Д/гра – гра, спрямована на формування у дитини потреби в знаннях, активного інтересу до того, що може стати їх повним джерелом, удосконалення пізнав. умінь і навичок. Вони урізноманітнюють на вч.діяльність, вносять елемент цікавості. Використ. у всіх віковий групах для уточнення, закріплення набутих знань. Є 2 види д/гор як ігровий метод: а) власне д/гра; б) гра – заняття. Провідна роль належить тат вихователю, який є організатором. У д/грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізн) та ігрова сторони. Структура – д/гри. Д/та ігрові завдання. Наявність д/завдання підкреслює спрямованість навч. змісту гри на пізнав. діяльність дітей. Д/та ігрові завдання відображають взаємозвя’зок навч. і гри. Правила гри кожної д/гри спонукають дошкільн.керувати своєю поведінкою, оскільки йому часто доводиться діяти всупереч безпосередньому імпульсу.дотримання правил вимагає від дитини вольових зусиль, уміння взаємодіяти з іншими, переборювати начат.емоції. Ігрові дії, завдяки ігровим діям і правилам д/гри, що використ.на заняттях, роблять навчання цікавішим, сприяють розвитку довільної уваги, формування, передумов для глибокого оволодіння змістом програмового матеріалу. Результат гри. Результатом д/гри є її фінал. Для вих-ля це рівень засвоєння знань, успіх у розумовій діяльності, гармонійних взаємин. Ігровий задум, ігровій дії та правило тісно пов’язані між собою: задум визначає характер ігрових дій, а дотримання правил допомагає в їх здійсненні та розв’язанні ігрового завдання. Організація і керівництво д/іграми передбачають роботу ви-ля щодо підготовки гри, проведення її, аналізу гри та її результатів. Треба підібрати д/матеріал згідно віку, можливостей дітей згідно програмов.змісту, час проведення, вивчити гру, продумати методи і прийоми керівництва нею. Ознайомленню дітей зі змістом д/гри сприяють демонстрування предметів, картинок, короткі бесіди. Треба діток ознайомити з правилами гри, дид.завданнями. При ознайомленні з ново. д/грою дітей сер.і старш.віку ви-ль враховує їхній досвід,актуальні для них кавчал.-вих. Завдання, пояснює кілька суттєвих правилЮ решту правил і деяких ігрових дій уточнює під час гри. Дітей підг. Гр..- знайомить зі змістом допою. гри, разом з ними аналізує ігрові правила, і роз’яснює їх значення. Під час проведення підсумків гри важлива об’єктивна оцінка – це є необхідною умовою ефективності д/ігор як методу формування пізнав., рухової активності дошкіл., вихов. мор.поведінки. Аналіз гри передбачає з’ясування ефективності її підготовки і проведення, інд. Особливостей дітей, збагачення майб. ігрових задумів новим матеріалом. Ефективною є сам ост. участь дітей у д/іграх. Керівництво вих.-ля сам ост. д/іграми залежить від освоєння дітьми їх правил, знання й усвідомлення завдань педаг. Продумано добирає ігри, згідно віку, створювати ігровий настрій.
Заняття з фіз.культури відрізняються за змістом і пед..завданнями. за змістом: на комплексні; заняття з акцентом на певний вид навчального матеріалу. в д/с поводять комплексні (на них виконують загальнорозвиавючі вправи, основні рухи і р/ігри), ковзани і т.д.) Пед.завдання: ознайомлення з новим матеріалом, вивчення, закріплення і удосконалення фіз..вправ, контрольні і заняття мішаного типу. Вивчення нових матеріалів – після занять з ознайомленням нового матеріалу, іде пояснення виконання вправи, показ, виправлення помилок, надання допомоги, оцінки і т.д. ознайомлення з новим матеріалом – демонстрування нової вправи, розповідь про способи виконання даного руху, потім іде виконання дітьми з допомогою вихователя; закріплення і удосконалення – поступово автоматизуються елементи вправи, з поступовим переходом у підсвідомий контроль за її виконанням даного руху, потім іде виконання дітьми з допомогою вихователя: закріплення і удосконалення – поступово автоматизуються елементи вправи, з поступовим передом у підсвідомий контроль за її виконанням, можна ці вправи використати у р/іграх. Заняття мішаного типу – це з вивченням нового матеріалу діти вдосконалюють техніку виконання вправ і рухових дій, що раніше вивчалися. Контрольні заняття (на поч..і наприкінці кварталу або навч.року). Це дає можливість побачити яких знань досягли дітки за цей період. Їх кількість (занять) в старшій групі збільшуються) Контроль здійснює завідуючий, методист. У кожному типу занять існуть свої пед..завдання. зокрема, стрибки у висоту з розбігу: д/мета – сформувати завдання: ознайомити дітей із стрибком у висоту з розбігу; вивчити елементи стрибка і т.д.
