Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

регулює поділ (проліферацію) та дозрівання (диференціацію) клітин,їхню життєздатність або ініціює загибель

(1)ендокринне сигналювання, до якого залучені продуковані ендокринними клітинами гормони, які транспортуються через кровоплин і діють на віддалені клітини-мішені

(2)паракринне сигналювання - опосередковується молекулами, що виділяються у міжклітинне середовище і діють локально, регулюючи функції

сусідніх клітин

(3) автокринне сигналювання - реалізується у клітинах, що відповідають на сигнальні молекули, які самі ж і виробляють

(4) сигналювання із залученням нейротрансмітерів - є специфічною формою паракринного сигналювання між нейронами або нервовими клітинами та їх мішенями

Відомі два основних типи передачі інформації від сигнальних молекул до клітин-мішеней. Так, ліпофільні сигнальні молекули, до яких належать стероїдні гормони, тироксин і ретиноєва кислота, вільно проникають через плазматичну мембрану всередину клітини де взаємодіють з високоспецифічними рецепторами

Гідрофільні сигнальні молекули - похідні амінокислептидні і білкові гормони (наприклад, інсулін, продуковані нейронами нейропептиди, фактори росту) не здатні проникати через плазматичну мембрану, а зв’язуються зі специфічними рецепторами на зовнішній поверхні останньої. Сигнал передається через молекули-посередники

4. Цитологія. *Клітина – морфологічна основа багатоклітинних організмів, основні компоненти клітин. Цитоплазма: загальна характеристика та її склад.

Клітина - це елементарна жива система, що є структурною, функціональною та генетичною одиницею організму людини

Клітина складається з трьох частин: плазматичної мембрани, цитоплазми та ядра. Плазматична мембрана відмежовує цитоплазму від зовнішнього середовища або від сусідніх клітин. Цитоплазма, у свою чергу, складається з гіалоплазми та організованих структур, до яких належать органели і включення. Ядро клітини має оболонку, каріоплазму, хроматин та ядерце

t.me/rapeture

У цитоплазмі відбувається більша частина метаболічних процесів: розщеплення та утилізація органічних речовин, утворення енергії, синтез специфічних для клітини білків, вуглеводів та ліпідів, їх депонування, секреція. Структурними компонентами цитоплазми є цитозоль (цитоматрикс), органели і включення

**Гіалоплазма (цитозоль): визначення, фізико-хімічні особливості, значення

вметаболізмі клітини. Система відновлення білків гіалоплазми. Значення протеасом, їх молекулярна будова та функції.

Цитозоль - частина цитоплазми, має вигляд тонкозернистої субстанції з низькою електронною щільністю і заповнює проміжки між органелами і включеннями. Цитозоль має здатність переходити з рідкого (золеподібного) стану до гелеподібного і навпаки

Включає різноманітні високомолекулярні органічні сполуки: нуклеїнові кислоти, білки, полісахариди

Від хімічного складу і структури цитозолю значною мірою залежать осмотичні та буферні властивості клітини. Крім того, до складу цитозолю входять білки теплового шоку, що забезпечують захист та адаптацію клітин до дії стресорних чинників.

Протеасома - немембранна органела загального призначення. Протеасоми забезпечують убіквітинзалежну деградацію білків цитоплазми і нуклеоплазми. Зокрема, у протеасомах руйнуються метаболічні ферменти, регуляторні білки (що функціонують протягом короткого часу), ферменти і регулятори реплікації ДНК, гемоглобін, структурні білки тощо. Крім того, протеасома виконує функцію розщеплення білкових молекул з первинно дефектною або пошкодженою структурою.

За структурою протеасома є бочкоподібним комплексом, що складається з чотирьох кілець, які пронизує центральна пора. Два внутрішніх кільця складаються з семи бета-субодиниць, що містять шість активних ділянок із протеазною активністю

*** Протеасоми, їх роль в контролі якості зборки білків гіалоплазми. Роль дисфункції протеасом в захворюваннях людини, асоційованих з віком.

Протеасома - немембранна органела загального призначення. Протеасоми забезпечують убіквітинзалежну деградацію білків цитоплазми і нуклеоплазми. Зокрема, у протеасомах руйнуються метаболічні ферменти, регуляторні білки (що функціонують протягом короткого часу), ферменти і регулятори реплікації ДНК, гемоглобін, структурні білки тощо.

t.me/rapeture

Крім того, протеасома виконує функцію розщеплення білкових молекул з первинно дефектною або пошкодженою структурою

Порушення механізмів протеасомної деградації білків внаслідок дефекту убіквітинації, сповільнення або блокування руйнування білків у протеасомах лежить в основі розвитку деяких спадкових аномалій (зокрема, муковісцидозу нейродегенеративних розладів (хвороба Паркінсона. хвороба Альцгеймера), багатьох вірусних захворювань, канцерогенезу

5. Цитологія. *Основні положення клітинної теорії. Всі клітини побудовані принципово однаково. Загальна характеристика цитоплазми та її структурні компоненти. Органели, визначення, морфологічна та функціональна класифікація.

