Материал: Всесвітня історія (1914 - 1939)

3. "Велика депресія"

Короткий період відносної економічної стабільності та добробуту змінився 1929 р. кризою, що за глибиною та масштабами не мала аналогів не тільки в історії СІЛА, а й в усьому світі. Криза охопила увесь західний світ, всі розвинені країни, тривала 4 роки, але особливо сильно вона вразила економіку СІЛА, після чого набула глобаль­ного характеру.

В основі кризи — неписані закони ринкової економі­ки, яка розвивається циклічно. Піднесення змінюються спадами, кризами, кризи — пожвавленням, знову — підне­сенням і так далі. Кризу можна зробити менш болісною, але виключити її можна, лише знищивши саме ринкове господарство.

У чому ж полягали причини особливої глибини та тривалості кризи?

Значною мірою тяжкість кризи пояснювалася підсум­ками світової війни та діями держав-переможниць. Госпо­дарські зв'язки, що існували сторіччями, було порушено. Війна перетворила СІЛА на світового кредитора. Вся світо­ва економіка почала залежати від добробуту американської економіки, але саме вона й виявилася ненадійною. Амери­канська промисловість, що зростала у 20-ті роки немов на дріжджах, перейшла на технології масового виробництва, ґрунтовані на використанні конвеєрних засобів, але споживання, проте, не стало масовим. Зарплата ледь зросла, а прибутки корпорацій потроїлися. Багаті стали ще багатши­ми, але вони не замінили масового споживача. Вкрай нестійкою виявилася й фінансова система СЛІА. На Нью-Йоркській фондовій біржі — найбільшій у світі — запану­вала у 20-ті роки небачена лихоманка: підвищення курсу акцій протягом декількох років привабило на ринок цін­них паперів величезні капітали, в тому числі й у вигляді банківських кредитів. Всі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати. Коли ж спекулятивний бум досяг своєї межі, почалося обвальне падіння курсів. 24 жовт­ня 1929 р_. коли у СЛІА почалася нечувана біржова паніка, на Нью-Йоркській біржі було продано 12,8 млн. акцій, тобто у 1,5 рази більше, ніж будь-коли раніше. Через кілька днів, 29 жовтня 1929 р., було досягнуто нового піку спеку­лятивного ажіотажу, коли з рук у руки перейшло 16,4 млн. акцій. Курс цінних паперів на Нью-Йоркській біржі стрім­ко пішов униз. Наступного місяця вартість акцій, що котирувалися на Уолл-стріт, впала з 87 млрд. до 55 млрд. доларів, або на 37%. Проте це був лише початок. Падін­ня курсу акцій тривало майже безупинно більше трьох років.

Біржовий крах 1929 р. був лише одним з перших зовнішніх проявів найглибших кризових процесів. Вже з літа 1929 р. у СЛІА почали з'являтися ознаки кризи пере­виробництва, що швидко охопила промисловість, сільське господарство, фінансову систему та інші галузі. Вона ви­кликала величезні потрясіння усього господарського жит­тя країни.

Почалося обвальне падіння промислового виробниц­тва. Порівняно з докризовим рівнем 1929 р. загальний обсяг продукції американської промисловості становив: 1930 р. — 80,7%, 1931 р. — 68,1%, а 1932 р. всього лише 53,8%. Надзвичайних масштабів набули у роки кризи розо­рення та банкрутство промислових, торговельних і фінан­сових підприємств та фірм. За статистичними даними, у 1929-1933 рр. сталося біля 130 тис. комерційних банкрутств. За цей час припинило існування 5760 банків, тобто п'ята частина всіх банків СЛІА.

Національний дохід впав з 86,8 млрд. доларів у 1929 р. до 40,3 млрд. у 1933 р., тобто більше ніж удвічі. Соціальні наслідки кризи були жахливі. Армія безробітних 1933 р. склала 12 830 тис. Великого поширення набуло часткове безробіття. Маси безробітних і члени їхніх родин залишились у роки кризи без жодних засобів до існування. Відсут­ність системи соціального страхування в СІЛА не залиша­ла жодних надій на допомогу з боку держави. Багато людей опинилося перед загрозою голодної смерті. Тільки у Нью-Йорку 1931 р. було зареєстровано близько 2 тис. випадків голодної смерті. За даними АФП, Американської федерації праці, реальна заробітна плата робітників зменшилась за 1929-1933 рр. у середньому на 35%.

