Материал: Сырная Гистология
t.me/rapeture
• Скоротлива функція – виконує роль сфінктера
Паренхіму органа складають окремі слизові альвеолярні залози, вивідні протоки яких впадають у простатичну частину сечівника.
Строма – сполучна тканина та гладка м'язова тканина Має 3 групи залоз:
•Слизові - розміщені в слизовій оболонці сечівника,
•Підслизові – у сполучній тканині навколо сечівника,
•Головні залози - формують власне паренхіму передміхурової залози.
Бульбоуретральні залози (залози цибулини сечівника, залози Купера, лат. glandulae bulbourethrales) - парні структури, розташовані біля основи прутня.
Це складні альвеолярно-трубчасті залози, які мають овальну форму. Кожна залоза розміром з горошину оточена фіброзною капсулою, до
складу якої, крім фібробластів та гладких міоцитів, входять також посмуговані м'язові волокна.
Від капсули всередину паренхіми вростають сполучнотканинні септи, які ділять її на часточки
Кінцеві секреторні відділи бульбоуретральних залоз утворені одношаровим кубоїдним епітелієм, у складі якого розрізняють екзокриноцити та ендокриноцити, зовні оточені міоепітеліальними клітинами. В цитоплазмі бульбоуретральних екзокриноцитів виявляються слизові крапельки та філаментозні тільця.
Вивідні протоки часточок зливаються й утворюють єдину екскреторну протоку, яка впадає у сечівник біля основи прутня. Протокова система вистелена головними, келихоподібними та базальними клітинами, зовні оточена адвентиційною оболонкою.
Під час статевого збудження бульбоуретральні залози першими з чоловічих статевих залоз починають виділяти прозорий, в'язкий слизовий секрет, який збагачений галактозою і сіаловими кислотами. Він змащує поверхню слизової оболонки сечівника і полегшує просування по ньому сперми під час еякуляції.
***Сперма (еякулят): структурний та хімічний склад сперми. Спермограма - діагностичне значення.
Спермограма.
1.Концентрація – 20-200 млн/мл
2.Вміст нормальних форм – 60%
3.Вміст незрілих форм – до 2%
4.Частка живих клітин – більше 75%
5.Частка рухливих клітин – більше 50%
Рідка частини сперми - сім'яна плазма - на 70-80 % складається з секрету пухирчастих залоз і на 20-30 % - із секрету простати.
t.me/rapeture 
Останній підвищує рухливість сперматозоїдів і створює для них оптимальне слаболужне середовище; секрет пухирчастих залоз містить фруктозу, котра служить джерелом енергії для забезпечення рухової активності сперматозоїдів.
Речовини, що містяться у спермі: аскорбінова кислота, характерні для кожної групи крові антитіла, холестерин, холін, лимонна кислота, фруктоза, дезоксирибонуклеїнова кислота, докозагексаенова кислота, ціанокобаламін, глутатіон, інозит, молочна кислота, спермін, сечовина, гіалуронідаза, гіалуронова кислота
14. Спеціальна гістологія. Чоловіча статева система.
* Органи і функції чоловічої статевої системи, їх розташування в організмі. Мікроскопічна будова сім’яника: тканинний склад строми та паренхіми. Ендокринна функція чоловічої статевої системи, органи та клітини, що її забезпечують.
Чоловіча статева система (лат. systema genitale masculinum) включає сукулість органів, що забезпечують репродуктивну та ендокринну функцію організму.
Статеві органи чоловіка поділяють на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх статевих органів належать яєчка з над'яєчками (сім'яники з придатками), сім'явивідні та сім'явипорскувальні протоки, сечівник (уретра), а також залозисті органи - пухирчасті, бульбоуретральні залози та передміхурова залоза (простата). До зовнішних статевих органів належать прутень (статевий член) та калитка (мошонка)
Яєчко (сім'яник, лат. testis) - парний паренхіматозний орган, який знаходиться в калитці та містить численні трубчасті утвори: звивисті сім'яні трубочки, прямі трубочки, сітку яєчка, виносні протоки яєчка. У звивистих сім'яних трубочках здійснюються процеси сперматогенезу: утворюються чоловічі статеві клітини - сперматозоїди; інші трубчасті структури забезпечують депонування та виведення сперматозоїдів і належать до сім'явивідних шляхів. Яєчко має овально-округлу форму.
