Материал: Частина 3

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Елементи теорії поля.

Визначення. Якщо кожній точці простору М ставиться у відповідність деяка скалярна величина U, то таким чином задається скалярне поле U(M). Якщо кожній

простори М ставиться в соотвтствие векторF , то задається векторне поле Fr (М).

Хай в просторі М задана поверхня . Вважатимемо, що в кожній точці Р визначається позитивний напрям нормалі одиничним вектором n(P) .

У просторі М задамо векторне поле, постовив у відповідність кожній крапці

точці простору вектор, визначений координатами:

F = P(x, y, z)ir + Q(x, y, z) rj + R(x, y, z)k

Якщо розбити яким – або образом поверхня на часткові ділянки i і скласти суму(F(Pi )nr(Pi ))i , де Frnr - скалярний твір, то межа цієї суми при прагненні до

i

нуля площ часткових ділянок розбиття (якщо ця межа існує) буде поверхневим

інтегралом.

∫∫Fnrd

Визначення. Поверхневий інтеграл ∫∫Fnrdназивається потоком векторного

поля Fr через поверхню .

Якщо поверхня розбита на кінцеве число часткових поверхонь, то потік векторного поля через всю поверхню буде рівний сумі потоків через часткові поверхні.

Якщо перетворити скалярний твір в координатну форму, то отримуємо

співвідношення:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rr

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∫∫Fnd∆ = ∫∫[P cos α +Q cosβ+ R cos γ]d∆ = ∫∫Pdydz +Qdzdx + Rdxdy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо на області існує функція f(x, у, z),

 

що має безперервні приватні похідні,

для яких виконуються властивості:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f = P;

f

= Q;

 

f

= R;

 

 

x

y

 

 

 

z

 

 

 

то таку функцію називають потенційною функцією або потенціалом вектора Fr .

Тоді вектор Fr

є градієнтом функції f.

 

 

 

 

 

 

 

r

=

f

 

r

f

 

r

+

f

r

 

F = gradf

x

i +

y

j

z

k

 

 

 

 

 

 

 

Потенціал може бути знайдений по формулі:

x

y

z

f (x, y, z) = P(x, y0 , z0 )dx + Q(x, y, z0 )dy + R(x, y, z)dz

x0

y0

z0

У цій формулі x0, y0, z0 – координати деякої початкової точки. Як така крапка зручно брати початок координат.

111

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Теорема. Для того, щоб поле вектора, заданого в деякій області, мало потенціал, необхідно і достатньо, щоб виконувалася одна з двох умов:

1)Інтеграл від вектора F по будь-якому кусочно – гладкому контуру, що належить області, рівний нулю.

2)Інтеграл по будь-якому кусочно – гладкому шляху, що сполучає дві будь-які точки поля не залежить, від шляху інтеграції.

Формула Стоксу.

(Джордж Габрієль Стокс (1819 – 1903) – англійський математик)

Формула Стоксу пов'язує криволінійні інтеграли другого роду з поверхневими інтегралами другого роду.

Хай в просторі задана деяка поверхня S. L – безперервний кусочно – гладкий контур поверхні S.

z S

L

у

l x

Припустимо, що функції P,Q і R безперервні на поверхні S разом зі своїми приватними похідними першого порядку. Застосуємо формулу, що виражає криволінійний інтеграл через визначений.

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P(x, y, z)dx +Q(x, y, z)dy + R(x, y, z)dz = [P(x(t), y(t), z(t))x (t) +Q(x(t), y(t), z(t))y (t) +

L

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

 

 

 

 

z

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ R(x(t), y(t), z(t))z (t)]dt =

 

 

 

 

 

 

 

x (t) +

 

 

 

 

=

 

[Px (t) +Qy (t) + R

x

y

y (t) ]dt

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

z

 

 

z

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

z

 

= P + R

x(t)

+ Q + R

y(t) dt =

P + R

dx + Q + R

 

dy

α

x

 

 

y

 

 

L

 

 

x

 

 

 

y

 

Введемо позначення:

p =

z

; q =

 

z

;

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Застосувавши формулу Гріна – Остроградського, можна замінити криволінійний інтеграл рівним йому подвійним інтегралом. Після перетворень встановлюється следуюшее відповідність між криволінійним і поверхневим інтегралом:

112

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Pdx + Qdy +

Rdz =

∫∫

 

R

Q

P

R

 

 

 

 

 

 

 

Q

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dydz +

 

 

dzdx +

 

 

 

 

dxdy

 

 

 

L

 

 

 

 

 

S

y

 

z

 

z

 

x

 

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

 

 

 

 

ця формула і називається формула Стоксу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення. ВекторBr , компоненти якого рівні відповідно рівні

 

 

 

 

 

 

 

 

B

x

=

R

 

Q

 

;

B

y

=

P

R

;

 

B

z

=

 

Q

 

P

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

z

x

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називається вихором або ротором вектора F = Pi + Qj + Rk і позначається:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rotF

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

r

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Символічний

 

 

вектор

=

 

 

,

 

 

 

,

 

 

 

= i

 

 

+ j

 

+ k

 

 

 

 

 

x

 

y

 

z

x

y

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

називається оператором Гамільтона. ( Уїльям Роуан Гамільтон (1805 – 1865) – ірландський математик) Символ - “набла”.

