Курсовая работа (т): Економіко-статистичний аналіз даних виробництва зернових і зернобобових культур

Економіко-статистичний аналіз даних виробництва зернових і зернобобових культур

Зміст

Вступ

Розділ 1. Предмет, завдання і система показників статистики ефективності виробництва

.1 Предмет і завдання статистики ефективності виробництва

.2 Система показників статистики ефективності виробництва

Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу

.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності. Характеристика центру розподілу

.2 Статистичне вивчення варіації та форми розподілу

.3 Перевірка статистичної гіпотези про відповідність емпіричного розподілу нормальному

Розділ 3. Статистичні методи вивчення взаємозв’язків у виробництві

.1 Парна лінійна кореляція

.2 Парна криволінійна кореляція

.3 Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз

.4 Непараметричні показники тісноти зв’язку

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблема забезпечення країни достатньою кількістю вітчизняних якісних продуктів харчування зумовлена головним чином, обвальним спадом виробництва сільськогосподарської продукції і, насамперед, зерна - найважливішого виду продовольчих ресурсів, цінної сировини для ряду галузей переробної промисловості, незамінного джерела створення повноцінної кормової бази для розвитку тваринництва. У переважній більшості країн світу виробництво зерна традиційно належить до провідних галузей сільського господарства. В Україні зернове виробництво має не тільки важливе соціально-економічне, а й політичне значення для розвитку національної економіки, забезпечення продовольчої безпеки держави. Українське зерно завжди належало до конкурентоспроможних продуктів на світовому ринку.

Від рівня розвитку зернопродуктового підкомплексу залежить ступінь задоволення потреб населення в найважливішому продукті - хлібові і хлібобулочних виробів. Зернові та зернобобові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства є необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й підвищення ефективності виробництва інших видів продукції сільського господарства.

Концепція розвитку зернового господарства України передбачає суттєве збільшення виробництва зерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових і зернобобових культур, структурної перебудови зернового господарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зернових та перетворення України з імпортера в експортера зерна.

Загострення продовольчої проблеми в Україні збіглося у часі з обмеженням можливостей держави щодо надання належної економічної допомоги товаровиробникам для стабілізації й розвитку зернової галузі. Цим зумовлюється необхідність глибокого статистичного аналізу економічної ефективності виробництва зерна й обґрунтування системи організаційно-економічних заходів підвищення його доходності.

У зв’язку з тим, що на результат впливає багато факторів керівник або спеціаліст сільськогосподарського підприємства повинен вчасно виявляти та правильно аналізувати статистичну інформацію. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

Отже метою курсового проекту є показати значення методу групування при економіко-статистичному аналізі даних на виробництві зернових і зернобобових культур.

Кількісне відображення взаємозв’язку через систему показників являється завданням курсового проекту.

Джерелами інформації для написання курсової роботи є Статистичний збірник «Регіони України» - 2011 рік, підручники з статистики та інтелектуальний капітал.

статистичний аналіз зерновий зернобобовий

Розділ 1. Предмет, завдання і система показників статистики ефективності виробництва

.1 Предмет і завдання статистики ефективності виробництва

Сільськогосподарська статистика - розділ економічної статистики, що вивчає виробничі відносини в аграрному секторі та окремі елементи і процеси сільськогосподарського виробництва, які здійснюються у соціалістичних підприємствах.

Предметом сільськогосподарської статистики є система об’єктивних статистичних показників, що характеризують стан і розвиток сільськогосподарського виробництва та взаємозв’язки між економічними явищами у цій галузі матеріального виробництва.

Статистика - це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону масових явищ і процесів суспільного життя у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом, а також досліджує кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу, вивчає також вплив природних, технічних, соціальних та економічних факторів на умови і результати виробництва.

Особливість статистики полягає в тому, що статистичні дані повідомляються в кількісній формі, тобто статистика розмовляє мовою цифр, відображаючи суспільне життя у всьому різноманітті його форм і проявів.

Мета визначається тими функціями, які виконує статистика в системі економічних наук, а саме:

·   розробка програм статистичних обстежень, обробки і зведення даних;

·   обчислення узагальнюючих характеристик структури сукупності;

·   вимірювання інтенсивності динаміки та щільності зв’язку;

·   визначення факторів, які формують рівень, варіацію і розвиток суспільних явищ, та оцінювання сили їхнього впливу;

·   використання системи національних рахунків у ході розрахунків статистичних показників та їх аналізу;

Галузеві статистики (промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стан і розвиток окремих галузей народногосподарського комплексу. Так, сільськогосподарська статистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються у сільському господарстві, у нерозривному зв’язку з їх кількісною стороною. Вона розглядає систему об’єктивних показників, що характеризують умови, процеси і результати сільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвитку цієї галузі.

