“Курс вищої математики. Частина 3.”
u(r,ϕ) = |
1 |
∫π |
f (t) |
|
|
R2 − r 2 |
|
dt |
2π |
R |
2 |
− 2rR cos(t −ϕ) + r |
2 |
||||
|
−π |
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ряди.
Основні визначення.
Визначення. Сума членів нескінченної числової послідовності u1 ,u2 ,...,un ,...
називається числовим поряд.
∞
u1 + u2 + ... + un + ... = ∑un
n =1
При цьому числа u1 ,u2 ,... називатимемо членами ряду, а un – загальним членом ряду.
n |
|
Визначення. СумиSn = u1 + u2 +... + un = ∑uk , |
n = 1, 2 . називаються |
k =1 |
|
приватними (частковими) сумами ряду. |
|
Таким чином, можливо розглядати послідовності часткових сум ряду S1, S2 .,Sn,
.
∞
Визначення. Ряд u1 + u2 +... + un +... = ∑un називається таким, що сходиться,
n =1
якщо сходиться послідовність його приватних сум. Сума ряду, що сходиться, – межа послідовності його приватних сум.
|
∞ |
lim Sn = S, |
S = ∑un . |
|
n=1 |
Визначення. Якщо послідовність приватних сум ряду розходиться, тобто не має межі, або має нескінченну межу, то ряд називається таким, що розходиться і йому не ставлять у відповідність ніякої суми.
Властивості рядів.
1)Збіжність або расходимость ряду не порушиться якщо змінити, відкинути або додати кінцеве число членів ряду.
2)Розглянемо два ряди ∑un і∑Cun , де З – постійне число.
Теорема. Якщо ряд сходиться і його сума рівна S, то ряд теж сходиться, і його сума рівна Сs. (C ≠ 0)
3) Розглянемо два ряди ∑un і ∑vn . Сумою або різницею цих рядів називатиметься ряд∑(un ± vn ) , де елементи отримані в результаті складання (віднімання) початкових елементів з однаковими номерами.
Теорема. Якщо ряди і сходяться і їх суми рівні відповідно S і, то ряд ∑(un ± vn )
теж сходиться і його сума рівна S + σ.
∑(un + vn ) = ∑un + ∑vn = S + σ
Різниця двох рядів, що сходяться, також буде такою, що сходиться поряд.
61
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Сума рядів, що сходяться і розходяться, буде такою, що розходиться поряд. Про суму двох рядів загального твердження, що розходяться, зробити не можна.
При вивченні рядів вирішують в основному два завдання: дослідження на збіжність і знаходження суми ряду.
Критерій Коші.
(необхідні і достатні умови збіжності ряду)
Для того, щоб послідовність була такою, що сходиться, необхідно і достатньо, щоб для будь-якого ε > 0 існував такий номер N, що при n > N і будь-якому p > 0, де р – ціле число, виконувалася б нерівність:
an+ p − an < ε.
Доказ. (необхідність)
Хайan → a , тоді для будь-якого числа ε > 0 знайдеться номер N такий, що нерівність a − an < 2ε виконується при n>N. При n>N і будь-якому цілому p>0 виконується також нерівність a − an+ p < 2ε . Враховуючи обидві нерівності, отримуємо:
|
an+ p − an |
|
= |
|
(an+ p − a) + (a − an ) |
|
≤ |
|
an+ p − a |
|
+ |
|
a − an |
|
< |
ε |
+ |
ε |
= ε |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
2 |
2 |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Необхідність доведена. Доказ достатності розглядати не будемо. Сформулюємо критерій Коші для ряду.
Для того, щоб ряд був таким, що сходиться необхідно і достатньо, щоб для будь-якого ε > 0 існував номер N такий, що при n>N і будь-якому p>0 виконувалася б нерівність
un+1 + un+2 +... + un+ p < ε.
Проте, на практиці використовувати безпосередньо критерій Коші не дуже зручно. Тому як правило використовуються простіші ознаки збіжності:
1) Якщо ряд ∑un сходиться, то необхідно, щоб загальний член un прагнув до
нуля. Проте, ця умова не є достатньою. Можна говорити тільки про те, що якщо загальний член не прагне до нуля, то ряд точно розходиться. Наприклад, так званий
|
∞ |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
гармонійний ряд ∑ |
є таким, що розходиться, |
хоча його загальний член і прагне до |
|||||||||||||||
n |
|||||||||||||||||
нуля. |
n=1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Приклад. Досліджувати збіжність ряду 1 + |
2 |
+ 3 +... + |
n |
|
+... |
||||||||||||
5 |
3n −1 |
||||||||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|
2 |
8 |
|
|||||||
Знайдемо lim |
= lim |
|
1 |
|
|
= |
1 |
≠ 0 - необхідна ознака збіжності не виконується, |
|||||||||
3n −1 |
|
1 |
|
|
|||||||||||||
n→∞ |
|
n→∞ |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
3 |
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
означає ряд розходиться.