З урахуванням цього позначення можна уявити собі поняття ротора вектора F як векторного твору оператора Гамільтона на вектор F .

r

r r

 

ir

 

rj

 

k

 

 

 

 

 

 

 

 

 

rotF

= × F

=

 

 

 

 

 

 

x

 

y

 

z

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

Q

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Визначення. Криволінійний інтеграл, що є роботою векторного поля уздовж

деякої кривої L називається лінійним інтегралом від вектора Fr по орієнтованій кривій L.

Frdsr = Pdx +Qdy + Rdz

L L

Якщо крива L є замкнутим контуром, то лінійний інтеграл по такому контуру називається циркуляцією вектроного поля F уздовж контура L.

Ц = Fdsr = Pdx +Qdy + Rdz

LL

Увекторній формі теорему Стоксу можна сформулювати так:

Циркуляція вектора уздовж контура деякої поверхні рівна потоку вихривши (ротора) через цю поверхню.

Fdsr = ∫∫nrrotFd

λ

Відзначимо, що розглянута вище формула Гріна – Остроградського є окремим випадком формули Стоксу.

113

“Курс вищої математики. Частина 3.”

Також за умови рівності нулю всіх компонент ротора вектора, отримуємо, що криволінійний інтеграл по будь-якій просторовій кривій рівний нулю, тобто криволінійний інтеграл не залежить від шляху інтеграції.

Визначення. Вираз

P

+

 

Q

+

R

називається дивергенцією вектора

x

 

y

z

 

 

 

 

 

(дивергенцією векторної функції)

F = Pi + Qj + Rk і позначається

divFr = Px + Qy + Rz

Таким чином, формулу Гауса – Остроградського може бути записана у вигляді:

∫∫

(P cos α + Q cosβ + R cos γ)dS =

 

 

P

+ Q

+ R

 

 

 

dxdydz

 

∫∫∫

x

y

z

 

S

 

V

 

 

або

∫∫∫divFdv = ∫∫FnrdS

V S

тобто інтеграл від дивергенції векторного поля F за об'ємом рівний потоку вектора через поверхню, обмежену цим об'ємом.

div Fr =0Визначення. . Векторне поле F називається соленоїдом (трубчастим), якщо

C допомогою описаного вище оператора Гамільтона можна представити визначені нами поняття таким чином:

gradf = f ; divF = F; rotF = × F;

Як було сказано вище (Див. Уравнение Лапласа.), вираз

∆ =

2

+

2

+

2

x2

y2

z 2

 

 

 

називається оператором Лапласа.

Справедливі наступні співвідношення:

div(gradf ) = ∆f ;

f = ∆f

 

 

Справедливість цієї рівності легко перевірити безпосередньою підстановкою. Тепер розглянемо приклади застосування розглянутих вище понять.

Приклад. Знайтиrot(rr ar) rr, якщо rr = xi + yj + zk ; ar = i + j + k.

Знайдемо скалярний твір: rr a = x + y + z; Знайдемо скалярний твір:

114

“Курс вищої математики. Частина 3.”

(rr ar) rr ={P,Q, R} ={x2 + xy + xz, yx + y2 + yx, xz + yz + z 2 }

 

 

 

ir

 

rj

 

kr

 

r

R

 

Q

 

R

 

P

r

Q

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r r r

 

 

 

 

 

r

 

 

 

rot(r a) r

=

 

 

 

 

 

 

= i

 

 

j

 

 

+ k

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x y z

 

 

y

 

 

 

x

 

z

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

z

 

 

 

y

 

 

 

P

 

Q

 

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= i (z y) j (z x) + k ( y x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад. Знайти потік векторного поля

F = ( y x)i + (x + y) j + yk через

сторону трикутника S, вирізаного з площини

x + y + z 1 = 0

координатними

площинами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

x = 1 – z

z = 1 - у

x

 

у = 1 - x

 

у

 

r

r

1

1y

П = ∫∫F

nds = ∫∫( y x)dydz + (x + y)dxdz + ydxdy = dy ( y + y + z 1)dz +

S

S

0

0

1

=

0

 

1

 

1z

 

 

 

 

1

 

1x

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

z

2

 

 

 

 

1y

 

1

 

 

 

 

1z

 

 

1

 

 

y

2

 

1x

 

 

+ dz (x +1z x)dx + dx ydy =

2yz

+

 

 

 

z

 

 

+ [x zx]

 

 

 

+

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

 

 

 

 

0

0

 

 

0

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

2y 2y2

+

1

y +

y2

1

+ y dy

+

1

[1

z z + z 2 ]dz +

1

1

x

+

x2

dx =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3y

2

 

1

 

 

 

 

 

z

3

1

 

 

 

 

x

2

 

 

 

x

3

 

 

1

 

 

 

y

3

 

 

 

 

 

 

y

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

+ 2y

dy + z z 2 +

 

 

+

 

x

 

 

+

 

 

 

 

 

=

 

 

+ y2

 

 

 

 

+1

1+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

3

0

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

6

 

 

0

 

 

 

2

 

 

 

 

2

0

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

+ 12 12 + 16 = − 12 +112 + 63 = 12 .

Приклад. Знайти div(grad u), якщо u = ex+ y+z .

115