масового розмноження хвилівки відбувається відносно повільно, звичайно під впливом комплексу ентомофагів і хвороб.
Дубовий похідний шовкопряд (Thaumetopoea (Cnetocampa) proK cessionea L.) (род. похідні шовкопряди — Eupterotidae, ряд лускокрилі —
Lepidoptera).
Резервації. Зріджені сухі діброви середнього та старшого віку поросльового походження. В Україні поширений у Поліссі, Закарпатті, в Західній частині степової і лісостепової зон.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 30 см. Передні крила буро сірі з 3 нечіткими поперечними лініями. Задні жовто білі. На лобі довгастий горбик. Кладка яєць сірого кольору у вигляді довгастого прямокутника. Яйця розміщені поздовжніми рядами, склеєні одне з одним.
Гусениця до 40 см завдовжки, зверху чорно сіра з синюватим або коричнюватим відтінком. Знизу та з боків світло сіра. Тіло з червоно бурими бородавками та довгими волосками особливо на спині, які небезпечні для людей та тварин, дуже отруйні.
Лялечка до 1,3 см завдовжки, коричнева, на заокругленому кінці є два розставлені зубчики, кінці яких кігтеподібні. Лялечка в сіро буруватому овальному коконі, сплетеному з волосків гусениць.
Біологія. Метелики літають з середини липня до вересня в сутінках. Відкладають яйця на кору гілок і стовбурів. Зимують яйця. Гусениці вилуплюються рано навесні, спочатку вони вигризають бруньки, а потім пошкоджують листя, живляться вночі, а вдень сидять, скупчившись на товстих гілках або стовбурі. Влаштовують обплетені павутинням великі гнізда, куди ховаються вдень (гнізда, здебільшого, біля основи дерев, у відгалуженнях гілок, дуплах та ін.). Для живлення гусениці переповзають у крону одна за одною у декілька рядів (звідки і назва виду). Шлях переповзання гусениць устелений павутинками. Гусениці линяють і заляльковуються в гніздах на початку липня. Генерація 1- річна. Місце зимівлі — гілки.
Ентомофаги шкідника вивчені недостатньо.
Нагляд. Здійснюється за наявності павутинних гнізд в липні, а також використовують феромонні пастки.
Облік чисельності проводять шляхом підрахунку кількості яєць на дерево, використовуючи дані модельних гілок.
Червонохвіст (Dasyhira pudibunda L.) (род. хвилівки — Orgyidae,
ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Свіжі середньої та високої повноти діброви 20—40 років з березою, ліщиною, що ростуть на рівних або ледь понижених ділянках. В Україні поширені повсюдно. Поліфаг: пошкоджує дуб, бук, березу, ліщину, яблуню. Осередки носять часто локальний характер.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 6 см. Самиця більша самця, передні крила у неї білувато попелясті з 2—3 поперечними темно бурими смужками. Самець темніший, з перистими вусиками.
96
Яйцекладка на стовбурах, сухих сучках купками в один шар нагадує за кольором лишайники. Самі яйця круглі, сірі з невеликим заглибленням і чорною цяткою в ньому.
Гусениця останнього віку до 4,5 см завдовжки, жовтувата, на спині має 4 великі жовті щітчки з волосинок з чорними поперечними смужками між ними. На передостанньому членику пучок червоних волосків.
Лялечка до 1,5 см завдовжки, жовто коричнева, в біло сірому коконі, що складається з 2 шарів. Зовнішня оболонка кокона бурувата, а внутрішня жовтувата.
Біологія. Метелики літають в кінці травня — в червні. Вони ведуть нічний спосіб життя і летять на світло. Одна самка відкладає до 1000 яєць. Гусениці з'являються в другій половині червня — в липні. Молоді гусениці можуть переноситись вітром. Волоски гусениць отруйні. Гусениці спочатку скелетують листя, а в більш старшому віці об'їдають його з краю, а потім з'їдають повністю, залишаючи лише товсті жилки. Живляться вони до середини вересня, іноді поїдаючи вже ледь пожовтіле листя. Заляльковуються гусениці в лісовій підстилці. Лялечка зимує. Оскільки гусениці об'їдають листя дерев уже у другій половині вегетаційного періоду, то вони завдають меншої шкоди, ніж ті види, які пошкоджують листя весною. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — підстилка.
Спеціалізованих ентомофагів не відмічено. Поліфаги паразитують головним чином на гусеницях старших віків та лялечках.
Нагляд у вересні за наявністю гусениць, пошкоджень (огризках листя на землі — гусениці живляться "не економно").
Облік чисельності — пізньої осені (жовтень) за кількістю зимуючих лялечок у підстилці в радіусі 1,0 м навколо стовбурів облікових дерев. В квітні — контрольний облік з аналізами лялечок, що залишились після зимівлі.
