Материал: Сырная Гистология

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

t.me/rapeture

утворюється при сполученні ротової ямки зародка з первинною киш кою внаслідок перфорації глоткової мембрани приблизно на 26-ту добу ембріогенезу; внаслідок цього тут поєднуються епітеліальні зачатки ектодермального й ендодермального походження.

Дефінітивна (остаточна) ротова порожнина утворюється у два етапи. На п'ятому тижні ембріогенезу, після зрощення медіальних носових відростків, утворюється первинне піднебіння, яке має трикутну форму. Первинна носова порожнина (первинні хоани) утворюється в результаті поглиблення і прориву носових ямок. На шостому-сьомому тижнях ембріогенезу на внутрішній поверхні верхньої щелепи утворюються піднебінні відростки, які спочатку спрямовані похило донизу. На восьмому тижні внаслідок подальшого розвитку нижньої щелепи та збільшення розмірів ротової порожнини язик опускається, піднебінні відростки займають горизонтальне положення. На 11-12 тижні вони зростаються між собою, з первинним піднебінням і носовою перегородкою, яка росте згори і є похідним лобового відростка. Таким чином формуються дефінітивні піднебіння, ротова і носова порожнини

Формування лиця. На четвертому тижні розвитку вхід у ротову ямку зародка має вигляд щілини, обмеженої п'ятьма відростками: згори в центрі - лобовий відросток, згори з боків - верхньощелепні відростки, знизу - піднижньощелепні відростки. На п'ятому тижні в латеральних частинах лобового відростка утворюються дві нюхових ямки, що оточені валкоподібними потовщеннями - медіальними і латеральними носовими відростками. На шостому тижні медіальні носові відростки швидко ростуть вниз, зростаються один з одним і до 10-го тижня ембріогенезу утворюють спинку носа, середню частину верхньої щелепи і середню частину верхньої губи

У той же період латеральні носові відростки зростаються з верхньощелепними, утворюючи крила носа та носо-сльозовий канал. Верхні щелепи і латеральні частини верхньої губи формуються з верхньощелепних відростків. Нижня щелепа і нижня губа утворюються в результаті зрощення нижньощелепних відростків. Між латеральними відділами лобового відростка і верхньощелепними відростками закладаються зачатки очей. Після опущення носових відростків вони переміщаються у медіальному напрямку на передню поверхню лиця. Зовнішнє вухо утворюється шляхом зрощення слухових горбків першої глоткової щілини.

2. Спеціальна гістологія. Травна система. *Відділи травної трубки за розвитком, будовою та функціями. Морфо-функціональна характеристика переднього відділу травної трубки. Загальний план будови ротової порожнини та її функції. Особливості будови верхньої стінки ротової порожнини. Тверде і м'яке піднебіння, розташування та частини.

Травна система (лат. systema digestorium) - це сукупність органів, які забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища поживних речовин, їх засвоєння виведення неперетравлених залишків. Включає травний канал і травні залози.

t.me/rapeture

За морфологічними ознаками травний канал поділяють на ротову порожнину, глотку, стравохід, тонку і товсту кишку. До великих травних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові слинні залози, печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза

З огляду на функціональні особливості, у складі травного каналу розрізняють:

(1) передній відділ - забезпечує подрібнення та зволоження, початкову хімічну обробку їжі; включає ротову порожнину, глотку, стравохід;

(2)середній відділ - до його функцій належать: хімічна обробка їжі і всмоктування поживних речовин та води; включає шлунок і більшу частину кишечника;

(3)задній відділ - забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі; до нього належить термінальна частина прямої кишки.

