Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Внутрішнє вухо (лат. auris interna) розташоване у піраміді скроневої кістки, має складну форму і тому отримало назву лабіринту. Розрізняють кістковий і розташований у ньому перетинчастий лабіринт

Кістковий лабіринт складається з п'яти компонентів: трьох півколових каналів, присінка і завитки. Півколові канали мають дугоподібну форму, розташовані у трььох взаємно перпендикулярних площинах: верхній - сагітальній, задній - фронтальній і латеральний - горизонтальній. Кожний канал закінчується двома ніжками, одна з яких перед впадінням у присінок, розширюючись, утворює так звану ампулу. Ампул налічується три - верхня, задня і латеральна. Присінок - порожнина овальної форми, що утворює середню частину лабіринту.

Перетинчастий лабіринт - це замкнута система канальців і трубочок, всередині якої міститься рідина - ендолімфа. Стінка перетинчастого лабіринту складається з епітелію, що лежить на базальній мембрані, та сполучної тканини. Перетинчастий лабіринт в цілому повторює форму кісткового лабіринту і розташований в останньому так, що між двома лабіринтами лишається щілиноподібний просвіт (перилімфатичний простір), у якому міститься перилімфа

Перилімфа . Являє собою ультрафільтрат плазми крові. Співвідношення іонів калію і натрію в ній близьке до такого в міжклітинної рідини

Ендолімфа. Являє собою ультрафільтрат плазми крові. Співвідношення іонів калію і натрію в ній близьке до такого у внутрішньоклітинної рідини

***Джерела та хід розвитку складових частин вуха.

Так, вушна мушля розвивається з шести мезенхімних горбиків, розташованих уздовж першої та другої глоткових (горлових) дуг. Зовнішній слуховий хід розвивається з першої глоткової щілини. Він відокремлений від барабанної порожнини барабанною перетинкою, яка складається із зовнішнього епітеліального шару (має ектодермальне походження), проміжного шару (розвивається з мезенхіми) та внутрішнього шару (похідне ендодерми першої глоткової кишені).

Середнє вухо: барабанна порожнина та слухова труба походять із першої глоткової кишені та вистелені ендодермальним епітелієм. Молоточок та коваделко походять з першої, а стремінце - з другої глоткових дуг

Внутрішнє вухо розвивається з ділянки ектодерми поблизу від зачатка ромбоподібного мозку, що має назву слухової (вушної) плакоди. Остання занурюється у мезенхіму, утворюючи слуховий пухирець, який на четвертому тижні ембріогенезу відокремлюється від поверхневої ектодерми. Слуховий пухирець побудований з багаторядного епітелію, який продукує ендолімфу,

t.me/rapeture

що заповнює порожнину пухирця. Одночасно слуховий пухирець контактує з ембріональним слуховим нервовим ганглієм, який надалі поділяється на присінковий (вестибулярний) та завитковий (кохлеарний) ганглії

У процесі подальшого розвитку слуховий пухирець змінює свою форму, поділяючись на дві частини: дорсальна перетворюється на маточку з трьома півколовими протоками, вентральна утворює мішечок і протоку завитки. Вищезгадані епітеліальні структури отримали назву перетинчастого лабіринту. У місці прилягання слухового ганглія до слухового пухирця стінка останнього потовщується, утворюючи чутливу пляму, яка відтак поділяється на верхню та нижню частини. З верхньої частини розвивається пляма маточки й ампульні гребінці а з нижньої - пляма мішечка та спіральний орган. Перилімфатичні простори та хрящова капсула утворюються з прилеглої мезенхіми. Пізніше здійснюються процеси скостеніння і формування кісткового лабіринту

22. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. *Статоакустична сенсорна система. Слуховий аналізатор, частини, структурні компоненти їх функціональне значення. Завиткова (слухова) частина перетинчастого лабіринту. Розташування та будова стінок. Ендолімфа.

