Материал: Лісова ентомологія_конспект лекцій

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Облік чисельності. Восени шляхом підрахунку під підстилкою коконів на пробних площадках 0,5х1,0м або 0,5х2,0 м.

Спеціальні заходи захисту: згрібання підстилки пізньої осені; переселення яй цеїда ахрізохорели зі "старих" осередків пильщика у "нові" (перенесенням заражених яйцеїдом яйцекладок пильщика).

Рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertiffer Goffr.) (род. діпріоніди, або хвойні пильщики — Diprionidae; ряд перетинчастокрилі —

Hymenoptera).

Резерваціїї. Насадження сосни звичайної ІІ—ІІІ класів віку, що ростуть на підвищених ділянках рельєфа (особливо їх південно східні експозиції).

Імаго. Тіло тонше, ніж у звичайного пильщика. Самиця руда, до 8 мм, самець чорний.

Личинка до 25 мм, сіро зелена, з чорною головою.

Лялечка в жовтуватозолотистому коконі розміром 8—10 мм. Біологія. Імаго літає в серпні вересні. Самиця відкладає яйця, розмі-

щуючи кожне в обособлені пропили вздовж бокового краю хвоїнок. При цьому не покриває їх виділеннями залоз. В місцях, де відкладені яйця, помітні лише потовщення і пожовтіння. В кожній хвоїнці відкладається до 12 яєць. З яєць, які перезимували, в травні вилуплюються личинки. Вони живуть групами по 10—30 особин і спочатку не пошкоджують центральну жилку хвоїнок. На зеленому фоні крони ці місця мають вигляд світлої плями. Потурбовані личинки різко реагують, піднімаючи передню частину тіла. В липні личинки спускаються в підстилку і утворюють золотисто-жовті бочкоподібні кокони, де перетворюються в лялечки. В коконі личинка буває проходить стан діапаузи, що продовжується 1—2 роки. В цей період значна частина коконів може бути знищена дротяниками, паразитичними комаха ми, мишами, хворобами. Генерація у рудого пильщика 1-річна. Але у Криму буває, що у частини діапаузуючих лялечок стан спокою може закінчитись навесні, і тоді імаго може вилетіти у травні, а не восени. Із відкладених у травні яєць виходять личинки, які закінчують розвиток наприкінці червня і перетворю ються в лялечок, що впадають у літню діапаузу. Частина цих лялечок зимують, а інші перетворюються в імаго, які у вересні відкладають зимуюючі яйця. Місце зимівлі — хвоя.

Нагляд. Середина червня — за пошкодженнями, за колоніями личинок та їх екскрементами.

Облік чисельності. Середина серпня — облік коконів в підстилці з визначенням кількості самок на 1м2 підстилки (дерево). Контрольні обліки — весною, заносячи модельні гілки в приміщення і аналізуючи яйця, які перезимували.

Спеціальні захисні заходи: згрібання підстилки; застосування Вірін Діпріон — препарата ядерного поліедрозу. Норма витрати 0,2 л/га (титр не менше 1 млрд. поліедрів у 1 мл.).

Родина пильщики-ткачі (Pamphiliidae)

81

За зовнішнім виглядом ткачі нагадують справжніх пильщиків. У дорослих комах голова більша, вусики ниткоподібні, тіло широке, черевце сплющене зверху. Личинки з добре розвинутими грудними ногами і церками на останньому сегменті, живуть групами на гілках, обплітаючи їх павутиною. Звідси і пішла їх назва. Ряд видів цієї родини наносять велику шкоду молодим культурам хвойних порід, особливо 10—15-річним насадженням середньої та значної густоти на бідних піщаних ґрунтах.

Червоноголовий (гуртовий) пильщик-ткач (Acantholyda erythrocephala L.) (род. пильщики-ткачі — Pamphilidae; ряд перетинчас-

токрилі —Hymenoptera).

Резервації чисті культури сосни звичайної та сосни Банкса 20—40 років середньої та значної густоти на південному Сході України.

Імаго. Тіло темно синє, довжиною 10—14 мм. Крила синьо-димчасті. Голова у самки червона, у самців з жовтим переднім краєм. Самки мають короткий пильчатий яйцеклад.

Яйце нагадує циліндр з заокругленими кінцями. Середня плодовитість

— 40 яєць.

Личинка має 3 пари грудних ніг, а несправжніх ніг немає, оливково зелена з трьома буруватими смужками вздовж верхньої частини тіла. Голова жовто-бура з темними цяточками. Ноги та церки світлі. Живуть в павутинних гніздах великими групами.

