Материал: Экзамен педиатрия

27.Клінічна картина та діагностика виразкової хвороби

Лабораторні дослідження:

а) обов’язкові:

-   клінічний аналіз крові – в поодиноких випадках анемія, лейкоцитоз;

-   визначення групи крові і резус-фактору;

-   клінічний аналіз сечі;

-   загальний білок та білкові фракції крові;

-   гістологічне (цитологічне) дослідження (дивись нижче);

-   тести на Helicobacter pylori (швидкий уреазний, бактеріологічний, дихальний тест, при можливості серологічний (ІФА), ІФА аналіз концентрації антигену НР в калі, ПЦР;

-   аналіз кала на сховану кров (реакція Грегерсена);

б) при резистентних до терапії виразках:

-   аналіз крові на рівень гормонів (гіпергастринемія, гіперсоматотропінемія).

3. Інструментальні дослідження та критерії діагностики:

Дослідження шлункової секреції:

-     внутрішньошлункова рН-метрія   – помірна гіперацидність (рН 1,3 – 1,5);

                                                                – виражена гіперацидність (рН 0,9 –1,2);

- фракційне дослідження шлункового соку (гіперацидний стан).

Фіброезофагогастродуоденоскопія з прицільною біопсією проводиться з метою діагностики та через 3-4 тижні після початку курсу лікування. При необхідності – до повної епітелізації виразки.

 Допоміжні методи обстеження:

Рентгенологічне :

            Рентгенологічні критерії виразки  - синдром “ніші”, конвергенція складок та інші ознаки у дітей зустрічаються рідко. Обстеження використовується для діагностики моторно-евакуаторних порушень, дуоденостаза.

УЗД органів черевної порожнини (одноразово):

            Дослідження проводиться для скринінг-діагностики супутньої патології.

Клінічні критерії  (залежать від стадії і локалізації виразкового дефекту):

§   Біль

- найчастіше ниюча;

- у верхній половині живота, за грудиною;

- зразу після їжі;

- рідко – нічні болі.

§   Диспептичні прояви:

- нудота;

- відрижка;

- гіркота у роті;

- зниження апетиту до анорексії;

- метеоризм.

§   Пальпаторно:

- локальна болючість в епігастрії;

- нечасто – в пілородуоденальній зоні;

- ознаки  локальної напруги м’язів.

28.Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності.

5.7 Невідкладна допомога

5.7.1. Невідкладна терапія на догоспітальному етапі:

·   термінове введення діуретинів, гіпотензивних;

·   протисудомна терапія

5.7.2. Невідкладна терапія на госпітальному етапі:

·   лікування ускладнень основного захворювання (гіпертензія,

нефротичний криз, ангіоспастична енцефалопатія, гіповолемічний шок, асцит, ДВС-синдром, тромботичні ускладнення);

·   лікування побічних ефектів та ускладнень програмної терапії

(гостра наднирникова недостатність, гіпертензія, шлунково-кишкова кровотеча, гіперглікемічна кома, ангіоневротичний набряк, печінкова недостатність);

·   серцево-судинна недостатність, дихальна недостатність

5.7.3. Показання до переведення у відділення інтенсивної терапії:

·    необхідність екстракорпоральної детоксикації, проведення

ультрафільтрації при вичерпаних можливостях консервативної терапії;

·   гостра ниркова недостатність;

·   ускладнення захворювання – гіповолемічний шок, ДВС-синдром,

ангіоспастична енцефалопатія

Билет 8

29.Алергічний риніт у дітей. Клініка діагностика.

Алергічний риніт (АР) — IgE-залежне запальне захворювання, що виникає під впливом алергенів, що потрапляють на слизову оболонку порожнини носа і клінічно характеризується появою свербежу в носі, приступами чхання, ринореєю, закладанням носу.

Алергічний риніт класифікують за варіантом перебігу як :

— інтермітуючий (епізодичний, сезонний або цілорічний) алергічний риніт, коли симптоми спостерігаються епізодично, менше 4 днів на тиждень або менше 4 послідовних тижнів;

— персистуючий (сезонний або цілорічний, хронічний) алергічний риніт, коли симптоми спостерігаються більше 4 днів на тиждень або більше 4 послідовних тижнів.

1. Клінічні критерії:

продромальні ознаки: свербіж, чхання, закладеність носа;

«алергійний салют» – дитина постійно чухає ніс, морщить його,

«алергійне сяйво» – сині і темні кола навколо очей;

типові ознаки: значні слизисті або водянисті виділення з носа, утруднене носове дихання, спричинене набряком слизової оболонки;

можуть бути свербіж повік та сльозотеча; кон’юнктивіт більш типовий для полінозу;

підвищена чутливість слизової оболонки носа до охолодження, пилу, різких пахощів.

