Документ: Сырная Гистология, страницы 446-450

t.me/rapeture

6.Сім’ явипорску вальна протока

7.Уретра

Стінка включає три оболонки: • слизова, • м'язова, • адвентиційна

У складі яєчка:

•Прямі канальці - одношаровий призматичний епітелій;

•Сітка сім'яника – одношаровий плоский та кубічний епітелій

Між яєчком та придатком:

• Виносні протоки. Вислані дворядним епітелієм (має два види клітин – війчасті та залозисті). Кількість - 15 – 20. Починаються з сітки сім'яника. Відкриваються в протоку над’ яєчка

**Виносні проточки яєчка та протока над'яєчка, їх розташування та особливості будови епітелію. Будова і функціональне значення над'яєчка (придатку яєчка). Сім'явиносна протока, сім'явипорскувальна протока – тканинний склад оболонок.

До сім'явивідних шляхів належать прямі трубочки, сітка яєчка, виносні протоки яєчка, протока придатка яєчка, сім'явивідна і сім'явипорскувальна протоки, а також сечівник. Загальний план будови стінки усіх сегментів сім'явивідних шляхів схожий і включає слизову, м'язову та адвентиційну оболонки.

1.Прямі канальці

2.Мережа сім’яника

3.Виносні канальці

4.Протока придатка

5.Сім’ явиносна протока

6.Сім’ явипорску вальна протока

7.Уретра

Стінка включає три оболонки: • слизова, • м'язова, • адвентиційна

У складі яєчка:

•Прямі канальці - одношаровий призматичний епітелій;

•Сітка сім'яника – одношаровий плоский та кубічний епітелій

Між яєчком та придатком:

• Виносні протоки. Вислані дворядним епітелієм (має два види клітин – війчасті та залозисті). Кількість - 15 – 20. Починаються з сітки сім'яника. Відкриваються в протоку над’ яєчка

t.me/rapeture

Придаток сім’яника (над’яєчко, epididymis) - Розміщений вздовж заднього краю та над верхнім кінцем яєчка. Є резервуаром для накопичення спрерматозоїдів

Частини: • голівка; • тіло; • хвіст. Голівка складається з

•виносних протоків (ductuli efferentes ), які впадають у

•протоку над’яєчка (ductus epididymidis)

Тіло і хвіст – із протоки над’ яєчка

Протока над’яєчка Протока над'яєчка має вигляд компактно укладеної трубочки, яка

вистелена псевдобагатошаровим стовпчастим епітелієм.

У його складі розрізняють головні епітеліоцити зі стереоциліями на апікальній поверхні і базальні клітини.

Також тут присутні макрофагоцити-сперматофаги. М'язова оболонка протоки над'яєчка утворена циркулярно

орієнтованими пучками гладких міоцитів, проміжки між окремими сегментами заповнені інтерстиційною сполучною тканиною

Адвентиційна оболонка – пухка волокниста сполучна тканина.

Просвіт протоки придатка служить резервуаром для сперматозоїдів. В ній завершується диференціювання сперматозоїдів

Сім'явиносна протока (ductus deferens) - парний трубчасто-м'язовий

утвір

Стінка протоки складається зі слизової, м'язової та адвентиційної оболонок. Слизова оболонка утворює 4-6 поздовжніх складок, тому на поперечному

Епітелій слизової оболонки сім'явивідної протоки, подібно до протоки придатка - псевдобагатошаровий стовпчастий; включає дещо нижчі, ніж у протоці придатка, головні клітини зі стереоциліями та базальні клітини.

Під епітелієм залягає пухка сполучна тканина власної пластинки слизової оболонки.

М'язова оболонка набуває значного розвитку і представлена трьома шарами гладких міоцитів: зовнішнім та внутрішнім - поздовжніми, середнім - циркулярним.

Зовні сім'явивідна протока вкрита адвентиційною оболонкою - пухкою сполучною тканиною зі значним вмістом адипоцитів.

Сім'явипорскувальна протока (лат. ductus ejaculatorius) - парний трубчастий утвір, який формується після злиття розширеної кінцевої частини (ампули) сім’явивідної протоки з протокою пухирчастої залози.

Сім'явипорскувальна протока пронизує простату і відкривається на сім'яному горбику простатичної частини сечівника. Слизова оболонка утворює численні складки, вистелена одношаровим стовпчастим епітелієм.

t.me/rapeture

Особливістю сім'явипорскувальної протоки є відсутність в її стінці м'язових елементів. Сполучна тканина адвентиційної оболонки зростається зі стромою передміхурової залози.

***Джерела розвитку та ембріогенез сім’явиносних шляхів чоловічої статевої системи.

Первинні статеві клітини - гоноцитобласти - виявляються на третьому тижні ембріогенезу в ентодермі жовткового мішка, де проходить їх інтенсивна проліферація. У цей же час в організмі зародка формуються статеві валики - потовщення целомічного епітелію на поверхні первинної нирки.

