Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

**Будова вісцерального та парієнтального листків плеври. Функції плеврального епітелію.

Подібно до очеревини, плевра утворює два листки: вісцеральний (pleura visceralis) і паріетальний (pleura parietalis). Вісцеральний тісно зростається з легеневою тканиною з усіх боків, заходить у щілини між їхніми частками.

Паріетальний (пристінний) листок зростається з грудною порожниною і органами середостіння. Обидва листки зрощені і утворюють суцільний подвійний мішок навколо легень — плевральну порожнину (cavitas pleuralis).

Плевра — вкрита мезотелієм сполучнотканинна пластинка Порожнина плеври — вузька замкнена щілина, у якій є невелика кількість

серозної рідини, що зволожує листки плеври Мезотелий обеспечивает свободное скольжение внутренних органов

относительно друг друга. Мезотелий выделяет на свою поверхность слизистый секрет. Мезотелий предотвращает образование соединительнотканных спаек

***Інтерстиції легень, його будова та значення в життєдіяльності легень. Структурні зміни строми та паренхіми легень в різні вікові періоди: при народженні, у молодому та старечому віці.

Сполучна тканина адвентиційної оболонки легені переходить у сполучнотканинний інтерстицій легені

Інтерстицій являє собою простір між базальними мембранами епітеліального покриття альвеол та ендотеліальних клітин судин капілярного русла, розташованих у міжальвеолярних перетинках

Уребенка, как и у взрослых, легкие имеют сегментарное строение. Сегменты отделены друг от друга узкими бороздками и прослойками соединительной ткани (дольчатое легкое). Основной структурной единицей является ацинус, но терминальные его бронхиолы заканчиваются не гроздью альвеол, как у взрослого, а мешочком (sacculus). Из краев последнего постепенно формируются новые альвеолы, число которых у новорожденного в 3 раза меньше, чем у взрослого

Улюдей 40-45 лет бронхиальное дерево имеет наибольшие размеры. Возрастная инволюция бронхов начинается после 50 лет.

Формирование легочной паренхимы завершается к 15-25 годам. В период от 25 до 40 лет строение легочных ацинусов практически не меняется. После 40 лет начинается постепенное старение легочной ткани. Легочные альвеолы становятся крупнее, часть межалъвеолярных перегородок исчезает.

t.me/rapeture

6. Спеціальна гістологія. Сечова система.

* Органи сечоутворення та сечовиділення, їх морфо-функціональна характеристика. Загальний план будови нирки: кіркова та мозкова речовина, частки та часточки. Структурно-функціональна одиниця нирки – тканинний склад, відділи. Особливості розташування нефронів в кірковій та мозковій речовині, типи нефронів.

Сечова система (лат. systema игіпагіит) включає органи сечоутворення - нирки, а також сечовивідні шляхи, до яких належать сечоводи, сечовий міхур та сечівник. Нирка - головний орган видільної системи

Нирка (лат. геп, грец. нефрос) - парний орган бобоподібної форми; локалізується у заочеревинному просторі поперекової ділянки на рівні 12-го грудного - 2-го поперекового хребців.

Середня частина нирок увігнута: вона утворює пазуху, вхід до якої має назву воріт нирки. Тут знаходяться ниркові чашечки, миска, кровоносні та лімфатичні судини і нерви.

Нирка - паренхіматозний орган. Строма представлена фіброзною капсулою, яка утворена щільною волокнистою сполучною тканиною, та прошарками пухкої сполучної тканини, збагаченої ретикулярними волокнами (інтерстицій).

Паренхіма представлена епітеліальною тканиною, з якої утворені ниркові тільця, звивисті та прямі трубочки (канальці).

Периферична частина нирки більш темна і зерниста, що зумовлено наявністю ниркових тілець та зрізаними впоперек звивистими трубочками; вона має назву кіркової речовини

Внутрішня частина органа світліша і посмугована, оскільки в її складі переважають поздовжньо зрізані прямі трубочки; вона названа мозковою речовиною

Мозкова речовина утворює вузькі вростання у кіркову - так звані промені Феррейна; у свою чергу, у мозкову речовину під назвою стовпів Бертена проникають широкі тяжі кіркової речовини.

