зовнішні ознаки стомлення – часте дихання, почервоніння обличчя, пітливість та погіршення координації рухів. Для регулювання фізичного навантаження в грі застосовують різні методичні прийоми, зменшення або збільшення тривалості гри, а також кількості повторювань усієї гри або окремих її етапів, зменшення або збільшення площі (залу, майданчику) на яких проводиться гра, скорочення або збільшення дистанції, яку пробігають гравці, ускладнення правил гри (введення двох або трьох ведучих) кількості перешкод, які повинні подолати діти, введення короткочасних пауз для відпочинку або уточнення й аналізу помилок. Тривалість гри залежить від мети, яку ставить вих-ль, умов в яких вона проводиться (заняття, прогулянка) віку дітей та їхньої кількості. Закінчити її треба своєчасно коли дошкільнята одержать належні навантаження. Після закінчення гри (особливо великої рухливості) діти виконують ходьбу з поступовим уповільненням темпу, що сприяє зниженню фізичного навантаження і приводить пульс до норми.
Діти ІІ мол. групи швидке оволодівають такими видами рухів, як повзання по відлозі, пролізання в обруч, підлізання під дугу або мотузок, натягнутий на висоті 40 – 50 см, від підлоги, та ін. При повзання в упор стоячи під дугу або по гім. лаві дитина спирається на носки, а руками на кисті (як Ведмедик). Починаючи повзання, зігнуту праву ногу, підтягують під груди «Ліву руку» одночасно з цим висувають вперед ноги. Після цього підтягують до грудей ліву ногу, праву руку висуваються вперед і тіло переміщають вперед до повного висування правої ноги. Повзати можна, на колінах і ліктях, а також на колінах і кістях. Пересування рук і ніг під час повзання може виконувати однойменним і різноманітним способами. При різноманітному способу: спочатку висувають ліку руку й праву ногу, а потім праву руку й ліву ногу. При однойменному способу одночасно рухаються права рука і права нога, потім ліва рука й ліва нога. Дошкільнят навчають повзати обома способами. Вправи з повзання поєднують з рухами які сприймають випрямленню тулуба. Дош-ки всіх вікових груп повинні оволодіти вправами у підлізання під дугу (мотузку). Та прорізанні в обруч боком і грудьми вперед. Підлізаючи й пролізаючи грудьми вперед, дитина підходить до обруча, ступає крок вперед, присідає, просуває вперед голову і тулуб, потім – другу ногу. При підлізання та прорізання боком дитина повертається лівим або правим боком , робить широкий крок вперед, нахиляється, просуває вперед голову й тулуб, а після цього – другу ногу. У середній групі вправи з повзання закріплюються і удосконалюються. Перед дітьми ст..групи під ас вик-ня вправ з повзання ставленять підвищення вимоги. Старші дош-ки швидко оволодівають вправими у перелітанні через чім. лаву або колоду. Дітям цього віку пропонують повзання по пластунський. Дитина лягає щільно на підлогу обличчям донизу і підтягує праву (ліву) ногу і одночасно витягує якомога далі ліву (праву) руку: відштовхуючи зігнутою ногою. Просуває тіло вперед, підтягує дуругу ногу, втягує другу руку і продовжує рухатися вперед. Голови під час повзання не слід високо піднімати.
