2. СТОВБУРОВІ ШКІДНИКИ ХВОЙНИХ ПОРІД.
Звесняної фенологічної підгрупи найнебезпечнішими є: великий (ВЛ) і малий (МЛ) соснові лубоїди, вершинний (ВК) і шестизубчастий (ШК) короїди.
Злітньої - друге покоління вершинного (ВК) і шестизубчатого (ШК) короїдів.
ВЕЛИКИЙ СОСНОВИЙ ЛУБОЇД (Tomicus pinipereda).
Один з найбільш небезпечних шкідників сосни звичайної. Пластичний вид, що зустрічається у лісах різного типу, особливо в осередках кореневої губки, на окраїнах боліт, розладнані рубками деревостани, тощо. Зимують в товщі кори на кореневих лапах здорових дерев. Виліт жуків починається після звільнення від снігу пристовбурних кругів (цвіте ліщина). Заселяє стовбур
врайоні товстої кори на ростучих і зрубаних деревах, лісоматеріал, пеньки. В посушливих умовах півдня України – і у підземній частинах дерев.
Виліт молодих жуків починається з першої декади липня (зацвітає липа). Молоді жуки додатково живляться в кронах здорових дерев, виїдаючи серцевину пагонів, викликаючи цим їх опадання (стрижка крони). З настанням заморозків жуки йдуть на зимівлю.
МАЛИЙ СОСНОВИЙ ЛУБОЇД (Tomicus minor L.). Масовий шкід-
ник сосни звичайної, зимують жуки головним чином в лісовій підстилці біля окоренкової частини сосон, а також - у серцевині пагонів, що зламані вітром.
Літ починається на 1-2 неділі пізніше льоту ВСЛ (цвітіння верби козячої). МСЛ селиться на ростучих і зелених деревах в районі тонкої кори, лісоматеріалах, порубочних рештках.
Молоде покоління вилітає в липні. Вони живляться в кронах здорових дерев як і жуки ВСЛ. На 1 га нараховували до 12 тисяч пошкоджених пагонів, що впливало на приріст не менше як на 30% (Воронцов А.І., 1951).
ШЕСТИЗУБЧАСТИЙ КОРОЇД. (Ips sexdentatus)..
Серйозний шкідник сосни звичайної, рідше модрини, ялини. Віддає перевагу зрідженим і освітленим ділянкам лісу.
Зимують під корою сосни звичайної і в місцях додаткового живлення, або в підстилці біля всохлих дерев. Жуки починають літати з початку травня (зацвітає черемха).
Заселяють райони з товстою корою, частіше крупномірних ростучих і зрубаних дерев, лісоматеріали. Молоді жуки з’являються в липні. До зимівлі може завершити розвиток друге покоління.
СМУГАСТИЙ ДЕРЕВИННИК (Trypodendron lineatum Ol.). Посе-
ляється на сильно послаблених та звалених деревах всіх хвойних порід, починаючи з жерднякового віку, а також на необкорених лісоматеріалах. Наносить технічну шкоду.
Зимують жуки в підстилці поблизу дерев, де проходить їх розвиток. Літають рано навесні. В свої ходи у деревині вони вносять спори симбіотичного гриба (монілії), міцелієм яких згодом живляться личинки. Стінки ходів від цього стають чорними. Волого-та тіньолюбивий. Заселяє частіше стовбур в
106
районі товстої кори. Молоді жуки з’являються в липні - серпні місяці. Генерація однорічна.
ВЕРШИННИЙ КОРОЇД (Ips acuminatus Qum.).
Зимівля, строки льоту та розвитку, число генерацій, а також живлення молодих і старих жуків повністю схожі з шестизубчастим короїдом. Різниця в тому, що він заселяє ростучі і зрубані дерева в районі тонкої кори, на гілках, порубочних рештках. Маточні ходи не очищає, має багато шлюбних виходів на поверхню кори.
Ялина
КОРОЇД – ТИПОГРАФ (Ips typographus L.)