Під ефективністю розуміють звичайно відношення результату виробництва до витрат на його одержання, а збільшення цього відношення тлумачать як підвищення ефективності виробництва.

Досягнення високої ефективності діяльності в усіх сферах економіки - важлива передумова забезпечення високих темпів економічного зростання, підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Ефективність є основною характеристикою функціонування народного господарства.

Система показників ефективності застосовується для постійного порівняння витрат з результатами праці. Ефективність необхідно підвищувати на всіх фазах процесу відтворення - у виробництві, розподілі, обігу та споживанні.[3]

Реформування економічних відносин в агропромисловому комплексі України, удосконалення його господарського механізму на основі переходу до ринкових відносин спрямовані насамперед на підвищення ефективності виробництва. В зв’язку з цим найважливішим завданням статистики є визначення і динаміки ефективності сільськогосподарського виробництва.

Виробництво вважається ефективним лише тоді, коли результат виробництва перевищують витрати уречевленої і необхідної праці, тобто коли створюється так званий корисний ефект.

Вартість продукції складається з вартості споживчих засобів виробництва, що включає уречевлену працю, вартості продукту, що створюється необхідною працею, і вартості додаткового продукту, джерелом якої є додаткова праця. Ту частину продукції, яка перевищує вартість споживчих засобів виробництва, називають загальним корисним ефектом.[4]

Завдання статистики рослинництва:

1.      Всебічна характеристика стану та розвитку рослинництва;

2.      Вивчення масових явищ та процесів, що відбуваються в рослинництві;

.        Виявлення та дослідження впливу факторів, що визначають стан та розвиток рослинництва;

4.      Встановлення невикористаних резервів збільшення обсягів

5.      Характеристика місця і значення рослинництва в аграрному секторі і в народному господарстві країни.

1.2 Система показників статистики ефективності виробництва

Статистичний показник - це загальна істотна ознака якого-небудь масового явища у її якісній і кількісній визначеності для конкретних умов місця і часу. Кожний статистичний показник має кількісний вираз. Разом з ним кількість в статистиці завжди має відповідну якість. Як єдність кількості і якості статистичні показники характеризують міру явища.

Будь-яка система показників дає інформацію, яка якісно відрізняється від тієї, що несуть окремі показники.

Найважливіше завдання статистичної науки - правильно визначити зміст статистичних показників і розробити методологію їх обчислення.

Величина показника визначається в результаті його вимірювання за допомогою системи одиниць вимірювання і відповідної методології.

Статистичні показники можуть бути виражені у вигляді абсолютних і відносних величин. Якщо статистичний показник стосується окремого явища (наприклад, промислового підприємства), його називають індивідуальним, якщо ж сукупності явищ (наприклад, промислових підприємств району), то узагальненим, або зведеним. Зведені статистичні показники, які стосуються складного комплексу економічних явищ або об'єктів, називають синтетичними (наприклад, виробництво за рік у країні валового внутрішнього продукту, валового національного доходу тощо).

Найважливішим результативним показником у сільському господарстві є виробництво валової продукції. Валову продукцію сільського господарства обчислюють методом валового обороту, тобто до її складу включають вартість продукції власного виробництва поточного року (насіння, корми), яка була використана на виробничі потреби у тому самому році. Її визначають у поточних і порівняльних цінах.

Важливими показниками, що характеризують обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість товарної і чистої продукції. Товарна продукція - це частина валової продукції, яку реалізують на сторону. Товарну продукцію сільського господарства оцінюють у поточних(фактичних) і порівняльних цінах. Вартість товарної продукції у поточних цінах характеризує розмір надходжень коштів від реалізації продукції за певний період. Товарну продукцію у порівняльних цінах визначають для аналізу динаміки її фізичного обсягу.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується співвідношенням результатів із витратами і виробничими ресурсами. Рівень економічної ефективності виробництва виражають через вихід валової і чистої продукції на одиницю сукупних витрат живої і уречевленої праці у трудовому або вартісному виразі. Однак, оскільки сукупні затрати праці в сільськогосподарських підприємствах не обліковують, то замість них використовують показник собівартості продукції.

