t.me/rapeture 
сегментарні артерії та на міжчасткові артерії, які проходять між нирковими пірамідами.
У складі ниркового тільця приносна і виносна артеріоли мають однаковий діаметр, внаслідок чого тиск у капілярному клубочку невеликий, що й зумовлює досить невеликий об'єм ультрафільтрату первинної сечі.
Юкстамедулярна система кровоносних судин виконує роль шунта, що служить для перекидання надлишку крові за умов надмір інтенсивного кровоплину у нирках.
Виносна артеріола не розпадається на перитубулярну капілярну сітку, а продовжується у пряму довгу артеріолу, що переходить у пряму венулу, утворюючи петлю, яка супроводжує петлю Генле.
Від прямої артеріоли відходять капіляри, які обплітають канальці юкстамедулярних нефронів. У зв’язку з особливостями розташування юкстамедулярних нефронів їхня система кровоплину не містить міжчасточкових вен. Від прямих венул кров надходить безпосередньо у дугові вени, далі у міжчасткові; закінчується юкстамедулярна система нирковими венами, які співпадають з відповідними венами кортикальної системи
7. Спеціальна гістологія. Сечова система.
* Органи сечової системи та їх значення в життєдіяльності організму. Загальний план будови органів сечоутворення та сечовиділення. Строма та паренхіма нирки, тканинний склад та структурно функціональна одиниця.
Сечова система (лат. systema игіпагіит) включає органи сечоутворення - нирки, а також сечовивідні шляхи, до яких належать сечоводи, сечовий міхур та сечівник. Нирка - головний орган видільної системи
Нирка (лат. геп, грец. нефрос) - парний орган бобоподібної форми; локалізується у заочеревинному просторі поперекової ділянки на рівні 12-го грудного - 2-го поперекового хребців
Паренхіма представлена епітеліальною тканиною, з якої утворені ниркові тільця, звивисті та прямі трубочки (канальці).
Периферична частина нирки більш темна і зерниста, що зумовлено наявністю ниркових тілець та зрізаними впоперек звивистими трубочками; вона має назву кіркової речовини
Внутрішня частина органа світліша і посмугована, оскільки в її складі переважають поздовжньо зрізані прямі трубочки; вона названа мозковою речовиною
Мозкова речовина утворює вузькі вростання у кіркову - так звані промені Феррейна; у свою чергу, у мозкову речовину під назвою стовпів Бертена проникають широкі тяжі кіркової речовини.
Останні ділять мозкову речовину на 8- 12 ділянок пірамідної форми - ниркові піраміди, які широкою основою обернені до кіркової речовини, а вузькою - відкриваються нирковими сосочками - у ниркові чашечки.
Ниркова піраміда з прилеглими до неї ділянками кіркової речовини утворює ниркову частку, яка складається із часточок
t.me/rapeture 
Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки, до складу якого входять звивисті і прямі епітеліальні трубочки
У складі нефрона розрізняють капсулу Шумлянськсго - Боумена, яка разом із капілярним клубочком формуює ниркове (мальпігієве) тільце, і систему трубочок, або канальців
Строма нирки складається із пухкої волокнистої сполучної тканини (інтерстицій). В ній знаходяться капіляри
**Гістологічна будова нефрону, етапи та механізми утворення сечі, їх структурне забезпечення і регуляція. Фільтрація, фільтраційний бар'єр, хімічний склад ультрафільтрату. Канальцева реабсорбція та секреція.
Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки, до складу якого входять звивисті і прямі епітеліальні трубочки
У складі нефрона розрізняють капсулу Шумлянськсго - Боумена, яка разом із капілярним клубочком формуює ниркове (мальпігієве) тільце, і систему трубочок, або канальців
Виділяють: (1) проксимальну трубочку, яка включає звивисту і пряму частини; (2) петлю Генле, до складу якої належать низхідна і висхідна ніжки; (3) дистальну трубочку з прямою і звивистою частиною, яка продовжується у сполучну трубочку
Декілька сполучних трубочок зливаються у збірну протоку, яка у верхівковій частині ниркових пірамід вливається у сосочкову протоку Белліні, остання ж відкривається у ниркові чашечки
Ниркове (мальпігієве) тільце забезпечує перший етап сечоутворення, а саме: фільтрацію плазми крові з утворенням первинної сечі. Рідка частина плазми крові переходить через фільтраційний бар'єр, котрий включає стінку капіляра з фенестрованим ендотелієм, базальну мембрану і утворений клітинами подоцитами вісцеральний листок капсули нефрона. Високий гідростатичний тиск у капілярах клубочка та особливості будови структур фільтраційного бар’єра забезпечують певний склад ультрафільтрату (первинної сечі)
Будова ниркового тільця:
1.Ендотелій капілярів містить пори
2.Базальна мембрана є загальною для ендотелію капілярів і внутрішнього листка капсули
3.Внутрішній листок капсули утворений особливими клітинами – подоцитами. Від тіл подоцитів відходять широкі відростки – цитотрабекули, від яких починаються короткі – цитоподії. Ці відростки охоплюють капіляри. Між цитоподіями розміщуються фільтраційні щілини, що закриті діафрагмами
Канальці нефрона:
•проксимальний звивистий каналець
•проксимальний прямий каналець
•тонкий каналець (нисхідна частина)
t.me/rapeture 
•тонкий каналець (висхідна частина)
•дистальний прямий каналець
•дистальний звивистий каналець
Проксимальний каналець: Стінка утворена одношаровим кубічним епітелієм зі щітковою облямівкою та базальною складчатістю (складки базальної поверхні цитолеми) та базальною посмугованістю (утворену мітохондріями). Містить лужну фосфатазу для повного зворотнього всмоктування глюкози. Білки поглинаються із первинної сечі шляхом піноцитозу, за допомогою лізосом вони розщеплюються до амінокислот. Мітохондрії мають фермент СДГ, який сприяє активному зворотньому транспорту електролітів. Складчатість забезпечує зворотнє всмоктування води. В проксимальних канальцях із сечі повністю реабсорбується цукор та білок, 85 % води та солей
Тонкий каналець: Епітелій одношаровий плоский, забезпечує пасивну реабсорбцію води.
Дистальний каналець: Епітелій одношаровий кубічний, без щіткової облямівки, з базальною складчатістю та посмугованістю. Пряма частина непроникна для води, але забезпечує реабсорбцію электролітів під впливом гормона альдостерона
Збиральні (збірні) трубочки - не є частиною нефрона, збирають сечу із кількох нефронів. Епітелій – одношаровий; У верхніх відділах – кубічний, у нижній відділах – призматичний. В збиральних трубочках завершується пасивне зворотнє всмоктування води. В епітелії збиральних трубочок розрізняють світлі і темні клітини.
Світлі клітини сприяють всмоктуванню води Темні клітини здатні підкислювати сечу, бо вони виробляють соляну
кислоту
Механізм утворення вторинної гіпертонічної концентрованої сечі – протитечійноповоротномножинний
Протитечійноповоротномножинний механізм нирок забезпечує зменшення об’єму (концентрацію) вторинної сечі, що є механізмом регуляції водно-сольового гомеостазу в організмі.
Врезультаті фільтрації у нирковому тільці утворюється первинна сеча, що подібна до плазми крові.
Вдистальних канальцях відбувається реабсорбція Na, яка контролюється альдостероном. Na накопичується у інтерстиції. В результаті цього в інтерстиційній тканині підвищується осмотичний тиск. Гіпертонічність інтерстицію призводить до пасивного транспорту води із сечі в низхідних, тонких канальцях і в збиральних трубочках.
t.me/rapeture 
***Система концентрування та розведення сечі, протитечійно-поворотно- множинна система концентрування сечі, гормональна регуляція факультативної реабсобції електролітів в дистальних відділах нефронів.
Механізм протитечійно-поворотно-множинної системи концентрування
сечі.
Головними структурами, які запускають механізм концентрування сечі, є низхідна та висхідна частини петлі Генле. Клітини останньої під дією гормону наднирників альдостерону реабсорбують іони Na' і одночасно затримують воду, внаслідок чого тканинна рідина прилеглого інтерстицію стає гіпертонічною (зона найвищої концентрації локалізується біля верхівки піраміди).
Стінка низхідної частини петлі Генле (тонка трубочка), навпаки, пропускає воду в інтерстицій, і поступово сеча у тонкій трубочці перетворюється з ізотонічної (верхня частина трубочки) у гіпертонічну (нижня частина трубочки); сеча у висхідній частині тонкої трубочки поступово стає гіпотонічною.
