Материал: Лісова ентомологія_конспект лекцій

ТЕМА 1 ВВЕДЕННЯ В ЛІСОВУ ЕНТОМОЛОГІЮ План:

1.Вступ

2.Історія лісової ентомології вУкраїні

3.Місце комах в тваринному світі

1.ВСТУП

Здебільшого студенти, приступаючи до вивчення лісової ентомології,

мають дещо хибне уявлення про предмет її, а саме — як науку про комах. Такою дійсно є загальна ентомологія. Проте лісова ентомологія спрямована на вивчення комах— шкідників лісу та заходів боротьби з ними. Тому по суті вона є наукою про захист лісу від шкідників. Різниця тут в тому, що в центр уваги ставиться ліс, який треба захистити від пошкодження, а то й від знищення шкідливими комахами. При цьому доведеться детально вивчити і комах, без чого успішна боротьба з ними була б нереальною. Але, крім того, необхідно вивчити і стійкість лісових порід та лісових насаджень.

За останні десятиріччя екологічна обстановка на. планеті дуже загострилася, тому постав ряд проблем і перед лісовою ентомологією — все частіше виникають спалахи масового розмноження шкідливих комах, знижується стійкість лісових насаджень до шкідників. Ліс зазнає і безпосередньо від забруднення середовища токсичними речовинами, задимлення, надмірного рекреаційного впливу тощо. Крім того, в цих умовах шкідливість комах зростає.Шкідливі лісові комахи псують усі органи і частини дерев: листя, бруньки, плоди, кору, луб, деревину, коріння, а також заготовлені лісоматеріали і деревину будівель та споруд.

Багато видів шкідливих комах за сприятливих умов можуть розмножуватись у величезній кількості — до кількох десятків тисяч особин на одне дерево. Хвоєта листогризучі комахи, якщо не проводяться належні заходи боротьби, при масовому розмноженні нерідко знищують усю хвою і листя в лісових масивах. Внаслідок цього знижується приріст деревини, дерева ослаблюються, часто заселяються стовбуровими шкідниками і всихають. У дуба,

наприклад, одноразове повне об'їдання листя гусеницями знижує приріст деревини на 30...50 % щорічно, а всього в середньому за три роки втрачається близько 3,0...3,5 м3 на 1 га. Дубові насадження гинули від хронічного об’їдання гусеницями бруньок та листя в 1975 - 1985 роках. Ця хвиля всихання прокотилася по значній території України.

Хвойні лісостани при повному знищенні хвої звичайно гинуть. Найбільших збитків зазнає лісове господарство при всиханні молодих насаджень, які ще не досягли віку рубки. Крім того, стовбурові шкідники дуже знижують технічні якостідеревини.

Особливо значних збитків зазнає лісове і зелене господарства при всиханні молодих насаджень, які ще не досягли віку рубки.

Нерідко шкідливі комахи пошкоджують сіянці в розсаднику, чинять значні перешкоди при створенні лісових культур, полезахисних, придорожніх лісових смуг, зелених насаджень в містах та населених пунктах.

1

Знищують комахи і значну частину врожаю плодів і насіння. Наприклад, жолудів дуба звичайного окремі лісництва не одержують кілька років підряд.

Таким чином, при незадовільно поставленій боротьбі з шкідливими комахами, вони можуть звести нанівець всю велику роботу лісівників щодо підвищення продуктивності лісового господарства.

Невід’ємною складовою частиною лісових екосистем є їх найбільш чисельний клас тваринного світу - комахи. Далеко не всі вони відомі людині. Спеціалісти вважають, що в даний час відомо більше мільйона видів “шестиногих”, тобто значно більше, ніж всіх живих тварин і рослин на землі разом взятих. Одних жуків нараховують більше 250 тис. видів, метеликів - 140 тис. видів і т. д.