Один із найнебезпечніших короїдів ялини звичайної. Зустрічається рідше і на інших хвойних породах: ялиці, модрині, сосні веймутовій. Поселяється в районах тонкої і товстої кори. Зимують жуки в підстилці та під корою дерев.
Літ жуків починається у другій половині квітня - в першій половині травня (розпускання бруньок берези). Розвиток першого покоління триває 1,5-2 місяці. Молоді жуки з’являються в червні-липні. Додатково живляться під корою. До осені встигає закінчити розвиток друге покоління.
КОРОЇД – ДВІЙНИК (Ips dublicatus S.)
Звичайний супутник типографа, віддає перевагу силитися вище його в районі тонкої кори та на вершинах дерев в більш освітлених умовах. Пошкоджує також модрину, ялицю, рідше сосну. За біологією нагадує попередній вид.
КОРОЇД – ГРАВЕР (Pityogenes chalcographus L.)
Дуже поширений в ялинових лісах, пошкоджує також модрину, ялицю. Зимує в різних стадіях під тонкою корою дерев, на верхівках і гілках. Літ жуків починається одночасно з типографом і двійником, але продовжується довше (до липня). Може розвиватися при подвійній генерації.
ВЕЛИКИЙ ЯЛИНОВИЙ ЛУБОЇД (Dendroctonus micans Kug.)
Шкодить старим та пристигаючим ялинникам, в свіжих і вологих типах лісу, сосні звичайній, що росте на сфагнових болотах.
Літають в червні-липні. Личинки живляться до осені, зимують і заляльковуються влітку вже наступного року. Генерація, таким чином, дворічна.
В місцях живлення жуків дерева виділяють живицю у вигляді смоляних воронок. По ним і виявляють заселені дерева. Поступово дерево закільцьовується ходами жуків і личинок і гине. Дендроктон заселяє комлеву частину і кореневі лапи дерев. На звалених деревах і лісоматеріалах не поселяється.
Родина златок (Buprestidae).
СИНЯ ЗЛАТКА(Phaenops cyanea Fr.).
Належить до дуже небезпечних шкідників сосни звичайної. Літ жуків - у червні-липні, вдень, у сонячну погоду. Зимують личинки різного віку в ходах або лялечкових колисочках, вигризених в корі. Заляльковуються в травні. Самки відкладають яйця у тріщини кори стовбурів сосен, ростучих та звалених в районі перехідної кори.
107
Личинки прогризають під корою звивисті ходи, які спочатку ледь зачіпають заболонь. Ходи мілкі і плескуваті, заповнені дрібною порохнею. Навесні вони продовжують живитися і у верхньому шарі деревини роблять лялечкові колисочки. Отвори для вильоту мають вигляд двоопуклої лінзи. Крім сосни може заселяти модрину, ялину.
ЧОРНА ЧОТИРЬОХЦЯТКОВА ЗЛАТКА (Anthaxia quadripunctata
L.).
Поширена в хвойних лісах повсюдно. Заселяє в жердняковому віці сосни, особливо послаблені низовими пожежами, а також не відрегульованими лісомеліоративними заходами. Зимують личинки в лялечкових колисочках, які вигризають у верхньому шарі деревини. Заляльковуються весною. Жуки літають з травня до серпня. Масовий літ – вкінці червня. Додатково живляться на різних жовтих квітках (жовтець, кульбаби та інші.). Яйця відкладають в тріщини кори в середній та верхній частинах стовбурів. Личинки точать поперечні ходи, які глибоко карбуються на заболоні і заповнені порохнею.
Родина довгоносиків (Curculionidae).
СОСНОВИЙ ЖЕРДНЯКОВИЙ СМОЛЮХ (Pissodes piniphilus
Hbst.)
