Задача 101.
Кушнір зареєстрував селянське (фермерське) господарство і найняв на роботу працівників. Крім трудового договору працівники стали вимагати укладення колективного договору.
Кушнір відмовився від укладення колективного договору, оскільки, на його думку, селянське господарство не є підприємством і статусу юридичної особи не має. У відповідь на це наймані працівники стали вимагати дотримання Кушніром законодавства про тривалість робочого часу і часу відпочинку. У літній період під час польових робіт Кушнір встановлював тривалість робочого дня 10 годин. Додержання тривалості робочого дня 8 годин і скороченого робочого часу в сільських господарствах, на думку Кушніра, є обов’язковим тільки для жінок, неповнолітніх та інвалідів.
Чи обґрунтовані та законні доводи Кушніра?
Задача 102.
Через невиконання адміністрацією заводу своїх обов’язків, передбачених колективним договором, щодо удосконалення і ремонту вентиляційних пристроїв, робітник Кришталь захворів і не виходив на роботу протягом 6 робочих днів.
Яка відповідальність передбачена законом при невиконанні зобов’язань за колективним договором?
Які види відповідальності можуть мати місце в даному випадку?
Задача 103.
При перевірці зобов’язань колективного договору на механічному заводі було встановлено, що транспортний цех не виконав ряд зобов’язань по підвищенню продуктивності праці. У зв’язку з цим профспілковий комітет поставив перед дирекцією заводу питання про звільнення начальника цеху з роботи як незабезпечуючого належне керівництво цехом.
Яка відповідальність сторін встановлюється за колективним договором?
Задача 104.
На одному з новостворених приватних підприємств м. Луцька, постало питання укладення колективного договору. Група працівників уповноважила директора підприємства виступити з ініціативою про підписання колективного договору з власником підприємства. Останній не заперечував проти підписання колективного договору, але вважав, що укладення колективного договору це право, а не обов’язок власника. Крім того, на новостворених приватних підприємствах колективний договір можна укладати не раніше, ніж через один рік після того, як буде повністю укомплектовано штат. Більше того, власник вважав, що директор підприємства повинен виступати уповноваженим органом власника при укладенні колективного договору, а не представляти інтереси трудового колективу, до складу якого він не відноситься. І найбільш вагомим аргументом власника при відмові укласти колективний договір було те, що всі умови праці працівників (а їх було лише 4) узгоджені в трудових договорах і потреби в укладенні додаткового договору немає.
Проаналізуйте ситуацію та оцініть аргументи власника.
Задача 105.
18 лютого на заводі AT “Агрегат” закінчувався термін колективного договору. Оскільки ні роботодавець, ні рада трудового колективу, які підписали цей договір, не розпочали переговори про його переукладення, профком заводу 4 лютого направив директору заводу письмову пропозицію розпочати переговори щодо підписання нового колективного договору. Не отримавши у визначені законом терміни ніякої відповіді, профком 13 лютого звернувся до спостережної ради AT “Агрегат”. Остання 20 лютого створила комісію і розпочала переговори з профкомом про укладення колективного договору на новий термін.
На конференції трудового колективу, скликаній для ухвалення проекту колективного договору 15 березня, голова ради трудового колективу, посилаючись на ст. 12 КЗпП, просив конференцію відхилити проект як такий, що підготовлений неналежними сторонами. При цьому він запевнив, що вже 16 березня будуть розпочаті переговори з директором заводу про продовження старого колективного договору на новий річний термін.
Більшістю голосів конференція схвалила проект колективного договору і уповноважила спостережну раду і профком підписати його не пізніше 25 березня.
Дайте правовий висновок з приводу наведеної ситуації.
Задача 106.
На одному з підприємств Житомирської області при укладенні колективного договору виник спір між радою трудового колективу і профкомом з приводу того, який саме орган повинен представляти інтереси трудового колективу.
Як вирішити цей спір?
Задача 107.
При обговоренні проекту колективного договору на одному з державних підприємств між сторонами – роботодавцем і профкомом виникла суперечка. Один із розділів колективного договору “Надбавки і доплати” передбачав, що за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника і за суміщення професій і посад на підприємстві встановлюється доплата в розмірі 30 % тарифної ставки (окладу).
