лення — на стоячому чи вже зрубаному дереві (дивись И.Я. Шевирев "Загадка короедов").
Родина свердлики (Lumexylonidae). Середнього розміру жуки з вузьким і слабо хітинізованим тілом та короткими пильчастими вусиками. Вони мають руді надкрила і чорну нижню сторону тіла. Личинки точать ходи в деревині стовбура впоперек волокон. Дуже небезпечні шкідники деревини.
Родина шашелі (Anobiidae). Дрібні комахи, які пошкоджують деревину в приміщеннях. Серпоподібно зігнуті личинки мають 3 пари дрібних ніжок. Після виходу жука із деревини на ній залишається маленький круглий отвір.
Ряд сітчастокрилі (Neuroptera).
Різні за розмірами комахи (розмах крил — від 6 до 75 мм) із великими сітчастими крилами й тонким тілом. Вусики довгі, щетинкоподібні, булавоподібні, ниткоподібні або гребінчасті. Ноги бігаль-ні, з 5-члениковими лапками, іноді передні ноги хапальні. Личинки камподеоподібні, з витягнутими вперед і серпоподібно вигнутими верхніми щелепами. Лялечки вільні.
Сітчастокрилі — відносно невелика група комах. Відомо близько 4 тис. видів ряду. В Україні — 93 види, об'єднані в 9 родин (За-харенко, 1997). Незважаючи на незначне видове різноманіття, сітчастокрилі є звичайними мешканцями більшості біотопів на території нашої країни.
Личинки, а інколи й дорослі комахи — хижаки, живляться переважно комахами й кліщами. Найважливіше значення в біологічному захисті рослин мають представники родин золотоочок, гемеробі-їд, симферобіїд та пильнокрилів.
Родина золотоочки — Chrysopidae. Порівняно великі комахи з досить широкими, перламутрово або райдужно переливчастими крилами, від 19 до 50 мм у розмаху. Вусики щетинкоподібні, лоб плаский, без очок. Тіло звичайно зеленувато-жовтого забарвлення, з темними плямами. Личинка камподеоподібна з добре розвиненими грудними ногами. На грудних та черевних сегментах зобабіч тіла — парні горбки, вкриті великими щетинками з гачкоподібними кінцями. Яйця овальні, світло-зелені або жовтуваті, на довгих стеблинках.
Золотоочки активні вночі, самці й самиці летять на світло. Самиці живуть до 2 місяців, відкладаючи близько 800 яєць. За кількістю ефективних природних ворогів шкідників рослин ця родина най-численніша серед сітчастокрилих. Личинки золотоочок живляться попелицями, медяницями, дрібними гусеницями, личинками й яйцями колорадського жука, павутинними кліщами. Дорослі комахи золотоочки звичайної {Chrysopa carnea Steph.) живляться нектаром та паддю, а золотоочки семикрапкової (Ch. septempunctata Wesm.) й деяких інших видів — також і попелицями.
Ряд двокрилі (Diptera).
Комахи з однією парою перетинчастих передніх крил (рис. 19, в), інколи
— безкрилі. Голова куляста або напівкуляста, дуже рухома, з'єднана з грудьми тонкою стеблинкою. Ротові органи ріжучо-си-сні, лижучі, добре пристосовані до живлення рідкою їжею. Личинки червоподібні, безногі, лише у ни-
51
жчих форм зберегли головну капсулу. Лялечка вільна або покрита, в несправжньому коконі.
У світовій фауні відомо близько 100 тис. видів із цього ряду, з яких у європейській частині — 8300. Серед них чимало кровосисних і переносників збудників хвороб людини й домашньої худоби, споживачів залишків тваринного походження, нектару й запилювачів, рослиноїдних комах, зокрема небезпечних шкідників, а також паразитів та хижаків. Ряд двокрилих ділять на 2 підряди — довговусі й коротковусі.
Підряд довговусі — Nematocera. Представники цього підряду належать не менше як до 32 родин. Серед них — довгоніжки, галиці, комарі, мошки й багато інших груп кровосисних двокрилих.
Родина довгоніжки — Tipulidae. Зі шкідників рослин відомі болотна, або шкідлива, довгоніжка (Tipula paludosa Mg.), капустяна довгоніжка (Т. oleracea L), весняна довгоніжка (Г. vernalis Mg.) й ін.
Родина галиці — Cecidomyiidae. Дрібні комарики, 1—5 мм завдовжки, з вузьким струнким тілом. Дорослі не живляться, рідше — п'ють нектар рослин. Личинки живляться грибами, живими тканинами рослин (часто спричиняють утворення галів), а також є хижаками попелиць, листоблішок, кокцид, алейродид, трипсів, павутинних кліщів. З рослиноїдних комах рослинам шкодять гессенська муха (Mayetio/a destructor Say.), просяний комарик
(Stenodiplosis panic/ Plotn.), смородинова стеблова галиця (Thomasiniana ribis Mar.) та багато інших.
