Материал: Лісова ентомологія_конспект лекцій

Фізико-механічні заходи захисту. Збір травневих хрущів не такий складний захід, як здається на перший погляд. В ранішню пору жуки сидять закляклі від нічного холоду на листяних породах берези, осики, дуба та ін. і легко струшуються. В перші дні літають самці, тому опалих жуків-самок слід починати збирати через 5—7 днів після початку лету хрущів.

Хімічні заходи захисту. В умовах, коли заліснення лісосік, чи створення лісових культур, або розсадника ускладнене через суттєве заселення ґрунту личинками хрущів, попередньо звільняють ґрунт від них.

Для цього на всій площі рівномірно вносять дозволені гранульовані препарати, зразу ж загортаючи їх (культиватором та ін.) на глибину 10—15 см. В роки масового лету хрущів в тих районах, де виявлені їх великі осередки, слід проводити обприскування кормових насаджень з вертольоту тими ж дозволеними препаратами, що і проти хвоєта листогризучих шкідників.

Оскільки хрущі в період льоту багаторазово перелітають з дерева на дерево, на великих площах можна застосовувати черезсмужне авіообприскування.

В окремих місцях особливо поряд з ділянками, на яких будуть створюватися культури та розсадники можливе застосування аерозольної обробки кормових рослин в період масового льоту хрущів.

Заходи захисту проти вовчка: розпушування ґрунту до 20 см в розсаднику для знищення гнізд з відкладеними яйцями (травень-червень);

ловильні принадні ями глибиною 0,5 м які на початку осені заповнюють кінським гноєм.

Коли настануть стійкі морози, гній разом з вовчком розкидається по поверхні ґрунту;

Виготовлення отруєних принад з розвареного зерна ячменю або кукурудзи, змішаного з олією (1% ваги принади). Отруєне зерно з розрахунку 20 кг/га вносять рано навесні в ґрунт за 2—3 дні до висіву насіння в розсаднику.

Заходи захисту проти кравчика: розорювання всіх ділянок, які не використовуються в розсаднику;

на неораних ділянках з нірками шкідника обприскування місцевості дозволеними препаратами.

Заходи захисту проти совок: глибока зяблева оранка та розпушування ґрунту на парових ділянках і в міжряддях під час заляльковування гусениць (початок травня).

За помітного пошкодженя сіянців гусеницями підгризаючих совок в червні та в серпні місяці, обприскання сіянців дозволеними препаратами.

Заходи захисту проти чорнишів (піщаний мідляк та ін.):

в розсаднику використовують притінюючі принади (невеликі купки трави або соломи). Їх розкладають на тих ділянках, де з'являються сходи висіяного насіння. В жаркі години дня чорниші ховаються в такі сховища. Щоб не збирати їх вручну, купки обприскують відповідними дозволеними препаратами.

127

ТЕМА 10 ШКІДНИКИ НАДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ МОЛОДИХ НАСАДЖЕНЬ

План:

1.Шкідники бруньок і пагонів хвойних порід

2.Шкідники гілок та стовбурів хвойних порід

3.Шкідники бруньок, листя, пагонів листяних порід.

4.Шкідники листя

5.Коротка система заходів із зменшення чисельності шкідників надземних частин молодих насаджень

Молоді дерева в культурах, декоративних посадках і полезахисних смугах пошкоджуються багатьма комахами, які можуть шкодити і в більш старшому віці, але найбільш типові і небезпечні вони в перші роки їх життя.

1. ШКІДНИКИ БРУНЬОК І ПАГОНІВ ХВОЙНИХ ПОРІД.

Пагонов’юни. Бруньки і пагони сосни пошкоджують гусениці із роду Evetria родини листовійок (Tortricidae). Живлячись місткістю бруньок і тканинами ростучих пагонів молодих сосен, гусениці цієї групи шкідників визивають викривлення пагонів, стовбурів, багатовершинність і як наслідок – серйозні технічні дефекти, низьку продуктивність і товарність насаджень.

