Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Натягнення цих волокон фіксує кришталик у більш плоскому стані, що дозволяє бачити віддалені об'єкти. Збільшення кривизни кришталика внаслідок послаблення натягу волокон війкової зв'зки збільшує заломлювальну силу кришталика, що дозволяє фокусувати зір на близьких предметах. Це явище має назву акомодації і зумовлене скороченням циліарного м'яза

18. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. * Зоровий аналізатор, його ланки та структурні компоненти. Очне яблуко – загальний план будови. Фоторецепторний апарат ока – сітківка, загальний план будови. Нейроцити та гліоцити сітківки, пігментний епітелій.

Око: очне яблуко та допоміжні структури (повіки, слізний апарат, окорухові м’язи)

Вочному яблуці розрізняють:

•фіброзна оболонка (склера та рогівка)

•судинна оболонка (власне судинна оболонка, циліарне тіло, райдужка)

•сітчаста оболонка (сітківка)

•передню і задню камери

•кришталик

•склисте тіло

Функціональні апарати ока:

• Діоптричний апарат • Акомодаційний апарат • Рецепторний аппарат

Діоптричний апарат ока (світлопровідний) – забезпечує проведення та заломлення світла.

• рогівка • рідина передньої камери; • кришталик; • склисте тіло

Сумарна оптична сила ока 59-70 Дптр. • рогівка – 40 Дптр. • рідина передньої камери; • кришталик -19-35 Дптр; • склисте тіло;

Акомодаційний апарат – забезпечує акомодацію ока – зміна оптичної сили ока.

• циліарне тіло • кришталик • райдужка Рецепторний апарат – забезпечує спийняття світлових подразників.

• сітківка

Фотосенсорний апарат представлений зоровою частиною сітківки (лат. retina), що є внутрішньою оболонкою очного яблука. Крім зорової частини, сітківка містить також сліпу частину, що вкриває задню поверхню циліарного тіла і райдужки. Межа між цими двома функціональними зонами сітківки має назву зубчастої лінії (лат. ora serrata). У складі зорової частини сітківки розрізняють зовнішній пігментний шар та внутрішній світлочутливий нервовий шар, які відрізняються за своїм походженням і відносно слабо з'єднані один з

t.me/rapeture

одним, внаслідок чого ділянка нейропігментного сполучення часто слугує місцем відшарування сітківки (див. нижче). Нервовий шар на гістологічних препаратах складається з 9 шарів нервових клітин та їхніх відростків.

Послідовне розташування шарів сітківки у напрямку від судинної оболонки до склистого тіла наступне: (1) пігментний епітелій; (2) шар паличок і колбочок (фоторецепторний шар); (3) зовнішня погранична мембрана; (4) зовнішній ядерний шар; (5) зовнішній сітчатий шар; (6) внутрішній ядерний шар; (7) внутрішній сітчастий шар; (8) гангліонарний шар; (9) шар нервових волокон; (10) внутрішня погранична мембрана.

Послідовне розташування шарів сітківки у напрямку від судинної оболонки до склистого тіла наступне:

(2)пігментний епітелій;

(2) шар паличок і колбочок (фоторецепторний шар);

(3)зовнішня погранична мембрана;

(4)зовнішній ядерний шар;

(5)зовнішній сітчатий шар;

(6)внутрішній ядерний шар;

(7)внутрішній сітчастий шар;

(8)гангліонарний шар;

(9)шар нервових волокон;

(10)внутрішня погранична мембрана. Пігментний епітелій сітківки:

•Поглинання світла • Світлова адаптація • Фагоцитоз «відпрацьованих» дисків та напівдисків паличок та колбочок Включення пігменту – меланосоми, які переміщуються по відростках між фотосенсорними клітинами

Шар паличок і колбочок містить зовнішні та внутрішні сегменти фоторецепторів - видозмінених дендритів світлочутливих нейронів сітківки.