2.Риноскопічні критерії (за даними прямої риноскопії):

набухання слизової оболонки носової перетинки носа;

набряк нижніх і середніх носових раковин;

слизова оболонка носа блідо-сіра з блакитним відтінком і блискучою поверхнею і мармуровим малюнком; іноді колір слизової оболонки носа – блідо-рожевий або синюшний;

набухлі аденоїдні вегетації  (за даними зворотної риноскопії);

відсутність судиннозвужувального ефекту адреналіну.

3. Рентгенологічні критерії:

потовщення слизової оболонки верхньощелепних пазух;

може бути пристінковий гайморит.

4. Цитологічні критерії (за даними дослідження виділень з носа):

еозинофілія, базофілія.

5. Додаткові алергологічні критерії:

підвищення шкірної гіперчутливості до тих чи інших алергенів;

провокаційні алергенні тести;

підвищення рівня загального IgE у сироватці крові;

виявлення специфічних IgE у сироватці крові до причинно-значущих алергенів, більш достовірним є виявлення специфічних IgE безпосередньо у крові з носових раковин.

30.Клінічна картина та діагностика дискенизії жкх

Клінічна картина залежить від стадії та характеру перебігу захворювання. При латентному перебігу скарги нагадують прояви дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічного холециститу, холецистохолангіту чи хронічного гастродуоденіту. При загостренні характерний інтенсивний біль у правому підребер'ї, часто епігастрії та пілородуоденальній зоні, ірадиюючий у праве плече, праву лопатку, що супроводжується нудотою, повторною блювотою, лихоманкою, іноді – жовтяницею. Об`єктивне дослідження: напруга м'язів живота, різкий біль при пальпації у правому підребер'ї і епігастрії, різко позитивні міхурові симптоми, здуття живота, збільшення розмірів печінки (щільної консистенції, болюча) при повній закупорці каменем загальної жовчної протоки – світлі калові маси, темна сеча. Клінічні синдроми: больовий, диспепсичний, астено-вегетативний синдроми, синдром холестазу.

Клінічна картина залежить від стадії та характеру перебігу захворювання. При латентному перебігу скарги нагадують прояви дискінезії жовчовивідних шляхів, хронічного холециститу, холецистохолангіту чи хронічного гастродуоденіту. При загостренні характерний інтенсивний біль у правому підребер'ї, часто епігастрії та пілородуоденальній зоні, ірадиюючий у праве плече, праву лопатку, що супроводжується нудотою, повторною блювотою, лихоманкою, іноді – жовтяницею. Об`єктивне дослідження: напруга м'язів живота, різкий біль при пальпації у правому підребер'ї і епігастрії, різко позитивні міхурові симптоми, здуття живота, збільшення розмірів печінки (щільної консистенції, болюча) при повній закупорці каменем загальної жовчної протоки – світлі калові маси, темна сеча. Клінічні синдроми: больовий, диспепсичний, астено-вегетативний синдроми, синдром Критерії діагностики І стадії ЖКХ: клінічні прояви та лабораторні ознаки дисфункціональних розладів та хронічних захворювань біліарного тракту; при мікроскопічному та біохімічному дослідженні жовчі - ознаки порушення колоїдної стабільності жовчі. УЗД біліарного тракту: біліарний сладж, функціональні розлади біліарного тракту (гіпокінезія, гіпертонія), ознаки хронічного запалення ЖВШ. Критерії діагностики ІІ стадії ЖКХ: клінічні прояви та лабораторні ознаки дисфункціональних розладів та хронічних захворювань біліарного тракту; можливі напади жовчної кольки. УЗД біліарного тракту: біліарний садж (мікролітіаз – візуалізація у жовчному міхурі неоднорідної жовчі, ехопозитивних включень до 5 мм ), функціональні розлади біліарного тракту, ознаки хронічного запалення ЖВШ. Критерії діагностики ІІІ стадії ЖКХ: клінічні прояви в залежності від перебігу захворювання (латентний перебіг, больова форма,напади жовчної кольки), диспептична форма, під маскою інших захворювань); біохімічне дослідження сироватки крові – підвищення загального білірубін за рахунок прямої/непрямої фракції, ЛФ, загального холестерину, тригліцеридів, ЛПНЩ, помірне підвищення АсАТ, АлАТ

31.Кліничні прояви та лікування нефротичної форми хронічного гломерулонефриту.