Фізичне навчання – це певна міра впливу фізичних вправ на організм учнів. Особливої уваги вих.-ля вимагає визначення та регулювання фіз..навантження тому що від них суттєво залежить результати певну вел-у впливу вправ що вих.-ля, на ті чи інші органи, системи органів його весь організм у цілому. Фізичне навантаження залежить від багатьох факторів: хара-ру вправ, поєднання різних видів рухів їх інтенсивність, тривалості, кількості повторень темпу виконання координаційної складності, ступеня засвоєння даного руху та ін.. Воно також залежать від нервового психічного напруження дитини іі емоційного стану. Всі ці фактори враховуються при регулювання фіз..навантаження у процесі занять. Доцільний чергування фізичних навантаження з відпочинком, більш інтенсивні рухи з менш інтенсивними більш складні за структурою з між складними, засвоєння дітьми вправи з новими. Отже дозувати навантаження - це змішувати його осяг та інтенсивність. Внутрішнім протягом навантаження є реакція організму як відповідь на виконану роботу. У кожному з-ті рекомендовано передбачити 2 – 3 коротких, «пік навантаження тривалістю до 2 хвилин». Після вих.-ня найбільш інтенсивних вправ (стрибки в довжину висоту, лазіння по канату) відновний період у дітей у середньому триває 1,5- 2 хвилини. За цей час пульс, як правило знижується до вихідних даних, а перебудово глибших дихання практично відбувається через 20-30 сек. Отже, паузи для відпочинку після вик-ня вправ, які дають значне навантаження на організм дитини, не повинні перевищувати 1,5 – 2 хвилини. Після виконання рухів середньої і малої інтенсивності (стрибки в глибину, вправи з рівноваги) час на виз починок скорочується до 25 – 40 сек. За певних ознак перевтоми треба негайно знизити навантаження, дати змогу відпочити. До внутрішнього навантаження належать: частота і глибина дихання, хвилинки та удар об’єм серця, кров’яний тиск, інтенсивність потовиділення, ступінь почервоніння, блідість, погіршення координації рухів. До зовнішніх навантаження належить його обсяг та інтенсивність. Інтенсивність навантаження – це кількість виконання роботи за одиницю часу. Обсяг навантаження виз-ся тривалість роботи та загальною кількістю вправ, виконаних на заняття. За величиною фізичні навантаження можна поділити на активізуючи, закріплюючі, розвиваючи й такі, що пришви чують розвиток.
Існують такі способи організації дітей на заняттях з фізичної культури індивідуальний, фронтальний, груповий, змінний. Вибір певного способу організації дітей під час виконання рухів залежить від пд..завдань, засвоєння. І індивідуальному способі одна дитина показує рухи, а інші дивляться. Застосовується, коли потрібно підстрахувати дитинку (лазіння по гімн. Стінці і т.д.); у молодш. групах при ознайомленні з новим рухом. Фронтальний спосіб застосов. Впідготовчих і заключних частинах при розучуванні нескладних рухів, при закріплені вже засвоєних. Перевага – забезпечення високої моральної цільності заняття, максимальне охоплення дітей рухової діяльності. Поточний – це виконання по черзі одного і того ж руху, найчастіше з шикуванням у колону (прорізання в обруч і т.д.) під час виконання руху вих-ль можу побачити кожну дитину – поправити її, зробити зауваження, сказати як правильно треба зроби. При груповому способі організації діти кожної підгрупи мають своє завдання, потім підгрупи міняються місцем. Тут має важливе значення правильний підбір вправ на зіні групи м’язів і розвиток фіз..якостей (за Богінич, наприклад, вправи з лазіння або рівноваги раціонально поєднувати із стрибками в висоту або довжину). Змінний спосіб організації рух виконується одночасно кілька дітей ( 3 – 7),а решта спостерігають, чекаючи своєї черги (метати в ціль). При цьому способи легше вихователю спостерігати за дітьми, націлювати їх, пора виляти недоліки. Колове – це коли діток ділять на декілька підгруп і кожна з них виконує своє завдання, приблизно через 2-3 хв, діти виконують нові вправи. Тут іде комплексний розвиток у дітей фіз..якостей. цей спосіб виконується на поч..основної частини заняття.