Біологія. Імаго літають з третьої декади квітня до середини травня (співпадає з періодом цвітіння пиленням сосни). Самки відкладають яйця по 3—5 штук вздовж хвоїнок (минулого року). Личинки живуть невеликими групами (по 3— 15 екз.) в досить рихлому павутинистому мішку так, що екскременти і залишки живлення не затримуються і тому гнізда здаються досить чистими. Після об'їдання старої хвої переповзають на молоду, влаштовуючи при цьому індивідуальні гнізда у вигляді павутинних трубочок, які за довжиною дорівнюють розмірам личинки. Розвиваються протягом 20—25 днів. У другій половині червня личинки заглиблюються в грунт на глибину 10—15 см, роблять там "колисочки" і в стадії еонімфи перебувають в них до осені. У вересні частина з них перетворюються в пронімфи, які зимують. В квітні з'являються лялечки зеленуватого кольору, згодом вони стають синіми. Лялечка відкритого типу без кокона. Части на еонімф восени не перетворюються в пронімф, а впадають в діапаузу і перебувають в ній до 3 років. В кінці вересня вже можна прогнозувати інтенсивність льоту ткача наступної весни. Пронімфу легко розпізнати по досить великій овальній темній плямі, яка з'являється з обох боків голови вище вічка личинки. Це просвічуються фасеткові очі, що починають формуватися. Таким чином, генерація 1-річна, яка внаслідок діапаузи може бути довшою. Місце зимівлі — ґрунт.

Нагляд. В другій половині червня, коли на соснах добре помітні павутинні гнізда личинок.

Облік чисельності. Восени обліковують зимуючих личинок з аналізом їх на діапаузу. Критичним числом самок — пронімф, потомство яких спро-

82

можне повністю знищити хвою 20-річного соснового насадження є 120 екз./м2

.

Сосновий зірчастий пильщик-ткач. (Acantholyda posticalis Mats.) (род. пильщики ткачі — Pamphilidae; ряд перетинчастокрилі —

Hymenoptera).

Резервації. Чисті соснові культури 10—20 років, рідше 30, на бідних ґрунтах, ослаблені на схилах дюн, уміждюнних пониженнях ("моховий сосняк"). В Україні поширений у Поліссі, лісостеповій зоні, Карпатах. Найбільше шкодить на сході Лісостепу.

Імаго. Дорослий ткач 10—15 мм завдовжки. Крила прозорі, до вершини світло-сірі з бурими жилками. Груди чорні з жовтуватим малюнком на спині, голова чорна з жовтими цяточками. Вусики руді, з темною вершинкою. Черевце руде з темною смугою вздовж середини, знизу світле.

Яйця човникоподібної форми, з загостреним та піднятим вгору одним кінцем.

Личинка. Схожа на личинку червоноголового ткача. Відрізняється темно бурими ногами та церками, на яких помітні світлі кільця.

Біологія. Літає пізніше і дещо довше за попередній вид з середини травня до середини червня. Масовий літ співпадає з цвітінням сосни та бузку. Яйця відкладає на хвоїнки минулого року по одному (рідко по 2—3). Самка затискує їх у неглибокий паз, зроблений за допомогою яйцекладу в поверхні хвоїнки. Самиця відкладає в середньому 30—50 яєць. Стадія яйця продовжується близько двох тижнів. Молоді личинки (спочатку жовтого кольору) утворюють на пагонах поточного року гнізда з павутини, з'єднуючи нею хвоїнки з внутрішньої сторони. В цих павутинних гніздах вони живуть поодинці, але на пагоні їх буває декілька. Хвоя в цей час поїдається економно, недоїдена її частина залишається в гнізді. Личинки старших віків покидають гнізда і живляться відкрито, поїдаючи стару хвою. В кінці червня — в липні личинки закінчують живлення і спускаються в грунт. Зариваючись на глибину 10—15 см, вони будують земляні колисочки, де перетворюються в еонімф. У вересні частина еонімф перетворюється в пронімф, яких легко можна відрізнити за імагинальними дисками, розміщеними над вічка ми очей. Деякі автори відзначали декілька кольорових аберацій пронімф — зеле нувату, оранжеву, коричневу (Падій М. М., 1993). Заляльковуються пронімфи в травні наступного року. Частина еонімф не перетворюється в пронімф і зали шається в стані діапаузи 1—3 роки і більше. Генерація 1-річна, яка внаслідок діапаузи може тривати довше.

Нагляд та облік. Такі самі, що і для червоноголового ткача. Дво-, трирічну сосну звичайну та сосну Банкса на бідних піщаних ґрунтах час то пошкоджує ткач поодинокий (A. hieroglyphica C.). Заселеність ним саджанців іноді сягає 20%. Місце зимівлі — ґрунт.

Модринова (сіра) листовійка (Zeiraphera diniana Gn.) (род. листовійки — Tortricidae. ряд лускокрилі — Lepidoptera).

83

Пошкоджує модрину, ялицю, ялину головним чином в гірських лісах. Резервації. Зріджені чисті насадження модрини старшого віку, що зро-

стають на сухих грунтах, які добре прогріваються. В Україні поширена в Карпатах, Житомирській і Київській областях. Імаго. Метелик до 2 см за розмахом крил. Передні крила сіруваті з 2 ма темно бурими перев'язами та плямою біля вершини. Задні крила буруваті, до вершини темніші.

Яйцекладка. Дрібні купки або поодиноко під лусками і в тріщинах кори гілок та стовбурів.

Гусениця. Від світло сірої до бурої з зелену ватим відтінком, 5 ма темно зеленими смугами по тілу. Голова, потиличний та анальний щитки, грудні ноги темно коричневі.

