Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Всередині зуба міститься пульпарна порожнина, заповнена пульпою. Розрізняють коронкову і кореневу її частини. Утримуються зуби в щелепі завдяки наявності зубної зв'язки - періодонта

Поверхня емалі вкрита кутикулою (насмітовою оболонкою), яка є редукованим епітелієм емалевого органа. Кутикула емалі стійка до дії кислот, але нестійка до механічних навантажень, тому швидко стирається на жувальних поверхнях зубів.

Кутикула вкрита тонким шаром глікопротеїнів слини - так званою пелікулою емалі; остання впливає на процеси дифузії та проникності поверхневих шарів емалі. Над пелікулою присутній зубний наліт, який складається з бактерій в оточенні білків, полісахаридів, ліпідів та деяких неорганічних речовин (фосфатів кальцію, магнію, калію, натрію).

Періодонт (зубна зв'язка, пародонт, лат. periodontium) - зв'язка, що утримує корінь зуба в кістковій альвеолі.

Товсті пучки колагенових волокон, які одним кінцем вплітаються в цемент, іншим - в окістя альвеолярних відростків, мають назву проривних волокон періодонта (волокна Шарпея). Між пучками проривних волокон зазвичай є чотири-шість проміжків, заповнених пухкою волокнистою сполучною тканиною, в якій проходять судини і нервові волокна.

Багато клініцистів і морфологів періодонт, пульпу і дентин верхівки кореня зуба об'єднують під загальною назвою ендодонт.

Клітини періодонта - включають фібробласти, остеобласти, цементобласти, макрофаги, остеокласт, одонтокласти, клітинні елементи острівців Малассе, малодиференційовані клітини. Міжклітинна речовина періодонта представлена волокнами та основною речовиною.

Окрім колагенових волокон, у періодонті присутня сітка окситаланових (незрілих еластичних) волокон; зрілі еластичні волокна у періодонті людини відсутні.

Пульпа - розміщена у пульпарній камері та кореневому каналі м'яка тканина зуба, яка забезпечує живлення дентинобластів, іннервацію зуба, а також регенераторну та захисну функції

Пульпа включає коронкову пульпу та кореневу пульпу Пульпа утворена пухкою сполучною тканиною, у якій розташовані тіла

одонтобластів, судини та нерви Коронкова пульпа має три зони: • Периферійна • Проміжна • Центральна

Периферійна (одонтобластична) зона пульпи - містить шар одонтобластів, що забезпечують регенерацію та трофіку дентину

t.me/rapeture

Проміжна (безклітинна) зона пульпи, зона Вейля. Містить колагенові волокна, мережу кровоносних капілярів та нервових волокон

Центральна зона. Містить судиннонервовий пучок зуба, фібробласти та фіброцити, мезенхімні клітини, що разом називаються пульпоцитами

Нервове сплетіння Рашкова – сплетіння симпатичних та чутливих нервових волокон пульпи зуба

Дентиклі – включення дентину всередині пульпи З віком за рахунок відкладення вторинного дентину всередині зуба

пульпарна порожнина зменшується

** Пульпа: коронкова та коренева її частини, розташування, особливості будови зон: периферичної, безклітинної, проміжної і центральної.

Пульпа - розміщена у пульпарній камері та кореневому каналі м'яка тканина зуба, яка забезпечує живлення дентинобластів, іннервацію зуба, а також регенераторну та захисну функції

Пульпа включає коронкову пульпу та кореневу пульпу Пульпа утворена пухкою сполучною тканиною, у якій розташовані тіла

одонтобластів, судини та нерви Коронкова пульпа має три зони: • Периферійна • Проміжна • Центральна

Периферійна (одонтобластична) зона пульпи - містить шар одонтобластів, що забезпечують регенерацію та трофіку дентину

Проміжна (безклітинна) зона пульпи, зона Вейля. Містить колагенові волокна, мережу кровоносних капілярів та нервових волокон

Центральна зона. Містить судиннонервовий пучок зуба, фібробласти та фіброцити, мезенхімні клітини, що разом називаються пульпоцитами

Нервове сплетіння Рашкова – сплетіння симпатичних та чутливих нервових волокон пульпи зуба

Дентиклі – включення дентину всередині пульпи З віком за рахунок відкладення вторинного дентину всередині зуба

пульпарна порожнина зменшується

***Етапи ембріонального розвитку зуба. Ембріональні джерела утворення м’яких тканин зуба.

Пульпа розвивається із мезенхіми зубного сосочка. Процес цей починається з верхівки зубного сосочка, де раніше всього з'являються перші одонтобласти, і рухається в напрямку до його підстави. Одночасно з утворенням одонтобластів по периферії зубного сосочка відбувається диференціація мезенхімних елементів і в його центральних відділах.

t.me/rapeture

Мезенхімні клітини збільшуються в розмірах і починають відсуватися один від одного завдяки появі між ними основної аморфної речовини. В останньому незабаром з'являться тонкі преколагенові (аргирофільні) волокна. Поступово мезенхіма центральних відділів зубного сосочка перетворюється в пухку сполучну тканину, багату клітинами типу фібробластів і макрофагів, а також кровоносними судинами

Періодонт (зубна зв’ язка) розвивається із зубного мішечка. Із мезенхіми формуються остеогенні острівці, що утворюють кістку щелепи.

31. Спеціальна гістологія. Травна система. * Анатомічна будова та тканинний склад зуба. Тверді тканини зуба. Цемент: локалізація, хімічний склад, особливості будови та значення в підтримуючому апараті зуба.