Найбільші осередки пагов’юнів знаходяться в насадженнях 5-20 річного віку, створених на Нижньодніпровських пісках у Херсонській та в інших степових областях, на приморських дюнах. На Поліссі та в Лісостеповій зоні пагов’юни зустрічаються рідше, головним чином в насадженнях, створених на староорних землях з порушенням правил агротехніки.

Звичайно, в любому насадженні Півдня України можна виявити зразу декілька видів пагов’юнів, але завжди чисельно переважає якийсь один з них. Найбільш часто зустрічається розглянуті нижче пагов’юни.

Зимуючий пагонов’юн (Evetria buoliana Schff.)

Невеликий метелик з розмахом крил до 2,5 см. Передні крила оранже- во-бурі з поперечними свинцевими смужками, задні – сірі.

Гусениця до 2,2 см. завдовжки, коричнева, з чорною головою та чорним щитком на потилиці.

Лялечка довжиною до 1,3 см., на кінці черевця зверху має дев’ять зубчиків та п’ять щетинок.

Біологія. Метелики літають в червні. Літ триває більше місяця. Самки відкладають яйця по-одному-два (або по кілька в ряд) переважно на зелену кору та хвоїнки молодих пагонів у верхній частині крони дерев.

Гусениці вилуплюються через 5-10 днів, залишаючи помітними шкарлупки від яєць. Спочатку вони мінують основи хвоїнок, розміщених поблизу бруньок. Для цього в пазусі пучків хвоїнок гусениці плетуть захисну завісу. Під’їдені хвоїнки буріють, звисають вниз, а з часом випадають. Одна гусениця може пошкодити декілька пар шпильок. Після цього молоді гусениці піднімаються по пагону до бруньок і між ними з павутини та живиці роблять за-

128

криту з усіх сторін завісу, під прикриттям якої вони вбуравлюються в бокові бруньки, які ще формуються. Спочатку пошкоджують їх вершину, а згодом і основу. Навесні бруньки стають твердими, загостреними. В цих бруньках гусениці живляться до осені, ростуть повільно. В них же і зимують.

Після перезимівлі гусениці відновлюють живитися в інших бруньках, покидаючи пошкоджені , а потім пошкоджують і нижню частину пагонів, що розвиваються. В цей час вони наносять найбільшу шкоду. Якщо пониклі пагони не відмирають, то вершини їх продовжують рости, але вже загинаючись вгору. При пошкодженні кількома гусеницями пагони, як правило, відмирають. Заміна центрального пагона боковими визиває багатовершинність.

Закінчивши живлення, гусениця заляльковується в основі пошкодженого пагона у камері, яка вистелена білою павутиною. Генерація однорічна.

Несприятливими для зимуючого пагов’юна є зимові морози з температурою – 30 0С і нижче. Однак холодостійкість гусениць різко понижується, якщо сильні морози наступають після відлиг.

Літній пагонов’юн (E. duplana Hb.).

Метелик з розмахом крил до 1,5 см. Передні крила бурі, з поперечними світло-сірими лініями на вершині з золотистим відтінком. Задні крила сірі.

Гусениця до 1,5 см. завдовжки, жовто-рожева, з бурою головою та бурим щитком на потилиці.

Лялечка на кінці черевця має вісім зубчиків та шість гачкуватих щети-

нок.

Біологія. Метелики літають з середини квітня до середини травня. Яйця відкладають на пагони та хвоїнки сосни починаючи з трьох річ-

ного віку. Через 2-3 неділі (друга половина травня) вилуплюються гусениці, які переповзають на молоді пагони, вгризаються в їх серцевину і роблять ходи у напрямку від верхівки до основи. Пошкоджена частина пагона відмирає і загинається, непошкоджена залишається зеленою. Часто в одному пагоні буває по кілька особин гусениць. За період живлення гусениці встигають пошкодити два-три пагони. В червні вони закінчують живлення, і в липні у тріщинах кори окоренкової частини сосен заляльковуються в сірому коконі. Зимує лялечка. Генерація однорічна.