Один з небезпечних шкідників сосни звичайної, у віці 20-40 років. Жуки вилітають у червні –липні. Під час додаткового живлення вони вигризають ямки в корі (до камбію) на вершинах соснових дерев та підрості, викликаючи смоловиділення. Яйця відкладає в кору по 2-3 в одне місце. Від місця відкладання яєць ходи довжиною 10-15 см розгладжуються в різні боки, поступово розширюючись. Зимують личинки в лялечкових колисочках, наче в коконі, і до того ж заглиблені дещо в заболонь. Вони заповнені тонкими довгастими скіпочками деревини. На не дуже ослаблених деревах личинки роблять ходи в корі безпосередньо над поверхнею лубу. Згодом заглиблюються і в луб. Личинки заляльковуються навесні. Отвори для вильоту в корі круглі, близько 2,5 мм.
Рідше ніж сосновий жердняковий смолюх, в області перехідної кори у середній та нижній частині середньовікових сосен зустрічається стовбуровий сосновий смолюх (P. рini L.).
На ялині має схожі біологічні особливості ялиновий жердняковий смолюх - Р. hacyniae Hbst. На ялиці - небезпечний ялицевий смолюх (P. piceae Ill.).
Ялина
ЯЛИНОВИЙ ЖЕРДНЯКОВИЙ СМОЛЮХ (Pissodes harcyniae
Hbst.)
Заселяє вершини та верхні частини стовбурів ялин з тонкою та перехідною корою. Літає з кінця травня. В іншому, розвиток як у соснового жерднякового смолюха.
Родина вусачів (Cerambycidae)
ЧОРНИЙ СОСНОВИЙ ВУСАЧ (Monochamus galloprovincialis Ol.)
108
Небезпечний, екологічно пластичний шкідник сосни. Засиляє ослаблені та звалені дерева, необкорені лісоматеріали. Завдає великої технічної шкоди.
Зимує личинка в деревині. Для залялькування вона вигризає поблизу поверхні стовбура лялечкову колиску. Заляльковується в травні-червні. Вилітають жуки, починаючи з червня протягом літа. Для цього вигризають у деревині та корі чітко округлі отвори діаметром 0,5-0,8 см. При додатковому живленні молоді жуки обгризають кору двох-трьох річних пагонів ростучих сосен, не рідко окільцьовуючи їх повністю, чим викликають їх всихання.
Для відкладання яєць самиці вигризають у корі, особливо в середній частині стовбура, невеликі поперечні насічки. Через 10-15 днів з яєць вилуплюються личинки, які спочатку вигризають на заболоні площин комоподібні (а на більш стійких деревах - стрічкоподібні) ходи, заповнені довгастою тирсою. Частково тирса викидається на зовні через прогризені овальні отвори. Наприкінці літа личинки заглиблюються повністю в деревину, де роблять ходи довжиною до 20 см. Періодично повертаються і розширюють площадку під корою.
Генерація однорічна, але при погіршенні умов розвитку личинок (наприклад, пересихання деревини) може затягнутися до двох років.
СІРИЙ ДОВГОВУСИЙ ВУСАЧ (Acanthocinus aedilis L.).
Засиляє відмираючи дерева хвойних порід, переважно в нижній частині, лісоматеріали, пеньки.
Зимують личинки. Літ жуків дуже розтягнутий (з квітня до кінця літа). Самки відкладають яйця у тріщини кори. Личинки живляться під корою, сильно роз’їдаючи підкоровий простір, майже не проникають у заболонь. Заляльковуються у короткому гачкуватому ході в деревині (самки) та під корою (самці) в овальних колисочках. Молоді жуки прогризають в корі широкі овальні льотні отвори. Генерація однорічна.
КОРОТКОВУСИЙ (КОРЕНЕВИЙ) ВУСАЧ (Spondylis buprestoides
L.)
Зустрічається повсюдно у хвойних насадженнях. Засиляє переважно коріння соснових пеньків на вирубках, а також дерева, пошкоджені пожежами, кореневою губкою.