Ротова порожнина (лат. cavitas oris) є частиною переднього відділу травного каналу і включає присінок рота і власне ротову порожнину. Передня стінка присінка рота утворена губами, бічні стінки - щоками. Зуби з яснами відмежовують присінок рота від власне ротової порожнини. Тверде і м'яке піднебіння служать верхньою стінкою ротової порожнини, діафрагма рота –її дном. До органів ротової порожнини належать язик, ясна та зуби

Піднебіння (лат. palatum) утворює верхню стінку ротової порожнини і складається з твердого піднебіння (передні дві третини) та м'якого піднебіння (задня третина), яке закінчується язичком

Тверде піднебіння має кісткову основу, вкриту слизовою оболонкою жувального типу, яка протягом життя зазнає значних механічних, термічних і хімічних навантажень. За морфофункціональними ознаками слизову оболонку твердого піднебіння поділяють на три зони - жирову, залозисту та фіброзну; остання вклюяають крайову ділянку та ділянку піднебінного шва

М'яке піднебіння складається з сухожильно-м'язової основи, яку вкриває слизова оболонка. Розрізняють передню - ротоглоткову, і задню - носоглоткову поверхні. Слизова оболонка ротоглоткової поверхні м'якого піднебіння вкрита багатошаровим плоским зроговілим епітелієм; у власній пластинці слизової міститься добре виражений шар еластичних волокон. У підслизовій основі розташовані малі слинні залози. Слизова оболонка носоглоткової поверхні м'якого піднебіння вкрита псевдобагатошаровим війчастим епітелієм респіраторного типу; у власній пластинці тут локалізується сітка еластичних волокон; підслизова основа відсутня.

**Типи слизової оболонки, що вистилає тверде і м'яке піднебіння. Особливості будови твердого піднебіння: зони, підслизова основа, зв’язок з окістям.

Тверде піднебіння. Включає чотири зони:

t.me/rapeture

• Жирова • Залозиста • Крайова • Зона піднебінного шва.

Складається з:

• Слизова оболонка ротової порожнини • Підслизова основа • Кістка твердого піднебіння • Слизова оболонка порожнини носа

У крайовій зоні та зоні піднебінного шва власна пластинка зрощена із окістям, де підслизова основа відсутня. У жировій та залозистій зонах підслизова оболонка присутня. У жировій зоні у підслизовій оболонці знаходяться часточки жирової тканини. У залозистій зоні зоні у підслизовій оболонці знаходяться кінцеві відділи слинних залоз

*** Ембріогенез ротової порожнини: ротова бухта та зябровий апарат зародка. Ембріональні джерела розвитку органів ротової порожнини.

Ротова порожнина і лице розвиваються з ектодерми, ендодерми і мезенхіми, зокрема, ектомезенхіми зародка. Остання є похідною нервового гребеня, клітини якого витісняють мезенхіму між переднім відділом нервової трубки і верхньою стінкою ротової ямки. Первинна ротова порожнина утворюється при сполученні ротової ямки зародка з первинною киш кою внаслідок перфорації глоткової мембрани приблизно на 26-ту добу ембріогенезу; внаслідок цього тут поєднуються епітеліальні зачатки ектодермального й ендодермального походження.

Епітелій переднього відділу розвивається із ектодерми (ротова бухта – стомодеум);

Дефінітивна (остаточна) ротова порожнина утворюється у два етапи. На п'ятому тижні ембріогенезу, після зрощення медіальних носових відростків, утворюється первинне піднебіння, яке має трикутну форму. Первинна носова порожнина (первинні хоани) утворюється в результаті поглиблення і прориву носових ямок. На шостому-сьомому тижнях ембріогенезу на внутрішній поверхні верхньої щелепи утворюються піднебінні відростки, які спочатку спрямовані похило донизу. На восьмому тижні внаслідок подальшого розвитку нижньої щелепи та збільшення розмірів ротової порожнини язик опускається, піднебінні відростки займають горизонтальне положення. На 11-12 тижні вони зростаються між собою, з первинним піднебінням і носовою перегородкою, яка росте згори і є похідним лобового відростка. Таким чином формуються дефінітивні піднебіння, ротова і носова порожнини

3. Спеціальна гістологія. Травна система. * Загальній план будови ротової порожнини. Органи ротової порожнини. Язик: загальний план будови, особливості слизової оболонки дорзальної та вентральної поверхонь.

