Завдання 3. До функцій спілкування дослідники найчастіше відносять такі: 1) об’єднувальна; 2) формуюча; 3) «підтверджуюча»; 4) міжособистісна (організація та підтримання взаємин між індивідами); 5) внутрішньоособистісна (діалог із самим собою).
Наведіть приклади, до чого може призвести невиконання цих функцій. Приклад недотримання об’єднувальної функції – біблійна легенда про невдале будівництво Вавилонської вежі (Вавилонське стовпотворіння) тощо.
Завдання 4. Психологія націй (етносів, народностей) – існуюча в реальності система почуттів, настроїв, думок, традицій, звичаїв, сподівань тощо, які відрізняють одну націю чи народність від іншої, а також особливості її мови та культури, господарського та побутового укладу.
Для чого, з якою метою у практичній діяльності людини необхідне вивчення, знання й урахування національної психології? Чи потрібне спеціальне вивчення психології корінної нації керівником (вихователем, організатором, менеджером, психологом тощо) – представником цієї ж нації (наприклад, українцю, що працює з українцями, вивчати українську національну психологію)? Чи може нормальне (ефективне) спілкування у такому випадку відбуватися «автоматично»?
Завдання 5. Згадайте історію життя та злочинів героя роману Патріка Зюскінда «Парфумер» та спробуйте відповісти на наступні питання, аргументуючи свої відповіді:
1.Що, на Вашу думку, в цій історії є художньою вигадкою письменника,
ащо може бути пояснене з точки зору сучасної науки, в тому числі – психологією?
2.Дія якого з ефектів міжособистісного сприйняття описана в романі?
3.Які події з життя героя, на Ваш погляд, визначили специфічні риси його особистості та поведінки?
4.За яких характеристик макрота мікросередовища соціалізації ЖанаБатиста Гренуя риси його особистості могли б бути принципово іншими?
Практикум «Оцінка та самооцінка емпатії як індивідуально-психологічної риси
особистості»
Як Вам відомо з лекційного матеріалу, емпатія є специфічним засобом розуміння емоційного стану іншої людини у формі співпереживання та співчуття, що суттєво полегшує процес спілкування. Питальник для оцінки якостей емпатії вперше був запропонований А. Меграбяном та Н. Епштейном. Питальник містить 25 тверджень, з якими піддослідний повинен погодитися (різною мірою) чи які він повинен заперечити.
186
Питання (російськомовний варіант)
1.Меня огорчает, когда я вижу, что незнакомый человек чувствует себя среди других людей одиноко.
2.Мне неприятно, когда люди не умеют сдерживаться и открыто проявляют свои чувства.
3.Когда кто-то рядом со мной нервничает, я тоже начинаю нервничать.
4.Я считаю, что плакать от счастья глупо.
5.Я близко к сердцу принимаю проблемы своих друзей.
6.Иногда песни о любви вызывают у меня много чувств.
7.Я бы сильно волновался (волновалась), если бы должен был (должна была) сообщить человеку неприятное для него известие.
8.На мое настроение сильно влияют окружающие люди.
9.Мне хотелось бы получить профессию, связанную с общением с людьми.
10.Мне очень нравится наблюдать, как люди принимают подарки.
11.Когда я вижу плачущего человека, то и сам (сама) расстраиваюсь.
12.Слушая некоторые песни, я порой чувствую себя счастливым (счастливой).
13.Когда я читаю книгу (роман, повесть и т. п.), то так переживаю, как будто все, о чем читаю, происходит на самом деле.
14.Когда я вижу, что с кем-то плохо обращаются, то всегда сержусь.
15.Я могу оставаться спокойным (спокойной), даже если все вокруг волнуются.
16.Мне неприятно, когда люди, смотря кино, вздыхают и плачут.
17.Когда я принимаю решение, отношение других людей к нему, как правило, роли не играет.
18.Я теряю душевное спокойствие, если окружающие чем-то угнетены.
19.Я переживаю, если вижу людей, легко расстраивающихся из-за пустяков.
20.Я очень расстраиваюсь, когда вижу страдания животных.
21.Глупо переживать по поводу того, что происходит в кино или о чем читаешь в книге.
22.Я очень расстраиваюсь, когда вижу беспомощных старых людей.
23.Я очень переживаю, когда смотрю фильм.
24.Я могу остаться равнодушным (равнодушной) к любому волнению
вокруг.
25.Маленькие дети плачут без причины.
Обробка результатів проводиться відповідно до ключа, отримані бали сумуються, загальний бал порівнюється з даними, наведеними в таблиці перерахунку «сирих» балів у стандартні оцінки шкали стенів. Зверніть увагу на наявність окремих шкал для представників різної статі.