Профком заперечував такий розмір, посилаючись на Генеральну угоду, де для такого виду доплати передбачено розмір до 100 % посадового окладу чи тарифної ставки.
Роботодавець пояснив, що встановити розмір 30 % прийшла вказівка міністерства. Голова профкому заявив, що Генеральна угода має вищу юридичну силу, оскільки однією із сторін виступає Кабінет Міністрів України.
Сторони звернулися до юрисконсульта підприємства за роз’ясненням.
Підготуйте відповідь.
Задача 108.
В колективний договір політехнічного інституту за погодженням між сторонами було записано положення, що при звільненні осіб викладацького і наукового складу у зв’язку з виходом на пенсію, які визнані в установленому порядку ветеранами інституту, виплачувати їм 6-ти місячну вихідну допомогу.
Чи не суперечить таке положення колективного договору закону?
Зробіть посилання на відповідний закон.
Задача 109.
На семінарі, присвяченому захисній функції профспілок України, голова галузевої профспілки Харитонов охарактеризував соціальне партнерство в Україні. Зокрема, Харитонов сказав, що в Україні застосовується система трипартизму, якою передбачається участь держави, роботодавців і працівників у регулюванні соціально-трудових відносин. Визначаючи роль кожного суб’єкта цих відносин, доповідач окремо зупинився на повноваженнях держави, які, на його думку, при укладенні Генеральної угоди представляв Кабінет Міністрів України.
В обговоренні доповіді взяв участь голова профкому одного з державних підприємств, який вважає, що в Україні держава не бере участі у соціальному партнерстві, а Кабінет Міністрів України брав участь при укладенні Генеральної угоди на стороні роботодавців, як орган, що здійснює управління об’єктами державної власності. Крім того, як сказано в Генеральній угоді, вона була укладена на двосторонній основі. Тому, на думку голови профкому, в Україні діє система не трипартизму, а біпартизму (двостороннє співробітництво).
Проаналізуйте висловлені твердження і обґрунтуйте свою думку.
Задача 110.
Директор автотранспортного підприємства і голова профспілкового комітету склали і підписали колективний договір, після чого в наказі по підприємству було оголошено про вступ договору в силу.
Чи законні дії директора автотранспортного підприємства і голови профспілкового комітету?
Який порядок укладення колективного договору?
Задача 111.
Профспілковий комітет поставив перед дирекцією заводу питання про звільнення начальника відділу постачання з посади у зв’язку з тим, що він не забезпечив виконання умов колективного договору про придбання для заводу захисного приладдя. Їх відсутність стала причиною нещасного випадку.
Яке рішення мав прийняти директор заводу?
Які види відповідальності передбачені за невиконання зобов ’язань за колективним договором?
Задача 112.
У районному центрі зайнятості звільненому за невідповідністю посаді за станом здоров’я (п. 2 ст. 40 КЗпП України) хірургу Леонову (58,5 років) запропонували достроково перейти на пенсію за віком. Оскільки у нього 35 років загального трудового стажу. Він від цієї пропозиції відмовився і просив зареєструвати його як безробітного і виплачувати йому допомогу по безробіттю.
Чи правомірна пропозиція центра зайнятості і відмова від неї Леонова?
Протягом якого строку він може отримувати допомогу по безробіттю і в якому розмірі?
Чи може він, отримуючи допомогу, працювати на громадських роботах?
Задача 113.
Інженер Морозова була звільнена з підприємства за п. 1 ст. 40 КЗпП ( у зв’язку з його ліквідацією). Вона звернулася до центру зайнятості для пошуку підходящої роботи і реєстрації її як безробітної. Їй запропонували роботи техніка за її спеціальністю. Вона відмовилася, вважаючи, що місце цієї роботи хоч і знаходиться у межах міста, але надто віддалене від її місцепроживання і заробітна плата значно нижче за колишню. Інших пропозицій служба зайнятості не надала.
Чи можна вважати запропоновану роботу підходящою для Морозової?
Які документи їй необхідно пред’явити для реєстрації в службі зайнятості?
Яким буде розмір її допомоги по безробіттю, коли і протягом якого строку вона буде її отримувати?