Появившись більше як 300 млн. років тому (в девонському періоді), вони набули великого різноманіття. Перенісши катаклізми радикальних геологічних і кліматичних змін, вони, без сумніву, витримають наступ на них і людини. Адже комахи, наприклад, можуть з успіхом жити при рівнях радіації в 100 раз перевищуючи згубну для людини. Блискавичну реакцію демонструють вони і на зміни, що сталися в останні роки в лісовому та сільському господарствах. Наприклад, поява, особливо на Поліссі, значних площ незораних земель (чорнобильська трагедія, розладнане господарювання і ін.) призвели до значного зростання чисельності хрущів. В ряді випадків це вже стало першопричиною всихання цінних лісових насаджень, придорожніх та полезахисних посадок. Все більше відчувається їх шкода на прилеглі господарства. З кожним роком екологічна ситуація як на землі взагалі, так і в Україні, зокрема, погіршується. В даний час ми маємо право говорити про здоров’я лісу.

Таким чином, лісова ентомологія є найбільш динамічною частиною загального лісівництва. Це наука про лісових комах, як невід’ємної частини лісових біоценозів і діагностиків патологічних змін в них, та про регулювання чисельності особливо шкідливих їх видів в першу чергу лісогосподарськими та біологічними методами з метою підвищення стійкості насаджень, їх продуктивності.

2.ІСТОРІЯ ЛІСОВОЇ ЕНТОМОЛОГІЇ В УКРАЇНІ

Інтерес до комах зародився в глибокій давнині. Комахи завжди привер-

тали увагу людини як в’їдливі вороги домашніх тварин та рослин, як повсякденні доставачі їжі (з давніх давен виникло бджільництво, шовківництво, тощо).

Початком наукових досліджень комах слід вважати XVII сторіччя (роботи Мальпігі по анатомії шовковичного черв’яка). XVIII сторіччя ознаменувалося працями К. Ліннея, в яких достойне місце зайняли і комахи. Реомюр залишив після себе не тільки термометр, а й шість томів “Мемуари по історії комах”.

XIX сторіччя характерне вже більш прикладним характером ентомологічних досліджень. Вийшла трьохтомна праця Ф. Кеппена (Росія) “Шкідливі

2

комахи”, цікава і корисна робота Фабра (Франція) “Ентомологічні спомини” (“Жизнь и нравы насекомых” в перекладі на російську мову І.Я. Шевирьова).

Перші повідомлення про пошкодження комахами лісу та діяльність лісничих по боротьбі з ними, в тому числі на Україні, знаходимо в “Лісовому журналі”, що видавався в Санкт-Петербурзі з 1837 року. В 1882-1883 рр. з’явилося тритомне узагальнення, в якому достатньо місця відводилось шкідниками лісу в Україні. Класичними працями з лісової ентомології початку XX століття були роботи Холодковського М.О. “Курс ентомології теоретичної та прикладної” (1898р.), Шевирьова І.Я. “Загадка короїдів” (1910р.), та “Паразиты и сверхпаразиты из мира насекомых” (1912р.).

Розвиток лісової ентомології на Україні в першу чергу пов’язаний з ім’ям Голов’янко З.С. (1875-1953 рр.), якого по праву можна вважати засновником української лісоентомологічної школи. Довгі роки вся лісоентомологічна робота на Україні велась під його керівництвом і безпосередній участі. Знаючи добре виробництво (вчений лісовод першого розряду, лісничий Чернявського лісництва Черкаської області) вмів організувати лісоентомологічну науку на Трипільській та Дарницькій лісових дослідних станціях, кафедрі ентомології і фітопатології Київського лісогосподарського інституту. Із його найбільш відомих робіт слід відмітити „К методике учета зараженности сосен короедами ” (1926), монографію „Мармуровий хрущ як шкідник лісу, виноградних та садових культур на пісках” (1951). З.С. Головянко вніс в українську лісоентомологічну науку нове розуміння динаміки взаємодій між рослинами і шкідниками у вигляді вчення про стійкість. Поруч з ним плідно працювали його учні А.І. Іль’їнський, Д.Ф. Руднев, М.М. Падій. Великий внесок у справу розвитку лісової ентомології зробили В.І. Гримальський, Й.Д. Авраменко, І.Т. Покозій, В.І. Васичко і інші вчені другої половини XX століття. Їх зусиллями лісова ентомологія все більше перетворювалась в струнку науку фундаментом якої стали досягнення біологічних наук, і накопичений досвід експериментальних досліджень ентомологів.

