Материал: Сырная Гистология
t.me/rapeture 
До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залоз
Грудні (молочні) залози (лат. mammae) за своїм походженням є видозміненими потовими залозами. Включають секреторні відділи та розгалужену систему вивідних проток. Секреторні відділи представлені альвеолами, які, у свою чергу, складаються з клітин галактоцитів; у протоковій системі розрізняють
Внутрішньота міжчасточкові протоки, молочні протоки та молочні синуси. Окремі частки та часточки розмежовані прошарками жирової клітковини. Регуляція функції грудних залоз в основному здійснюється двома гормонами - пролактином, який стимулює біосинтез компонентів молока галактоцитами, та окситоцином, який сприяє молоковіддачі. У свою чергу, секреція пролактину активується гіпоталамічним пролактин-рилізинг- гормоном і пригнічується пролактин-інгібіторним фактором
**Мікроскопічна будова секреторних відділів і вивідних проток. Особливості будови секреторного циклу лактоцитів.
Внутри каждой доли молочной железы главный проток разветвляется на группу терминальных протоков. Каждый из них в свою очередь формирует дольку, состоящую из множества ацинусов (альвеол), формирующих вместе структурные единицы.
Система выводных протоков имеет разную степень ветвления в разные периоды онтогенеза и образована выстилающим эпителием, окруженным миоэпителиоцитами.
Конечным элементом системы выводных протоков каждой доли являются млечные протоки, которые имеют длину 2-4,5 см и открываются независимо от протоков других долей на соске. Расширенные концевые участки протоков – млечные синусы – расположены в области ареолы (пигментированной зоны вокруг соска).
Млечные синусы и протоки выстланы многослойным плоским неороговевающим эпителием. Остальные протоки – однослойным кубическим или призматическим эпителием. Снаружи их окружают миоэпителиальные клетки
Функционально неактивная железа содержит слабо развитый железистый компонент и состоит преимущественно из протоков. Концевые отделы (альвеолы) отсутствуют или развиты крайне слабо. Альвеолы молочной железы формируются только в процессе беременности и активно функционируют в период лактации.
***Гіпоталамо-гіпофізарна регуляція функцій молочних залоз. Гормони, що регулюють секрецію тап виділення молока. Особливості будови лактуючих та нелактуючих залоз.
t.me/rapeture 
Строма представлена плотной волокнистой соединительной тканью, формирующей междолевые и междольковые перегородки, богатые белой жировой тканью. Последняя является высоко чувствительной к половым стероидам, и ее количество увеличивается в пубертате и индивидуально варьирует у разных женщин
В кінці лактаційного періоду альвеоли ущільнюються, запустівають, стають малопомітними, кількість їх значно зменшується, зберігаються лише вивідні протоки різного діаметра. Частки стають маленькими і мають вигляд острівців серед значних прошарків сполучної тканини з групами жирових клітин.
Грудное молоко вырабатывается лактоцитами под воздействием гормона пролактина. Уровень пролактина повышается после кормления грудью, таким образом стимулируя выработку молока для следующего кормления.
Молоко выделяется из альвеол под воздействием гормона окситоцина.
24. Спеціальна гістологія. Жіноча статева система.
*Органи та функції жіночої статевої системи. Загальний план будови матки: анатомічні частини, оболонки, їх тканинний склад.
Жіноча статева система, подібно до чоловічої, виконує генеративну функцію, що полягає 8 утворенні жіночих статевих клітин - ооцитів, а також ендокринну функцію, продукуючи жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон. Обидві ці функції тісно пов'язані між собою і створюють умови, необхідні для репродукції. Окрім того, жіноча статева система забезпечує умови для запліднення та внутрішньоутробного розвитку зародка і плода, а також секрецію молока, необхідного для грудного вигодовування
До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залози
Матка (лат. uterus, грец. метра, гістера - порожнистий м'язовий орган, у якому відбувається імплантація та виношування зародка і плода. Матка розміщена в геометричному центрі малого таза - між сечовим міхуром і прямою кишкою, в серединній ділянці широкої зв'язки. Матка невагітної жінки має грушоподібну форму. Складається з дна, тіла та шийки. Порожнина матки через шийковий канал сполучається з піхвою, а в ділянці дна - продовжується в маткові труби
Стінка матки, подібно до інших порожнистих органів, складається з трьох оболонок:
слизової (ендометрія) (епітелій + власна пластинка)
Епітелій – одношаровий призматичний; складається з війчастих і секреторних клітин.
