Документ: Сырная Гистология, страницы 361-365

t.me/rapeture

незвапнованими колагеновими волокнами і основною міжклітинною речовиною

В корні зуба, уздовж межі з цементом, інтерглобулярний дентин розташовується у вигляді зерен и формує зернистий шар Томса

*** Єтапи ембріонального розвитку зуба, утворення зубної пластинки та зубних зачатків, дифференціювання мезенхімного зачатку. Особливості розвитку кореневого дентину.

Упродовж шостоговосьмого тижнів ембріогенезу багатошаровий епітелій ротової ямки потовщується, вростає в ектомезенхіму у вигляді щічно-губної пластинки, яка має вигляд дуги на кожній щелепі. Перпендикулярно до неї в каудальному напрямку відбувається формування зубної пластинки.

На внутрішній поверхні зубної пластинки формуються краплеподібні потовщення - зубні бруньки, з яких розвиваються зубні емалеві органи. Прилегла до емалевого органа ектомезенхіма активно проліферує, вдавлюється в емалевий орган, утворюючи зубний сосочок

Емалевий орган при цьому набуває форми шолома, або двостінного келиха. Мезенхіма навколо емалевого органа ущільнюєтьс і формує зубний мішечок

Упроцесі диференціації зубного сосочка його зовнішні клітини, які контактують з базальною мембраної емалевого органа, перетворюються на дентинобласт (одонтобласти).

Внутрішні клітини зубного сосочк диференціюються у фібробласти, які формуватимуть коронкову частину пульпи зуба. Зубний мішечок утверений ущільненою мезенхімою, яка охоплює основу зубного сосочка. У процесі розвитку і формування зуб з внутрішнього шару клітин зубного мішечка диференціюються цементобласти, а з його зовнішнього шару - фібробласти періодонта

Периферійні клітини зубного сосочка, що прилягають до енамелобластів (внутрішнього епітелію емалевого органа), диференціюються у одонтобласти, які синтезують дентин

Уодонтобластів на полюсі, що звернений в бік емалі, формується відросток, через який відбувається секреція органічних компонентів дентину

Одонтобласти синтезують органічний матрикс дентину, відросток видовжується та замуровується у матриксі, тіла одонтобластів зсуваються в сторону пульпи зуба

Органічний немінералізований матрикс дентину – предентин, який знаходиться біля пульпи зуба

Після мінералізації дентин складають:

t.me/rapeture

•20% - колаген І типу,

•10% - вода,

•70% - мінеральні речовини (гідроксиапатити та фторапатити) Одонтобласти не гинуть після прорізування.

Відросток одонтобластів залишається фіксованим до емалево-

дентинного з’ єднання У сформованому зубі одонтобласти знаходяться у периферійній зоні

пульпи та продовжують синтез дентину Дентиклі – включення дентину всередині пульпи, що виникають

внаслідок порушення синтезу дентину

29. Спеціальна гістологія. Травна система. *Анатомічна будова та тканиний склад зуба. Топографія тканин зуба. Емаль: хімічний склад, особливості будови емалі як продукту синтезу епітеліальних клітин. Клітини, що синтезують емаль: назва, походження, локалізація, особливості будови. Відростки Томса.

Анатомічно зуби складаються з коронки, шийки та кореня; Гістологічно - з твердих (емаль, дентин, цемент) та м'яких пульпа,

періодонт) тканин Основа зуба утворена дентином. Коронку покриває емаль, корінь -

цемент. Циркулярна межа між емаллю і цементом має назву анатомічної шийки зуба.

Клінічна шийка в нормі локалізується дещо вище - по краю ясен. Всередині зуба міститься пульпарна порожнина, заповнена пульпою.

Розрізняють коронкову і кореневу її частини. Утримуються зуби в щелепі завдяки наявності зубної зв'язки - періодонта

Дентин (лат. dentinum) - основна тверда тканина зуба.

Дентин складається з неорганічних (70-72 %) і органічних (28-30 %) речовин.

Органічний матрикс дентину утворений впорядкованими пучками колагенових волокон (колаген І типу), що звапновані кристалами гідроксоапатиту кальцію.

У радіальному напрямі його пронизують дентинні трубочки. У дентинних трубочках лежать відростки дентинобластів - клітин, чиї тіла локалізовані у периферичній зоні пульпи.

В корні зуба, уздовж межі з цементом, інтерглобулярний дентин розташовується у вигляді зерен и формує зернистий шар Томса

Емаль (лат. епатеїит) - тверда тканина, яка вкриває коронку зуба. За хімічним складом емаль на 96-97 % складається з неорганічних речовин (кристали гідроксоапатиту, карбонат, і фториду кальцію), і на 3-4 % - з органічних компонентів (глікопротеїни амелогенін та енамелін, з яких побудовані тонофіламенти матриксу емалі).

t.me/rapeture

Структурно-функціональною одиницею емалі є емалева призма Кожна емалева призма є продуктом синтетичної діяльності однієї

клітини - енамелобласта. Складається емалева призма з пучка тонофіламентів, між якими знаходяться кристали гідроксоапатиту кальцію

Кожна емалева призма є S-подібною структурою. Призми розташовуються пучками, тому на шліфах емалі вони можуть бути зрізані як поперечно, так і тангенціально. Між призмами залягає менш звапнована міжпризмова речовина

Оптичний ефект чергування світлих і темних ліній, обумовлений чергуванням поперечних і косопоздовжніх зрізів емалевих призм, отримав назву ліній Шрегера

Темні концентричні лінії, поява котрих у шліфах емалі пов'язана з періодичністю приросту і звапнування емалевих призм, мають назву ліній Ретціуса

У складі емалі, а також у зоні дентино-емалевого сполучення, присутні ділянки менш звапнованої міжпризмової речовини, які мають назву емалевих пластинок і емалевих пучків: емалеві пластинки пронизують усю товщу емалі; емалеві пучки зустрічаються лише на межі емалі з дентином. У Ділянках проникнення в емаль відростків дентинобластів утворюються колбоподібні потовщення, які отримали назву емалевих веретен

Поверхня емалі вкрита кутикулою (насмітовою оболонкою), яка є редукованим епітелієм емалевого органа. Кутикула емалі стійка до дії кислот, але нестійка до механічних навантажень, тому швидко стирається на жувальних поверхнях зубів.

Кутикула вкрита тонким шаром глікопротеїнів слини - так званою пелікулою емалі; остання впливає на процеси дифузії та проникності поверхневих шарів емалі. Над пелікулою присутній зубний наліт, який складається з бактерій в оточенні білків, полісахаридів, ліпідів та деяких неорганічних речовин (фосфатів кальцію, магнію, калію, натрію).

Зубний наліт починає утворюватись після чищення зубів внаслідок адсорбції мікроорганізмів до їхньої поверхні. Кальцинація зубного нальоту призводить до утворення зубного каменю.

**Особливості будови та життедіяльності емалі, процеси ремінералізації і демінералізації, циркуляція емальової рідини. Смуги Гюнтера-Шрегера, лінії Ретціуса.

Емаль (лат. епатеїит) - тверда тканина, яка вкриває коронку зуба. За хімічним складом емаль на 96-97 % складається з неорганічних речовин (кристали гідроксоапатиту, карбонат, і фториду кальцію), і на 3-4 % - з органічних компонентів (глікопротеїни амелогенін та енамелін, з яких побудовані тонофіламенти матриксу емалі).

t.me/rapeture