Не кращою була й доля фермерів. Навіть у 20-ті роки вони залишалися нижче рівня добробуту, а під час кризи ціни на продукти хліборобства і тваринництва впали у 2-3 рази порівняно з 1929 р., прибутки фермерів скороти­лися на 58%. Адміністрація президента Г. Гувера фактично втратила можливість керувати країною.

В суворих кризових умовах, як це звичайно буває, бурхливими сходами зійшли посіви расизму, націоналізму, людиноненависництва. Трагізм становища, в якому опи­нилися десятки мільйонів трудящих, з приголомшливою силою передано у таких шедеврах американської літерату­ри 30-х років, як "Американська трагедія" Т. Драйзера, "Грона гніву" Дж. Стейнбека. Трагедія тих років довела до відчаю десятки мільйонів людей, вони втрачали життєві орієнтири, їхнє життя втрачало всякий сенс і перспективи. Безвихідь, загальні злидні стали супутниками буття амери­канців.

Здавалося, ніщо не віщувало надій на краще.

Проте була в країні людина, яка змогла взяти ситуацію під контроль, даруючи надію мільйонам співвітчизників, знала, що і як робити у трагічні для своєї країни дні. Його звали Франклін Делано Рузвельт. Восени 1932 р. його було обрано 32-м президентом США.

4. "Новий курс" ф. Рузвельта

Криза 1929-1933 рр. залишилася в історичній пам'яті американців символом національної трагедії. Було постав­лено під сумнів цінності американського індивідуалізму. Погляди американців звернулися до держави, втручання якої уявлялося єдиним засобом виживання.

Президент Гувер (1928-1932 рр.) скликав конференції ділових людей і профспілок для соціального перемир'я, закликаючи поширювати приватну добродійність для бід­них, було запроваджено високі митні бар'єри, прийнято федеральну програму будівельних робіт. Створене феде­ральне фермерське управління почало скуповувати надлишки продукції сільського господарства. Однак на виборах 1932 року лідер республіканців Г. Гувер був приречений.

Гнучка тактика демократів, обіцянка ліберальних ре­форм, більш сприятливе становище демократів як партії опозиції — все це забезпечило Ф. Рузвельту рішучу перемогу на виборах. За нього проголосувало 22 833 тис. виборців. Крім того, демократи завоювали абсолютну більшість в обох палатах Конгресу. Мільйони американців з нетерпінням че­кали зміни адміністрації, сподіваючись, що Ф. Д. Рузвельт вживе енергійних заходів для боротьби з кризою й здійснить обіцяний "новий курс".

Франклін Делано Рузвельт народився 1881 р. у родин­ному будинку Рузвельтів у долині ріки Гудзон в штаті Нью-Йорк. Його батьки були з родин бізнесменів. Рузвельти належали до числа найбільш славнозвіс­них родин Нью-Йорка. Бувши єдиним сином своїх батьків, Франклін дістав блискучу домашню освіту, в дитинстві щороку мандрував Європою, вільно во­лодів німецькою та французькою мовами. Подальшу освіту отримав у Гарвардському університеті, а потім у Школі права Колумбійського університету. 1905 р. одружився зі своєю далекою родичкою Елеонорою. 1910 р. його обрано до Сенату від демократичної партії; 1913 р. він обійняв пост заступника морського міністра. 1920 р. Рузвельт балотувався на пост віце-президента від демократів, але вони зазнали поразки. В серпні 1921 р. після купання в океані Рузвельт серйозно застудився і захворів на поліомієліт. До кінця життя ноги було паралізовано, він не міг пере­суватися без сторонньої допомоги. Одужавши, він повернувся до великої політики, виявляючи і често­любство, і волю, і наполегливість. 1920 р. Рузвельт обирається губернатором штату Нью-Йорк, а 1932 р. він тріумфально ввійшов до Білого Дому як прези­дент США. Ф. Рузвельт — єдиний американський президент, що займав цей пост 4 рази: у 1932, 1936, 1940, 1944 рр. Він помер 12 квітня 1945 р., не дожив­ши кілька тижнів до капітуляції гітлерівського режи­му Німеччини, до якого відчував відразу.