Орган слуху та рівноваги (присінково-завитковий орган, вестибулокохлеарний орган, вухо) включає: зовнішнє вухо, яке сприймає звукові коливання; середнє вухо, яке перетворює звукові хвилі у коливання рідини - перилімфи; внутрішнє вухо, яке здійснює функції сприйняття звукових, гравітаційних та вібраційних стимулів, лінійних та кутових прискорень з наступною їх трансформацією у нервові імпульси

Перетинчастий лабіринт - це замкнута система канальців і трубочок, всередині якої міститься рідина - ендолімфа. Стінка перетинчастого лабіринту складається з епітелію, що лежить на базальній мембрані, та сполучної тканини. Перетинчастий лабіринт в цілому повторює форму кісткового лабіринту і розташований в останньому так, що між двома лабіринтами лишається щілиноподібний просвіт (перилімфатичний простір), у якому міститься перилімфа

Перетинчастий лабіринт складається з шести компонентів: трьох півколових проток, маточки і мішечка, протоки завитки. У кістковому присінку містяться дві структури, які належать до перетинчастого лабіринту - еліптичний мішечок (маточка) і сферичний мішечок (мішечок). Обидва мішечки сполучені вузькою протокою, що локалізується у кісткових заглибинах присінка. У півколових кісткових каналах розміщені три півколові протоки перетинчастого лабіринту.

t.me/rapeture

Півколові протоки п'ятьма отворами відкриваються в еліптичний мішечок.

Шостим компонентом перетинчастого лабіринту є протока завитки (завиткова протока). Завиткова протока поділяє порожнину кісткового каналу завитки на три поверхи - верхній, середній і нижній. Верхній і нижній поверхи мають назву відповідно вестибулярних (присінкових) сходів і тимпанальних (барабанних) сходів

Вони заповнені перилімфою і сполучаються між собою на верхівці завитки за допомогою отвору, що має назву гелікотреми, або щілини купола завитки. Середній поверх - це заповнена ендолімфою завиткова протока

У складі перетинчастого лабіринту є шість ділянок, де на сенсорно-епітеліальних клітинах закінчуються дендрити нейронів присінкового і завиткового нервових гангліїв. Три з них локалізовані в ампулах півколових проток і називаються ампульними гребенями, два - у мішечках під назвою плям маточки і мішечка, одна - у завитковій протоці. Остання ділянка отримала назву спірального, або кортієвого органа

Ендолімфа. Являє собою ультрафільтрат плазми крові. Співвідношення іонів калію і натрію в ній близьке до такого у внутрішньоклітинної рідини

**Спіральний орган: клітинний склад, покривна мембрана.

У складі перетинчастого лабіринту є шість ділянок, де на сенсорноепітеліальних клітинах закінчуються дендрити нейронів присінкового і завиткового нервових гангліїв. Три з них локалізовані в ампулах півколових проток і називаються ампульними гребенями, два - у мішечках під назвою плям маточки і мішечка, одна - у завитковій протоці. Остання ділянка отримала назву спірального, або кортієвого органа (сприймає звукові подразники)

•Волоскові клітини – сприймають звукові подразники (зовнішні – 3 ряди, внутрішні

– 1 ряд)

•Підтримуючі (фалангові) клітини (зовнішні – 3 ряди, внутрішні – 1 ряд)

•Клітини-стовпи – обмежують тунель

Волоскові сенсоепітеліальні клітини забезпечують перетворення механічної енергії коливань структур перетинкового каналу завитка в енергію нервового імпульсу

Механічні коливання від стремінця через овальне вікно передаються на перилімфу вестибулярних сходів. Із вестибулярних сходів коливання через гелікотрему передаються на барабанні сходи. Коливання перилімфи у барабанних сходах коливає базилярну мембрану, яка зміщує вгору та вниз

t.me/rapeture

волоскові клітини. Стереоцилії волоскових клітин торкаються текторіальної мембрани, що викликає їх подразнення та генерацію нервового імпульсу

***Цитофізіологія слухового апарату.

Механічні коливання від стремінця через овальне вікно передаються на перилімфу вестибулярних сходів.

Із вестибулярних сходів коливання через гелікотрему передаються на барабанні сходи.