Який порядок вивільнення працівників у разі ліквідації підприємства і які матеріальні гарантії їм надаються?
Задача 114.
П’ятнадцятирічний Сафонов, отримавши згоду батьків влаштуватися на роботу, звернувся дло центру зайнятості за консультацією про можливість отримання роботи. Сафонов був направлений для працевлаштування на підприємство в рахунок встановленої виконкомом міської ради броні. Однак директор підприємства відмовився прийняти Сафонова на роботу, мотивуючи відмову тим, що на підприємстві дорослі робітники зайняті з неповним робочим тижнем, а для неповнолітніх взагалі роботи немає.
Чи правомірні дії директора?
Чи є направлення центру зайнятості обов’язковим для керівника?
Задача 115.
Волощук, який переїхав з Росії в Україну на постійне місце проживання, прийняв громадянство України, звернувся до юридичної консультації із запитанням, як в Україні реалізується право громадян на працевлаштування, яка організація займається працевлаштуванням громадян і які її завдання та повноваження.
Підготуйте відповідь Волощуку.
Задача 116.
Синюк, 65-річного віку, звернувся до служби зайнятості з проханням підшукати для нього підходящу роботу. Таку роботу йому підшукати не змогли, тоді він зажадав визнати його безробітним і виплачувати допомогу по безробіттю.
Служба зайнятості відмовила Синюку у наданні статусу безробітного, пославшись на те, що він досяг пенсійного віку і може оформити пенсію. Синюк вважає таку відмову неправильною, оскільки він ще хоче працювати.
Вирішіть справу.
Які громадяни не можуть бути визнані безробітними?
Задача 117.
Кузькова самостійно влаштувалась на роботу кур’єром-посильною в акціонерне товариство “Південь” з тривалістю роботи по три години в день з відповідною погодинною оплатою. Одержувана заробітна плата навіть частково не покриває її потреб, тому Кузькова звернулась до служби зайнятості з проханням підшукати їй постійну роботу з пристойним заробітком, а до підшукання роботи виплачувати їй допомогу.
У службі зайнятості у вимогах Кузьковій відмовили, пославшись на те, що вона відноситься до зайнятого населення.
Кузькова запитує, чи правильна така відмова?
Задача 118.
У зв’язку із змінами в організації виробництва і праці Геращенко була звільнена з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у віці 53 роки і 4 місяці. Після звільнення з роботи звернулася до служби зайнятості з проханням надати їй додаткові гарантії, передбачені статтею 5 Закону України про зайнятість населення – влаштувати на іншу підходящу роботу.
В службі зайнятості Геращенко порадили оформляти пенсію за віком. Геращенко вважає, що така пенсія їй могла б бути призначена відповідно до п. “г” ст. 26 Закону “Про зайнятість населення” за півтора роки до настання пенсійного віку. А її звільнили за один рік і 8 місяців до настання цього віку.
Як повинно бути вирішено спірне питання?
Задача 119.
Інженер Бобровник був звільнений з роботи у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці у віці 58 років. Служба зайнятості, до якої він звернувся зразу ж після звільнення, підходящої роботи для Бобровника не підшукала.
Через шість місяців після звільнення Бобровдик звернувся до районного управління соціального захисту населення з проханням призначити йому пенсію за віком.
У призначенні пенсії в управлінні соціального захисту відмовили з тих мотивів, що Бобровник ще не досяг пенсійного віку 60 років.
Цю відмову у призначенні пенсії Бобровник вважає такою, що суперечить п. “г” ст. 26 Закону України “Про зайнятість населення”.
Як повинна бути вирішена розбіжність між сторонами?
Задача 120.
Учень 9 класу Германчук, якому виповнилося 15 років, під час літніх канікул звернувся до служби зайнятості з проханням підшукати для нього підходящу роботу терміном до двох місяців.
Такої роботи служба зайнятості Германчуку підшукати не змогла, тому Германчук зажадав від служби зайнятості визнати його безробітним і призначити допомогу по безробіттю.
Як повинні бути вирішені вимоги Германчука?
Задача 121.
