“Курс вищої математики. Частина 3.”
30
20
10
-3 |
-2 |
-1 |
1 |
2 |
3 |
-10
-20
-30
Ряди Фурье для функцій будь-якого періоду.
Ряд Фурье для функції f(x) періоду Т = 2l, що безперервною або має кінцеве число точок розриву першого роду на відрізку [-l, l] має вигляд:
|
a |
0 |
|
|
∞ |
|
|
πn |
|
|
πn |
|
|
f (x) = |
|
|
|
+ ∑ an |
cos |
|
x + bn sin |
|
x |
||||
2 |
|
l |
l |
||||||||||
|
|
|
n=1 |
|
|
|
|
|
|||||
a0 = |
|
1 l |
|
f (x)dx; |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
l −∫l |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
an = |
|
1 l |
|
f (x) cos |
πn xdx, |
n =1,2,... |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
l −∫l |
|
|||||||||||
|
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
||||
b = |
1 |
l |
|
f (x)sin πn xdx, |
n =1,2,... |
|
|||||||
|
|
|
|||||||||||
n |
|
l −∫l |
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Для парної функції довільного періоду розкладання в ряд Фурье має вигляд:
|
|
|
|
|
|
a0 |
|
∞ |
|
πn x; |
|||
|
f (x) = |
|
+ ∑an cos |
||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
n=1 |
|
l |
|
|
|
a0 |
= |
2 |
l |
f (x)dx; |
|
|
|
|
||||
|
|
l |
∫0 |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
an |
= |
2 |
l |
f (x) cos |
πn xdx; |
n =1,2,... |
||||||
|
|
l |
∫0 |
||||||||||
Для непарної функції: |
|
|
|
|
|
l |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
|
|
|
|
|
|
|
f (x) = ∑bn sin πn x; |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
n=1 |
|
l |
|
|
|
||
|
b |
= |
2 |
l |
f (x)sin πn xdx; |
n =1,2,... |
|
||||||
|
|
||||||||||||
|
n |
|
|
l |
∫0 |
|
|
|
l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ряд Фурье по ортогональній системі функцій.
81
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Визначення. Функції (х) ϕі (х), визначені на відрізку [а, b], називаються ортогональними на цьому відрізку, якщо
∫b ϕ(x)ψ(x)dx = 0
a
Визначення. Послідовність функцій ϕ1(x), 2(x) ., ϕn(x), безперервних на відрізку [а, b], називається ортогональною системою функцій на цьому відрізку, якщо всі функції попарно ортогональні.
∫b ϕi (x)ϕj (x)dx = 0; |
i ≠ j |
a |
|
Відзначимо, що ортогональность функцій не має на увазі перпендикулярності графіків цих функцій.
Визначення. Система функцій називається ортогональною і нормованою
(ортонормованою), якщо
b |
0, |
i ≠ j |
|
||
∫ϕi (x)ϕj (x)dx = |
i = j |
|
a |
1, |
|
Визначення. Поряд Фурье по ортогональній системі функцій ϕ1(x), ϕ2(x) .,ϕn(x)
називається ряд вигляду:
∞
∑an ϕn (x)
n=1
коефіцієнти якого визначаються по формулі:
an |
|
∫b |
f (x)ϕn (x)dx |
|
= |
a |
|
, |
|
|
|
|||
|
|
|
∫b [ϕn (x)]2 dx |
|
|
|
|
a |
|
∞ |
|
|
|
|
де f(x)= ∑an ϕn (x) - сума ряду, |
що |
рівномірно сходиться на відрізку [а, b], по |
||
n=1 |
|
|
|
|
ортогональній системі функцій. f(x) – будь-яка функція, що безперервна або має кінцеве число точок розриву першого роду на відрізку [а, b].
У разі ортонормованої системи функцій коефіцієнти визначаються:
b
an = ∫ f (x)ϕn (x)dx
a
Інтеграл Фурье.