2) Якщо ряд сходиться, то послідовність його приватних сум обмежена.
62
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Проте, ця ознака також не є достатньою.
Наприклад, ряд 1-1+1-1+1-1+ . +(-1)n+1+. розходиться, оскільки розходиться
послідовність його приватних сум внаслідок того, що |
|
||
0, |
при |
четных |
n |
Sn = |
при |
нечетных |
n |
1, |
|||
Проте, при цьому послідовність приватних сум обмежена, оскільки Sn < 2 при будь-якому n.
Ряди з ненегативними членами.
При вивченні знакопостійних рядів обмежимося розглядом рядів з ненегативними членами, оскільки при простому множенні на –1 з цих лав можна отримати ряди з негативними членами.
Теорема. Для збіжності ряду з ненегативними членами необхідно і достатньо, щоб приватні суми ряду були обмежені.
Ознака порівняння рядів з ненегативними членами.
Хай дано два ряди ∑un і ∑vn при un, vn ≥ 0.
Теорема. Якщо un≤ ≤ vn при будь-якому n, то із збіжності ряду ∑vn виходить збіжність ряду∑un , а з расходимости ряду ∑un виходить расходимость ряду ∑vn .
Доказ. Позначимо через Sn і σn приватні суми рядів ∑un і ∑vn . Оскільки по умові теореми ряд ∑vn сходиться, то його приватні суми обмежені, тобто при всіх n σn
<M, де М – деяке число. Але оскільки un≤ ≤ vn, то Sn ≤ n те приватні суми ряду
∑un теж обмежені, а це досить для збіжності.
|
Приклад. |
Досліджувати на збіжність ряд |
1 |
+ |
1 |
+... + |
1 |
+... |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
ln 2 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln 3 |
ln n |
|
|
|
|||||
Оскільки |
1 |
> 1 |
, а гармонійний ряд ∑1 розходиться, то розходиться і ряд ∑ |
1 |
. |
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
ln n |
|
n |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln n |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Приклад. Досліджувати на збіжність ряд ∑ |
|
. |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
1 |
|
|
1 |
|
1 |
|
n=1 n2 |
|
|
|
|
|
|||||||||
Оскільки |
|
< |
, а ряд ∑ |
сходиться ( як убуваюча геометрична прогресія), |
то |
|||||||||||||||||||
|
n |
|
n |
n |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
n2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
∞ |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ряд ∑ |
|
теж сходиться. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
n=1 |
|
n2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Також використовується наступна ознака збіжності: |
|
|
∑un |
|
|||||||||||||||||||
|
Теорема. |
Якщо і існує межа, де h – число, відмінне від нуля, то ряди |
і |
|||||||||||||||||||||
ведуть однаково в сенсі збіжності.
Ознака Даламбера.
63
“Курс вищої математики. Частина 3.”
(Жан Лерон Даламбер (1717 – 1783) – французький математик)
Якщо для ряду ∑un з позитивними членами існує таке число q<1, що для всіх достатньо великих n виконується нерівність
un+1 ≤ q, un
то ряд ∑un сходиться, якщо ж для всіх достатньо великих n виконується умова
un+1 ≥1, un
то ряд ∑un розходиться.
Гранична ознака Даламбера.
Гранична ознака Даламбера є наслідком з приведеної вище ознаки Даламбера.
