Римські критерії III діагностики синдрому румінації у підлітків
|
Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче: 1. Повторювана безболісна регургітація їжі в ротову порожнину, пережовування або її вигнання, що: a) починається незабаром після прийому їжі; b) не відбувається під час сну; c) не реагує на стандартне лікування, застосовуване при гастроезофагеальному рефлюксі. 2. Відсутність позивів на блювоту. 3. Відсутність доказів запального, анатомічного, метаболічного або неопластичного процесу, що зміг би пояснити ознаки захворювання |
|
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, скажімо, 2 місяців до встановлення діагнозу. |
Римські критерії III діагностики аерофагії у дітей
|
Діагноз встановлюють за наявності, принаймні, двох ознак, зазначених нижче: 1. Заковтування повітря. 2. Здуття живота через скупчення повітря в кишечнику. 3. Повторювана відрижка й/або підвищене виділення газів із кишечника. |
|
Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, принаймні, 2 місяців до встановлення діагнозу. |
Діагностичні критерії синдрому циклічної блювоти в дітей
|
Діагноз установлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче: 1. Два чи більше періодів інтенсивної нудоти й стійкої блювоти або тривалої блювоти протягом декількох годин чи днів. 2. Повернення до звичайного стану здоров’я протягом декількох тижнів або місяців |
Критерії діагностики дитячих колік
|
Діагноз встановлюють за наявності всіх нижчеперерахованих ознак у дитини до 4-місячного віку: 1. Пароксизми дратівливості, неспокою чи крику, які починаються і припиняються без очевидної причини; 2. Тривалість епізодів 3 або більше годин на день і вони з'являються не менше 3 днів на тиждень протягом, хоча б, 1 тижня; 3. Відсутні ознаки прогресування. |
Критерії діагностики функціонального закрепу в дітей (Римський консенсус III, 2006)
|
1) Діагноз встановлюють при наявності у дітей до 4-літнього віку протягом 1 місяця не менше 2 із наступних ознак: • Два або менше спорожнювання кишечника на тиждень; • Принаймні 1 епізод у тиждень нетримання після придбання гігієнічних навичок; • Наявність епізодів затримки дефекації; • Наявність хворобливого спорожнювання кишечника або твердих випорожнень; • Присутність великої кількості фекальних мас у прямій кишці; • Утворення «калових каменів», які можуть утруднювати дефекацію. 2) Наявність вищеперерахованих ознак супроводжується: • Дратівливістю; • Зниженням апетиту; • Почуттям раннього насичення. 3) Зазначені ознаки зникають відразу після дефекації. |
Домедична невідкладна допомога
Видаляють з рота піну і слиз для відновлення дихання, використовуючи чисту марлю або тампон;
Накладають джгути на верхню частину стегна (для дітей не сильно затягуючи) щоб зменшити приплив крові до серця і стабілізувати кровообіг;
Проводять оксигенотерапію (вдихання повітря підвищеної концентрації);
Інгаляцію роблять протягом 20-40 хвилин з 15-хвилинними інтервалами;
Обов’язково терміново транспортують у лікувальний заклад.
Перелік компонентів обстеження хворого включає:
1 Огляд хворого.
2. Вимірювання АТ, ЦВТ.
3. Визначення ритмічності пульсу.
4 Вимірювання частоти спонтанного дихання
5. Рентгенографію легень.
6. Електрокардіографію, ехокардіографію.
7. Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.
8. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, загальний білок).
9. Визначення гематокриту.
10.Гази крові, кислотно-лужний стан.
11.Погодинний контроль діурезу.
12.Консультації спеціалістів.
Лікування.
Госпіталізація обов”язково у відділення інтенсивної терапії. Невівдкладна допомога включає:
1. Підвищення верхньої частини тулобу, накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-З0 хвилин, напівсидяче положення.
2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ (позитивний тиск у кінці видиху) і подачею кисню (піногасники - 30% етанол, 10% р-н антифомсилану)
3. При вираженій дихальній недостатності - інтубація трахеї і ШВЛ з ПТКВ.
6. Дегідратація ( фуросемид 1- 2 (5) мг/кг маси тіла = 0,1…0,5 мл 1% р-ну/кг маси тіла); (в 1 мл – 10 мг)
Еуфілін – 1мл/рік життя, 2% р-н – до 5 мл.
Глюкокортикоди (вв преднізолон 5…7 мг/ кг)
Промедол вм, вв
5. При системному АТ – середнє нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. - призначити добутамін, починаючи в дозі 5-10 мкг/кг/хв., а при ЧСС менш 120 на 1 хв. - допамін починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.
4. При задовільному системному АТ (гіперкінетичний варіант недостатності) (середнє більше 70 мм рт.ст.) призначити нітрогліцерин або нітропрусід натрію. починаючи з дози 0.1 мкг/кг/хв., гангліоблокатори – обережно, повільно, крапельно, під контролем АТ.
8. Седативна терапія (діазепам 0,2-0,5 мг/кг; морфін в дозі 0,1 – 0,3 мг/кг).