Ротова порожнина (лат. cavitas oris) є частиною переднього відділу травного каналу і включає присінок рота і власне ротову порожнину. Передня

t.me/rapeture

стінка присінка рота утворена губами, бічні стінки - щоками. Зуби з яснами відмежовують присінок рота від власне ротової порожнини. Тверде і м'яке піднебіння служать верхньою стінкою ротової порожнини, діафрагма рота – її дном. До органів ротової порожнини належать язик, ясна та зуби

Язик (лат. lingua; грец. glossa) побудований із посмугованих м'язів, укритих слизовою оболонкою. М'язові волокна, орієнтовані у взаємно перпендикулярних площинах, формують тривимірну сітку.

Між окремими м'язовими волокнами залягають тонкі прошарки сполучної тканини (ендомізій). У перимізії - прошарках сполучної тканини, що ними оточені пучки м'язових волокон, - проходять кровоносні судини і нерви.

Слизова оболонка язика складається з багатошарового плоского епітелію і власної пластинки, яка утворена пухкою сполучною тканиною з великою кількістю судин. На верхній (дорсальній) поверхні язика підслизова основа відсутня, а слизова оболонка утворює численні вирости - так звані сосочки.

Розрізняють чотири види сосочків: ниткоподібні, грибоподібні, валкуваті (жолобкуваті) і листоподібні

** Сосочки язика: визначення, види, локалізація, будова, функціональне значення. Смакові бруньки - розташування, будова, морфо-функціональна характеристика.

Епітелій та власна пластинка дорсальної та бічних поверхонь язика утворюють сосочки язика

Сосочки язика:

Ниткоподібні

Листоподібні

Грибоподібні

Оточені валом (валкуваті, жолобуваті)

Ниткоподібні сосочки язика:

Розміщені рівномірно по всій поверхні язика. Мають конусовидну форму. Вкриті частково зроговілим епітеліем

Листоподібні сосочки язика:

Добре розвинені в дитинстві. • Розміщені по 3-8 на обох бокових поверхнях тіла язика. • Розділені щілинами, в які відкриваються вивідні протоки слинних залоз. • Містять смакові бруньки

Грибоподібні сосочки язика:

Лежать поодинці серед ниткоподібних сочків. • Дуже багато на кінчику язика. • Мають вузьку основу і розширену вершину. • В епітелії можуть бути смакові бруньки.

Оточені валом (жолобкуваті) сосочки язика:

t.me/rapeture

Розміщені між коренем і тілом язика. • Оточені жолобком і валиком. • Містять смакові бруньки

Орган смаку: Представлений смаковими бруньками, що містять три типи клітин:

Сенсоепітеліальні

Підтримуючі

Базальні

***Ембріональні джерела розвитку язика. Особливості іннервації язика.

Язик формується із першої жаберної дуги, де формуються три зачатки:

Непарний язиковий горбок (корінь язика);

Парні бічні язикові горбки (тіло язика).

Роздвоєння язика – наслідок неповного злиття парних бічних зачатків

язика.

Язик є унікальним органом, бо його іннервують п’ять пар черепних нервів. Усі м’язи язика іннервують язикові гілки під’язикового нерва (XII

черепний нерв).

Інформація про загальну чутливість (дотик, біль, температура) від передніх двох третин язика (передня частина) передається по чутливих нервових волокнах язикового нерва, який є гілкою нижньощелепного нерва (V черепний нерв), а смакова інформація від передньої частини язика передається по чутливих волокнах барабанної струни лицевого нерва (VII черепний нерв).

Від задньої третини язика (задньої частини) вся чутлива інформація (смакова, дотик, біль, температура) передається по язикових гілках язикоглоткового нерва (IX черепний нерв), а від кореня язика в ділянці надгортанника – по чутливих гілках верхнього гортанного нерва (X черепний нерв)

4. Спеціальна гістологія. Травна система. * Морфо-функціональна характеристика середнього відділу травної трубки. Оболонки, їх тканинний склад та функціональне значення. Особливості будови стінки шлунку, анатомічні відділи, тканинний склад оболонок, функції.

З огляду на функціональні особливості, у складі травного каналу розрізняють:

(1) передній відділ - забезпечує подрібнення та зволоження, початкову хімічну обробку їжі; включає ротову порожнину, глотку, стравохід;

(2) середній відділ - до його функцій належать: хімічна обробка їжі і