Взагалі дітки дуже люблять кататись на санчатах. Цей вид вправ спортивного характеру можна проводити з дошкільниками дитячого садка у всіх вікових групах, але треба враховувати вимоги програми і фізичну підготовленість дітей. З катанням на санках ми виховуємо дисциплінованість: дотримуватись правил, чекати своє черги. Особливо малята люблять спускатися з гірки. Катання на санках проводять під час ранкової або після обідньої прогулянки. Температура має бути не нижча ніж - - 12C. Спочатку дітки вчаться возити саночки просто за мотузочку, а потім треба показати як правильно можуть одну дитину возити вдвох, потім вони міняються місцями. Везуть ~ 10 – 15 м. можна возити так: один тримає за мотузку, а інший підштовхує ззаду. З гірки дітей навчають кататись потім, коли навчаться кататись на рівних поверхнях, але спочатку з маленьких ( невисоких). Для цього треба створити гірку, утоптати сніг і залити її водою. Вихователь молодшим діткам допомагає сідати верхи, треба поставивши напівзігнуті ніжки вперед і тримати мотузочку пере собою. Кататися лежачи на животі, і їхати вниз головою дуже небезпечно. Після спуску треба відпочити 1,5-2 хвилини, а потім можна з’їздити знову. Якщо треба під час спуску повернути санки треба міцно тримати мотузку і притискаючи полінами санки, відхилити тулуб назад і трохи в той бік, куди їх треба повернути або ніжку опускають з того боку, в який треба повернути. Ніжку треба поставити на п’яту. Зупинятись: треба опустити на сніг п’яти, і натягуючи мотузку, відхилити тулуб назад, щоб трішки підняти передню частину санчат. Підніматись на гірку слід повільно, не бігти, не обганяти інших дітей, дочекавшись поки товариші з’їде з гірки, щоб не було зіткнення, перебігати дорогу також не можна, підніматись треба по спец. зробленій доріжці. Дітки у молодших групах катаються 40 – 45 хв., а в старших 45 – 60 хвилин. По сигналу вихователя всі дітки збираються і заходять у групи.
Для проведення ранкової гімнастики потрібно створити відповідні умови (чисте провітрювання приміщення). Ранкову гімнастику в усіх вікових групах починають з шикування дітей в колону по одинці під час шикування групах допомагає малюкам стати один за одним. Спочатку виконується нетривала ходьба (30 – 90 сек) у бадьорому темпі. Залежно від розміру залу або майданчика діти обходять його 1 -2 рази. Під час ходьби вих.-ль стежить за поставою своїх дітей. Ходьбу доцільно супроводжувати музикою або ударами в бубон. Для профілактики плоскостопості дітям пропонують ходьбу на носках (як мишка, лисичка або котик) на внутрішньому та зовнішньому боці стопи (як клишоногий ведмедик). Також ходьба дітям пропонують біг у повільному або середньому темпі, після цього вони переходять на ходьбу. Якщо ранкова гімнастика проводиться з предметами, треба заздалегідь продумати спосіб їх розташування. Під час ходьби перед шикуванням, діти беруть предмети проходять з ним одне коло, а потім перешиковуються. Важливе значення при, цьому має спосіб тримання предмета в руці під час ходьби. Гімнастичну палицю, обруч. М’яч, складену вдвоє скакалку тримають у правій руці: прапорці, кубик, брязкальце в обох руках, опущених до низу. Для організацій проведення ранкової гімнастики вих-ль шикує дошкільнят молодших груп в коло. Щоб зручніше було виконувати вправи, групу треба розімкнути. За командою вихователя діти роблять 2 -3 крока назад – коло стає широким і нікому не заважає. Середню групу перешиковують з утворенням ланок. Діти йдуть у направлення кеглів, поставлених на певній відстані один від одного в кінці залу. На них орієнтується ведуча, щоб дотримуватися потрібних інтервалів між колонами. В рядах діти розминаються на ходу на відстань піднятих вперед рук. У молодших групах у зв’язку тим, що рухова пам’ять малюків недостатньо розвинена, вих.-ль після кінця. Починаючи виконує її з дітьми від початку до кінця. Починаючи з середньої групи , після показу і пояснення він лише починає вперед з дітьми ( 1-2 повтори), а потім дошкільнята виконують самостійно. Якщо вправи знайомі дітям, то досить нагадати назву руху і вихідне положення. Особливу увагу слід звернути на дихання, через ніс. Після кожної вправи роблять паузу ( 10 – 15 сек) для відпочинку, та врегулювання дихання, під час якої вих.-ль пояснює наступну праву. Закінчується ранкова гімнастика бігом у середньому або повільному темпі. Тривалістю його залежить від віку дітей. Біг змінюється повільною ходьбою. Під час ходьби рекомендується давати вправи на дихання з рухами рук.