Власна пластинка слизової оболонки утворена пухкою сполучною тканиною.
t.me/rapeture 
м'язової (міометрія) (Утворений гладкими міоцитами) (має три шари: підслизовий, судинний та надсудинний)
серозної (периметрія) (серозна оболонка –
очеревина + пухка сполучна тканина, вкрита мезотелієм)
** Морфологічні особливості будови шийки матки, шийковий канал, піхвова частина, трансформаційна зона. Цитологічне дослідження мазків-відбитків епітелію шийки матки: критерії, діагностичне значення.
Слизова оболонка шийки матки має низку особливостей. Так, її піхвова частина (так званий ектоцервікс), подібно до піхви, вкрита багатошаровим плоским епітелієм. Канал шийки матки (ендоцервікальний канал) вистелений призматичним епітелієм, у складі якого переважають високі секреторні епітеліоцити (мукоцити), із ядрами, зміщеними до базальної частини, та слизовим секретом, накопиченим в апікальній частині. Другим різновидом клітин, що вистеляють ендоцервікальний канал, є війчасті епітеліоцити
До настання пубертатного періоду всю поверхню ектоцервікса вкриває одношаровий епітелій, який з настанням статевої зрілості заміщається багатошаровим плоским. Ділянка заміщення епітелію має назву перехідної (трансформаційної) зони. Саме з цієї зони походить до 95% інтраепітеліальних пухлин шийки матки
Слизова оболонка ендоцервікального каналу утворює так звані пальмоподібні складки і два поздовжніх гребені. Тут також містяться численні розгалужені слизопродукуючі залози. Слизовий секрет цервікального каналу отримав назву шийкового корка, pH і в'язкість якого змінюються упродовж менструального циклу, створюючи сприятливі умови для проникнення сперматозоїдів у часі овуляції. М'язова оболонка шийки матки утворена добре розвиненим циркулярним шаром гладких міоцитів, який формує сфінктер матки. Внутрішній підслизовий шар міометрія тут відсутній.
Роль шийки матки в онкопатології жіночої статевої системи. Інфікування папіломавірусом людини, який належить до сексуально-трансмісивних інфекцій (зокрема, штамами НРУ-16 та НРУ-18), відносять до основних причин виникнення раку шийки матки. Серед перших ознак патології - дисплазія (дезорганізація) епітелію ектоцервікса, для якого характерне невпорядковане дотермінове злущення епітеліоцитів. Найчастіше ураженню підлягає епітелій перехідної зони.
***Зміни будови матки (ендометрію та міометрію) під час вагітності, значення хоріонічного гонадотропіну зародка в гіпертрофіі ендометрію.
При заплідненні оотиди ендометрій служить місцем адгезії та імплантації зародка, забезпечуючи його живлення та захист упродовж вагітності. До дії естрогенів та прогестерону долучається продукований зародком хоріонічний гонадотропін: під впливом вищеозначених гормонів відбувається подальша гіперплазія ендометрія.
t.me/rapeture 
Упродовж розвитку вагітності функціональний шар ендометрія перетворюється на децидуальну оболонку (лат. deciduus відпадати), що складає материнську частину плаценти. Така, обумовлена вагітністю, трансформація ендометрія отримала назву децидуальної реакції.
Клітинні елементи строми нагромаджують включення ліпідів і глікогену, перетворюючись із предецидуальних клітин на децидуальні. Децидуальні клітини продукують низку біологічно активних речовин, серед них децидуальний пролактин, простагландини, релаксин.
Міометрій:
Під час вагітності відбувається Гіпертрофія та Гіперплазія Під час вагітності міометрій піддається гіпертрофії. Скоротливу
діяльність матки в часі пологів модулюють гормони релаксин (пригнічує скоротливу діяльність) та окситоцин (посилює скорочення).
25. Спеціальна гістологія. Жіноча статева система.
* Структура і функції жіночої статевої системи. Органи, що забезпечують запліднення, виношування плода та пологи. Будова матки та маткових труб. Структура та значення ендометрія.
