Материал: Частина 3

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

“Курс вищої математики. Частина 3.”

30

20

10

-3

-2

-1

1

2

3

-10

-20

-30

Ряди Фурье для функцій будь-якого періоду.

Ряд Фурье для функції f(x) періоду Т = 2l, що безперервною або має кінцеве число точок розриву першого роду на відрізку [-l, l] має вигляд:

 

a

0

 

 

 

 

πn

 

 

πn

 

f (x) =

 

 

 

+ an

cos

 

x + bn sin

 

x

2

 

l

l

 

 

 

n=1

 

 

 

 

 

a0 =

 

1 l

 

f (x)dx;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an =

 

1 l

 

f (x) cos

πn xdx,

n =1,2,...

 

 

 

 

 

 

 

 

l l

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

b =

1

l

 

f (x)sin πn xdx,

n =1,2,...

 

 

 

 

n

 

l l

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для парної функції довільного періоду розкладання в ряд Фурье має вигляд:

 

 

 

 

 

 

a0

 

 

πn x;

 

f (x) =

 

+ an cos

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

n=1

 

l

 

 

 

a0

=

2

l

f (x)dx;

 

 

 

 

 

 

l

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

=

2

l

f (x) cos

πn xdx;

n =1,2,...

 

 

l

0

Для непарної функції:

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = bn sin πn x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1

 

l

 

 

 

 

b

=

2

l

f (x)sin πn xdx;

n =1,2,...

 

 

 

 

n

 

 

l

0

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ряд Фурье по ортогональній системі функцій.

81

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Визначення. Функції (х) ϕі (х), визначені на відрізку [а, b], називаються ортогональними на цьому відрізку, якщо

b ϕ(x)ψ(x)dx = 0

a

Визначення. Послідовність функцій ϕ1(x), 2(x) ., ϕn(x), безперервних на відрізку [а, b], називається ортогональною системою функцій на цьому відрізку, якщо всі функції попарно ортогональні.

b ϕi (x)ϕj (x)dx = 0;

i j

a

 

Відзначимо, що ортогональность функцій не має на увазі перпендикулярності графіків цих функцій.

Визначення. Система функцій називається ортогональною і нормованою

(ортонормованою), якщо

b

0,

i j

 

ϕi (x)ϕj (x)dx =

i = j

a

1,

Визначення. Поряд Фурье по ортогональній системі функцій ϕ1(x), ϕ2(x) .,ϕn(x)

називається ряд вигляду:

an ϕn (x)

n=1

коефіцієнти якого визначаються по формулі:

an

 

b

f (x)ϕn (x)dx

=

a

 

,

 

 

 

 

 

b [ϕn (x)]2 dx

 

 

 

a

 

 

 

 

де f(x)= an ϕn (x) - сума ряду,

що

рівномірно сходиться на відрізку [а, b], по

n=1

 

 

 

 

ортогональній системі функцій. f(x) – будь-яка функція, що безперервна або має кінцеве число точок розриву першого роду на відрізку [а, b].

У разі ортонормованої системи функцій коефіцієнти визначаються:

b

an = f (x)ϕn (x)dx

a

Інтеграл Фурье.

Хай функція f(x) на кожному відрізку [-l,l], де l – будь-яке число, кусочно – гладка або кусочно – монотонна, крім того, f(x) – абсолютно інтегрована функція, тобто сходиться невласний інтеграл

f (x) dx

−∞

Тоді функція f(x) розкладається в ряд Фурье:

 

a

0

 

πn

 

πn

 

f (x) =

 

+ an cos

 

x + bn sin

 

x

2

l

l

 

n=1

 

 

 

82

 

 

 

 

 

 

 

“Курс вищої математики. Частина 3.”

an

=

1 l

f (t) cos

πn tdt,

n = 0,1,2,...

 

 

l l

 

 

 

l

 

 

b

=

1

l

f (t)sin πn tdt,

n =1,2,...

 

n

 

l l

 

l

 

 

 

 

 

 

 

Якщо підставити коефіцієнти у формулу для f(x), отримаємо:

 

1

 

l

 

 

1

 

l

 

 

 

 

 

 

πn

 

 

 

πn

 

 

 

l

f (x) =

 

 

f (t)dt +

 

 

 

f (t) cos

 

tdt cos

 

 

x + f (t)sin

2l

 

l

l

l

 

 

l

 

 

 

n=1

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

l

 

 

 

 

 

1

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

f (t)dt +

 

f (t) cos πn

(t x)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2l

l

 

 

 

 

 

l

n=1 l

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

l

 

Переходячи до межі при l, можна довести, що liml→∞

 

f (t)dt = 0

2l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

l

 

 

 

πn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = liml→∞

f (t) cos

(t x)dt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n=1 l

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо un =

πn

;

un

 

= un+1 un

 

= π;

 

1

=

un

;

 

l

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

 

l

 

π

 

 

 

 

При l→∞ ∆un 0.