Зовні яєчко вкрите очеревиною, під якою знаходиться капсула з щільної неоформленої сполучної тканини - білкова оболонка. На бічних поверхнях білкова оболонка потовщується і утворює середостіння яєчка, від якого радіально всередину органа відходять перегородки, що поділяють його на 150-250 часточок.
Кожна часточка містить від однієї до чотирьох звивистих сім'яних трубочок, у яких відбувається розвиток сперматозоїдів.
Кожне яєчко містить до тисячі звивистих сім'яних трубочок, які біля середостіння яєчка переходять у прямі трубочки, що ними починаються сім’явивідні шляхи.
Між звивистими сім'яними трубочками залягає інтерстицій - прошарки пухкої сполучної тканини, у якій в оточенні гемокапілярів локалізуються інтерстиційні ендокриноцити (клітини Лейдіга)
t.me/rapeture 
Клітини Лейдіга синтезують тестостерон - чоловічий статевий гормон, під впливом якого на 7-й тиждень ембріогенезу починається формування яєчок. Другий підйомсекреторноїактивності клітинЛейдігаспівпадає з початком статевого дозрівання, коли під впливом тестостерону відбувається дозрівання сперматозоїдів та формуються вторинні чоловічі статеві ознаки.
Синтетичну активність клітин Лейдіга стимулюють лютеїнізуючий та лактотропний гормони аденогіпофіза
Внутрішній вміст сім'яних трубочок представлений сперматогенними клітинами різного ступеня зрілості (сперматогонії, первинні та вторинні сперматоцити, сперматиди, сперматозоїди), а також підтримувальними клітинами - сустентоцитами (клітинами Сертолі).
Продуктами синтетичної активності клітин Сертолі є низка біологічно активних речовин:
(1)андрогензв'язувальний білок (АВР), який забезпечує надходжен ня тестостерону до сім'яних трубочок;
(2)інгібін - гормон, що пригнічує виділення фолікулостимулюючого гормону гонадотропоцитами гіпофіза;
(3)активін - стимулятор продукції фолікулостимулюючого гормону;
(4)мюллерівська інгібіторна субстанція (антимюллерівський гормон) - біологічно активна речовина, яка під час ембріогенезу забезпечує розвиток зародка за чоловічим типом;
(5)секрет сустентоцитів збагачений фруктозою, котра служить джерелом енергії для сперматозоїдів;
(6)тестикулярний трансферин - продукт секреторної діяльності сустентоцитів, що забезпечує засвоєння дозріваючими сперматогенними
клітинами заліза з плазми крові
**Інтерстицій сім’янника. Будова, локалізація і походження клітин Лейдіга. Фукція інтерстиційних ендокриноцитів, значення чоловічих статевих гормонів.
Між звивистими сім'яними трубочками залягає інтерстицій - прошарки пухкої сполучної тканини, у якій в оточенні гемокапілярів локалізуються інтерстиційні ендокриноцити (клітини Лейдіга)
Це клітини округлої або полігональної форми діаметром близько 15 мкм, з одним або двома ядрами, оксифільною цитоплазмою, в якій містяться білкові включення (так звані кристали Рейнке).
Мають розвинену гладку ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі, мітохондрії з тубулярними кристами, які характерні для клітин, котрі є продуцентами стероїдів.
Клітини Лейдіга синтезують тестостерон - чоловічий статевий гормон, під впливом якого на 7-й тиждень ембріогенезу починається формування яєчок.
Другий підйомсекреторноїактивності клітинЛейдігаспівпадає з початком статевого дозрівання, коли під впливом тестостерону відбувається дозрівання сперматозоїдів та формуються вторинні чоловічі статеві ознаки.
t.me/rapeture 
Синтетичну активність клітин Лейдіга стимулюють лютеїнізуючий та лактотропний гормони аденогіпофіза.
***Зв’язок чоловічої статевої системи з гіпоталамо-гіпофізарною системою. Гормональна регуляція сперматогенезу. Особливості транспортування гормонів сперматогенним клітинам. Гемато-тестикулярний бар’єр
Сперматогенез контролируется тестостероном и гипофизарным ФоликулСтимулирующимГормоном
Для индукции сперматогенеза во время полового созревания требуется как ФСГ, так и ЛютенизирующегоГормона.
ЛГ оказывает непрямое воздействие, стимулируя образование тестостерона в клетках Лейдига, поскольку для нормального течения сперматогенеза требуются высокие интратестикулярные концентрации тестостерона.
