(2.14)
Він характеризує діапазон варіації, наприклад родючості ґрунтів у регіоні, продуктивності праці в галузях промисловості тощо. Безперечною перевагою варіаційного розмаху як міри варіації є простота його обчислення й тлумачення.
Інші абсолютні характеристики варіації враховують усі відхилення значень ознаки від центра розподілу, поданого середньою величиною.
Узагальнюючою характеристикою варіації є середнє відхилення:
· лінійне - являє собою середню з абсолютних відхилень усіх значень ознаки від величини середньої:
(2.15)
·
квадратичне, або стандартне:
(2.16)
·
дисперсія (середній квадрат відхилень) - середній квадрат
відхилень всіх значень ознаки від величини середньої
(2.17)
Дисперсія посідає особливе місце у статистичному аналізі. На відміну від інших характеристик варіації завдяки своїм математичним властивостям вона є невіддільним і важливим елементом інших статистичних методів, зокрема дисперсійного аналізу.
Дисперсія має певні математичні властивості:
1.Якщо всі значення варіант x зменшити
на сталу величину А, то дисперсія не зміниться:
(2.18)
.Якщо всі значення варіант x змінити в А раз, то дисперсія зміниться в A2 раз:
(2.19)
.Якщо частоти замінити частками, дисперсія не зміниться.
.Нескладними алгебраїчними перетвореннями можна довести, що
дисперсія - це різниця квадратів
.
(2.20)
де
- квадрат середньої величини;
- середній квадрат значень ознаки.)
Для визначення дисперсії способом моментів використовують
формулу:
(2.21)
·
коефіцієнт варіації - обчислюють як відношення середнього
квадратичного до величини середньої:
(2.22)
Чим більшою є величина коефіцієнта варіації, тим менш
однорідною вважається статистична сукупність та менш типовою є середня для
даної сукупності. Для невеликих вибірок сукупність вважається однорідною, якщо
< 33%.
Характеристики форми розподілу.
Аналіз закономірностей розподілу передбачає оцінювання ступеня однорідності сукупності, асиметрії та ексцесу розподілу.
Однорідними вважаються такі сукупності, елементи яких мають спільні властивості і належать до одного типу, класу. При цьому однорідність означає не повну тотожність властивостей елементів, а лише наявність у них спільного в істотному, головному.В однорідних сукупностях розподіли одновершинні (одномодальні). Багатовершинність свідчить про неоднорідний склад сукупності, про різнотиповість окремих складових. У такому разі необхідно перегрупувати дані, виокремити однорідні групи.
У одновершинних розподілах виділяють симетричні та асиметричні (скошені), гостро- та плосковершинні розподіли.
Ø симетричний розподіл - рівновіддалені від центра значення ознаки мають однакові частоти
Ø асиметричному - вершина розподілу зміщена.
Напрям асиметрії протилежний напряму зміщення вершини. Якщо вершина зміщена ліворуч, маємо правосторонню асиметрію, і навпаки. Зазначимо, що асиметрія виникає внаслідок обмеженої варіації в одному напрямі або під впливом домінуючої причини розвитку, яка призводить до зміщення центра розподілу. Ступінь асиметрії різний - від помірного до значного.
Усиметричному розподілі характеристики центра - середня,
мода, медіана - мають однакові значення, в асиметричному - різні. У разі
правосторонньої асиметрії:
а в разі лівосторонньої:
.
Чим більша асиметрія, тим більше відхилення (
). Очевидно, найпростішою мірою асиметрії
є відносне відхилення
(2.23),
яке характеризує напрям і міру скошеності в середині
розподілу; при правосторонній асиметрії
, при лівосторонній -
.
Іншою властивістю одновершинних розподілів є ексцес розподілу (ступінь зосередженості елементів сукупності навколо центра розподілу).
Асиметрія та ексцес - дві пов’язані з варіацією властивості
форми розподілу. Комплексне їх оцінювання виконується на базі центральних
моментів розподілу. Алгебраїчно центральний момент розподілу - це середня
арифметична k-го ступеня відхилення індивідуальних значень ознаки від
середньої:
(2.24)
Очевидно, що момент 2-го порядку є дисперсією, яка
характеризує варіацію. Моменти 3-го і 4-го порядків характеризують відповідно
асиметрію та ексцес. У симетричному розподілі
. Чим більша скошеність ряду, тим більше значення
. Для того щоб характеристика скошеності
не залежала від масштабу вимірювання ознаки, для порівняння ступеня асиметрії
різних розподілів використовується стандартизований момент (коефіцієнт
асиметрії):
(2.25)
Коефіцієнтасиметрії на відміну від коефіцієнта скошеності
залежить від крайніх значень ознаки. При правосторонній асиметрії коефіцієнт
, при лівосторонній
. Звідси правостороння асиметрія
називається додатною, а лівостороння - від’ємною. Уважається, що при
асиметрія низька, якщо
не перевищує 0,5 - середня, при
- висока.