Якщо існує межа, то при ρ < 1 ряд сходиться, а при ρ > 1 – розходиться. Якщо ρ = 1, то на питання про збіжність відповісти не можна.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Приклад. Визначити збіжність ряду ∑ |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n=1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
n + |
1 |
|
|
|
|
|
un+1 |
|
|
|
(n +1)2n |
|
|
|
|
n +1 |
|
1 + |
|
|
|
|
1 |
|
|||||||||
un = |
|
; |
un+1 = |
; |
|
|
lim |
|
= lim |
|
= |
= |
n |
= |
<1 |
|||||||||||||||||||||||
2n |
2n+1 |
|
|
un |
|
2n+1 n |
|
|
|
2n |
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
n→∞ |
|
n→∞ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вивід: ряд сходиться. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Приклад. Визначити збіжність ряду 1 + |
1 |
+ |
1 |
|
+... + |
1 |
|
+... |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
1! |
|
|
n! |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
un+1 |
|
|
|
|
n! |
|
2! |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
un = |
|
; |
|
un+1 = |
|
|
|
; |
lim |
|
= lim |
|
= lim |
|
= 0 <1 |
|
|
|
||||||||||||||||||||
n! |
|
(n +1)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
n→∞ un |
|
n→∞ (n +1)! |
|
n→∞ n +1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Вивід: ряд сходиться.
Ознака Коші. (радикальна ознака)
Якщо для ряду з ненегативними членами існує таке число q<1, що для всіх достатньо великих n виконується нерівність
n un ≤ q ,
то ряд сходиться, якщо ж для всіх достатньо великих n виконується нерівність n un ≥1,
то ряд розходиться.
Слідство. Якщо існує межаlim n un = ρ, то при <ρ1 ряд сходиться, а при >ρ1 ряд
n→∞
розходиться.
∞ |
2n |
2 |
+1 |
n |
|
|
|
|
|||
|
2 |
|
|||
Приклад. Визначити збіжність ряду ∑ |
3n |
+ 5 |
. |
||
n=1 |
|
|
|
||
64
“Курс вищої математики. Частина 3.”
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||
|
|
2n2 +1 = lim |
2 + |
|
|
|
|
2 |
|
|||
lim n un |
= lim |
n2 |
= |
<1 |
||||||||
|
|
|
3 |
|||||||||
n→∞ |
n→∞ |
3n2 +5 |
n→∞ |
5 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
3 + |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n2 |
|
|
|
|||
|
Вивід: ряд сходиться. |
|
|
|
||||||||
|
|
∞ |
|
|
|
1 n |
|
|
|
|||
Приклад. Визначити збіжність ряду ∑ 1+ |
. |
|
|
|
||||||||
|
|
n=1 |
|
|
|
n |
|
|
|
|||
|
lim n |
|
+ |
1 |
|
|
|
|||||
|
un = lim 1 |
|
=1. |
|
|
|
||||||
|
n→∞ |
n→∞ |
|
n |
|
|
|
|||||
Тобто ознака Коші не дає відповіді на питання про збіжність ряду. Перевіримо виконання необхідних умов збіжності. Як було сказано вище, якщо ряд сходиться, то загальний член ряду прагне до нуля.
|
|
|
|
1 n |
||
lim u |
n |
= lim 1 |
+ |
|
|
= e ≠ 0 , |
|
||||||
n→∞ |
n→∞ |
|
n |
|
||
таким чином, необхідна умова збіжності не виконується, значить, ряд розходиться.
Інтегральна ознака Коші.
Якщо (х) – безперервна позитивна функція, що убуває на проміжку [1;∞), то ряд
∞
(1) + (2) + .+ (n) + . = ∑ϕ(n)
n=1
∞
і невласний інтеграл ∫ϕ(x)dx однакові в сенсі
1
збіжності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
Приклад. Ряд 1 + |
1 |
+ |
1 |
+... + |
|
1 |
+... |
сходиться |
при >α1 і розходиться |
α≤1 |
||||
|
|
|
|
3α |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2α |
|
|
nα |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∞ |
dx |
|
|
|
||
оскільки відповідний невласний інтеграл ∫ |
сходиться при >1 і розходиться α≤1. Ряд |
|||||||||||||||||
α |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
x |
|
|
|
||
∞ |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
∑ |
|
називається загальногармонійним поряд. |
|
|
||||||||||||||
α |
|
|
|
|||||||||||||||
n=1 |
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Слідство. Якщо |
f(x) |
і |
(х) |
– |
безперервні функції на інтервалі (а, |
b] і |
||||||||
|
|
|
f (x) |
= h, h ≠ 0, те інтеграли |
b |
|
|
|
|
b |
|
|
||||||
lim |
|
|
f (x)dx |
і ϕ(x)dx |
поводяться однаково в сенсі |
|||||||||||||
|
|
a |
||||||||||||||||
x→a+0 |
ϕ(x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
a |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
∫ |
|
|
|
|
∫ |
|
|
|||
збіжності.
65