Останні ділять мозкову речовину на 8- 12 ділянок пірамідної форми - ниркові піраміди, які широкою основою обернені до кіркової речовини, а вузькою - відкриваються нирковими сосочками - у ниркові чашечки.

Ниркова піраміда з прилеглими до неї ділянками кіркової речовини утворює ниркову частку, яка складається із часточок

Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки, до складу якого входять звивисті і прямі епітеліальні трубочки

У складі нефрона розрізняють капсулу Шумлянськсго - Боумена, яка разом із капілярним клубочком формуює ниркове (мальпігієве) тільце, і систему трубочок, або канальців

Виділяють: (1) проксимальну трубочку, яка включає звивисту і пряму частини; (2) петлю Генле, до складу якої належать низхідна і висхідна ніжки; (3) дистальну трубочку з прямою і звивистою частиною, яка продовжується у сполучну трубочку

t.me/rapeture

Декілька сполучних трубочок зливаються у збірну протоку, яка у верхівковій частині ниркових пірамід вливається у сосочкову протоку Белліні, остання ж відкривається у ниркові чашечки

Розрізняють три типи нефронів:

(1)субкапсулярні нефрони, ниркові тільця яких знаходяться під капсулою, а трубочки короткі і не виходять за межі кіркової речовини (їх налічується приблизно 1 %);

(2)кіркові проміжні нефрони (близько 80 %), трубочки яких закінчуються у зовнішній зоні мозкової речовини;

(3)юкстамедулярні нефрони (близько 20%), ниркові тільця яких локалізуються на межі їх кіркової і мозкової речовини. Трубочки цих нефронів довгі і тому пронизують всю внутрішню частину мозкової речовини; тонка

трубочка петлі Генле має низхідну і висхідну частини

**Гістофізіологія різних відділів нефрону та збірних трубочок. Будова та значення у сечоутворенні ниркових тілець, канальців нефрону та збірних трубочок.

У нефронах відбувається процес сечоутворення, в якому розрізняють три етапи: фільтрації, реабсорбції та секреції.

Основна функція ниркового тільця - фільтрація плазми крові з утворенням первинної сечі.

До функцій трубчастої частини нефрона належать: реабсорбція - зворотне всмоктування з первинної сечі і виведення у кров речовин, необхідних для життєдіяльності організму; секреція - перенесення з крові у сечу низки речовин, а також транспортування сечі до сечовивідних органів.

Кіркові нефрони - головні структурні компоненти нирки, у яких відбуваються процеси сечоутворення.

Юкстамедулярні нефрони практично не задіяні у процесах фільтрації, вони є своєрідними шунтами для швидкого пропускання крові через нирку.

Ниркове (мальпігієве) тільце забезпечує перший етап сечоутворення, а саме: фільтрацію плазми крові з утворенням первинної сечі. Рідка частина плазми крові переходить через фільтраційний бар'єр, котрий включає стінку капіляра з фенестрованим ендотелієм, базальну мембрану і утворений клітинами подоцитами вісцеральний листок капсули нефрона. Високий гідростатичний тиск у капілярах клубочка та особливості будови структур фільтраційного бар’єра забезпечують певний склад ультрафільтрату (первинної сечі)

Будова ниркового тільця:

1.Ендотелій капілярів містить пори

2.Базальна мембрана є загальною для ендотелію капілярів і внутрішнього листка капсули

3.Внутрішній листок капсули утворений особливими клітинами – подоцитами. Від тіл подоцитів відходять широкі відростки – цитотрабекули, від яких починаються короткі – цитоподії. Ці відростки охоплюють капіляри. Між цитоподіями розміщуються фільтраційні щілини, що закриті діафрагмами

t.me/rapeture

Канальці нефрона:

•проксимальний звивистий каналець

•проксимальний прямий каналець

•тонкий каналець (нисхідна частина)

•тонкий каналець (висхідна частина)

