Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Власна пластинка слизової оболонки утворює невеликі сосочки, що вростають в епітелій. Підслизова основа, що розташовується під скупченням лімфоїдних вузликів, утворює навколо мигдалика капсулу, від якої вглиб мигдалика відходять сполучнотканинні перегородки.

До складу лімфоепітеліального глоткового кільця входять наступні мигдалики: піднебінні та трубні (парні), глотковий та язиковий (непарні), а також гортанний (непостійний).

Мікроскладчасті М-клітини локалізуються у складі епітеліального вистелення тонкої кишки поблизу від лімфоїдних вузликів. М-клітини отримали назву зв'язку з наявністю на їхній апікальній поверхні мікроскладок, за допомогою яких ці клітини здатні захоплювати макромолекули з просвіту кишки і передавати їх у лімфоцити і дендритним клітинам, котрі розміщені в особливих базальних інвагінаціях М-клітин

27. Спеціальна гістологія. Травна система. *Загальний план будови травної трубки, відділи, оболонки. Ротова порожнина, стінки та органи ротової порожнини.

Травна система (лат. systema digestorium) - це сукупність органів, які забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища поживних речовин, їх засвоєння виведення неперетравлених залишків. Включає травний канал і травні залози.

За морфологічними ознаками травний канал поділяють на ротову порожнину, глотку, стравохід, тонку і товсту кишку. До великих травних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові слинні залози, печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза

З огляду на функціональні особливості, у складі травного каналу розрізняють:

(1) передній відділ - забезпечує подрібнення та зволоження, початкову хімічну обробку їжі; включає ротову порожнину, глотку, стравохід;

(2)середній відділ - до його функцій належать: хімічна обробка їжі і всмоктування поживних речовин та води; включає шлунок і більшу частину кишечника;

(3)задній відділ - забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі; до нього належить термінальна частина прямої кишки.

Ротова порожнина (лат. cavitas oris) є частиною переднього відділу травного каналу і включає присінок рота і власне ротову порожнину. Передня стінка присінка рота утворена губами, бічні стінки - щоками. Зуби з яснами відмежовують присінок рота від власне ротової порожнини. Тверде і м'яке піднебіння служать верхньою стінкою ротової порожнини, діафрагма рота –її дном. До органів ротової порожнини належать язик, ясна та зуби

Ротова порожнина виконує низку важливих функцій: (1) первинну обробку їжі (подрібнення і зволоження, початкова хімічна обробка амілазою слини); (2)

t.me/rapeture

захисну (обумовлена присутністю у складі слини лізоциму, секреторного імуноглобуліну А, лейкоцитів); (3) участь в артикуляції (звукота словотворенні - язик, тверде піднебіння, зуби); (4) сприйняття смаку (смакові бруньки м'якого піднебіння, дорсальної поверхні язика)

Ротову порожнину вистилають:

•слизова оболонка (епітеліальна + власна пластинка)

•підслизова основа

Слизова оболонка включає:

•Епітелій – багатошаровий плоский незроговілий.

•Власна пластинка – пухка сполучна тканина

Підслизова основа утворена пухкою сполучною тканиною. Містить кінцеві відділи дрібних слинних залоз, судини, нерви, часточки жирової тканини.

В деяких ділянках власна пластинка слизової зрощена із підлеглими тканинами, а підслизова основа відсутня

**Особливості будови м’якого піднебіння: частини, поверхні, особливості слизової оболонки.

М'яке піднебіння складається з сухожильно-м'язової основи, яку вкриває слизова оболонка. Розрізняють передню - ротоглоткову, і задню - носоглоткову поверхні. Слизова оболонка ротоглоткової поверхні м'якого піднебіння вкрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм; у власній пластинці слизової міститься добре виражений шар еластичних волокон. У підслизовій основі розташовані малі слинні залози. Слизова оболонка носоглоткової поверхні м'якого піднебіння вкрита псевдобагатошаровим війчастим епітелієм респіраторного типу; у власній пластинці тут локалізується сітка еластичних волокон; підслизова основа відсутня

Задня частина м'якого піднебіння має назву язичка. За будовою язичок подібний до м'якого піднебіння, однак обидві його поверхні вкриті багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. Під епітелієм залягає сухожильно-м'язова пластинка, представлена різно-спрямованими пучками колагенових волокон, проміжки між якими заповнені кінцевими відділами малих слинних залоз та скелетними м'язовими волокнами, котрі забезпечують рухливість язичка.