Кільчастий шовкопряд (Mаlacosoma neustria L.) (род.коконопряди
— Lasiocampidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Зріджені насадження дуба звичайного ранньої форми, що добре прогріваються, без підліску, з наявністю плодових дерев, особливо за несприятливих умов росту. В Україні поширений повсюдно.
Імаго. Метелик з мінливим забарвленням крил від жовтого до червоно бурого з помітною поперечною смугою на передніх крилах. Яйця бочкоподібної форми, склеєні спіральними рядками, що нагадують перстень на тонких гілочках.
Гусениця вкрита тонкими волосками з подовжніми смугами на тілі: по боках — широка блакитно синя, за нею — чорна, оранжева і зверху на спині
— біла.
Лялечка буровато-чорна, матова, знаходиться в білому щільному павутинному коконі, який здається припудреним жовто білим порошком.
Біологія. Метелики літають в липні. Яйця відкладають на 2—3річні пагони до 200 яєць в кладці. Хоча гусениці завершують розвиток в яйці ще восени, вилуплюються вони з яєць рано навесні, коли починають розпукуватись
97
бруньки на кормових деревах. Спочатку вони пошкоджують їх, потім скелетують листя, а згодом повністю об'їдають їх, залишаючи лише середню жилку. Молоді гусениці живуть колоніями в павутинних гніздах, розміщених в розгалуженнях гілок. В гарну погоду вдень гусениці тримаються на поверхні гнізд. Живляться гусениці вночі. Заляльковуються в білих коконах в кронах дерев. Генерація 1-річна.
Серед ентомофагів слід відмітити їздця Telenomus laewiusculus Ratz., який часто заражає до 80% яєць. Місце зимівлі — пагони.
Нагляд. В кінці травня за наявністю павутинних гнізд з гусеницями. Облік чисельності. За кількістю яйцекладок восени (після листопаду)
на зрізаних модельних гілках. Визначають кількість яєць в середньому на дерево вцілому. Весняні контрольні обліки на предмет їх перезимівлі.
Спеціальні захисні заходи: з осени до кінця березня у культурах, де це господарсько доцільно, зрізання пагонів з яйцекладками шовкопряда, які потрібно зв'язати у пучки і зберігати підвішеними під навісом до весни. Коли з яєць виродяться гусениці і загинуть від голоду, пучки звільняють від павутини і розвішують у підзахисних культурах з північної сторони для вильоту з паразитованих яєць яйцеїда теленомуса; знімання та знищення павутинних гнізд з гусеницями (травень); використання спеціалізованого вірусного препарата Вірін КШ (титр 1 млрд. спор в 1 мл, 100—200 мл/га шляхом оприскування насаджень).
Лунка срібляста (Phalera bucephala L.) (род. чубатки —
Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Зріджені сухі діброви 10—30 років на легких ґрунтах, молоді культури і лісосмуги із берези в степовій зоні. Поліфаг, поширений в Україні повсюдно.
Імаго до 6 см. Передні крила сріблясто сірі і мають у верхньому куті велику жовту пляму у вигляді місяця. Задні крила буруваті.
Яйцекладка, знизу темно зелена, а зверху — білувата, яйце з темною цяткою посередині.
Гусениця до 6 см, волохата, жовтувата з 11 поздовжніми переривчатими смужками, із яких сама широка (суцільна) проходить зверху вздовж спини.
Лялечка до 3,5 см, чорна, матова. Кремастер плескуватий, розділений на 2 частини.
Біологія. Масовий виліт імаго — в червні, продовжується до середини липня. Літають вночі. Яйця самки відкладають на листя купками в один шар. Через 10— 14 днів вилуплюються гусениці, які спочатку скелетують листя, тримаючись виводками. Дорослі розповзаються і з'їдають листя повністю. Живлення їх продовжується до середини вересня. В середині вересня гусениці спускаються в ґрунт на глибину до 5 см, там влаштовують печерки, заляльковуються в них і зимують. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — грунт. Даний вид відноситься до літньо осіннього комплексу листогризучих шкідників, тому і шкідливість його менша, ніж весняно літніх видів. Головними ен-
98
томофагами її являються яйцеїд трихограма і Telenomus mayri Kieff, який в окремих оседках знищує в середньому до 36% яєць.
Нагляд проводять в першій половині серпня за пошкодженнями крон та наявності гусениць.
Облік чисельності — за кількість зимуючих лялечок в ґрунті.
Заходи захисту. Обприскування біопрепаратами проти гусениць І—ІV віку у зв'язку з розтягнутим відродженням гусениць може виникнути необхідність повторних обробок.
Дубова чубатка (Peridea anceps Goeze.) (род. чубатки — Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Середньовікові насадження дуба, що ростуть на нетипових для дуба супіщаних бідних ґрунтах. Тіньолюбний вид. В Україні поширена повсюдно. Осередки носять локальний характер.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 6 см. Передні крила блідо сірі, задній край крила має виступ у вигляді зубця, який утворений темними війками. Задні крила жовто білі.