Анатомічно зуби складаються з коронки, шийки та кореня; Гістологічно - з твердих (емаль, дентин, цемент) та м'яких (пульпа,

періодонт) тканин Основа зуба утворена дентином. Коронку покриває емаль, корінь -

цемент. Циркулярна межа між емаллю і цементом має назву анатомічної шийки зуба.

Цемент (лат. cementum) покриває дентин кореня зуба. За будовою він нагадує грубоволокнисту кісткову тканину. 70 % цементу складають неорганічні компоненти (фосфорнокислі та вуглекислі солі кальцію), 30 % - органічні сполуки, головним чином колагенові волокна.

Розрізняють два види цементу:

(1)безклітинний, або первинний цемент покриває бічні поверхні кореня і не містить клітин;

(2)клітинний, або вторинний цемент: покриває верхівки кореня та локалізується у місці біфуркації багатокореневих зубів. У складі вторинного цементу присутня велика кількість клітин з відростками - цементоцитів, які за

будовою нагадують остеоцити і, подібно до останніх, залягають у порожнинах - лакунах.

На поверхні цементу розміщені малодиференційовані клітинні елементи - цементобласти.

Клітини цементу:

•Цементобласти (молоді клітини, синтезують матрикс)

•Цементоцити (зрілі клітини)

•Цементокласти (руйнують цемент)

Цементиклі – включення цементу в тканинах періодонту

t.me/rapeture

**Типи цементу: особливості будови різних типів цементу. З’єднання цементу з періодонтом та дентином.

Розрізняють два види цементу:

(1)безклітинний, або первинний цемент покриває бічні поверхні кореня і не містить клітин;

(2)клітинний, або вторинний цемент: покриває верхівки кореня та локалізується у місці біфуркації багатокореневих зубів. У складі вторинного цементу присутня велика кількість клітин з відростками - цементоцитів, які за будовою нагадують остеоцити і, подібно до останніх, залягають у порожнинах

–лакунах

Періодонт (зубна зв’язка) – щільна неоформлена сполучна тканина, що заповнює проміжок між цементом кореня зуба і періостом альвеоли зуба

***Особливості гістогенезу цементу та походження клітин що його синтезують. Значення епітеліальної піхви Гертвіга, в гістогенезі кореневого дентину та цементу.

Зубний мішечок формує цемент та періодонт Із ділянок зубного мішечка, що прилягають до сформованого дентину

кореня, формується цемент зуба Після дезінтеграції піхви Гертвіга клітини зубного мішечка вступають в

контакт із дентином і диференціюються в цементобласти Цементобласти синтезують органічний матрикс цементу і,

замуровуючись, перетворюються в цементоцити Вміст гідроксиапатиту (мінерального компоненту) у цементі складає 50%,

органічних компонентів і води – 50% Надмірне відкладення цементу (гіперцементоз) призводить до

конкресценції коренів зуба – їх зрощення

32. Спеціальна гістологія. Травна система. *Морфо-функціональна характеристика зуба, як органу ротової порожнини, його тканинний склад та значення зубів для організму.

Зуби (лат. dentes) - органи ротової порожнини, які забезпечують утримання та механічну обробку їжі, а також відіграють важливу роль у звукотворенні.

Анатомічно зуби складаються з коронки, шийки та кореня; гістологічно - з твердих (емаль, дентин, цемент) та м'яких (пульпа, періодонт) тканин. Основа зуба утворена дентином. Коронку покриває емаль, корінь - цемент.

Циркулярна межа між емаллю і цементом має назву анатомічної шийки зуба. Клінічна шийка в нормі локалізується дещо вище - по краю ясен.

t.me/rapeture

Всередині зуба міститься пульпарна порожнина, заповнена пульпою. Розрізняють коронкову і кореневу її частини. Утримуються зуби в щелепі завдяки наявності зубної зв'язки - періодонта.

**Особливості емалево-дентинного сполучення, клінічне значення особливостей будови цієї зони зубної коронки (емалеві веретена, пучки та пластинки).

Маломінералізовані ділянки емалі:

Емалеві веретена – ділянки емалі у місцях проникнення в неї відростків одонтобластів, які утворюють потовщення

Емалеві пучки – маломінералізовані ділянки емалі біля емалеводентинної межі.

Емалеві пластинки – маломінералізовані ділянки емалі, що, на відміну від пучків, пронизують усю товщу емалі. Вони можуть служити шляхами розповсюдження мікроорганізмів з поверхні емалі в глибину.

***Етапи ембріонального розвитку зуба. Ембріональні зачатки зуба. Гістогенез тканин зуба, утворення дентину та емалі. Характеристика та джерела розвитку клітин, що синтезують емаль, дентин та цемент.

Одонтогенез Починається в ембріональному періоді і завершується у 18-25 років (для

3-х молярів)

Молочні зуби формуються в ембріональному періоді Формування постійних зубів починається в плодовому періоді і

завершується після народження Зубні зачатки утворюють два ембріональні джерела:

• Ектодерма ротової порожнини (стомодеума) – емаль зуба

• Мезенхіма (ектомезенхіма, мезодермальна сполучна тканина) – решта структур зуба

Ектодерма стомодеума (ембріональної ротової порожнини) формує епітелій ротової порожнини, який відмежовується від прилеглої мезенхіми базальною мембраною

Ектодерма формує два вирости

• Передній виріст – щічно-губна борозна (пластинка) – утворює присінок

рота

• Задній виріст – зубна пластинка Зубна пластинка – виріст ектодерми, що формує верхній та нижній зубні

ряди. • На верхній та нижній зубних пластинках формується по 10 зубних бруньок, що дають початок 20 молочним зубам

Зубна брунька – скупчення клітин ектодерми, що формує зубний емалевий орган.