Лялечка. До 12 мм довжиною, коричнева, блискуча. На кінці черевця на спинці 9—11 зубчиків та гачкуваті щетинки.

Біологія. Літають метелики надвечір з кінця липня до початку вересня, голов ним чином у верхівках крони. Відмічені випадки переносу їх вітром на значні відстані. Самка відкладає до 300 яєць. Яйця зимують. Молоді гусениці вилуплюються в середині травня, коли починає розпускатися хвоя на модрині. Спочатку вони живляться приховано між хвоїнками, які ще не розвернулися, або всередині бруньок. Після першої ліньки гусениці між пучками хвоїнок плетуть павутинні гнізда, які іноді змінюють. В старшому віці вони можуть живитись відкрито. Розвиток гусениць продовжується 30—35 днів. Заляльковуються в підстилці, у тріщинах кори. Через 10 14 днів після заляльковування вилітають метелики. Генерація однорічна Місце зимівлі — пагони.

Нагляд. В середині червня за пошкодженнями. На нижніх гілках помітні паву тинні гнізда, вкриті екскрементами гусениць. Завдяки рудому забарвленню гнізда досить помітні. Ялиці та ялині може шкодити також червоноголова ялицева листовійка (Tortrix rufimizana H.). Біологічно подібна до попереднього виду.

Димчастий п'ядун лісовий (Boarmia bistortata G.) (род. п'ядуни

Geometridae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).

Багатоїдний масовий шкідник. Крім ялиці може шкодити іншим хвой-

ним.

Резервації. Високоповнотні насадження ялиці V—VI класів віку як чисті, так і з домішками інших порід.

Імаго. Середніх розмірів метелики з коричневими крилами. На передніх — 3 суцільні та дві переривчасті (по зовнішньому краю крила) лінії, котрі в свою чергу з білими проміжками.

Гусениця 3 см завдовжки, буровато зелена, голова буровато-жовта, на боках з червоно жовтою смужкою, обмеженою буроватою облямівкою. На спині 2 темні лінії. Перший сегмент тіла підвищений.

Лялечка до 1,7 см, червоно-бура з двома помітними відростками, що розходяться вершинами.

84

Біологія. Імаго літає з середини травня до кінця червня в сутінки. Літають пе реважно самці, а самки малорухливі. Самка відкладає до 300 яєць в тріщини, під луски кори купками по 5—10 штук. Найбільша кількість їх відкладається в комлевій частині дерева. Гусениці з'являються через 10—14 днів. Молоді змочалюють хвоїнки поточного року, живлячись соком. Хвоїнки всихають, скручуються, стають добре помітними. Гусениці старших віків з'їдають хвоїнки повністю. В кінці липня — в серпні гусениці спускаються для заляльковування під підстилку. Генерація 1-річна.

Нагляд. За типовими пошкодженнями, які стають помітними на підрості та на нижніх гілках ялиці в другій половині липня.

Облік чисельності. Кінець вересня — жовтень — за кількістю лялечок самок на 1 м2 підстилки.

Спеціальні заходи захисту: згрібання підстилки.

Сосновий бражник (Sphinx pinastri L) (род. бражники — Spingidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).

Резервації. Сосняки ІІ — ІІІ класів віку, середньої повноти створені на старо орних землях, а також більш старшого віку в умовах сухого бору. Супутник соснового шовкопряда, пильщиків та інших. В Україні поширений повсюдно.

Біологія. Літають метелики в червні. Яйця в кількості до 180 штук відкладають поодинці на хвоїнки. Гусениці живляться до осені. В кінці вересня починають спускатися в підстилку для залялькування.

Нагляд і облік чисельності. Заходи об'єднані, оскільки лялечки бражника великі, їх легко виявити і підрахувати на пробах в підстилці.

3. ОСНОВНІ ШКІДНИКИ ЛИСТЯНИХ ПОРІД

Зелена дубова листовійка (Tortrix viridana L) (род. листовійки —

Tortricidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).

Резервації. Насадження дуба звичайного старших віків (особливо порослевого походження з пониженою повнотою), насадження молодшого віку з недостатньо вираженим тіньовим і чагарниковим ярусами, або взагалі їх відсутністю. В Криму може пошкоджувати також дуб пухнастий.

Імаго. Метелик з розмахом крил до 2,5 см.

Гусениця брудно-зелена, на спині і по боках з чорними щетинконосними бородавками. Голова чорно-бура; потиличний щиток зелено-бурий.

Лялечка майже чорна. Кремастер плескуватий, закінчується 4 зубчиками і кількома щетинками.

Біологія. Метелики літають увечері та вночі в кінці травня — на початку червня. Вдень сидять на нижній стороні листків в нижній частині крони, на пагонах, в траві. Самка відкладає яйця на 2-4-річні пагони, переважно на листкові рубці, у місцях розгалуження пагонів біля бруньок частіше всього парами. Кладки прикриває гострим щитком виділеннями статевих залоз, тому вони майже не виділяються на корі гілочок дуба. Всього самка відкладає до 100 яєць, які зимують. Гусениці з'являються в кінці квітня — на початку

85