Президент Рузвельт обійняв посаду тільки 4 березня 1933 р. На кінець 1932 — початок 1933 рр. припав пік кризи, почалося масове банкрутство банків. Вже 6 березня, не чекаючи на надзвичайну сесію Конгресу, президент оголосив про надзвичайний стан і закрив усі банки. 10 березня відновили роботу лише ті банки, що спроможні були здійснювати банківські операції. Глава виконавчої влади отримав широкі повноваження з контролю над міжнарод­ними фінансовими угодами. 10 березня Рузвельт своїм роз­порядженням встановив повний державний контроль за золотом, що було в обігу як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Було поставлено бар'єр спекуля­тивним операціям. Вводився державний контроль за цін­ними паперами. Водночас було вжито заходів до заспо­коєння дрібних акціонерів і вкладників — створено корпорацію для страхування банківських вкладів. Феде­ральну резервну систему Ф. Рузвельт реорганізував у На­ціональний банк. Через два тижні після першого надзви­чайного законодавчого акта вийшов другий — про скасування "сухого закону", що поклав край спекуляціям "бутлегерів" — підпільних торговців спиртними напоями. Найважливішою частиною "нового курсу" став закон про відновлення промисловості, або скорочено — НІРА, що набрав чинності 16 червня 1933 р. Він створював систему державного регулювання промисловості.

Асоціаціям підприємців було запропоновано виробити так звані "кодекси чесної конкуренції". В кодексах визна­чалися умови та обсяг виробництва, а також мінімальний рівень цін. Наслідком цього було витіснення найслабших компаній. Закон передбачав мінімальну зарплату і макси­мальну тривалість робочого тижня. Він проголосив право робітників на створення профспілок і укладення колектив­них договорів. Уряд витратив на допомогу безробітним понад 4 млрд. доларів.

Проте безробітні надавали перевагу не грошовим по­дачкам, а суспільним роботам. Першим об'єктом надання такої допомоги уряд обрав молодь, справедливо вважаючи, що саме вона є однією з найвразливіших верств. З квітня 1933 р. створюється система лісових таборів для безробіт­ної молоді, де молоді люди перебували протягом шести місяців на повному забезпеченні з виплатою 30 доларів на місяць, 25 з яких кожний був зобов'язаний переказати своїй родині. За 1933-1939 рр. у цих таборах побувало 2 млн. людей віком до 25 років.

За законом про регулювання сільського господарства (ААА) держава розпочала виплату фермерам премій за скорочення виробництва: безжалісно заорювалися посіви бавовника, забивалася худоба. За законом 1936 р. "Про збереження родючості ґрунтів" сплачувались премії фермерам, котрі згодилися вилучати землю з-під культур, що їх виснажують, та вживали заходів для поліпшення фунтів. Восени 1933 р. ААА закупило у фермерів і знищила понад 6 млн. свиней. У регіонах молочного тваринництва запро­ваджувалися так звані "молочні кодекси", в яких визнача­лися умови виробництва молока і його ціна.

Законодавство 1935 р. мало яскраво виражене соціаль­не спрямування й покликане було забезпечити політичну стабільність у країні.

Закон про соціальне забезпечення, прийнятий 14 серп­ня 1935 р., передбачав створення державної системи на­дання допомоги вдовам, сиротам, інвалідам, страхування безробітних та їхнього пенсійного забезпечення. Закон Вагнера було спрямовано на вдосконалення трудових від­носин між роботодавцями та найманими робітниками. Було реформовано систему оподаткування — підвищено ставки податків на надприбутки, спадщини та дарування. "Значно розширено систему суспільних робіт.

Незважаючи на те, що "новий курс" Рузвельта зустрів опір консервативних сил, а деякі реформи не досягли очікуваних результатів і зійшли нанівець 1938 р., реформа­торська діяльність президента виявилася своєрідним переламним моментом в історії США XX сторіччя. "Новий курс" президента Рузвельта став прикладом для багатьох поколінь майбутніх реформаторів у всьому світі.