Підряд коротковусі — Brachycera. До цього підряду відносять 82 родини двокрилих комах.
Родина дзюрчалки, або сирфіди, — Syrphidae. Це велика родина, що налі-
чує 4500 видів. Дорослі мухи живляться нектаром та пилком і беруть участь у запилюванні рослин. В гніздах гуртових перетинчастокрилих мешкають та живляться за їх рахунок личинки утриманців (інквілінів). На листках рослин личинки хижих видів живляться попелицями, хе-рмесами, кокцидами, трипсами, дрібними гусеницями.
Родина злакові мухи — Chloropidae. В основному це дрібні (1—4 мм завдовжки), часто яскраво забарвлені мухи або ж із темними смужками на середньоспинці. На голові різко виділяється тім'яний трикутник. Крила зі спрощеним жилкуванням, інколи вкорочені до невеликих пластинок. Личинки без голови й без ніг, жовтуваті, частіше циліндричної форми, на заокругленому анальному сегменті з 2 короткими відростками або горбками, на яких розміщені дихальця. Лялечка — в несправжньому коконі. Більшість рослиноїдних видів живиться на рослинах з родин злакових, осокових та рогозових, інколи призводячи до утворення сигароподібних галів на стеблах. До цієї групи належить і багато шкідників злакових культур: шведські мухи
(Oscinella frit L. й О. pusilla Mg.), зеленоочка (Chlozops pumilionis Bjerk.) та ін.
Деякі види — сапрофаги, живляться тканинами відмираючої деревини, відмерлих частин рослин. Є й хижаки, чиї личинки живуть у яйцевих коконах павуків, оотеках богомолів або ворочках саранових і живляться яйцями; личинки деяких видів знищують кореневих попелиць,
52
Родина сновиги — Anthomyidae. Дрібні або помірних розмірів (2,5—11 мм завдовжки) мухи, забарвлення — від чорного до попелясто-сірого й жовтого. Очі у самців здебільшого сильно зближені або стикаються. Лобні щетинки розміщені паралельно у вигляді "алейки". За кормовою спеціалізацією личинки є рослиноїдними, сапрофагами, рідше — хижаками й паразитами.
Родина голотілки — Psilidae. Невеликі або середньої величини (З—9 мм) мухи з чорним, бурим, червонувато-жовтим струнким тілом. Віддають перевагу вологим тінистим місцям, зустрічаються в кронах дерев, на чагарниках, трав'янистих селерових та конюшині. Личинки розвиваються в коренях рослин або спричиняють утворення галів на гілках таволги, інших рослин.
Родина тахіни — Tachinidae. Одна з найбільших (до 5 тис. видів) і водночас дуже цінних за кількістю корисних паразитичних видів родин ряду двокрилих. Дорослі мухи живляться нектаром квіток, паддю, інколи — гемолімфою живителя. Личинки всіх без винятку видів є паразитами комах, переважно внутрішніми, рідше — зовнішніми. Серед них важливе значення мають паразити гусениць капустяної совки, непарного шовкопряда, личинок та дорослих жуків жужелиць, пластинчастовусих, листоїдів, довгоносиків, личинок пильщиків, а також клопів. Вкрай важлива група тахін, які паразитують на клопах-черепашках, на гостроголових та капустяних клопах, — це личинки різних мух фазій.
Ряд лускокрилі (Lepidoptera).
Ротові органи сисні. Крила вкриті лусочками. Самиці деяких видів безкрилі. Личинки (гусениці) крім 3 пар грудних ніг мають ще від 2—5 пар несправжніх ніг на черевці. Дуже чисельний ряд — включає кілька десятків родин. Основні з них:
Родина коконопряди ( Lasiocampidae). Середні та великі метелики без хоботка. Очі вкриті волосками. Гусениці волохаті. Заляльковуються в коконах. Шкодять лісовим та плодовим деревам — гусениці об'їдають листя.
Родина склівки (Aegeriidae). Метелики з прозорими крилами. Гусениці гризуть ходи в пагонах та деревині.
Родина червиці (Cossidae). У метеликів хоботок нерозвинений. Гусениці гризуть ходи в гілках та стовбурах плодових і лісових дерев.
Родина листовійки (Tortricidae). Невеликі метелики з трикутними передніми крилами. У стані спокою крила складаються дахоподібно. Гусениці об'їдають бруньки та листя, по-різному скручуючи їх.
Родина молі-строкатки (Gracilariidae). Дрібні метелики, попелястосірі. На пе редніх крилах рисунок з навкісних смужок. Задні крила з війками у вигляді бахроми. Молоді гусениці мінують, а старші скелетують листя, скручуючи його в трубки.
Родина молі горностаєві (Yponomeutidae). Дрібні метелики. Задні крила з ввігнутим переднім краєм і бахромою. Гусениці живуть сім'ями, обплітають павутиною листя та гілки; небезпечні шкідники садів та лісів.