Багато поколінь студентів та виробничників вчилися на підручниках та визначниках з лісової ентомології В.І. Гусєва (1899-1995 рр.), М.М.Завади (2007 р.). Вони ще довго будуть служити науці та виробництві.

Із лісових ентомологів близького та далекого зарубіжжя слід згадати: Холодковського М.О., Шевирьова І.Я., Римського-Корсакового М.М., Воронцова О.І. (Росії), Ратцебурга, Ешеріха, Швердфегера (Німетчинна), Моріса (Канада), Грехема (США).

Організаційна структура Державної служби захисту лісу в Україні.

Державна служба із захисту лісу в Україні після чисельних реорганізацій збереглась як єдина безальтернативна служба. До 1980 року вона складалась лише зі старших інженерів охорони та захисту лісу обласних управлінь лісового господарства та лісгоспзагів, міжрайонних інженерів-лісопатологів. У зв'язку з ускладненням лісопатологічної ситуації Міністерством лісового господарства України з 1982 року стали створюватися міжобласні станції захисту лісу від шкідників та хвороб. Це були Харківська та Херсонська, а згодом Вінницька, Київська, Львівська станції з відповідними зонами обслуговуван-

3

ня. Окремо була організована Кримська станція захисту лісу. В 1988 році при Харківській міжобласній станції захисту лісу була відкрита біолабораторія по виробництву вірусних препаратів (з 1991 року Харківське спеціалізоване лісозахисне підприємство у складі об'єднання "Харківліс" на правах самостійного підприємства). Відповідно до наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.01.2006 р. №6 "Про удосконалення структури служби лісозахисту" з метою підвищення ефективності її роботи, налагодження співпраці з галузевими науковими установами та покращення лісопатологічного стану лісів, структуру лісозахисної служби склали три об'єднання та вісім підприємств, що обслуговують 24 області та АР Крим:

Західлісозахист включає підприємтсва Івано-Франківськлісозахист

(області - Івано-Франківська, Закарпатська,Чернівецька) Львівлісозахист (області - Львівська, Тернопільська);

Центрлісозахист включає підприємства Вінницялісозахист (області – Вінницька, Житомирська, мельницька, Одеська) , Київлісозахист (області –

4

Київська,Черкаська,Чернігівська), Рівнелісозахист (області – Рівненська, Волинська);

Східлісозахист включає підприємства Харківлісозахист (області – Харківська, Донецька, Сумська,Луганська, Полтавська), Херсонлісозахист (Херсонська,Миколаївська,Дніпропетровська, Кіровоградська, Запорізька), Кримлісозахист (АР Крим, Севастопіль ДЛМГ)

Державна служба захисту лісу забезпечує нагляд за фітосанітарним станом лісових екосистем, координує проведення захисних заходів в лісових насадженнях від шкідників, збудників хвороб, тощо. Відповідно до законодавства у сфері захисту лісу здійснюється контроль за підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і веденням профілактичних та винищувальних заходів з обмеження їх чисельності та шкодочинності (зокрема, з дотримання регламентів використання підприємствами дозволених біологічних, хімічних та інших препаратів).

3.МІСЦЕ КОМАХ В ТВАРИННОМУ СВІТІ

Комахи складають один із класів типу членистоногих тварин (латинсь-

ка назва Insecta, раніше застосовувалась також назва Hexapoda, тобто шестиногі). До цього типу тварин також відносяться ракоподібні (Crиstacea), багатоніжки (Myriapoda), павукоподібні (Arachnoidae). Представники останніх двох класів (багатоніжки і павукоподібні) досить часто зустрічаються в лісі.

Тип членистоногих (Arthropoda) характеризується поділом всього тіла на окремі членики, або сегменти, наявністю твердого зовнішнього покриву, який виконує роль скелета, парних членистих кінцівок, нервовою системою в вигляді ланцюжка, тощо. Представники класу комах відрізняються від інших членистоногих тварин тим, що в дорослій стадії (імаго) мають три пари членистих ніг (павукоподібні-чотири, ракоподібні-п’ять, у багатоніжок-більше ніг). У більшості видів комах доросла комаха має крила, а ракоподібні, павукоподібні, багатоніжки їх не мають.

5