З дітьми дошк.віку проводять три види р/ігор: сюжетні, ігрові вправи та ігор з елементами сорту (городки, баскетбол, футбол). Проведення ігор з елементами спорту вимагає чіткого пояснення правил, обов’язковим є оволодіння кожною дитиною рухових навичок (технікою рухів) за середньої і малої рухливості. Перед тим, як вибрати гру, треба визначити мету, врахувати вікові можливості дітей, їх інтереси та фіз.підготовленість місце і час проведення, а також погодні умови. Повторення вивчення р/ігор проводиться з деякими ускладненнями правил. Визначаючи гру слід врахувати її місце в режимі дня і дотримуватись послідовності в діяльності дітей. На заняттях фіз..кільтури плануються ігри великої рухливості. Вони входять в основну частину, проводяться з усією групою і мають навчальний характер. У заключній частині включають ігри малої рухливості, щоб зменшити фізичне навантаження. На прогулянці за годину до сну та після нього проводять ігри будь-якої рухливості. З дітьми всіх вікових груп під час ранкової та після обідньої прогулянок проводиться не менше 4- 5 р/ігор, влітку кількість збільшується до 5 – 6. До проведення гри треба підготуватися вивчити її зміст, правила, вірші та пісні, що її супроводжують, відпрацювати рухи, які вихователь показуватиме. Перед тим, як розпочати гру, бажано зацікавити неї, щоб малята краще виконувати рухи. Діток краще розставити в те, положення, з якого вони починатимуть гру. В іграх з шикуванням у коло (Відгадай по голосу), вихователь стає разом з дітьми у коло. Якщо гра починається з бігу врозтіч («Гуси – лебеді», «Рибаки і рибки»). Дітей зручніше шикувати в шеренгу, або зібрати їх біля себе в півколо, щоб усім було видно і чутно. Не рекомендується ставити дітей обличчям до сонця. Це негативно впливає на зір. Пояснювати зміст гри треба виразно, доступно, коротко, щоб не стоплювати дітей. У ході гри правила, виконання яких викликає труднощі у дітей, треба показати, як вони виконуються. Пояснивши гру в старший групах вихователь перевіряє чи всі діти зрозуміли її, ставить їм кілька запитань щодо змісту і правил. Гра проходить злагоджено і чисто (чітко), якщо діти зрозуміли, засвоїли правила. Важливий момент – вибір ведучого або кількох. Ведучого можуть вибирати і діти (лічилкою) обов’язковою умовою проведення командних ігор у старшій групі є правильне комплектування команд і підгруп). Вони мають бути рівними за силами і складом. Команди діляться на команди за допомогою рахунку або фігурного марширування, а це за призначенням капітанів команд. Кожна рухлива гра, починається за командою вихователя.: «Увага, увага», «Руш») ігри сюжетного характеру «Квочка і курчата»); не потребують чітких команд. Можна спокійно сказати: «Гру почали», Раз – два – три». Після того, як діти почали гру, вихователь, уважно стежить за ходом гри і поведінкою дітей. Під час гри педагог дає рекомендації, дітям, які допускають помилки або порушують правила. Зауваження слід робити, не заважаючи ходу гри. Гру зупиняють тоді, коли більшість дітей допускають грубі помилки. Особливої уваги потребують малоактивні діти. Після закінчення гри діти виконують ходьбу з поступовим уповільненням темпу. Потім підбивають підсумки. Слід вказати деяким дітям (командам) на помилки. Треба відзначити діток, які активно грали, дотримувались правил.