πn

tdt sin

πn

 

=

 

 

x

l

 

l

 

 

і

 

1

 

l

f (x) =

liml→∞

un f (t) cosun (t x)dt

π

 

 

 

n=1

l

Можна довести, що межа суми, що стоїть в правій частині рівності рівний інтегралу

du f (t) cosu(t x)dt

 

 

 

0

 

 

−∞

 

1

 

 

 

Тоді f (x) =

du f (t) cosu(t x)dt - подвійний інтеграл Фурье.

π

 

0

−∞

 

 

 

 

 

 

 

 

Остаточно отримуємо:

 

 

 

 

 

 

 

f (x) = [a(u) cosux +b(u)sin ux]du

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

a(u) =

1

 

f (t) cosutdt

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

−∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b(u) =

 

1

f (t)sin utdt

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

−∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- представлення функції f(x) інтегралом Фурье.

83

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Подвійний інтеграл Фурье для функції f(x) можна представити в комплексній

формі:

f (x) =

1

du f (t)eiu( xt ) dt

 

 

2π −∞ −∞

Перетворення Фурье.

Визначення. Якщо f(x) – будь-яка абсолютно інтегрована на всій числовій осі функція, що безперервна або має кінцеве число точок розриву першого роду на кожному відрізку, то функція

F (u) = f (x)eiux dx

−∞

називається перетворенням Фурье функції f(x).

Функція F(u) називається також спектральною характеристикою функції f(x).

Якщо f(x) – функція, уявна інтегралом Фурье, то можна записати:

 

 

 

f (x) =

1

F (u)eiux du

 

 

 

 

 

 

 

 

2π −∞

 

 

Ця рівність називається зворотним перетворенням Фурье

 

2

 

 

 

2

Інтеграли F(u) =

f (x) cosuxdx і F(u) =

f (x)sin uxdx називаються відповідно

 

π

0

 

 

 

π

0

 

 

 

 

 

 

косинус - перетворення Фурье і синус – перетворення Фурье.

Косинус – перетворення Фурье буде перетворенням Фурье для парних функцій, синус – перетворення – для непарних.

Перетворення Фурье застосовується у функціональному аналізі, гармонійному аналізі, операційному численні, теорії лінійних систем і ін.

Елементи теорії функцій комплексного змінного.

Визначення. Якщо кожному комплексному числу z з деякої безлічі D по деякому закону поставлено у відповідність певне комплексне число w з безлічі G, то на цій області задана однозначна функція комплексного змінного, що відображає безліч

D на безліч G.

w = f(z)

Безліч D називається областю визначення, безліч G – областю значень

функції.

Комплексну функцію можна записати у вигляді: w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y)

u(x, y) = Re f (z)

v(x, y) = Im f (z) u, v – дійсні функції від змінних х і у.

84

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Якщо кожному z D відповідає декілька різних значень w, то функція w=f(z)

називається багатозначною.

Визначення. Функція

w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y) має межу в точці z0, рівний

числу А = а + ib, якщо lim

 

 

f (z) A

 

= 0

 

 

 

zz0

 

0

 

 

 

 

lim f (z) = A.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zz0

Властивості функцій комплексного змінного.

Для функцій комплексного змінних f(z) і g(z) справедливі наступні властивості:

1)

lim[f (z) ± g(z)]= lim f (z) ± lim g(z)

 

zz0

 

 

 

zz0

zz0

2)

lim[f (z) g(z)]= lim f (z) lim g(z)

 

zz0

 

 

 

zz0

zz0

 

 

f (z)

 

lim f (z)

 

 

3)

lim

=

zz0

 

;

lim g(z) 0.

g(z)

lim g(z)

 

zz0

 

 

zz0

 

 

 

 

zz0

 

 

 

Визначення. Функція w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y) називається безперервною в точці z0, якщо виконується рівність

zlimz f (z) = f (z0 )

0

Основні трансцендентні функції.

Визначення. Трансцендентними називаються аналітичні функції, які не є алгеброю.

Якщо аргументом показовою або тригонометричних функцій є комплексне число, то визначення цих функцій, що вводиться в елементарній алгебрі втрачає сенс.

Розглянемо розкладання в статечній ряд наступних функцій:

 

e

z

=1

+

 

z

 

+

 

 

z 2

+... +

z n

 

+...

 

 

 

 

 

 

1!

 

 

2!

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z 2n+1

 

 

 

sin z =

z

 

z3

+

z5

 

... + (1)n

 

 

 

 

+...

 

 

 

 

(2n +1)!

1!

 

3!

 

5!

 

 

 

 

 

 

 

 

cos z =1

z 2

+

z 4

 

... + (1)n

 

z 2n

 

+...

 

4!

 

 

(2n)!

 

 

 

 

2!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Див.

Функції ez, cosz, sinz зв'язані між собою формулою Ейлера (див. Уравнение Эйлера.) Ця формула може бути дуже легко отримана складанням соотвествующих рядів.

eiz = cos z + i sin z

Також справедлива рівність:

85