Яйця мають вигляд зрізаної знизу кулі, матово білі з темною цяткою на вершині. Відкладаються вони купками на гілках, стовбурах.
Гусениці останнього віку до 5 см завдовжки, гола, товста, зеленувата. Вздовж спини має темно зелену смугу з білою облямівкою. На боках тіла є червоні смужки з жовтими облямівками. Голова зеленувата з жовтими рисочками.
Лялечка до 2,5 см, чорна, задній кінець тупо округлений, міститься в коконі з грудочок ґрунту, скріплених павутинками.
Біологія. Метелики літають в травні червні увечері та вночі. Вдень сидять на стовбурах і завдяки їх захисному забарвленню майже непомітні. Яйця відкладають на гілки та на стовбури. В кладці налічується декілька десятків яєць. Гусениці спочатку скелетують листя, потім об'їдають його з країв, а пізніше — з'їдають майже повністю, залишаючи тільки крупні жилки. Плодючість самок близько 300 яєць. Гусениці пошкоджують листя дуба в червні до кінця липня, а потім заляльковуються в ґрунті поблизу стовбура. Їх активно знищують хижі жуки пахучого (великого) красотіла, а також птахи. Генерація 1-річна, однак внаслідок затяжної діапаузи може продовжуватись до 3 років.
Нагляд: в липні місяці по гусеницях та пошкодженнях. Облік чисельності восени (початок жовтня) — по лялечках під підстилкою. Місце зимівлі — грунт.
Ільмовий ногохвіст (Exaereta ulmi Schiff) (род. чубатки —
Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Молоді степові посадки в'язових на півдні України. Метелики з розмахом крил до 3, 8 см. Передні крила темно сірі з 2 те-
мними поперечними смугами, більш світлі посередині. Задні крила грязно білі, вздовж зовнішнього краю буруваті.
99
Яйця. Кулясті до 1 мм в поперечнику, з темною круглою плямою на вершині. Відкладаються поодиноко (рідше по 2—5 шт. укупі) на нижній або верхній стороні листків.
Гусениці останнього віку до 5 см довжини, буро зелені. На останньому сегменті замість ніг — "підштовхувачі" (2 відростки, що розходяться, з булавоподібними потовщеннями на кінцях). На 4 му та 11 му сегментах тіла є по одному чорному бугорку. Тіло вкрите рідкими короткими волосками.
Біологія. Метелики літають в квітні—травні. Яйця відкладають по 1— 5 штук на листя кормових порід. Плодовитість до 500 яєць. Гусениці живляться в травнічервні протягом 30—40 днів. В молодому віці скелетують листя, проїдаючи в них отвори, пізніше — повністю їх з'їдають, залишаючи лише середню жилку. Заляльковуються в кінці червня — в липні в ґрунті на глибині до 10 см в рихлому земляному коконі. Зимує лялечка. Генерація 1- річна. Місце зимівлі — ґрунт.
Нагляд. В червні за пошкодженнями, екскрементами та гусеницями з 2 "хвостами". Особливо слід звернути увагу на листя нижніх гілок крони та порості, яким гусениці часто живляться краще.
Облік чисельності. Восени за кількістю лялечок у ґрунті. Суцільне об'ї- дання листя за наявності 8 лялечок на 1 м2 .
В'язовий строкатий п'ядун (Abraxas sylvata Sc.) (род. п'ядуни —
Geometridae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Полезахисні лісові смуги.
Імаго. Метелики білі, розмах крил до 4,3 см, з нерізкими темними круглими плямами, які створюють 2 поперечні ряди на обох крилах. Один з них по зовнішньому краю, другий близько і паралельно йому. Іноді посередині передніх крил проходить ще 2 неповних ряди. Основа передніх крил забарвлена в чорний колір з домішкою оранжевого. Такі ж двокольорові великі плями є біля задніх кутів на передніх і задніх крилах. Черевце жовте з чорними плямами. В Україні поширений повсюдно.
Яйця самки відкладають (до 150 шт.) на нижню сторону листя в один шар по 10—50 шт. в одній кладці.
Гусениці останнього віку довжиною до 3,4 см, синювато білі, зверху
— жовтуваті з чорною смугою на спині і рядами чорних крапок. Дихальце чорне. У фазі спалаху з'являються темні екземпляри. При цьому у гусениць з'являється по 5 смуг з кожної сторони. Проміжки між смугами жовто сірі. Гусеницям старших віків характерний рефлекс завмирання (падають на землю або звисають на палутині).
Лялечка до 1,5 см бура, блискуча, глибоко пунктирована. Кремастер цибулеподібний з двороздільним коротким відростком. Лялечка знаходиться у ґрунті без кокона. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — в ґрунті, під підстилкою.
Нагляд. Кінець серпня, вересень — за пошкодженнями. За морфологічними ознаками та біологічними особливостями найближчий до нього ясене-
100