Хай функція f(x) на кожному відрізку [-l,l], де l – будь-яке число, кусочно – гладка або кусочно – монотонна, крім того, f(x) – абсолютно інтегрована функція, тобто сходиться невласний інтеграл
∞∫ f (x) dx
−∞
Тоді функція f(x) розкладається в ряд Фурье:
|
a |
0 |
∞ |
|
πn |
|
πn |
|
|
f (x) = |
|
+ ∑ an cos |
|
x + bn sin |
|
x |
|||
2 |
l |
l |
|||||||
|
n=1 |
|
|
|
|||||
82
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 3.” |
|
an |
= |
1 l |
f (t) cos |
πn tdt, |
n = 0,1,2,... |
|||
|
|
|||||||
l −∫l |
||||||||
|
|
|
l |
|
|
|||
b |
= |
1 |
l |
f (t)sin πn tdt, |
n =1,2,... |
|||
|
||||||||
n |
|
l −∫l |
|
l |
|
|
||
|
|
|
|
|
||||
Якщо підставити коефіцієнти у формулу для f(x), отримаємо:
|
1 |
|
l |
|
|
1 |
∞ |
|
l |
|
|
|
|
|
|
πn |
|
|
|
πn |
|
|
|
l |
|||||
f (x) = |
|
|
∫ f (t)dt + |
|
|
|
∑ |
∫ f (t) cos |
|
tdt cos |
|
|
x + ∫ f (t)sin |
||||||||||||||||
2l |
|
l |
l |
l |
|
||||||||||||||||||||||||
|
−l |
|
|
|
n=1 |
−l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−l |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
l |
|
|
|
|
|
1 |
|
∞ |
l |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
= |
|
|
∫ f (t)dt + |
|
∑ |
∫ f (t) cos πn |
(t − x)dt |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
2l |
−l |
|
|
|
|
|
l |
n=1 −l |
|
|
|
l |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
l |
|
||
Переходячи до межі при l, можна довести, що liml→∞ |
|
∫ f (t)dt = 0 |
|||||||||||||||||||||||||||
2l |
|||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−l |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
∞ |
l |
|
|
|
πn |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (x) = liml→∞ |
∑∫ f (t) cos |
(t − x)dt |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
|
l |
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n=1 −l |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Позначимо un = |
πn |
; |
∆un |
|
= un+1 −un |
|
= π; |
|
1 |
= |
∆un |
; |
|
||||||||||||||||
l |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
l |
|
l |
|
π |
|
|
|
|
|||||
При l→∞ ∆un 0.
πn |
tdt sin |
πn |
|
= |
|
|
x |
||
l |
|
l |
|
|
і
|
1 |
|
∞ |
l |
|
f (x) = |
liml→∞ |
∑∆un ∫ f (t) cosun (t − x)dt |
|||
π |
|||||
|
|
|
n=1 |
−l |
|
Можна довести, що межа суми, що стоїть в правій частині рівності рівний інтегралу
∞∞
∫du ∫ f (t) cosu(t − x)dt
|
|
|
0 |
|
|
−∞ |
|||
|
1 |
∞ |
∞ |
|
|
|
|||
Тоді f (x) = |
∫du ∫ f (t) cosu(t − x)dt - подвійний інтеграл Фурье. |
||||||||
π |
|||||||||
|
0 |
−∞ |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|||||
Остаточно отримуємо: |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
f (x) = ∞∫[a(u) cosux +b(u)sin ux]du |
|||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
a(u) = |
1 |
|
∞∫ f (t) cosutdt |
||
|
|
|
|
π |
|||||
|
|
|
|
|
|
−∞ |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
b(u) = |
|
1 |
∞∫ f (t)sin utdt |
||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
π |
−∞ |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
||||
- представлення функції f(x) інтегралом Фурье. |
|||||||||
83
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Подвійний інтеграл Фурье для функції f(x) можна представити в комплексній
формі:
f (x) = |
1 |
∞∫du ∞∫ f (t)eiu( x−t ) dt |
|
||
|
2π −∞ −∞ |
|
Перетворення Фурье.
Визначення. Якщо f(x) – будь-яка абсолютно інтегрована на всій числовій осі функція, що безперервна або має кінцеве число точок розриву першого роду на кожному відрізку, то функція
F (u) = ∞∫ f (x)e−iux dx
−∞
називається перетворенням Фурье функції f(x).
Функція F(u) називається також спектральною характеристикою функції f(x).