•дистальний прямий каналець

•дистальний звивистий каналець

Проксимальний каналець: Стінка утворена одношаровим кубічним епітелієм зі щітковою облямівкою та базальною складчатістю (складки базальної поверхні цитолеми) та базальною посмугованістю (утворену мітохондріями). Містить лужну фосфатазу для повного зворотнього всмоктування глюкози. Білки поглинаються із первинної сечі шляхом піноцитозу, за допомогою лізосом вони розщеплюються до амінокислот. Мітохондрії мають фермент СДГ, який сприяє активному зворотньому транспорту електролітів. Складчатість забезпечує зворотнє всмоктування води. В проксимальних канальцях із сечі повністю реабсорбуєтьсяцукор та білок, 85 % води та солей

Тонкий каналець: Епітелій одношаровий плоский, забезпечує пасивну реабсорбцію води.

Дистальний каналець: Епітелій одношаровий кубічний, без щіткової облямівки, з базальною складчатістю та посмугованістю. Пряма частина непроникна для води, але забезпечує реабсорбцію электролітів під впливом гормона альдостерона

Збиральні (збірні) трубочки - не є частиною нефрона, збирають сечу із кількох нефронів. Епітелій – одношаровий; У верхніх відділах – кубічний, у нижній відділах – призматичний. В збиральних трубочках завершується пасивне зворотнє всмоктування води. В епітелії збиральних трубочок розрізняють світлі і темні клітини.

Світлі клітини сприяють всмоктуванню води Темні клітини здатні підкислювати сечу, бо вони виробляють соляну

кислоту

Механізм утворення вторинної гіпертонічної концентрованої сечі – протитечійно-поворотно-множинний

Протитечійноповоротномножинний механізм нирок забезпечує зменшення об’єму (концентрацію) вторинної сечі, що є механізмом регуляції водно-сольового гомеостазу в організмі.

В результаті фільтрації у нирковому тільці утворюється первинна сеча, що подібна до плазми крові.

t.me/rapeture

В дистальних канальцях відбувається реабсорбція Na, яка контролюється альдостероном. Na накопичується у інтерстиції. В результаті цього в інтерстиційній тканині підвищується осмотичний тиск. Гіпертонічність інтерстицію призводить до пасивного транспорту води із сечі в низхідних, тонких канальцях і в збиральних трубочках.

***Особливості кровообігу нирки, кортикальна та медулярна системи кровопостачання. Особливості будови та функція юкстамедулярних нефронів.

Кортикальна система починається нирковою артерією, яка безпосередньо відходить від черевної аорти, далі у нирці розгалужується на сегментарні артерії та на міжчасткові артерії, які проходять між нирковими пірамідами.

Останні на рівні кіркової і мозкової речовини діляться, утворюючи дугові артерії, які у свою чергу галузяться на численні приносні артеріоли; у складі ниркового тільця приносна артеріола розпадається на 20-40 капілярних петель, які формують клубочок.

Кров із судинного клубочка збирається у виносну артеріолу, діаметр якої у кіркових нефронах менший від діаметра приносної артеріоли, ще є причиною підвищеного гідростатичного тиску у капілярах клубочка.

Капілярна сітка ниркового тільця отримала назву первинної, або чудесної (лат. rete mirabile), оскільки вона розміщена між двома судинами артеріального русла. Її морфофункціональні особливості лежать в основі першої фази сечоутворення - фільтрації плазми крові з утворенням первинної сечі.

Виносна артеріола кіркових нефронів розпадається на вторинну перитубулярну капілярну сітку, яка обплітає трубочки нефрона: саме у капіляри цієї сітки здійснюється реабсорбція компонентів первинної сечі, чому сприяє низький тиск крові в них.

Під капсулою нирки наявні зірчасті вени, які зливаються у міжчасточкові, далі - у дугові та міжчасткові; останні біля воріт з'єднуються у ниркові вени.

Юкстамедулярна система ниркового кровоплину. Кортикальна система починається нирковою артерією, яка

безпосередньо відходить від черевної аорти, далі у нирці розгалужується на