Для вимірювання ексцесу використовується стандартизований
момент 4-го порядку
(2.26)
У симетричному, близькому до нормального розподілі
. Очевидно, при гостровершинному розподілі
, при плосковершинному
.[3]
Інтервальний ряд розподілу областей за кількістю
виробництва зернових та зернобобових на одну особу, ц
Табл. 2.8)
|
Групи областей за вир-вом зернових та зернобобових |
п |
х |
|
|
|
|
|
|
|
0,257-1,057 |
8 |
0,657 |
6,4 |
5,12 |
3,453 |
0 |
-4,096 |
3,2768 |
|
1,057-1,857 |
6 |
1,457 |
0 |
0 |
12,737 |
6 |
0 |
0 |
|
1,857-2,657 |
4 |
2,257 |
3,2 |
2,56 |
20,376 |
16 |
2,048 |
1,6384 |
|
2,657-3,457 |
2 |
3,057 |
3,2 |
3,2 |
18,69 |
18 |
8,192 |
13,1072 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1,457
Обчислюємо показники варіації:
1) R= 3,457-0,257=3,2 (2.14)
2) (2.15)
3) (2.17)
Дисперсія способом моментів:
(2.21)
(2.20)
4) =0,8 (2.16)
5) - варіація дуже велика (2.22)
Коефіцієнт асиметрії:
=
(2.25)
,6>0 - розподіл має правосторонню асиметрію, 0,6>0,5 - асиметрія висока;
Коефіцієнт ексцесу:
=
(2.26)
,2<3 - розподіл плосковершинний;
Інтервальний ряд розподілу областей за урожайністю зернових
та зернобобових, ц/га
Табл. 2.9)
|
Групи областей за урожайністю зернових та зернобобових |
п |
х |
|
|
|
|
|
|
|
25,5-32,03 |
7 |
28,765 |
52,5665 |
394,748 |
5791,98 |
0 |
-2964,36 |
22260,87 |
|
32,03-38,56 |
6 |
35,295 |
5,877 |
5,757 |
7474,42 |
6 |
-5,639 |
5,52 |
|
38,56-45,09 |
4 |
41,825 |
22,202 |
123,232 |
6997,32 |
16 |
648 |
3796,54 |
|
45,09-51,62 |
3 |
48,355 |
36,2415 |
437,815 |
7014,62 |
27 |
5289,03 |
63894,12 |
|
|
49 |
2967,031 |
89957,05 |
|
|
|
|
|
і= 6,53; а=28,756;
Обчислюємо показники варіації:
1) R= 51,6- 25,5= 21,6 (2.14)
2) (2.15)
3) (2.17)
4) =6,93 (2.16)
Дисперсія способом моментів:
(2.21)
(2.20)
5) - варіація значна (2.22)
Коефіцієнт асиметрії:
=
(2.25)
,446>0 - розподіл має правосторонню асиметрію, асиметрія середня;
Коефіцієнт ексцесу:
=
(2.26)
,95<3 - розподіл плосковершинний;
Інтервальний ряд розподілу областей за сер. ціною
реалізації зернових та зернобобових, ц/га
Табл. 2.10
|
Групи областей за сер. ціною реалізації |
п |
х |
|
|
|
|
|
|
1241,2-1306,45 |
2 |
1273,825 |
189,225 |
17903,05 |
3245260,26 |
2 |
-1693852,35 |
|
1306,45-1371,7 |
10 |
1339,075 |
293,625 |
8621,56 |
17931218,56 |
0 |
-25315,08 |
|
1371,7-1436,95 |
5 |
1404,325 |
179,438 |
6439,56 |
9860643,53 |
5 |
231099,83 |
|
1436,95-1502,2 |
3 |
1469,575 |
303,41 |
30685,47 |
6478952,04 |
12 |
3103543,93 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
і=65,25; а=1339,075;
| 05_Холера |
| 10.4. Исследование регистров |
| 1112 |
| 12 |
| 1285 |
| 1560 |
| 1568 |
| 1604248853606027 |
| 1673 |
| 17 |