Коливання перилімфи у барабанних сходах коливає базилярну мембрану, яка зміщує вгору та вниз волоскові клітини.

Стереоцилії волоскових клітин торкаються текторіальної мембрани, що викликає їх подразнення та генерацію нервового імпульсу

-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-АБО-

(1) звукові хвилі потрапляють у зовнішній слуховий хід і зумовлюють коливання барабанної перетинки; (2) ланцюжок слухових кісточок, як система важелів, підсилює коливання удвічі та передає їх до основи стремінця яке, подібно до поршня, зміщується в овальному вікні.

(3) коливання стремінця викликають коливання перелімфи вестибулярних сходів завитки, де виникає рух так званих пересувних хвиль. (4) кісткові стінки вестибулярних сходів є жорсткими та практично не зміщуються під впливом коливань перилімфи. На противагу цыж базилярна мембрана під впливом пересувних хвиль легко зміщується.; (5) вібрація перилімфи у вестибулярних сходах та ендолімфи в завитковій протоці передається на барабанні сходи; (6) вібрація перилімфи барабанних сходів передається на кругле вікно де згасає

23. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. *Статоакустична сенсорна система. Вестибулярний аналізатор, частини, структурні компоненти їх функціональне значення. Вестибулярна частина перетинчастого лабіринту: маточка, мішечок та напівколові протоки.

Вестибулярний аппарат представлен круглим мішечком (sacculus), элліптичним мішечком, або маточкой (utriculus), и трьомя полукружними каналами, розташованими в трьох взаїмно перпендикулярних плоскостях. В тому місці, де полукружні канали приєднуються до маточки, ці канали розширюються. Розширення называють ампулами. В маточці та круглому мішечку розтушовуються чутиливі плями (macula), в ампулах полукружних каналів — ампулярні гребешки

(crista ampularis).

Між маточкою і круглим мішечком є проток (ductus utriculo-saccularis), від якого відходить Ендолімфатичний проток (ductus endolimfaticus), що

t.me/rapeture

закінчується потовщенням, що прилягає до твердої мозкової оболонки. Тому при запаленні внутрішнього вуха може бути вражена і тверда мозкова оболонка

Пляма маточка та пляма мішечка – розташовані у присінку Сприймають лінійні прискорення, гравітацію та вібрацію

Покриті гелеподібною субстанцією – отолітовою мембраною, де є включення – отоліти (статоконії).

Сенсорні клітини – волоскові, що мають стереоцилії та кіноцилію, які реагують на рух отолітів у отолітовій мембрані

Сенсорні клітини – волоскові, що мають стереоцилії та кіноцилію, які реагують на рух отолітів у отолітовій мембрані

**Рецепторні зони присінку:плями, ампулярні гребінці. Клітинний склад рецепторних зон: вестибулоцити І і ІІ типу (волоскові чутливі клітини),опорні вестибулоцити.

Кістковий лабіринт складається з п'яти компонентів: трьох півколових каналів, присінка і завитки. Півколові канали мають дугоподібну форму, розташовані у трььох взаємно перпендикулярних площинах: верхній - сагітальній, задній - фронтальній і латеральний - горизонтальній. Кожний канал закінчується двома ніжками, одна з яких перед впадінням у присінок, розширюючись, утворює так звану ампулу. Ампул налічується три - верхня, задня і латеральна.

Присінок - порожнина овальної форми, що утворює середню частину лабіринту. Ззаду він п'ятьма отворами сполучається з півколовими кайлами, а спереду ширшим отвором - з каналом завитка. За допомогою кісткового гребінця порожнина присінка поділена на дві заглибини - задню і передню

У складі перетинчастого лабіринту є шість ділянок, де на сенсорно-епітеліальних клітинах закінчуються дендрити нейронів присінкового і завиткового нервових гангліїв. Три з них локалізовані в ампулах півколових проток і називаються ампульними гребенями, два - у мішечках під назвою плям маточки і мішечка, одна - у завитковій протоці. Остання ділянка отримала назву спірального, або кортієвого органа.