Функціонально палички більш чутливі до світла та пристосовані до забезпечення зору при низькій інтенсивності освітлення, що проявляється у формуванні зображення в сірих тонах - це так званий “сутінковий", або "нічний" зір. Максимум поглинання паличкового зорового пігменту родопсину припадає на довжину хвилі видимого спектра 496 нм

Колбочки, навпаки, менш чутливі до слабкої освітленості та поділяються на три морфологічно нерозрізненні типи клітин, що містять специфічні різновиди пігменту йодопсину, які активуються при поглинанні променів світла з довжиною хвилі 420, 531 та 588 нм - синьої, зеленої та червоної частин видимого спектра (S-,

t.me/rapeture

М- та L-колбочки відповідно). Одночасна активація певної кількості колбочок різного типу призводить до змішування кольорів у відповідних пропорціях та формування повноцінного зображення

Кожен фоторецепторний нейрон містить наступні частини: дендрит, що включає сполучені війкою зовнішній та внутрішній сегменти, тіло (перикаріон), а також аксон

**Фоторецепторні клітини: види, кількість, локалізація, будова, функціональне значення.

Пігментний епітелій сітківки:

• Поглинання світла • Світлова адаптація • Фагоцитоз «відпрацьованих» дисків та напівдисків паличок та колбочок Включення пігменту – меланосоми, які переміщуються по відростках між фотосенсорними клітинами

Шар паличок і колбочок містить зовнішні та внутрішні сегменти фоторецепторів - видозмінених дендритів світлочутливих нейронів сітківки.

Функціонально палички більш чутливі до світла та пристосовані до забезпечення зору при низькій інтенсивності освітлення, що проявляється у формуванні зображення в сірих тонах - це так званий “сутінковий", або "нічний" зір. Максимум поглинання паличкового зорового пігменту родопсину припадає на довжину хвилі видимого спектра 496 нм

Колбочки, навпаки, менш чутливі до слабкої освітленості та поділяються на три морфологічно нерозрізненні типи клітин, що містять специфічні різновиди пігменту йодопсину, які активуються при поглинанні променів світла з довжиною хвилі 420, 531 та 588 нм - синьої, зеленої та червоної частин видимого спектра (S-, М- та L-колбочки відповідно). Одночасна активація певної кількості колбочок різного типу призводить до змішування кольорів у відповідних пропорціях та формування повноцінного зображення

Кожен фоторецепторний нейрон містить наступні частини: дендрит, що включає сполучені війкою зовнішній та внутрішній сегменти, тіло (перикаріон), а також аксон

Зовнішня погранична мембрана утворена периферичними закінченнями радіальних гліоцитів сітківки (клітин Мюллера)

Зовнішній ядерний шар утворений перикаріонами (ядровмісними тілами) фоторецептори их нейронів сітківки

Зовнішній сітчастий шар сформований відростками фоторецепторних, біполярних та горизонтальних нейронів

Внутрішній ядерний шар складається з перикаріонів біполярних, горизонтальних, амакринних нейронів та клітин Мюллера

t.me/rapeture

Внутрішній сітчастий шар складається з відростків та синапсів між біполярними, гангліонарними та амакринними нейронами

Гангліонарний шар сітківки утворений тілами великих (до 30 мкм) мультиполярних нейронів

Шар нервових волокон містить аксони гангліонарних клітин, які орієнтовані паралельно до поверхні сітківки. Цей шар потовщується в ділянці диска зорового нерва (сліпа пляма), де сходяться усі волокна.