Пагонов’юн серединної бруньки (Evetria turionana Hb.).

Метелик з розмахом крил до 2 см. Передні крила бурувато-сірі з багаточисельними поперечними штрихами сірого кольору. Вершинна частина передніх крил червоно-рожева.

Гусениця світло-бура, з чорною головою.

Лялечка з 10 зубчиками та 4 гачкуватими щетинками на кінці черевця. Біологія. Метелики літають з початку травня до червня. Яйця відкла-

дають на кору пагонів або на бруньки сосен 5-10 років.

Гусениця вгризається в середину бруньки центрального пагона, пошкоджує її і в ній зимує. Навесні вона продовжує ще деякий час живитися, а на початку травня заляльковується в пошкодженій бруньці. Перед цим гусениця

129

прогризає короткий хід у верхівці пагона під брунькою, через який потім метелик вилітає. В цей час пошкодження стає добре помітним, так як під відмерлими бруньками скопичується живиця. Генерація однорічна.

Пагонов’юн-смолівщик (Evetria resinella L.). Табл. Рис.

Метелик з розмахом крил до 2,0 см. Передні крила темно-бурі, з чисельними свинцево-сірими плямами – смужками. Задні крила бурі, більш темні по краях.

Гусениця грязно бура, з коричневою головою і бурим щитком на потилиці та на кінці тіла.

Лялечка майже чорна з 10 зубчиками і 4 гачкуватими щетинками на кінці черевця.

Біологія. Літає в другій половині травня та в першій половині червня. На півдні весь травень. Яйця відкладає під мутовками бруньок сосни 5-10 років. Гусениці спочатку пошкоджують поверхність пагона. З ранки витікає живиця і утворює смоляний наплив. Під цим напливом гусениця живиться, проточуючи короткий хід в серцевині пагона (зачіпаючи, іноді, бруньки). Зимує в місцях живлення. Після перезимівлі заляльковується в середині смоляного напливу (3 декада квітня). На окремих пагонах може бути декілька смоляних напливів. Генерація однорічна.

Хімічна боротьба. Проводиться, коли починається вилуплення з яєць гусениці до вгризання їх в хвоїнки та коли вони переповзають з хвоїнок на бруньки влітку. Навесні при переповзанні з пошкоджених бруньок у непошкоджені гусениці живуть деякий час на поверхні пагонів. В цей час і рекомендується проведення боротьби в.т.ч. і з застосуванням вертольота.

Осередки найкраще обприскувати емульсією інсегару, димеліну, матчу

іінших гормональних препаратів.

2.ШКІДНИКИ ГІЛОК ТА СТОВБУРІВ ХВОЙНИХ ПОРІД

Великий сосновий довгоносик (Hylobius abietes L.).

Поширений у соснових і ялинових лісах.

Жук 10-14 мм. завдовжки, вусики прикріплені поблизу вершини головотрубки. Темно-бурий, з двома-трьома поперечними смужками із лусочок на надкрилах. На протязі життя (до 3 років) лусочки у жуків стираються і стають менш чорними.

Біологія. Зимують жуки в лісовій підстилці. В травні починають додаткове живлення на молодих деревах сосни (5-15 річного віку) і інших хвойних, вигризаючи в корі і лубі невеликі площинки, які часто заливаються живицею. Багаточисельні погризи зливаються і окільцьовують стовбурці або пагони, в результаті саджанці і підріст швидко всихають. Пошкоджують також бруньки, травневі пагони. Додаткове живлення жуків чергується із спарюванням та відкладанням яєць. Довгоносики особливо шкодять одно-і дворічним сосновим культурам, висаджених на свіжих вирубках або поблизу них. Для них характерний негативний фото-та термотаксиси. При температурі 130- 150 починають літати. Яйця відкладають в області кореневої шийки, на коре-

130