Гоноцитобласти виселяються зі стінки жовткового мішка у ста-теві валики. Ця стадія є спільною для зародків чоловічої і жіночої статі і тому має назву індиферентної (3-6 тиждень)

На шостому тижні ембріогенезу починає вироблятися інгібін, який зумовлює редукцію парамезонефральної протоки, диференціацію статевих зачатків, а також гіпоталамуса і епіфіза за чоловічим типом

Статеві шнури поступово перетворюються у сім'яні канальці, гоноцити трансформуються у сперматогонії. У постнатальний період у закладках звивистих сім'яних канальців продовжується розмноження сперматогоній.

Виносні канальці сім'яника утворюються у результаті перебудови канальців первинної нирки. З мезонефральної протоки розвивається протока над'яєчка, сім'явиносна і сім'явипорскувальна протоки

13. Спеціальна гістологія. Чоловіча статева система.

*Структура та функції чоловічої статевої системи. Органи, їх локалізація в організмі і загальний план будови. Залозисті органи чоловічої статевої системи: види, функціональне значення.

Чоловіча статева система (лат. systema genitale masculinum) включає сукулість органів, що забезпечують репродуктивну та ендокринну функцію організму.

Статеві органи чоловіка поділяють на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх статевих органів належать яєчка з над'яєчками (сім'яники з придатками), сім'явивідні та сім'явипорскувальні протоки, сечівник (уретра), а також залозисті органи - пухирчасті, бульбоуретральні залози та передміхурова залоза (простата). До зовнішних статевих органів належать прутень (статевий член) та калитка (мошонка)

Пухирчаста залоза (лат. glandula vesiculosa) - парний залозистий орган, розміщений латерально від сім'явивідної протоки, вище від передміхурової залози.

За будовою - це компактно укладений трубчастий утвір; завдяки численним звивинам і складкам на розрізі орган виявляє пухирчасту структуру.

Стінка містить три оболонки - слизову, м'язову та адвентиційну. Слизова оболонка пухирчастої залози утворює первинні, вторинні та

третинні складки; вкрита псевдобагатошаровим стовпчастим епітелієм, у складі якого розрізняють базальні клітини і головні екзокрино

t.me/rapeture

Висота головних екзокриноцитів збільшується під впливом тестостерону. Під епітелієм залягає шар фіброеластичної сполучної тканини.

М'язова оболонка представлена двома шарами гладких міоцитів - внутрішнім циркулярним та зовнішнім поздовжнім. Зовні залоза вкрита щільною сполучнотканинною капсулою.

Пухирчасті залози скорочуються під час еякуляції (сім'явиверження): їхній збагачений фруктозою секрет, який складає близько 70% об'єму сперми, розріджує останню і створює оптимальне для сперматозоїдів слаболужне середовище

Фруктоза відіграє роль джерела енергії для забезпечення рухливості сперматозоїдів. Також до складу секрету пухирчастих залоз входять простагландини і спермальний коагулятор

Передміхурова залоза (простата). За формою нагадує каштан, у вигляді муфти охоплює проксимальну частину сечівника

•М’язово-залозистий орган

•Ендокринна функція - простата виділяє у кров гормони – простагландини

•Екзокринна - продукує слизовий секрет, який розрід-жує сперму і підвищує рухли-вість сперматозоїдів

•Скоротлива функція – виконує роль сфінктера

Паренхіму органа складають окремі слизові альвеолярні залози, вивідні протоки яких впадають у простатичну частину сечівника.

Строма – сполучна тканина та гладка м'язова тканина Має 3 групи залоз:

•Слизові - розміщені в слизовій оболонці сечівника,

•Підслизові – у сполучній тканині навколо сечівника,

•Головні залози - формують власне паренхіму передміхурової залози.

Бульбоуретральні залози (залози цибулини сечівника, залози Купера, лат. glandulae bulbourethrales) - парні структури, розташовані біля основи прутня.

Це складні альвеолярно-трубчасті залози, які мають овальну форму. Кожна залоза розміром з горошину оточена фіброзною капсулою, до

складу якої, крім фібробластів та гладких міоцитів, входять також посмуговані м'язові волокна.

Від капсули всередину паренхіми вростають сполучнотканинні септи, які ділять її на часточки

Кінцеві секреторні відділи бульбоуретральних залоз утворені одношаровим кубоїдним епітелієм, у складі якого розрізняють екзокриноцити та ендокриноцити, зовні оточені міоепітеліальними клітинами. В цитоплазмі бульбоуретральних екзокриноцитів виявляються слизові крапельки та філаментозні тільця.

t.me/rapeture

Вивідні протоки часточок зливаються й утворюють єдину екскреторну протоку, яка впадає у сечівник біля основи прутня. Протокова система вистелена головними, келихоподібними та базальними клітинами, зовні оточена адвентиційною оболонкою.

Під час статевого збудження бульбоуретральні залози першими з чоловічих статевих залоз починають виділяти прозорий, в'язкий слизовий секрет, який збагачений галактозою і сіаловими кислотами. Він змащує поверхню слизової оболонки сечівника і полегшує просування по ньому сперми під час еякуляції.

** Розташування, походження та будова сім’яних пухирців. Характеристика секрету, роль в утворенні сперми. Передміхурова залоза:розташування, строма і паренхіма, зони, залози простати, їх групи, будова та характеристика секрету. Залози цибулини сечівника (бульбоуретральні залози): особливості будови, функціональне значення.