3.1.  Клінічні критерії:

Початок

·   передуюча за 7-21 день

- інфекція

- бактеріальна (в т.ч. стрептококова)

- вірусна (в т.ч. вірус гепатиту В)

- мікст

- вакцинація

- введення білкових препаратів

- масивна сенсибілізація

- переохолодження

Основні прояви

·   набряки

·   слабість

Можливі прояви

·   артеріальна гіпертензія

·   макрогематурія чи мікрогематурія

·   абдомінальний синдром

·   біль в попереку

·   арталгії

·   висипка

3.2.  Лабораторні  критерії:

Аналіз сечі

·   Протеїнурія

добова екскреція білка >3,5 г або 50 мг/кг, або 1г/кв.м

·   зміна питомої ваги сечі

·   гіперстенурія при значній протеїнурії

·   гіпостенурія при порушенні функції нирок

·   циліндрурія

·   можлива абактеріальна лейкоцитурія

·   можлива гематурія

Аналіз крові

·   клінічний

- збільшення швидкості згортання еритроцитів (ШЗЕ)

- можливий помірний лейкоцитоз

- можливе зрушення лейкоцитарної формулі вліво

- можлива анемія

·   біохімічний

- гіпопротеїнемія

- диспротеїнемія

- гіпоальбумінемія менше 25 г/л

- збільшення альфа-2-глобулінів

- гіпогамаглобулінемія

- гіперхолестеринемія

- збільшення В-ліпопротеїдів

- збільшення загальних ліпідів

- гіперкоагуляція

·   імунологічний

- зменшення С3-фракції комплемента

32.Невідкладна допомога при фебрильних судомах

1. Положення в ліжку з поверненою набік головою.Забезпечити доступ свіжого повітря; востановити дихання, очистити ротову порожнину і глотку від слизу .

2.Проводити одночасно протисудомну і антипіретичну терапію:

-0,5% р-н седуксена 0,05 мл/кг (0,25-0,3 мг/кг), в/в, в/м (або в м'язи дна порожнини рота);

- при відсутності ефекту через 15-20 хв. введення седуксена повторити;

-при повторних судоргах – 20% р-ну оксибутирату натрію (ГОМК) 0,25-0,5 мл/кг (50-100 мг/кг ), в/в, в/м;

- жарознижуюча терапія (антипіретик(парацетамол 10-15 мг/кг або ібупрофен 5-10 мг/кг через рот, метамізол натрію (аналгін) 50% в/в,в/м дітям до 1 року 0,01мл/кг, >1 року 0,1 мл/рік життя).)

Билет9

33. Клінічна картина та діагностика гострого обструктивного бронхіту у дітей

1. Кашель, який на початку захворювання має сухий, нав'язливий характер. На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає.

1.  При огляді дітей, хворих на гострий бронхіт не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомім інтоксикації.

3. При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні.

4. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох.

Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з'являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно діаметра вражених бронхів.

5. Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів.

6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка

34. Гемодинаміка та клініка — діагностичні критерії дмшп

Для клініки ДМПП характерна різноманітність у залежності від його розташування, величини, ступе­ня вираженості гіперволемії та гіпертензії в малому колі, віку дитини тощо.

Основні симптоми починають з'являтися на 3—6-му місяці життя, найчастіше порок не розпізнають до 2-3 років. Можливе відставання у фізичному роз­витку, часті респіраторні захворювання. Межі серця розширені вверх, вліво, І тон на верхівці посиле­ний — «хлопаючий», II тон над легеневою артерією розщеплений. Для ДМПП характерна чітка аускуль-тативна картина: посилення та стійке розщеплення II тону над ЛА, систолічний шум П/УІ — Ш/УІ інтен­сивності у II—III міжребер'ї по лівому краю грудини (збільшений потік крові через ЛА), може приєднати­ся мезодіастолічний шум (збільшений потік крові через ТК) та функціональний шум Грехема — Стіла (обумовлений відносною недостатністю клапану ле­геневої артерії).

Рентгенологічна картина залежить від варіанту ДМПП. На ЕКГ виявляються ознаки перевантаження правого шлуночка. За допомогою ЕхоКГ виз­начають внутрішньосерцеву анатомію та проводять оцінку шунта. Катетеризація порожнин серця дозво­ляє виявити насичення крові киснем і тиск.

35.Лікування гематуричної форми хронічного гломерулонефриту.

В періоді  розгорнутих  клінічних  проявів захворювання та на

початку  зворотного  розвитку  лікування  здійснюється  в   умовах

стаціонару  і  включає режим,  дієту,  диференційоване призначення

патогенетичних,  симптоматичних засобів в залежності від  варіанту

ГН, усунення провокуючих факторів. Підтримуюча терапія проводиться

амбулаторно тривало (1-2,5 роки).