Звивисті сім'яні трубочки іззовні обплетені кровоносною та лімфатичною капілярною мережею. Адлюменальний компартмент сім'яних трубочок відмежований від кровоплину гематотестикулярним бар'єром, який включає
(1)шар ендотелію та базальну мембрану гемо капіляра;
(2)зовнішню оболонку звивистої сім'яної трубочки;
(3)щільні замикальні контакти між відростками суміжних клітин Сертолі
Гематотестикулярний бар'єр забезпечує підтримання сталої концентрації поживних речовин та гормонів, які необхідні для нормального сперматогенезу; не пропускає з крові до дозріваючих статевих клітин антитіла проти них, та у зворотному напрямі, до крові - антигени, які утворюються у процесі сперматогенезу; захищає дозріваючі статеві клітини від токсинів.
15. Спеціальна гістологія. Чоловіча статева система.
*Внутрішні органи чоловічої статевої системи. Сім’яник – тканинний склад паренхіми і строми. Внутрішньогонадні трубочки та інтерстицій. Функціональне значення цих утворів гонад. Загальний план будови стінки звивистих сім’яних трубочок: сполучнотканинний та сперматогенний шари.
Яєчко (сім'яник, лат. testis) - парний паренхіматозний орган, який знаходиться в калитці та містить численні трубчасті утвори: звивисті сім'яні трубочки, прямі трубочки, сітку яєчка, виносні протоки яєчка. У звивистих сім'яних трубочках здійснюються процеси сперматогенезу: утворюються чоловічі статеві клітини - сперматозоїди; інші трубчасті структури забезпечують депонування та виведення сперматозоїдів і належать до сім'явивідних шляхів. Яєчко має овально-округлу форму.
t.me/rapeture 
Зовні яєчко вкрите очеревиною, під якою знаходиться капсула з щільної неоформленої сполучної тканини - білкова оболонка. На бічних поверхнях білкова оболонка потовщується і утворює середостіння яєчка, від якого радіально всередину органа відходять перегородки, що поділяють його на 150-250 часточок.
Кожна часточка містить від однієї до чотирьох звивистих сім'яних трубочок, у яких відбувається розвиток сперматозоїдів.
Кожне яєчко містить до тисячі звивистих сім'яних трубочок, які біля середостіння яєчка переходять у прямі трубочки, що ними починаються сім’явивідні шляхи.
Між звивистими сім'яними трубочками залягає інтерстицій - прошарки пухкої сполучної тканини, у якій в оточенні гемокапілярів локалізуються інтерстиційні ендокриноцити (клітини Лейдіга)
Це клітини округлої або полігональної форми з одним або двома ядрами, оксифільною цитоплазмою, в якій містяться білкові включення (так звані кристали Рейнке)
Клітини Лейдіга синтезують тестостерон - чоловічий статевий гормон Синтетичну активність клітин Лейдіга стимулюють лютеїнізуючий та
лактотропний гормони аденогіпофіза.
У складі звивистої сім’яної трубочки розрізняють два шари: зовнішній - тонкий шар сполучної тканини, і внутрішній - сперматогенний шар, які розмежовані базальною мембраною
Зовнішній шар утворений пучками колагенових волокон, між якими залягають фібробласти.
Внутрішній вміст сім'яних трубочок представлений сперматогенними клітинами різного ступеня зрілості (сперматогонії, первинні та вторинні сперматоцити, сперматиди, сперматозоїди), а також підтримувальними клітинами - сустентоцитами (клітинами Сертолі). Просвіт сім'яних трубочок нерівний, горбистий, що пов'язано з фазністю дозрівання сперматогенних клітин і поступовим виходом сперматозоїдів у просвіт трубочок.
Звивисті сім'яні трубочки іззовні обплетені кровоносною та лімфатичною капілярною мережею. Адлюменальний компартмент сім'яних трубочок відмежований від кровоплину гематотестикулярним бар'єром, який включає:
(1)шар ендотелію та базальну мембрану гемокапіляра;
(2)зовнішню оболонку звивистої сім'яної трубочки;
(3)щільні замикальні контакти між відростками суміжних клітин Сертолі.
**Клітинний склад сперматогенного епітелію. Будова і значення підтримувальних клітин (Сертолі). Компартаменти сперматогенних клітин. Гематотестикулярний бар’єр. Джерела живлення клітин базального і адлюмінального поверхів.