Жіноча статева система, подібно до чоловічої, виконує генеративну функцію, що полягає 8 утворенні жіночих статевих клітин - ооцитів, а також ендокринну функцію, продукуючи жіночі статеві гормони - естрогени та прогестерон. Обидві ці функції тісно пов'язані між собою і створюють умови, необхідні для репродукції. Окрім того, жіноча статева система забезпечує умови для запліднення та внутрішньоутробного розвитку зародка і плода, а також секрецію молока, необхідного для грудного вигодовування
До органів жіночої статевої системи належать яєчники (жіночі гонади), маткові труби, матка, піхва, а також зовнішні статеві органи - присінок піхви, малі та великі статеві губи, клітор, грудні (молочні) залози
Маткова (фаллопієва) труба (лат. tuba uterina, грец. сальпінкс) - парний трубчастий орган, який починається від дна матки, проходить у складі широкої зв'язки матки до бічної поверхні малого таза і закінчується біля яєчника
У складі маткової труби розрізняють чотири частини: (1) маткову (інтрамуральну) - найвужчу ділянку (діаметр просвіту 0,5-1 мм), якою маткова труба, пронизуючи стінку матки, сполучається з порожниною останньої;
(2) перешийкову - найближчу до матки рівномірно звужену ділянку, внутрішню третину маткової труби; (3) ампулярну - розміщений латеральніше від перешийкової частини сегмент маткової труби (довжина 7-8 см), просвіт якого поступово збільшується у діаметрі до 6-10 мм; (4) лійкову - розширене закінчення ампулярної частини, краї якого утворюють численні пальцеподібні відростки – фімбрії
Одна з фімбрій зазвичай довша за інші, в складі очеревини вона досягає поверхні яєчника і має назву яєчникової фімбрії
Матка (лат. uterus, грец. метра, гістера - порожнистий м'язовий орган, у якому відбувається імплантація та виношування зародка і плода. Матка розміщена в геометричному центрі малого таза - між сечовим міхуром і прямою
t.me/rapeture 
кишкою, в серединній ділянці широкої зв'язки. Матка невагітної жінки має грушоподібну форму. Складається з дна, тіла та шийки. Порожнина матки через шийковий канал сполучається з піхвою, а в ділянці дна - продовжується в маткові труби
Стінка матки, подібно до інших порожнистих органів, складається з трьох оболонок: слизової (ендометрія), м'язової (міометрія) та серозної (периметрія).
Ендометрій:
Складається з епітелію та власної пластинки.
Епітелій утворює трубкоподібні вростання у власну пластинку – маткові залози або крипти.
Епітелій – одношаровий призматичний; складається з війчастих і секреторних клітин.
Власна пластинка слизової оболонки утворена пухкою сполучною тканиною.
Має два шари:
базальний (нижній, зберігається при менструації)
функціональний (верхній, відторгається при менструації та під час
пологів у складі плаценти).
Спіральні артерії – для функціонального шару Прямі артерії - для базального шару
**Зміни ендометрія при вагітності. Будова та розташування відпадаючих оболонок. Структури до яких вони входять (материнська частина плаценти, плодовий міхур)
При заплідненні оотиди ендометрій служить місцем адгезії та імплантації зародка, забезпечуючи його живлення та захист упродовж вагітності. До дії естрогенів та прогестерону долучається продукований зародком хоріонічний гонадотропін: під впливом вищеозначених гормонів відбувається подальша гіперплазія ендометрія.
Упродовж розвитку вагітності функціональний шар ендометрія перетворюється на децидуальну оболонку (лат. deciduus відпадати), що складає материнську частину плаценти. Така, обумовлена вагітністю, трансформація ендометрія отримала назву децидуальної реакції.
Клітинні елементи строми нагромаджують включення ліпідів і глікогену, перетворюючись із предецидуальних клітин на децидуальні. Децидуальні клітини продукують низку біологічно активних речовин, серед них децидуальний пролактин, простагландини, релаксин.
***Морфогенез ендометрія після пологів.
Після пологів матка піддається інволюції — фізіологічному «зворотному розвитку», після якого орган набуває нормальних розмірів і структури. Повне відновлення органу в основному займає не більше 3 місяців