26. Оха-те особливості організації фізкультурних свят на днів здоров’я в дошкільному навчальному закладі.
Організм дитини розвивається безперервно. Протягом перших років у дитини не тільки інтенсивно збільшується вага внутрішніх органів, легені, серце, нирки, печінка та інше, а й удосконалюються їхні функцій. Зміцнюється опорно – рухливий апарат, збільшується довжина та вага тіла, розвиваються функції аналізаторів, мова та удосконалюються психічні процеси (пам’ять, мислення). Фізичний розвиток у ранньому віці та дошкільному віці хара-ся безперервною зміною оси – антропометричних показників: довжини та маси ваги, окружності голови, грудної клітки. Довжина тіла дитини за 1-й рік життя збільшується на 20-25 см. наприкінці дошк. віку довжина тіла збільшується у 2 – 2,5 рази. Вага тіла дитини на першому році життя потроюється (10-10,% кг). Наприкінці дошк.віку вага збільшується у 2 рази в порівняння з вагою тіла однорічної дитини. Процес окостеніння скелету відбувається протягом усього періоду дитинства. Протягом дошк.віку інтенсивним відбувається розвиток стопи. У 5 – 6 років значно збільшується вага мускулатури зростають сила та працездатність м’язів. До 6-7 років закінчується процес формування тканини легень та дихальних процесів. У цьому віці черевне дихання поступово зміцнюється, а період від 4 до 6 років поступово починає переважати грудне дихання. З раннього віку дитина привчається дихати через ніс. За період від народження до 6 років від-ся перебудова діяльності серцево-судинної системи, а більш оптимальний рівень функціонування, у зв’язку з чим збільш-ся можл-ті дітей у рух.діял. Нервова система спрямовує і контролює всі процеси в організмі. Вано проходить тривалий шлях розвитку. У новонародженої дитини існують тільки безумовні рефлекси: смоктальний, ковтальни, захасний та інші. Однак вже у перші місяці життя виникають умови рефлекси на комп.подразники. на 3-4 мал.спост. перший умовні фіксовані рефлекси. Найбільш складні лобні ділянки мозку дозрівають до 6 -7 років. Система фізичного виховання в дошк.закладах має орієнтуватися на знання анатомо-фізичних та психологічних особливостей дітей різних вікових груп.
Навчання фіз..вправ під час занять потребує організації активної рухової діяльності дітей відповідно до певних психологічних та фізіологічних закономірностей розвитку їх організму. Врахування цих закономірностей обумовлює визнавання в структурі занять 3-х складових частини. Підготовчий, основний та заключний. Послідовність розміщення цих частин відображає закономірності зміни, працездатності організму дитини під впливом фізичних навантажень. Тому воно стабільне для будь якого типу заняття. Зміст та тривалість кожної частини може варіювати залежно від віку дитини, рівня їх рухової підготовленості та конт.дидикт.завдань заняття. Підготовча частина має мету організувати дітей, зосередити їхню увагу на вих.-ні фіз.. вправ, створити бадьорий настрій, забезпечити психологічна та фізіологічну підготовку організму дітей до розв’язання осн.завдань заняття. У цій частині вирішуються відносно самостійні завдання: формування та закріплення навичок стройових і загально розвиваючих вправ, формування правильної постави, розвиток рухових навичок. Кожні 2 тижні у цій частині з-тя розучується комплекс загально розвиваючих вправ, який потім вих.-ля під час ранкової гімнастики. Тривалість підгод.частини з-тя 7-12 хв. Основна частина з-тя присвячується навчанню та вдосконаленню в дітей основних рухів (стрибки, метання, лазіння) вправ спорт. характеру (плавання ходьба на лижах), комплексному розвитку фізичних якостей вих.-лю морального, інтелектуального та вольових якостей. Важливе місце відводиться рухливим іграм. Ця частина з-тя розподіляється на такі види діяльності і безпосередньо виконання дітьми фізичних вправ, участь у рухл. грі сприймання й усвідомлення показу і появлення вих.-ля. Необхідний відпочинок, допоміжні дій. Тривалість основної частини 12 – 25 хвил. Заключна частина з-тя має забезпечити поступовий перехід дітей стану збудження до відносно спокійного стану. Починається з сер.групи в кінці з-ня вих.-ль підбиває його підсумки, робить короткі зауваження. Тривалість заключної частини 1 – 5 хвилин.