Собівартість продукції - це частина суспільних витрат виробництва і обігу, що виражає витрати підприємства у грошовому виразі на оплату праці і спожиті засоби виробництва.

Найбільш узагальнюючим показником ефективності сільськогосподарського виробництва є сума прибутку з розрахунку на одиницю витрат і рентабельність. Рентабельність характеризує прибутковість господарства, окремих його галузей або видів продукції. Вона означає що вартість виробленої і надходження коштів від її реалізації перевищують витрати на виробництво та реалізацію продукції, що забезпечує одержання прибутку.

Під час вивчення ефективності виробництва важливу роль відіграє співвідношення між результатами і факторами виробництва. При цьому визначають вихід валової, чистої продукції і прибутку на одиницю використаних або наявних ресурсів, а також використовують часткові і загальні показники ефективності використання ресурсів.

Основними джерелами даних для статистичного аналізу ефективності виробництва є фінансова і статистична звітність, дані бухгалтерського обліку, а також спеціальні статистичні спостереження.

Розділ 2. Статистична оцінка варіації та аналіз форми розподілу

.1 Ряди розподілу вибіркової сукупності. Характеристика центру розподілу

При статистичному групуванні даних кожну групу характеризують системою показників які мають певний зв’язок і взаємозалежність з групувальною ознакою. Якщо ж виділені групи характеризують не системою показників, а лише кількістю одиниць, що відносяться до кожної групи, то дістають ряди розподілу.

Статистичний ряд розподілу - це впорядковані статистичні сукупності. Найпростішим видом статистичного ряду розподілу є ранжирований ряд, тобто ряд чисел, що знаходиться в порядку зростання або спадання варіючої ознаки [66,2].

Ряди розподілу можна утворювати за кількісною або якісною ознакою. Відповідно розрізняють два їх види: варіаційні (ряд розподілу одиниць сукупності за кількісною ознакою) та атрибутивні (вказують на склад сукупності за певними ознаками) [41,1].

Ряд розподілу складається з двох елементів: варіанти і частот. Варіантами є окремі значення групувальної ознаки, а частотами - числа, які показують, скільки разів повторюються окремі значення варіантів.

Варіаційні ряди бувають:

·   дискретні (перервні)- такі ряди, в яких варіанта як величина кількісної ознаки може приймати тільки певне значення

·   інтервальні (безперервні) - ряди, в яких значення варіанти дано у вигляді інтервалів, тобто значення ознак можуть відрізнятися одне від одного на скільки завгодно малу величину.

Варіаційні ряди залежно від виду і поставленої задачі їх аналізу графічно можуть бути зображені у вигляді:

Полігону - використовується для графічного зображення дискретних та атрибутивних рядів розподілу. Це лінійний графік, при цьому по осі абсцис(х) відкладаються значення варіант, а по осі ординат(у) - частоти. Гістограму можна перетворити у полігон, з`єднавши відрізками прямої середини верхівок стовпчиків.

Гістограми - будується для інтервальних рядів розподілу. При цьому по осі абсцис(х) відкладаються інтервали групування, а по осі ординат(у) - абсолютні або відносні частоти. В тому випадку, коли виконується групування з рівними інтервалами, ширина стовпчиків однакова, а якщо інтервали групування нерівні - різна.

Кумулята - призначена для графічного подання рядів розподілу з нагромадженими частотами. Це може бути стовпчикова діаграма (для дискретного та атрибутивного рядів розподілу - лінійний графік). Будується вона аналогічно попереднім графікам, тільки по осі ординат(у) подаються нагромаджені частоти.

Огіва - графічне зображення ранжованого ряду розподілу. На осі абсцис(х) відкладають номер господарства у ранжованому ряду, а на осі ординат(у) - значення досліджуваної ознаки (варіанти).

Середні величини - це узагальнюючі кількісні показники, які характеризують типові розміри варіюючих ознак якісно однорідних сукупностей. Кожен із видів середніх(арифметична, гармонійна, геометрична, квадратична) може бути обчислений за простою та зваженою формулами. Прості формули використовуються для не згрупованих даних, зважені - для згрупованих даних.[4]

Середня арифметична проста - застосовується тоді коли відомі індивідуальні значення усередненої ознаки у кожній одиниці сукупності.

 (2.1)

Середня арифметична зважена - обчислюється тоді, коли окремі значення усередненої ознаки повторюються в досліджуваній сукупності неоднакове число разів, а також для обчислення середньої із середньої при різному обсязі сукупності.