Після звільнення з попереднього місця роботи у зв’язку із зменшенням обсягу робіт Славкин звернувся за сприянням до органів зайнятості, був зареєстрований як такий, що шукає роботу, і отримав статус безробітного. Через деякий час йому була запропонована робота за його фахом, але значно нижчого рівня по оплаті, ніж та, що була у нього до звільнення. Славкин від роботи відмовився.
У центрі зайнятості Славкина попередили, що при другій такій відмові від роботи, яка йому пропонується, він буде знятий з обліку як безробітний і тому буде припинено виплату допомоги по безробіттю.
Славкин вважає, що його відмова від роботи є обгрунтованою, оскільки робота, що оплачується нижче за попередню, не може вважатися підходящою.
А як Ви вважаєте?
Задача 122.
Для комбінату побутового обслуговування місцевою державною адміністрацією була встановлена квота в прийнятті на роботу молоді, що закінчує загальноосвітні школи, в розмірі 5 відсотків від загальної чисельності працюючих.
Оскільки на комбінаті працювало лише 3 відсотки молоді, служба зайнятості у межах квоти направила на роботу двох дівчат. Комбінат відмовився прийняти їх на роботу, пославшись на те, що обсяг робіт зменшується, що може привести навіть до вивільнення працівників.
Які наслідки наступають при відмові підприємства прийняти на роботу працівників, що направлені службою зайнятості?
Задача 123.
Завод відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” подав службі зайнятості інформацію про наявність вакантних посад. Через декілька днів служба зайнятості направила на роботу Бикова, який перебував на обліку.
Директор заводу, ознайомившись з трудовою книжкою Бикова, встановив, що він двічі з попередніх місць роботи звільнявся за систематичне порушення трудової дисципліни, і відмовив Бикову у прийнятті на роботу.
Биков, посилаючись на частину 2 ст. 232 КЗпП України, звернувся з позовом до суду.
Які заходи у цьому випадку може вжити служба зайнятості?
Задача 124.
Районна державна адміністрація звернулася до служби зайнятості району з пропозицією створити з осіб, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу, бригаду, яку направити у радгосп “Приміський” для збирання овочів як на громадські роботи.
Така бригада була створена, працювала на полях радгоспу і виконала значний обсяг робіт. Коли робота була виконана, постало питання, хто ж повинен оплатити вартість виконаної роботи.
Як Ви думаєте?
Задача 125.
Безробітний Верник був направлений на асфальтування дороги як на громадські роботи. Протягом виконання робіт виконав значний обсяг роботи і одержав досить високу заробітну плату.
Але коли він звернувся за допомогою по безробіттю, йому у виплаті допомоги відмовили, пославшись на те, що він мав пристойно оплачувану роботу, тому виплату допомоги відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” йому відкладено на увесь час роботи.
Верник запитує, чи правильно йому відклали виплату допомоги по безробіттю?
Задача 126.
Ковальов, одержуючи пенсію за віком, звернувся до районного центру зайнятості за сприянням у підшуканні підходящої роботи.
Чи може він бути зареєстрований як такий, що шукає роботу?
Чи має він право на отримання допомоги по безробіттю?
Задача 127.
На одному з приватних підприємств м. Києва, з чисельністю працюючих 100 чоловік за рішенням місцевої адміністрації була встановлена броня в кількості 5 робочих місць для працевлаштування осіб за направленням служби зайнятості, в тому числі 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Адміністрація підприємства підготувала робочі місця для інвалідів, облаштувала їх спеціальним обладнанням. Комісія, створена у відповідності до чинного законодавства, здійснила прийомку цих робочих місць і дозволила ввести їх в дію. За звітний період державною службою зайнятості на це підприємство інваліди не направлялися. Разом з тим в кінці року з підприємства було стягнуто штрафні санкції в розмірі середньої річної заробітної плати за 2 робочих місця, не зайнятих інвалідами. Адміністрація підприємства звернулася з позовом до суду про відміну незаконного, на думку адміністрації, стягнення. На обґрунтування своїх вимог адміністрація пояснювала, що нею були виконані всі зобов’язання перед службою зайнятості, оскільки робочі місця були створені. У тому, що вони не були реально зайняті інвалідами, винна саме служба зайнятості, яка не направила жодного інваліда на підприємство.
Яким має бути рішення суду?