Жуки літають ввечері в червні-липні. Самиці відкладають яйця на коріння та кореневі “лапи”. Личинки проточують спочатку в корі, а потім під корою товстих коренів ходи, які згодом заглиблюються у деревину. Зимують личинки в деревині нижче кореневої шийки. Генерація дворічна.
Ялина
МАЛИЙ ЧОРНИЙ ЯЛИНОВИЙ ВУСАЧ (Monochamus Sutor L.)
Дуже поширений у хвойних лісах (зокрема Карпатах) найбільше пошкоджує ялину в районі товстої та перехідної кори. Завдає великої шкоди заготовленим лісоматеріалам (в тому числі на складах).
Вусачі літають в липні-серпні. Обгризають кору гілок, чим послаблюють дерева. Яйця відкладають в насічки на стовбурах по одному-два яйця. Личинки спочатку гризуть ходи в товщі кори, на поверхні заболоні, а потім заглиблюються в деревину. Після зимівлі прогризають ще більш глибокі хо-
109
ди. Періодично повертаються під кору, очищають ходи від тирси, викидаючи її назовні через овальні отвори в корі. По ним і визначають заселені дерева. Заляльковується в деревині під поверхнею заболоні. Генерація дворічна.
Блискучегрудий (Tetropium casteneum L.) та матовогрудий ялинові вусач (T. fuscum F.)
Заселяють ялину та ялицю (ослаблені та звалені дерева).
Жуки вилітають через ходи, проточені личинками, прогризаючи овальний отвір у корі. Самки відкладають яйця у тріщину кори. Личинки гризуть ходи під корою, сильно зачіпаючи заболонь. Вони щільно забиті тирсою бурого кольору. Зимують личинки в деревині на глибині 4 см. Заляльковуються весною. Генерація вусачів однорічна.
В старих та достигаючих модринових лісах поширений модриновий вусач (T. gabrieli W.) цикл розвитку його подібний.
Родина рогохвости (Siricidae)
СИНІЙ АБО МАЛИЙ РОГОХВІСТ (Paururus juvencus L.) Пошко-
джує ослаблені та звалені хвойні дерева (переважно сосну). Фізіологічний та технічний шкідник.
Зимують личинки в товщі деревини. Дорослі комахи літають в липні - серпні. За допомогою довгого яйцекладу самиця проколює кору до деревини і відкладає декілька десятків яєць по всьому стовбурі. Личинки проточують свої ходи тільки в деревині. Ходи завжди круглі, щільно забиті дрібною порохнею, та направлені здебільшого вздовж стовбура до верхнього шару ядра. Закінчуються вони біля поверхні стовбура лялечковими камерами. Отвори для вильоту круглі діаметром близько 5 мм.
Ялина
ВЕЛИКИЙ РОГОХВІСТ (Sirex gigas L.)
Заселяє ослаблені та звалені дерева ялини, ялиці, модрини в нижній та центральній частинах стовбура. Є небезпечним технічним шкідником деревини.
Літають імаго в липні-серпні. Яйця відкладають глибоко в деревину, заносячи спори грибів. Личинки прогризають ходи в деревині, щільно збиваючи їх буровою порохнею. Зимують личинки в деревині. Заляльковуються весною і літом. Розвиток продовжується два роки.
3. СТОВБУРОВІ ШКІДНИКИ ЛИСТЯНИХ ПОРІД.
Дуб
підродина короїдів
ДУБОВИЙ ЗАБОЛОННИК (Scolytus intricatus Ratz.)
Широко поширений в дубових лісах. Пошкоджує також граб. Переносить збудника раково-судинної хвороби дуба, некрозні мікози.
Літає в травні – червні. При додатковому живленні жуки вигризають у корі та у верхньому шарі деревини на гілочках (переважно у їх розвилках) канали та невеликі площинки біля бруньок. Після цього відкладають яйця на вершинах стовбурів, гілках з тонкою корою. Маточний хід поперечний, проточений навскіс, 1-3 см завдовжки та 1,5 мм завширшки. Личинкові ходи до-
110