Якщо f(x) – функція, уявна інтегралом Фурье, то можна записати:
|
|
|
f (x) = |
1 |
∞∫F (u)eiux du |
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
2π −∞ |
|
|
|
Ця рівність називається зворотним перетворенням Фурье |
|||||||
|
2 |
∞ |
|
|
|
2 |
∞ |
Інтеграли F(u) = |
∫ |
f (x) cosuxdx і F(u) = |
∫ f (x)sin uxdx називаються відповідно |
||||
|
π |
0 |
|
|
|
π |
0 |
|
|
|
|
|
|
||
косинус - перетворення Фурье і синус – перетворення Фурье.
Косинус – перетворення Фурье буде перетворенням Фурье для парних функцій, синус – перетворення – для непарних.
Перетворення Фурье застосовується у функціональному аналізі, гармонійному аналізі, операційному численні, теорії лінійних систем і ін.
Елементи теорії функцій комплексного змінного.
Визначення. Якщо кожному комплексному числу z з деякої безлічі D по деякому закону поставлено у відповідність певне комплексне число w з безлічі G, то на цій області задана однозначна функція комплексного змінного, що відображає безліч
D на безліч G.
w = f(z)
Безліч D називається областю визначення, безліч G – областю значень
функції.
Комплексну функцію можна записати у вигляді: w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y)
u(x, y) = Re f (z)
v(x, y) = Im f (z) u, v – дійсні функції від змінних х і у.
84
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Якщо кожному z D відповідає декілька різних значень w, то функція w=f(z)
називається багатозначною.
Визначення. Функція |
w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y) має межу в точці z0, рівний |
|||||||
числу А = а + ib, якщо lim |
|
|
f (z) − A |
|
= 0 |
|||
|
|
|||||||
|
z−z0 |
|
→0 |
|
|
|
|
lim f (z) = A. |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z→z0 |
Властивості функцій комплексного змінного.
Для функцій комплексного змінних f(z) і g(z) справедливі наступні властивості:
1) |
lim[f (z) ± g(z)]= lim f (z) ± lim g(z) |
|||||||
|
z→z0 |
|
|
|
z→z0 |
z→z0 |
||
2) |
lim[f (z) g(z)]= lim f (z) lim g(z) |
|||||||
|
z→z0 |
|
|
|
z→z0 |
z→z0 |
||
|
|
f (z) |
|
lim f (z) |
|
|
||
3) |
lim |
= |
z→z0 |
|
; |
lim g(z) ≠ 0. |
||
g(z) |
lim g(z) |
|||||||
|
z→z0 |
|
|
z→z0 |
||||
|
|
|
|
z→z0 |
|
|
|
|
Визначення. Функція w = f (z) = u(x, y) + iv(x, y) називається безперервною в точці z0, якщо виконується рівність
zlimz f (z) = f (z0 )
→ 0
Основні трансцендентні функції.
Визначення. Трансцендентними називаються аналітичні функції, які не є алгеброю.
Якщо аргументом показовою або тригонометричних функцій є комплексне число, то визначення цих функцій, що вводиться в елементарній алгебрі втрачає сенс.
Розглянемо розкладання в статечній ряд наступних функцій:
|
e |
z |
=1 |
+ |
|
z |
|
+ |
|
|
z 2 |
+... + |
z n |
|
+... |
|
|
|
|
||||||||
|
|
1! |
|
|
2! |
n! |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z 2n+1 |
|
|
|
||||||||||
sin z = |
z |
|
− |
z3 |
+ |
z5 |
|
−... + (−1)n |
|
|
|
|
+... |
||||||||||||||
|
|
|
|
(2n +1)! |
|||||||||||||||||||||||
1! |
|
3! |
|
5! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
cos z =1− |
z 2 |
+ |
z 4 |
|
−... + (−1)n |
|
z 2n |
|
+... |
||||||||||||||||||
|
4! |
|
|
(2n)! |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
2! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Див.
Функції ez, cosz, sinz зв'язані між собою формулою Ейлера (див. Уравнение Эйлера.) Ця формула може бути дуже легко отримана складанням соотвествующих рядів.
e−iz = cos z + i sin z
Також справедлива рівність:
85