У кожній віковій групі з дошкільниками проводяться фіз.розваги 2 – 3 рази на місяць, які плануються у другу половину дня у приміщення або на майданчику. Зміст фіз.-розваг складають рухливі ігри, вправи та ігри, спорт. хар-у, вправи на фізкультурних тренажерах. Планування фіз.-х розваг здійснюється вих.-ль відповідно до рухової підготовленості дітей, наявності фі-го інвентарю, та обсадження. Головна мета вих.-ля під час проведення фіз.-х роваг створення у дітей радісний настрій, удосконалювати їх рухові вміння та навички у невимушеній ігровій обстановці. Залучати дошкільнят до систематичного виконання фізичних вправ. У мол-й та середній групах планують рухливі ігри або ігрові завдання, які викликають у дітей імітаційне піднесення: хто точніше прокотить м’яч у ворота, добіжить до кубка і покладе його у кошик. Значне місце тут займають рухливі ігри сюжетного характеру, у яких бере участь всі група. У старшій групі дітям пропонують знання на краще виконання фіз..вправ. Наприклад виконати чітко лазіння по гімнастичній стінці. Або драбинці різноманітним способом влучити м’ячем в ціль, хто довше пострибає зі скакалкою та інше. Тривалість фіз..розваг залежить від віку дітей і складає 30 – 50 хвилин. Фіз. розваги не потребують спец.підготовки. В основному вони будуються на раніше вивчених дітьми вправах та іграх. Однак це не виключає розучування нових рухливих ігор з нескладними правилами та сюжетом. У старших групах нові ігри естафетного характеру можна широко застосовувати під час розваг. Вихователь бере активну участь у проведенні фіз.. розваг. Він організовує гру, є суддею змагань, подає команди на початок та закінчення гри, робить зауваження дітям, які порушують правила гри, добиває підсумки розваг.
46. Оха-те зміст лікарсько-педагогічного контрою за системою фізичного виховання в дошкільному навчальному закладі.
Успішне вирішення завдань з фз-ю вих.-ня дітей значною мірю залежить від якості лікарсько-педагогічного контролю. У дошкільному закладі він здійснюється за такими направленнями. - Систематично проведення медичних оглядів і оцінки стану здоров’я, нервово – психічного та фізичного розвитку, функціональних можливостей та динамічного розвитку рухів дітей. - Спостереження за проведенням різних організаційних форм фізичного виховання, контроль з змістом, методичного проведення фізичних вправ, відповідні їх анатомо-фізіологічних можливостей дитячого організму, організація рухового режиму. - Систематичне спостереження за санітарно-гігієнічним станом, місць занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, рухливих ігор, вправ спорт-го характеру, загартовуючи процедур. - Постійний контроль за дотриманням режиму дня та організацією раціонального харчування у дошкільному закладі. Лікарський та педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей тісно пов’язані одне з одним і обумовлені спільною роботою медичних працівників та педагогів.
Біг схожий з ходьбою: є циклічність рухів, їх послідовність, черговість рухів ніг і рук. Біг є інтенсивнішим рухом, йде більш навантаження на дихальну і серцево-судинну систему, більш навантажується м’язовий апарат. У другій мол.групі ще рухи нескоординовані. Треба привчати бігати не наштовхуючись один на одного. Координувати і усувати зайві рухи, виробляти вміння бігати в рівномірному темпі, в колоні і врозтіч. В середній групі дітки під час бігу ногу ставлять з носка, положення рівня, трьох нахиляючись вперед, стегно рухається вперед – угору, ручки мають бути зігнуті в ліктях, стопи ставлять паралельно, рухи залежно від роботи ніг. правильно бігати допоможуть такі вправи, як біг з переступанням через кубики, м’ячі, бік з високим підніманням стегна і т.п. в цій віковій групі бігають врозтіч, один за одним та парами, по колу і т.д. мають також чути сигнал вихователя, наприклад гра. «Увага» - плеснути в долоні – біги, ще раз плеснути – зупинитись у старшій і дошк. групі і підготовчій йде біг з зміною темпу, ногу ставлять з носка, рухи також були зігнуті в ліктях. Мають бути такі вправи: біг з наступанням на риски, проведенні через 70 – 80- см, біг у різних напрямках, також біг у підніманням стегна, звичайним кроком, оббігання предметів, за сигналом вихователя і т.д. біг у ІІ мол.групі та середній безперервно 20 25 се, в старшій і підготв. 30 – 35 сек, тим самим старша група до 25 м, у 7 р. – 30 – 35 м., а малюки – до 15 метрів. Доцільними будуть р/ігри з бігом навипередки, швидкості і спритності у старших дітей, можна проводить змагання, зокрема «Хто швидше», у малят вправи з ловінням і втіканням.