***Формування порожнини рота. Ембріогенез твердого і м’якого піднебіння, первинне і вторинне піднебіння. Вади розвитку твердого піднебіння: «вовча паща», «готичне піднебіння».

Ротова порожнина і лице розвиваються з ектодерми, ендодерми і мезенхіми, зокрема, ектомезенхіми зародка. Остання є похідною нервового гребеня, клітини якого витісняють мезенхіму між переднім відділом нервової трубки і верхньою стінкою ротової ямки. Первинна ротова порожнина утворюється при сполученні ротової ямки зародка з первинною киш кою внаслідок перфорації глоткової мембрани приблизно на 26-ту добу

t.me/rapeture

ембріогенезу; внаслідок цього тут поєднуються епітеліальні зачатки ектодермального й ендодермального походження

Дефінітивна (остаточна) ротова порожнина утворюється у два етапи. На п'ятому тижні ембріогенезу, після зрощення медіальних носових

відростків, утворюється первинне піднебіння, яке має трикутну форму. На шостому-сьомому тижнях ембріогенезу на внутрішній поверхні

верхньої щелепи утворюються піднебінні відростки, які спочатку спрямовані похило донизу. На восьмому тижні внаслідок подальшого розвитку нижньої щелепи та збільшення розмірів ротової порожнини язик опускається, піднебінні відростки займають горизонтальне положення. На 11-12 тижні вони зростаються між собою, з первинним піднебінням і носовою перегородкою, яка росте згори і є похідним лобового відростка. Таким чином формуються дефінітивні піднебіння, ротова і носова порожнини

Формування лиця. На четвертому тижні розвитку вхід у ротову ямку зародка має вигляд щілини, обмеженої п'ятьма відростками: згори в центрі - лобовий відросток, згори з боків - верхньощелепні відростки, знизу - піднижньощелепні відростки. На п'ятому тижні в латеральних частинах лобового відростка утворюються дві нюхових ямки, що оточені валкоподібними потовщеннями - медіальними і латеральними носовими відростками. На шостому тижні медіальні носові відростки швидко ростуть вниз, зростаються один з одним і до 10-го тижня ембріогенезу утворюють спинку носа, середню частину верхньої щелепи і середню частину верхньої губи

У той же період латеральні носові відростки зростаються з верхньощелепними, утворюючи крила носа та носо-сльозовий канал. Верхні щелепи і латеральні частини верхньої губи формуються з верхньощелепних відростків. Нижня щелепа і нижня губа утворюються в результаті зрощення нижньощелепних відросткі

При формуванні лиця і порожнини рота можливе виникнення низки вад розвитку: (1) при незрощенні медіальних носових відростків - медіальні розщелини верхньої губи, носа, твердого піднебіння; (2) при незрощенні медіальних носових і верхньощелепних відростків - латеральні розщелини верхньої губи, твердого піднебіння; (В) при незрощенні латеральних носових і верхньощелепних відростків - дефекти носо-сльозового каналу різного ступеня вираженості; (4) при незрощенні піднебінних відростків верньої щелепи - дистальна розщелина твердого піднебіння; (5) при надмір швидкому підйомі піднебінних відростків верньої щелепи - "готичне піднебіння"; (6) при незрощенні мандибулярних відростків - розщелина нижньої губи; (7) при порушенні зрощення верхньо- і нижньощелепних відростків - макроабо мікростомія. Можливі також порушення міграції зачатків очей і зовнішнього вуха

28. Спеціальна гістологія. Травна система. *Загальний план будови однокореневого зуба. Тверді тканини зуба, їх топографія. Дентин: особливості

t.me/rapeture

будови, хімічний склад. Клітини, що синтезують дентин: назва, походження, локалізація, особливості будови.

Зуби (лат. dentes) - органи ротової порожнини, які забезпечують утримання та механічну обробку їжі, а також відіграють важливу роль у звукотворенні.