Внутрішня погранична мембрана утворена з'єднаннями базальних частин клітин Мюллера та відокремлює сітківку від склистого тіла

***Зоровий пігмент. Механізми фоторецепції

Мембрани паличок і колбочок містять специфічні світлочутливі молекули - зорові пігменти, які беруть безпосередню участь у поглинанні світла: у мембранах паличкових нейронів це родопсин, у колбочкових - йодопсин. Обидва зорові пігменти складаються з інтегрального білка опсину та хроматофора. Важливою складовою хроматофора родопсину є ретиналь - похідний вітаміну А. Перетворення фоторецепторами енергії світлових променів на нервові імпульси має назву візуальної обробки і включає в себе два основних етапи

Перший етап - власне фотохімічна реакція, яка відбувається в зовнішньому сегменті паличок і колбочок при поглинанні світлової енергії, що викликає конформаційні зміни хроматофорів. Активовані молекули опсину взаємодіють з G-білком трансдуцином. Останній активує фосфодіестеразу, яка, у свою чергу, руйнує циклічний ГМФ (цГМФ). У темряві велика кількість цГМФ у клітинах фоторецепторів зв'язана з цитоплазматичною поверхнею Na’ -каналів, внаслідок чого ці канали залишаються відкритими. Тому фотосенсорні нейрони мають низький мембранний потенціал

Другий етап полягає у зниженні концентрації цГМФ у внутрішньому сегменті фоторецепторів. Ці індуковані енергією світлових променів зміни призводять до зменшення проникності плазматичної мембрани для іонів натрію, внаслідок чого мембрана стає гіперполяризованою. Цим зумовлене зменшення секреції нейротрансмітера (глутамату), що фіксується рецепторами біполярних клітин сітківки, які генерують та передають електричні імпульси до мозку

19. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. * Зоровий аналізатор, його ланки та структурні компоненти. Очне яблуко – загальний план будови. Фоторецепторний апарат ока – сітківка – тканинний склад, трофіка.

Око: очне яблуко та допоміжні структури (повіки, слізний апарат, окорухові м’язи)

Вочному яблуці розрізняють:

•фіброзна оболонка (склера та рогівка)

•судинна оболонка (власне судинна оболонка, циліарне тіло, райдужка)

t.me/rapeture

•сітчаста оболонка (сітківка)

•передню і задню камери

•кришталик

•склисте тіло Функціональні апарати ока:

•Діоптричний апарат • Акомодаційний апарат • Рецепторний аппарат

Діоптричний апарат ока (світлопровідний) – забезпечує проведення та заломлення світла.

• рогівка • рідина передньої камери; • кришталик; • склисте тіло

Сумарна оптична сила ока 59-70 Дптр. • рогівка – 40 Дптр. • рідина передньої камери; • кришталик -19-35 Дптр; • склисте тіло;

Акомодаційний апарат – забезпечує акомодацію ока – зміна оптичної сили ока.

• циліарне тіло • кришталик • райдужка Рецепторний апарат – забезпечує спийняття світлових подразників.

• сітківка

Фотосенсорний апарат представлений зоровою частиною сітківки (лат. retina), що є внутрішньою оболонкою очного яблука. Крім зорової частини, сітківка містить також сліпу частину, що вкриває задню поверхню циліарного тіла і райдужки. Межа між цими двома функціональними зонами сітківки має назву зубчастої лінії (лат. ora serrata). У складі зорової частини сітківки розрізняють зовнішній пігментний шар та внутрішній світлочутливий нервовий шар, які відрізняються за своїм походженням і відносно слабо з'єднані один з одним, внаслідок чого ділянка нейропігментного сполучення часто слугує місцем відшарування сітківки (див. нижче). Нервовий шар на гістологічних препаратах складається з 9 шарів нервових клітин та їхніх відростків.

Послідовне розташування шарів сітківки у напрямку від судинної оболонки до склистого тіла наступне: (1) пігментний епітелій; (2) шар паличок і колбочок (фоторецепторний шар); (3) зовнішня погранична мембрана; (4) зовнішній ядерний шар; (5) зовнішній сітчатий шар; (6) внутрішній ядерний шар; (7) внутрішній сітчастий шар; (8) гангліонарний шар; (9) шар нервових волокон; (10) внутрішня погранична мембрана.

**Жовта пляма. Зоровий нерв. Диск зорового нерву. Трофіка сітківки. Власне судинна оболонка: шари їх будова.