Основні положення клітинної теорії:

(1) клітина - елементарна одиниця будови, функціонування та розмноження всіх живих організмів;

(2) клітина - цілісна система, що складається з сукупності взаємопов'язаних структур та елементів;

(3) клітини різних організмів гомологічні тобто схожі за будовою і властивостями, мають спіль не походження;

(4)багатоклітинний організм - складна система, що складається з великої кількості клітин та їхніх похідних, інтегрованих у тканини й органи, що пов'язані між собою за допомогою хімічних чинників (гуморальних, нейральних);

(5)клітини багатоклітинного організму тотипотентні - тобто мають набір генетичного матеріалу цілого організму і можливість диференціюватись у

багато різних типів клітин Клітина складається з трьох частин: плазматичної мембрани, цитоплазми та ядра. Плазматична мембрана відмежовує цитоплазму від зовнішнього середовища або від сусідніх клітин. Цитоплазма, у свою чергу, складається з гіалоплазми та організованих структур, до яких належать органели і включення. Ядро клітини має оболонку, каріоплазму, хроматин та

ядерце

У цитоплазмі відбувається більша частина метаболічних процесів: розщеплення та утилізація органічних речовин, утворення енергії, синтез специфічних для клітини білків, вуглеводів та ліпідів, їх депонування, секреція. Структурними компонентами цитоплазми є цитозоль (цитоматрикс), органели і включення

t.me/rapeture

Органели - постійні структури цитоплазми, які мають певну будову і виконують спеціалізовану функцію. За наявністю у складі органел біологічної мембрани їх поділяють на мембранні та немембранні. До немембранних органел належать: рибосоми; протеасоми; мікрофіламенти; мікротрубочки; клітинний центр (центросома). Мембранними органелами є ендоплазматична сітка; комплекс Гольджі; лізосоми; пероксисоми; мітохондрії.

**Синтетичний апарат клітини, структури, що входять до його складу, органели синтезу. Ендоплазматична сітка, рибосоми – будова, розташування, функціональне значення. Вільні рибосоми: будова, молекулярна організація, функціональне значення. Полісоми. Роль рибосом в синтезі білків.

Вільні рибосоми та гранулярна ендоплазматична сітка разом формують синтетичний апарат клітини, в якому відбувається утворення білкових молекул, що застовуються як для власних потреб клітини, так і для секреції назовні. Ендоплазматична сітка структурно та функціонально пов'язана з комплексом Гольджі.

Ендоплазматична сітка утворена замкненою сукупністю трубочок, канальців та цистерн, обмежених суцільною біомембраною. Розрізняють гранулярну (зернисту) і гладку (агранулярну) ендоплазматичну сітку.

Гладка ендоплазматична сітка, діаметр канальців якої становить 50-100 нм, представлена лише мембраною. Функція цієї органели пов'язана з синтезом ліпідів та ліпідних (стероїдних) гормонів, метаболізмом вуглеводів, деградацією токсинів (детоксикацією).

Гранулярна ендоплазматична сітка утворена системою канальців, до мембрани яких з боку гіалоплазми прикріплені рибосоми. Діаметр канальців гранулярної ендоплазматичної сітки коливається в межах від 20 до 1000 нм. У цій органелі здійснюється синтез білків, які входять до складу різноманітних мембранних органел, плазмалеми та ядерної оболонки, а також синтез білків, призначених для виведення з клітини.

Ендоплазматична сітка - єдина органела, в якій відбувається відтворення клітинних мембран.

Рибосома - немембранна органела загального значення, яка складається з двох субодиниць - маленької та великої

На рибосомах відбувається процес трансляції - зчитування коду матричної РНК (мРНК) та утворення поліпептидних ланцюгів.

t.me/rapeture

Комплекс з кількох рибосом, зв'язаних з однією молекулою інформаційної (матричної) РНК, формує полірибосому (полісому) . Останні вільно переміщаються в цитоплазмі; вони синтезують ферменти цитозолю, структурні білки, які забезпечують ріст і регенерацію клітин, білки мікротрубочок та елементів цитоскелета, регуляторні молекули та білки ядра

Рибосоми, зв'язані з гранулярною ендоплазматичною сіткою, синтезують білки, які підлягатимуть виведенню за межі клітини, або ж є компонентами ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом чи плазматичної мембрани

***Молекулярна організація та утворення рибосом і ендоплазматичної сітки.

Рибосоми - немембранні органели, у яких амінокислоти сполучаються, утворюючи пептидний ланцюг, тобто синтезуються білкові молекули.

Морфологічно у рибосомах налічуються дві субодиниці (мала та велика)

Обидва рибосомних субодиниць об’єднуються, коли рибосома приєднується до матричної РНК (мРНК) в процесі синтезу білка

З хімічної точки зору рибосома — це рибонуклеопротеїновий комплекс рибосомної РНК і білка у співвідношенні 1:1

Ядерце – місце синтезу рибосомальних ДНК та субодиниць рибосом

Ендоплазматична сітка утворена замкненою сукупністю трубочок, канальців та цистерн, обмежених суцільною біомембраною.

Ліпідний компонент мембран органели синтезується ферментами, розташованими в самій сітці, білковий — поступає з рибосом, що містяться на її мембранах. Гладка ендоплазматична сітка не має власних факторів для синтезу білка, тому вважається, що ця органела утворюється з гранулярної ендоплазматичної сітки, яка, втрачаючи рибосоми, переходить в агранулярну.

Розрізняють гранулярну (зернисту) і гладку (агранулярну) ендоплазматичну сітку

Гладка ендоплазматична сітка, діаметр канальців якої становить 50-100 нм, представлена лише мембраною. Функція цієї органели пов'язана з синтезом ліпідів та ліпідних (стероїдних) гормонів, метаболізмом вуглеводів, деградацією токсинів (детоксикацією). Цистерни гладкої ендоплазматичної сітки можуть накопичувати іони Са2+