187
Ключ до тесту А. Меграбяна та Н. Епштейна
Номер |
Так |
Скоріше так, |
Скоріше ні, ніж |
Ні |
твердження |
(завжди) |
ніж ні (часто) |
так (рідко) |
(ніколи) |
1 |
4 |
3 |
2 |
1 |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
2 |
1 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
6 |
4 |
3 |
2 |
1 |
7 |
4 |
3 |
2 |
1 |
8 |
4 |
3 |
2 |
1 |
9 |
4 |
3 |
2 |
1 |
10 |
4 |
3 |
2 |
1 |
11 |
4 |
3 |
2 |
1 |
12 |
4 |
3 |
2 |
1 |
13 |
4 |
3 |
2 |
1 |
14 |
4 |
3 |
2 |
1 |
15 |
1 |
2 |
3 |
4 |
16 |
1 |
2 |
3 |
4 |
17 |
1 |
2 |
3 |
4 |
18 |
4 |
3 |
2 |
1 |
19 |
4 |
3 |
2 |
1 |
20 |
4 |
3 |
2 |
1 |
21 |
1 |
2 |
3 |
4 |
22 |
4 |
3 |
2 |
1 |
23 |
4 |
3 |
2 |
1 |
24 |
1 |
2 |
3 |
4 |
25 |
1 |
2 |
3 |
4 |
Таблиця перерахунку «сирих» балів у стени
Стени |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Стандартний |
2,28 |
4,40 |
9,19 |
14,98 |
19,15 |
19,15 |
14,98 |
9,19 |
4,40 |
2,28 |
|
процент |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Чоловіки |
<45 |
46–51 |
52–56 |
57–60 |
61–65 |
66–69 |
70–74 |
75–77 |
78–83 |
>84 |
|
Жінки |
<57 |
58–63 |
64–67 |
68–71 |
72–75 |
76–79 |
80–83 |
84–86 |
87–90 |
>91 |
Питання та завдання до практикуму:
1.Проаналізуйте отримані результати самотестування. Порівняйте їх з показниками, які характеризують рівень розвитку емпатії у Ваших однокурсників. Чи є відмінності між показниками рівня емпатії у юнаків та дівчат?
2.На Вашу думку, в яких видах професійної діяльності емпатія є професійно важливою рисою людини?
188
3.Яке значення емпатія може мати в діяльності соціолога, зокрема в ситуаціях спілкування з респондентами, або в педагогічній діяльності?
4.Якщо у Вас є досвід проведення соціологічних опитувань, згадайте випадки, де роль емпатії була визначальною.
5.Чи можна, на Ваш погляд, розвивати в собі емпатичні навички? Якими засобами?
Практикум «Вивчення соціальних стереотипів та упереджень за допомогою шкали
соціальної дистанції Е. Богардуса» (Bogardus social distance scale)
Методика вимірювання генералізованої установки індивіда щодо ставлення до певної етнічної групи та виявлення ступеня прийнятності іншого індивіда як представника національної групи була розроблена американським дослідником Е. Богардусом у 1925 році. Вона належить до перших методик, які були створені для вимірювання атитюдів щодо расових та етнічних груп і грунтується на принциповому припущенні про те, що чим більшим є упередження людини по відношенню до конкретної групи, тим менше вона прагне взаємодіяти з членами цієї групи У 1959 році Богардус запропонував спеціальний бланк шкали соціальної дистанції (за національною ознакою).
Водному зі своїх ранніх досліджень Богардус виявив, що білі американці підтримують відносно невелику соціальну дистанцію з британцями, канадцями та північними європейцями й значно більшу – з мешканцями півдня Європи. Намагаючись розширити типову сферу застосування шкали Triandis & Triandis використали багатофакторні експериментальні плани з метою виділити незалежні ефекти тих аспектів групової приналежності, що варіюються (наприклад, раса, релігійна або професійна приналежність тощо). Дослідники довели, що різні аспекти групової приналежності респондентів взаємодіють із соціальними дистанціями, які респонденти підтримують із рісними соціальними групами. Так, зокрема, було встановлено, що американці вважають расову приналежність важливою змінною, тоді як греки більш критичною вважають релігійну. Особистісні фактори, такі як догматизм також виявилися повязаними із бажанням субєкта підтримувати більшу соціальну дистанцію з іншими групами, ніж із своєю власною.
Воригіналі методики пропонувалося визначити, за кого людина здатна прийняти представника різних національних груп. Зокрема, пропонувалися такі позиції близькості:
близьке родичання через шлюб (The close kinship by marriage);
членство у клубі як особистого друга (To my club as personal chums);
проживання на одній вулиці як сусіда (To my street as neighbours);
колеги по спільній роботі (To employment in my occupation);
громадянство однієї країни (To citizenship in my country);
гість (турист) у країні (As a visitor only to my country);
жодна з ролей (Would exclude from my country).
189
Питання були представлені в таблиці, в якій необхідно було зробити позначку в кожному рядку:
|
The close kinship |
by marriage |
To my club as personal chums |
To my street as neighbours |
To employment in my occupation |
To citizenship in my country |
As a visitor only to my country |
Would exclude from my country |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Canadians |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Chinese |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
English |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
French |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Germans |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Hindus etc. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Після адаптації до наших умов було запропоновано декілька варіантів шкали, зокрема найпоширенішою формою став такий перелік варіантів соціальної дистанції:
1.чоловік / дружина;
2.член сім’ї / близький родич;
3.друг;
4.сусід;
5.колега;
6.мешканець міста;
7.громадянин країни;
8.інтурист.
Залежно від мети дослідження, до переліку національно-етнічних утворень можна додавати й інші соціальні групи (наприклад, за політичною орієнтацією, за віковою та статевою приналежністю, за культурними уподобаннями тощо). Оберіть ті групи, які у першу чергу цікавлять присутніх на практичному занятті студентів, проведіть методику, вирахуйте індивідуальні та середні по групі показники.
Питання та завдання до практикуму:
1.Які групи отримали найвищі, а які – найнижчі показники?
2.Чим, на Вашу думку, обумовлені такі результати? Які стереотипні та упереджені уявлення «спрацювали» у цьому випадку?
3.Чи мали Ви особистий контакт з тими групами, що отримали найвищі та найнижчі показники?
4.Наскільки виявлені після проведення методики позиції, на Ваш погляд, є об’єктивними та обґрунтованими?
190