Материал: Сырная Гистология
t.me/rapeture 
Вільні нервові закінчення - неінкапсульовані безмієлінові терміналі мієлінових нервових волокон, розташовані в епідермісі, навколо волосяних фолікулів, а також у рогівці ока. Перед вростанням в епітеліальний пласт мієлінові нервові волокна втрачають мієлінову оболонку, а їхні осьові циліндри проникають в епітелій і розпадаються там між клітинами на тонкі термінальні розгалуження. В епідермісі вільні нервові закінчення утворюють механорецептори, які сприймають дотик і тиск, терморецептори та рецептори больової чутливості (ноцицептори).
Меніски (тільця) Меркеля належать до некапсульованих чутливих нервових тілець. Утворені закінченнями (дисками Меркеля) чутливих нервових нервових волокон, які формують контакти з клітинами Меркеля - дотиковими (тактильними) епітеліоцитами базального шару епідермісу, що здатні до сприйняття мінімальних зміщень епітеліального пласта. Меніски Меркеля локалізовані у неволосистих частинах шкіри, забезпечують відчуття дотику.
Пластинчасті тільця Пачіні - овоїдноїформи інкапсульовані механорецептори завдовжки 1 -2 мм з діаметром 0,1 -0,7 мм, які знаходяться в сполучній тканині шкіри (дермі і гіподермі), суглобів, періоста, очеревини, а також деяких внутрішніх органів. Тільця Пачіні реагують на тиск, дотик і вібрацію внаслідок деформації пластинок, що зумовлює деполяризацію нервового
26. Спеціальна гістологія. Сенсорна система. *Органи чуття,
визначення, класифікація. Органи чуття другого типу – вториночутливі – представники, загальний план будови.
Органи чуття перетворюють специфічні подразники (що надходять із зовнішнього або внутрішнього середовища) в нервові імпульси, які передаються в центральну нервову систему (ЦНС)
t.me/rapeture 
Поділяються на первинно чутливі (Сигнал сприймає спеціалізована нервова клітина (нейросенсорна клітина)) та вторинно чутливі (Сигнал сприймає спеціалізована епітеліальна клітина (сенсоепітеліальна клітина), яка передає сигнал до нервової клітини)
Первинно чутливі: Орган зору та нюху Вторинно чутливі: Орган слуху, вестибулярний апарат, орган смаку
Орган зору – око. Око: очне яблуко та допоміжні структури (повіки, слізний апарат, окорухові м’язи)
**Будова та розташування періфірійного відділу смакового аналізатора – смакових бруньок.
Орган смаку - Представлений смаковими бруньками, що розташовані у сосочках язика та у слизовій оболонці рота
містять три типи клітин:
• Сенсоепітеліальні • Підтримуючі • Базальні
Смакова брунька має еліпсоїдну форму, займає всю товщу епітеліального пласта, на поверхні якого відкривається смаковою порою. Кожна смакова брунька складається з 60-80 щільно прилеглих одна до одної клітин, серед яких розрізняють смакові епітеліоцити чотирьох типів: 1) клітини І типу - темні; 2) клітини II типу - світлі; 3) клітини III типу - проміжні; 4) клітини IV типу – базальні
Базальна і латеральна поверхня смакових клітин I, II і III типів містить синаптичні контакти з чутливими нервовими закінченнями, що свідчить про участь цих клітинних популяцій у рецепції смакових подразнень. На апікальних частинах смакових клітин містяться мікроворсинки, в цитолему яких вбудовані рецепторні білки. Взаємодія останніх з молекулами смакових речовин викликає генерацію імпульсів, які сприймаються аферентними нервовими закінченнями
Зокрема, кінчик і передня третина язика, де розташовані грибоподібні сосочки, найбільш чутливі до солодкого; бічні поверхні язика (листоподібні сосочки) - до кислого і солоного; корінь язика (валкуваті сосочки) - до гіркого
***Гістофізіологія смакової рецепції.
Рецепторные, вкусовые клетки являются вторичночувствующими. На их апикальных полюсах имеются микроворсинки с хеморецепторами. Химические вещества, которые попадают в ротовую полость, через вкусовые поры проникают во вкусовые ямки и взаимодействуют со специфическими хеморецепторами. При этом происходят конформационные изменения рецепторных белковых комплексов, изменение ионной проницаемости клеточной мембраны вкусовых клеток и выделение медиатора их базальными частями. Медиатор возбуждает чувствительные нервные окончания, которые оплетают вкусовые клетки. Это возбуждение от вкусовых почек передается по вкусовым нервным волокнам в промежуточную и центральную часть вкусового анализатора. Последняя расположена в коре головного мозга. Там
t.me/rapeture 
происходит высший анализ и синтез поступающих вкусовых раздражений и формируется ощущение вкуса: сладкий, горький, соленый, кислый и др
27. Спеціальна гістологія. Серцево-судинна система. *Загальний план будови судин.Артерії: класифікація, тканинний склад оболонок артерій різного типу
Судинна система - це комплекс розгалужених трубок різного діаметра, які забезпечують транспорт крові до всіх органів, регуляцію кровопостачання органів, обмін речовин між кров'ю та прилеглими тканинами, відтік лімфи від органів.
Кровоносні судини поділяються на артерії, артеріоли, гемокапіляри, венули, вени, а також артеріоловенулярні анастомози.