Дослідження Т.І.Дмитренко, В.П, Фролова, А.В. Карманової. Вправи спорт. харак. та ігри урізноманітнюють діяльність дітей під час прогулянки, збагачують їхній рухливий досвід і є активним відпочинком після заняття. Вправи спорт. харак. проводять одночасно, з усією групою (плавання, ходьба, на лижах та ін.), або кількома дітьми (велосипед, роликових ковзани, під час ранкових та вечірніх процедур. Визначати їх місце в продовж дня вих.-ль враховує всі фізкультурні заходи та інші види діяльності дітей протягом дня, їх вік. Фізичну та рухову підготовленість стан здоров’я, умови. Доцільно протягом життя черсати різні види вправ сорт. хара-ру. Взимку діти двічі на тиждень катаються на санках, в інші дня з ними проводяться ходьба на лижах. Якщо є можливість проводити тільки одну з спорт. вправ (лижи або ковзани), то можна дозволити дітям займатися нею, щоденно. Коли діти оволодівають технікою вих.-ль спорт. вправ, багато застосовувати її у комплексі, так легше врахувати інд.можл. дітей та їхні інтереси. Враховуючи, що вих.-ня вправ спорт. харак. займає лише частину часу, відведеного на прогулянку, рухливі й творчі іграх, спостереження за природою тощо. Дані досліджень А.В.Кармовова, Е.С. Вільчковський, Т.І. Осокіна О.І. Курок та інші), а також практична робота дит.садків свідчать про те що діти старшої та підготовчої групи опановують елементи ігор, спорт хар-ру, (банбінтон, городки, теніс, баскетбол, хокей, футбол). Ці ігри сприяють зміцненню здоров’я, підвищенню рівня рухової підготовки, комплесному розвитку фізичних якостей дошкільнят. Застосування елементів спорт. ігор у дошк. віці закладає у дитини основи для систематичних занять одним з виду спорту у наступні шкільні року.
Ходьба – основний спосіб пересування людини у просторі. Циклічність ходьба скл-ся з чергування кроків лівої та правої ніг, а також погодження з ними рухів руками. Автоматизований кроковий рефлекс форм-ся наприкінці першого року життя дитин. У багатьох дітей ІІ мол.групи під ходьби спостерігається погана координація роботи рук та ніг, та чітка значно зменшуються більше розгойдування під час ходьби, покращується координація, діти краще орієнтуються при пересування в колони по одному та під час рух. ігор (ходьба врізнобіч). У дітей ст.грпи кількість помилок значно зменшується. Переважна більшість дітей підготов.групи виконує ходьбу впевнено, з хорошого координацією рухів рук і ніг виконую впевнено. Формування навичок в ходьбі від-ся протягом дошк. віку. У дошк. ІІ мол. групи особливу увагу приділяють оволодінню координацією рук і ніг, ходьби привчають дітей вільно рухати руками і ногами. Формують навички орієнтуванні в просторі. Привчають дітей ходити легко не човгати ногами по відлозі. Пропонують їм різноманітні вправи, які сприяють зміцненню м’язів ніг: ходьбі на носках, з переступанням через предмети (м’яч, високо піднімаючи ноги) ця ходьба повинна займати ( 20-25 с) тому що у малюків швидко втомлюється м’язи ніг і зникає інтерес до справи. Під час ходьби по колу вих.-ль йде разом з групою, вчить дотримуватись дистанції. У другій половині року ведучий колони можна призначити дитину. Для орієнтування на кутах зали ставлять кеглі, які група обходить із зовнш. боку під час ходьби по колу. При вик-ні ходьби вразтик вих.-ль займає всю площину зали. Під час навчання дітей ходьби колони одне за одним, парами, під час занять фіз.. культурою та в період прогулянок широко застосовують різноманітні ігрові прийоми та рухи, ігри. У середній групі продовжується формування постави на плечах, лопатках, за спиною та перед, за головою, також з фіксованим положенням рук(на поясі, за головою). Дітям сер.група рекомендують ходьбу зі зміною темпу напрямку, з пересуванням через предмети (кубики, м’ячі). поставленні на відстані 35 – 40 см. на підлозі. Головна вимога з боку в-ля у формуванні цій навички навчити дітей виконувати ходьба впевнено, легко, з правильною координацією робота рук та ніг. в старшій та підготовчій групах продовжують удосконалювати навички правильної ходьби. Основна увага спрямована на вироблення правильної постави,, ритмічних кроків, природних рухів руками. Вони повинні навчитися ходити із зміною темпу і напрямку. (змійкою) виконувати вправи на увагу та витривалість, під час ходьби дотримуватись однакової відстані одне від одного, йти в темп. Широко застосовують ходьбу приставним кроками (лівим та правим боком), спиною вперед, мишиним кроком, напівприсядки, з предметом у руках. У дітей ст..вікових груп необхідно домагатися правильного дихання під час ходьби.