Анатомічно зуби складаються з коронки, шийки та кореня; Гістологічно - з твердих (емаль, дентин, цемент) та м'яких пульпа,

періодонт) тканин Основа зуба утворена дентином. Коронку покриває емаль, корінь -

цемент. Циркулярна межа між емаллю і цементом має назву анатомічної шийки зуба.

Клінічна шийка в нормі локалізується дещо вище - по краю ясен. Всередині зуба міститься пульпарна порожнина, заповнена пульпою.

Розрізняють коронкову і кореневу її частини. Утримуються зуби в щелепі завдяки наявності зубної зв'язки - періодонта

Дентин (лат. dentinum) - основна тверда тканина зуба.

Дентин складається з неорганічних (70-72 %) і органічних (28-30 %) речовин.

Органічний матрикс дентину утворений впорядкованими пучками колагенових волокон (колаген І типу), що звапновані кристалами гідроксоапатиту кальцію.

Урадіальному напрямі його пронизують дентинні трубочки. У дентинних трубочках лежать відростки дентинобластів - клітин, чиї тіла локалізовані у периферичній зоні пульпи.

Увідповідності до просторової орієнтації колагенових волокон розрізняють плащовий і юкстапульпарний (або припульпарний) дентин.

Уплащовому дентині колагенові волокна (так звані волокна Корфа) мають радіальну орієнтацію.

Волокна юкстапульпарного дентину (волокна Ебнера) орієнтовані тангенціально, тобто перпендикулярно до напряму дентинних трубочок

Звапнування дентину відбувається за глобулярним (кулястим) типом: у товщі дентину виявляються щільніші кулясті ділянки, які мають назву глобулярного дентину, і менш звапновані інтерглобулярні простори. На межі між дентином і пульпою зуба локалізується предентин, який утворений незвапнованими колагеновими волокнами і основною міжклітинною речовиною

Упренатальному періоді (до народження) першою утворюється периферична частина дентину, яка має назву первинного дентину.

Упостнатальному онтогенезі формується вторинний дентин.

t.me/rapeture

Межею між ними служить так звана неонатальна лінія, яка розміщена на рівні біфуркації дентинних трубочок.

Утворення третинного дентину слід розглядати як реакцію зуба на пошкодження.

Третинний дентин характеризується невпорядкованістю (іррегулярністю) дентинних трубочок, присутністю численних інтерглобулярних просторів.

Якщо окремі фрагменти третинного дентину знаходяться в пульпі, вони мають назву дентиклів.

Серед останніх розрізняють вільні (локалізуються безпосередньо у пульпарній камері), пристінкові та інтерстиційні (замуровані) дентиклі.

Унаслідок загибелі частини дентинобластів просвіт відповідних дентинних трубочок може поступово звапновуватися у напрямі від периферії до пульпарної камери

Такий частково омертвілий дентин на зубних шліфах істотно не відрізняється від основної маси дентину; він отримав назву склерозованого, або прозорого дентину (темні шляхи)

**Міжклітинна речовина та дентині трубочки, їхній склад та значення в життєдіяльності дентину, особливості мінералізації міжклітинної речовини – зони гіпомінералізованого дентину (інтерглобулярний дентин, зернистий шар Томса, предентин).

Дентин (лат. dentinum) - основна тверда тканина зуба.

Дентин складається з неорганічних (70-72 %) і органічних (28-30 %) речовин.

Органічний матрикс дентину утворений впорядкованими пучками колагенових волокон (колаген І типу), що звапновані кристалами гідроксоапатиту кальцію.

Урадіальному напрямі його пронизують дентинні трубочки. У дентинних трубочках лежать відростки дентинобластів - клітин, чиї тіла локалізовані у периферичній зоні пульпи.

Увідповідності до просторової орієнтації колагенових волокон розрізняють плащовий і юкстапульпарний (або припульпарний) дентин.

Уплащовому дентині колагенові волокна (так звані волокна Корфа) мають радіальну орієнтацію.

Волокна юкстапульпарного дентину (волокна Ебнера) орієнтовані тангенціально, тобто перпендикулярно до напряму дентинних трубочок

Звапнування дентину відбувається за глобулярним (кулястим) типом: у товщі дентину виявляються щільніші кулясті ділянки, які мають назву глобулярного дентину, і менш звапновані інтерглобулярні простори. На межі між дентином і пульпою зуба локалізується предентин, який утворений