Запитання і завдання

1. Доведіть, що США використали Першу світову війну для свого збагачення.

2. Розкрийте сутність реформ, що були проведені адмініст­рацією В. Гардінга. Чиї інтереси враховувалися?

3. Як ви розумієте вислів президента К. Куліджа: "Справа Америки — бізнес"?

4. Чим ви можете пояснити швидкі темпи економічного зростання в країні? Які були результати промислового піднесення?

5. Назвіть вияви кризових процесів у США. Які були наслід­ки кризи?

6. Визначте головні напрямки "нового курсу" Ф. Рузвельта. Які закони було прийнято:

• у галузі промисловості?

• у фінансовій сфері?

• у сільському господарстві?

у соціальній сфері? Що саме було зроблено?

7. Чому, на вашу думку, президент Рузвельт скасував "су­хий закон"?

8. Як ви вважаєте, що б змогла використати Україна та інші країни з досвіду проведення "нового курсу" президен­та Рузвельта?

Документи і матеріали

1. Закон про поліпшення становища в сільському

господарстві (витяг)

12 травня 1933 року

"Закон про поліпшення тяжкого становища національної економіки шляхом підвищення купівельної спроможності сіль­ського господарства, про проведення впорядкування ліквідації акціонерних земельних банків та проведення інших необхідних заходів.

Цим засвідчується, що Конгрес буде провадити наведену нижче політику:

1) Встановлювати та підтримувати таке співвідношен­ня між виробництвом і споживанням сільськогосподарських продуктів і такі умови їхнього продажу, що піднесуть купі­вельну спроможність сільськогосподарських продуктів сто­совно предметів, необхідних фермеру, до купівельної спро­можності цих продуктів у базисний період. За найближчий період... вважається довоєнний період з серпня 1909 р. по липень 1924 р.

Міністр сільського господарства цим уповноважується укладати оптаційні контракти з виробниками бавовни з продажу будь-кому з них такої кількості бавовни, яка не повинна перевищувати різниці, що існує між кількістю бавов­ни, що виростили, в поточному та минулому році, в усіх тих випадках, коли цей виробник дасть письмову згоду скороти­ти виробництво бавовни у 1933 р. порівняно з попереднім роком не менш ніж на 30%...

Кожному такому виробникові, що погодився на зменшен­ня продукції, міністр сільського господарства надішле, без права подальшої передачі, оптаційний контракт про продаж вищезазначеному виробникові такої кількості бавовни ^запа­сів, що перебувають у розпорядженні та під контролем міністра сільського господарства, на яку даний виробник бавовни дав згоду зменшити його виробництво..."

Запитання до документа

1. Чим пояснюється прийняття закону про регулювання сільського господарства?

1. Що являв собою даний закон ? Яку мету переслідував ?

2. Закон про відновлення національної економіки

(витяг)

16 липня 1933 року

"Закон про оздоровлення національної промисловості, зао­хочення здорової конкуренції, організацію корисних суспільних робіт і досягнення деяких інших цілей.

... президент може затверджувати кодекси про справед­ливу конкуренцію для даного фаху або галузі промисловості—, якщо він вважає:

1. що ці асоціації або групи не чинять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів і що вони справді є представниками означених у проханні професій, або галузей промисловості, або організацій, що до них входять;

2. що запропоновані кодекси про справедливу конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій, або знищення, або придушення дрібного підприємництва.

Розділ 7. Всі кодекси про справедливу конкуренцію повинні передбачати:

1. що всі особи, котрі працюють за наймом, мають право на організацію і на укладення договорів про обмеження їх спільних дій при обранні ними своїх представників або самоор­ганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги чи захисту;

2. що жодній особі, котра працює або шукає роботу за наймом, не буде поставлено умовою отримання нею роботи вступ до тієї або іншої компанійської спілки або відмови від договорів через представників, що були нею самою обрані, і що роботодавці не зможуть втручатися, справляти тиск або іншим чином перешкоджати вступові, організації або наданню допомоги робітничій спілці, що була обрана нею за власним розсудом;

3. що наймачі згодні з максимальною тривалістю робочо­го дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умовами най­му, що були схвалені або запропоновані президентом..."

Запитання до документа