День здоров’я проводиться у всіх дошкільних групах 2 раз в місяць, для зміцнення здоров’я, покращення фіз..розвитку, загартування, щоб діти бажали і були здоровими, сильними, спритними і т.д. Мета - охопити всіх дітей фізкультурним заходами. Проводять протягом усіх переодів дня. Зранку – ранкова гімнастика, на прогулянці – змагання, ігри спортивного характеру, фіз..вправи, ігри – естафети для старших дошкільників. Треба враховувати особливості дошкільників. Треба враховувати особливості сезону : взимку – катання на санках, р/ігри, ходіння на лижах і т.д., а перед цим готують умови для цього / ігри, розчищають доріжки, льодові ковзанки; у весняно – літній сезон розваги збільшуються: ігри, змагання (хто далі кине), атракціони, ігри з м’ячем, біг парами і т.д. у день здоров’я можна провести пішій перехід, який триває всю прогулянку. Фізкультурні свята спрямовані на комплексну реалізацію широкого кола оздоровчих і виховних завдань. Участь у них сприяє виявлення самостійності, бажання, ініціативи у виконанні рухових завдань, виховання колективізму, морально – вольових якостей і т.д. можна також залучати батьків. Проводять 2 – 3 рази на рік з дітьми усіх груп, крім молодших. Краще фізкультурні свята проводять на вулиці. Спочатку складають програму з метою, часом і місцем проведення, треба назначити відповідальних, кількість учасників, розробити сценарій. Зміст свята залежить від пори року. Наприклад, взимку – ігри зі снігом, санки, лижі, ковзани, катання з гірок. Потрібно місце, де проводять свято прикрасити, наприклад, кульками, обов’язково має бути музичний супровід це додасть святкового настрою, взимку ліпити снігові фігури. В кінці свята відмічають старанність дітей. У святі також має бути сюрпризний момент (казковий герой). Успішність свята залежить від організаторів.
27. Оха-те значення вправ спортивного характеру для всебічного розвитку.
Значний інтерес у дітей дошк. віку викликають вправи спорт. характеру: плавання, катання на санках ковзанка, велосипеді, ходьба на лижах та ін.. Вони урізноманітнюють діяльність дітей під час прогулянки, збагачують їхній руховий досвід і є активним відпочинком після занять. Істотна особливість цих вправ – комплексний хар-р впливу на організм дитини та вдосконалення рухливих навичок, розвиток фізичних якостей та функцій організації, а також на вих.-ля морально-вольових якостей. Спортивні вправи використовуються не лише для розвитку рухових якостей дитина тренування сили, швидкість та витривалості, а ще як засіб розширення і розвитку функціональний можливостей організму дитини, профілактики і лікування захворювань. Фізичні вправи впливають не тільки на той чи інший органи, а й весь організм в цілому через нервову систему. Спор тинів вправи є ефективним засобом фізичного виховання дітей. Підвищується працездатність організму дитини, опірність до несприятливого впливу зовнішнього середовища. Вправи спортивного характеру мають значний ефект для розвитку загальної витривалості. Виконання цих рухів відбувається в помірному та рівномірному темпі, що повністю відповідає можливостям дитячого організму. Спортивні вправи показують суттєвий вплив на удосконалення вегетативних функцій та систем організму дитини, підвищують його витривалість до різних м’язових зусиль. Цим створюється певний резерв для підвищення загальної працездатності дітей дошк.віку.