Фізкультпауза проводиться між заняттям, крім того, якщо наступним заняттям є музика або фізкультура. Вони знижують втому та підвищують працездатність. Зміст фізкультпаузи становлять ігри середньої рухливості, зокрема «Знайди прапорець», «Совонька», т.д. Хороводні – такі як «Коровай», і т.д. комплекс справ ритмічної гімнастики або загально розвиваючих вправ (5-6), але які вже діткам знайомі. Якщо не вулиці у теплу погоду, то використовують прокочування, кидання, ловіння м’яча одне одному, ігри з малим м’ячем, стрибки (скакалка) і т.д. Фізкультпауза має закінчуватись за 2 – 3 хвилини. До початку заняття, діти мають заспокоїтись і підготуватись до наступного заняття. Триває фізпауза 6 – 10 хвилин. У старшій групах фізкультпауза може складатись і комплекс загально розвиваючих вправ і р/ігор (комбінований характер). Р\гра проводиться після комплексу вправ.
Під час прогулянки в першу половину дня тричі на тиждень взимку та в період літнього заняття, а в теплу пору року всі заняття з фіз..культури виносяться на фізкультурний майданчик. Науковим дослідженням (О.Г.Аракелмен, Л.В.Карманова, Г.В.Шамічіна та інші) доведено що для зміцнення здоров’я та зниження захворювання у дітей найбільш доцільним є поєднання адаптації організму до фізичних навантажень та одночасно до впливу факторів зовнішнього середовища, зокрема холодного повітря. У прохолодну погоду, взимку і восени) заняття планують на другу половину прогулянки. Після завершення діти заходять у приміщення, де переодягаються і готуються до обіду До змісту занять з фіз..куьтури входять: фізичні вправи, рухливі ігри, вправи спорт. характеру. Вправи для занять на свіжому повітрі добираються відповідно до пори року, наявності інвентарю на фіз.-го обладнання на майданчику, екіпіровки дошкільнят, та ступеня володіння рухами. У цих заняттяз основним рух можуть виконуватися у комбінації з декількох впав (за типом смуги перешкод). При цьому широко застосовується ігровий метод навчання та удосконалення основний рухів. Влітку на навесні до їх змісту водять практично всі фізичні вправи та ігри, які пропонує програма з з фіз.. культури. Пізньої осені до занять додають вправи з ходьби, бігу, стрибкі (у довжину з місця, у глибину в яму з піском, метання в ціль, підлізання, прорізання в обруч, вправи з рівноваги, рухливі та спортивні ігри. Якщо не майданчику мокро, заняття можна проводить на окремих верендах, де застосовують різноманітні вправи у рівновазі (ходьба по лаві, по дошці, підлізання, прорізання, метання. В-лю слід чітко продумати організацію дітей, особливо під час основної частини, запобігати тривалих пауз. Заняття з будь яку пору року може складатися з 3 – 4 рухливих ігор, за таким принципом добору: перша гра – середньої рухливості, наступні – зберігають високий рівень рухливості, а завершується заняття грою малої рухливості. Кожне гра повторюється 3 – 5 разів. Зміст заняття можуть повністю складати вправи або ігри спорт.характеру, у яких бере участь вся група. Влітку – бадмінтон, футбол, баскетбол, хокей на траві, велосипед плавання. Заняття на повітря складається з 3 частин: підготовка, основної, та закінчення. В основній частині розучуються або вдосконалюються основні рухи, вправи та ігри спорт.харак-у рухливі ігри. При цьому слід застосовувати найбільш ефективні способи організації дітей, фронтальним, груповий, поточний або колове тренування. Заключна частина має забезпечити поступове зниження фізичного та емоційного навантаження; нормалізувати роботу дихальної і серцеву – судинної системи. До неї входять різновиди ходьби у повільному темпі або малорухома гра.