Оскільки збірні ниркові протоки знаходяться у тому ж самому гіпертонічному середовищі, що й петлі Генле, поступово через стінку збірних проток під впливом антидіуретичного гормону із сечі пасивно виходить вода, і сеча на верхівці піраміди також стає гіпертонічною
Дистальні трубочки забезпечують реабсорбцію, яка на противагу проксимальним трубочкам залежна від впливу гормонів і тому отримала назву факультативної
Тут завершується процес реабсорбції електролітів, активність ферментів трансмембраного транспорту яких регулюється гормоном альдостероном.
Поліуричні тубулопатіїзахворювання нирок, обумовлені дефектами ферментних систем дистальних відділів нефронів, що призводить до порушення реабсорбції води і глюкози. Хвороби супроводжуються поліурією, блюванням, ацетонурією, глюкозурією та втратою маси тіла.
8. Спеціальна гістологія. Сечова система.
*Загальний план будови і значення органів сечової системи. Нирка – гістологічна будова структурно-функціональної одиниці, розташування її компонентів в кірковії та мозковії речовині. Склад мозкових променів Феррейна та кіркових стовпів Бертена. Піраміди, частки та часточки нирок, їх гістологічний склад.
Сечова система (лат. systema игіпагіит) включає органи сечоутворення - нирки, а також сечовивідні шляхи, до яких належать сечоводи, сечовий міхур та сечівник. Нирка - головний орган видільної системи
Нирка (лат. геп, грец. нефрос) - парний орган бобоподібної форми; локалізується у заочеревинному просторі поперекової ділянки на рівні 12-го грудного - 2-го поперекового хребців.
Середня частина нирок увігнута: вона утворює пазуху, вхід до якої має назву воріт нирки. Тут знаходяться ниркові чашечки, миска, кровоносні та лімфатичні судини і нерви.
t.me/rapeture 
Нирка - паренхіматозний орган. Строма представлена фіброзною капсулою, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, та прошарками пухкої сполучної тканини, збагаченої ретикулярними волокнами (інтерстицій).
Паренхіма представлена епітеліальною тканиною, з якої утворені ниркові тільця, звивисті та прямі трубочки (канальці).
Периферична частина нирки більш темна і зерниста, що зумовлено наявністю ниркових тілець та зрізаними впоперек звивистими трубочками; вона має назву кіркової речовини
Внутрішня частина органа світліша і посмугована, оскільки в її складі переважають поздовжньо зрізані прямі трубочки; вона названа мозковою речовиною
Мозкова речовина утворює вузькі вростання у кіркову - так звані промені Феррейна; у свою чергу, у мозкову речовину під назвою стовпів Бертена проникають широкі тяжі кіркової речовини.
Останні ділять мозкову речовину на 8- 12 ділянок пірамідної форми - ниркові піраміди, які широкою основою обернені до кіркової речовини, а вузькою - відкриваються нирковими сосочками - у ниркові чашечки.
Ниркова піраміда з прилеглими до неї ділянками кіркової речовини утворює ниркову частку, яка складається із часточок
Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки, до складу якого входять звивисті і прямі епітеліальні трубочки
У складі нефрона розрізняють капсулу Шумлянськсго - Боумена, яка разом із капілярним клубочком формуює ниркове (мальпігієве) тільце, і систему трубочок, або канальців
Виділяють: (1) проксимальну трубочку, яка включає звивисту і пряму частини; (2) петлю Генле, до складу якої належать низхідна і висхідна ніжки; (3) дистальну трубочку з прямою і звивистою частиною, яка продовжується у сполучну трубочку
Декілька сполучних трубочок зливаються у збірну протоку, яка у верхівковій частині ниркових пірамід вливається у сосочкову протоку Белліні, остання ж відкривається у ниркові чашечки
**Ендокринний апарат нирки. Приклубочковий (юкстагломерулярний) комплекс, його будова та функції. Простагландинова та калікреїн-кінінова системи нирки.
Компоненти ендокринної системи нирки беруть участь у регуляції кровоплину та сечоутворення у нирках, а також впливають на загальну гемодинаміку та водносольовий обмін в організмі. Ендокринна система нирки включає три основні компоненти:
(1)юкстагломерулярний комплекс, або ренін-ангіотензинову систему, клітини якого локалізуються біля судинного полюса більшос ті ниркових тілець;
(2)інтерстиційні клітини мозкової речовини нирки, які належать до простагландинової системи;