По артеріях кров тече від серця до органів; вона насичена киснем (за винятком легеневої артерії, у якій кров збагачена вуглекислим газом).
По венах кров тече від органів до серця; вона містить мало кисню та насичена вуглекислим газом (за винятком легеневих вен, у яких кров збагачена киснем).
Капіляри розташовані між артеріолами і венулами - найменшими судинами артеріальної та венозної систем відповідно.
Окрім того, існують так звані чудесні капілярні сітки: у нирці - артеріальна чудесна сітка, де капіляри розміщені між двома артеріолами, а у печінці та гіпофізі - венозні чудесні сітки, в яких капіляри розташовані між двома венулами.
Артеріоло-венулярні анастомози забезпечують "скидання" крові з артеріальної системи у венозну без переходу її через капілярне русло
За принципом будови стінки артерії поділяються на:
•1 - еластичні,
•2 - м'язовоеластичні,
•3 - м'язові.
Стінка артерій складається з
1)внутрішньої – інтими (tunica intima),
-Ендотелій, субендотеліальний шар – одношаровий плоский епітелій (Звуження та розширення судин для регуляції артеріального тиску; • Регулювання згортання крові; • Ангіогенез – формування нових судин)
-Підендотеліальний шар – пухка сполучна тканина.
2)середньої – медії (tunica media),
-Внутрішня еластична мембрана
-Шар гладеньких міоцитів (у артеріях м’язового типу) або еластичні мембрани (у артеріях еластичного типу)
-Зовнішня еластична мембрана
3)зовнішньої – адвентиції (tunica adventitia) - Пухка сполучна тканина.
У великих судинах адвентиція містить vasa vasorum – судини судин.
t.me/rapeture 
**Залежність будови та тканинного складу оболонок артерій від гемодинамічних чинників.
Артерії м'язового типу: Середня оболонка містить:
•Внутрішню еластичну мембрану
•циркулярно розташовані гладенькі міоцити
•Зовнішню еластичну мембрану
Еластичні волокна знаходяться у вигляді внутрішньої еластичної мембрани і зовнішньої еластичної мембрани
Серед артерій мають найбільший діаметр (аорта і легеневий стовбур) Мають широкий просвіт, відносно тонку стінку, кров рухається з високою швидкістю, під великим тиском
Артерії еластичного типу:
Середня оболонка містить еластичний каркас, що складається з 40-70 вікончастих еластичних мембран.
Гладенькі міоцити – поодинокі або відсутні взагалі. Артерії м’язово-еластичного типу
Серед артерій мають середній діаметр (основні гілки аорти, магістральні артерії кінцівок та ін.)
В їх стінці, в середньому шарі, представлені як еластичні, так і м'язові елементи у різних пропорціях
***Механізми регуляції судинного тонусу та периферійного судинного опору.
Сосудистый тонус обеспечивается несколькими механизмами: миогенными, гуморальными и нервно-рефлекторными
Миогенные механизмы мышечного тонуса обеспечивают так называемый базальный сосудистый тонус. Базальный тонус сосудов – это часть сосудистого тонуса, которая сохраняется в сосудах при отсутствии
t.me/rapeture 
нервных и гуморальных влияний на них. Эта компонента зависит только от свойств гладкомышечных клеток, составляющих основу мышечной оболочки
сосудов. |
Характерной |
особенностью |
биологических |
мембран |
гладкомышечных клеток, |
входящих в состав |
стенки сосудов, |
является |
|
высокая активность Ca+зависимых каналов. Активность этих каналов обеспечивает высокую концентрацию ионов Ca++ в цитоплазме клеток и длительное взаимодействие, в этой связи, актина и миозина.
Сосудистое сопротивление - это сопротивление, которое необходимо преодолеть, чтобы протолкнуть кровь через систему кровообращения и создать поток . Сопротивление, обеспечиваемое системным кровообращением, известно как системное сосудистое сопротивление
Сопротивление, обеспечиваемое малым кровообращением , известно как сопротивление легочных сосудов
28. Спеціальна гістологія. Серцево-судинна система. *Судини мікроциркуляторного русла. Артеріоли, венули: будова, функціональне значення, порівняльна характеристика будови стінок.
Мікроциркуляторне русло – метаболічне, забезпечує обмін речовин у тканинах та органах. До мікроциркуляторного русла відносять судини діаметром менше 100 мкм
Вони грають головну роль в забезпеченні трофічної, дихальної, екскреторної, регуляторної функцій судинної системи, розвитку запальних та імунних реакцій.
До мікроциркуляторного русла відносять:
• Артеріоли • Прекапіляри • Капіляри • Посткапіляри • Венули • Артеріоловенулярні анастомози • Лімфатичні капіляри
Артеріоли - судини діаметром 50-100 мкм. Середня оболонка має один-три шари гладких міоцитів. Вони утворюють прекапілярні сфінктери. Сфінктери регулюють кровонаповнення окремих груп капілярів
Капіляри - найменші кровоносні судини, які забезпечують обмін речовин у тканинах та органах. Діаметр капілярів = 3-12 мкм. Стінка капілярів утворена ендотелієм і базальною мембраною. В розщепленнях базальної мембрани лежать перицити
Типи капілярів:
• Безперервний (соматичний) (З безперервною ендотеліальною вистілкою (Зустрічаються в: м'язах, легенях, шкірі, в ЦНС))