Родина білани (Pieridae). Великі і середні метелики з булавоподібними вусиками, добре розвиненим хоботком. Крила в стані спокою піднімаються
53
вгору. Забарвлення крил біле або жовтувато-біле. Гусениці з дрібними волосками; деякі шкодять плодовим деревам, інші — сільськогосподарським рослинам.
Родина совки (Noctuidae). більшість середні за розміром метелики з товстим мохнатим тілом і характерним візерунком на передніх крилах, який складається головним чином з трьох плям. Частина вечорами летять на світло. Гусениці голі. Багато видів шкідники культурних і лісових рослин.
Родина чубатки (Notodentidae). Великі та середні з товстим тулубом метелики. У багатьох гусениць замість останньої пари ніг на кінці тіла є пара церків.
Родина хвилівки (Orgyidae). Великі та середні метелики з товстим, пухнастим тулубом. Хоботок нерозвинений. Гусениці волохаті, заляльковуються в рідкому павутинному коконі.
Родина п'ядуни (Geometridae). Багаточисельна родина. Широкотрикутні крила метелики тримають піднятими вгору або розпластаними. Гусениці голі з двома парами ніг на кінці черевця. Рухаються, вигинаючи тіло вгору наче вимірюючи п'ядами пройдений шлях.
Ряд перетинчастокрилі (Hymenoptera).
Дорослі комахи мають дві пари перетинчастих прозорих крил, із яких задні коротші за передні. Ротовий апарат гризучий або хлебтальний. Ряд з багаточисельними видами (одних бджіл більше тисячі видів). Ділиться на 2 підряди:
а) сидячочеревцеві; б) стебельчасті.
Підряд сидячочеревцеві (Symphyta). Черевце сидячого типу. Ротовий апарат гризучий.
Родина рогохвости (Siricidae). Імаго мають довге циліндричне тіло, дещо заго_ стрене ззаду, а у самок з подовженим голкоподібним яйцекладом. Личинки циліндричні, дещо зігнуті S-подібні, мають 3 пари коротких грудних ніг; вигризають ходи у деревині, сильно спресовуючи бурове порохно.
Родина пильщики — ткачі (Pamphiliidae). У імаго тіло широке, черевце часто сплющене зверху. Личинки без несправжніх ніг на черевці, але з добре розвиненими грудними ногами. На кінці черевця довгі трьохчленикові церки, живуть групами в павутинних гніздах (по 3—15 екз.), або поодинці у павутинних трубках; об'їдають листя і хвою.
Родина дипріоніди (Diprionidae), або хвойні пильщики. Імаго схожі на пильщиків — ткачів. У самок є короткий яйцеклад у вигляді пилочки. Личинки (несправжні гусениці) мають 3 пари грудних ніг і вісім пар несправжніх ніг на черевці; об'їдають хвою.
Підряд стебельчасті (Apoctita). Комахи мають висяче або стебельчасте черевце. У самиць є яйцеклад або жало. Личинки безногі. Деякі паразитують на інших комахах. Серед корисних: наїзники, яйцеїди, мурашки, бджоли. Є і шкідливі види (горіхотвірки).
54
Родина іхнеумоніди — Ichneumonidae. Паразитичні перетинчастокрилі. Дорослі комахи живляться нектаром, а личинки паразитують в яйцях, личинках і лялечках різних комах.
Родина браконіди — Braconidae. Паразитичні перетинчастокрилі. Дорослі комахи живляться нектаром квітів, гемолімфою живителя, а личинки є зовнішніми і внутрішніми паразитами комах, у тому числі й багатьох шкідників.
Родина афідіїди — Aphidiidae. Дуже дрібні перетинчастокрилі комахи, личинки яких є паразитами попелиць.
Родина сцеліоніди — Scelionidae. Дрібні перетинчастокрилі, личинки яких
— паразити яєць комах.
Родина трихограматиди — Trichogrammatidae. Дуже дрібні паразитичні комахи (менше 1 мм завдовжки) з підродини хальцид, з щільним і широким тілом, жовтого, бурого або чорного забарвлення з металевим полиском. Вусики короткі, булавоподібні з кільцями біля основи 1-го членика джгутика. Дорослі комахи живляться нектаром квітів, личинки паразитують в яйцях комах, здебільшого — лускокрилих і рівнокрилих. Кілька видів з роду трихограма розмножують на біофабриках і використовують для біологічного захисту рослин від шкідливих лускокрилих. Серед них — трихограма звичайна
(Trichogramma evanescens Westw.), еупроктидис (Т. euproctidis Gir.), безсамцева (Т. embryophagum Htg.) та інші.
Родина мурахи — Formicidae. Велика група перетинчастокрилих, що налічує понад 6 тис. видів. Вусики колінчасті, черевце з 1 — 2-члениковим стебельцем. Властивий поліморфізм — самці і самиці крилаті, причому самиці втрачають крила після спаровування. Живуть великими колоніями в гніздах
— мурашниках, які будують у ґрунті або в трухлявій деревині. Живляться живими й мертвими комахами, солодкими екскрементами попелиць та кокцид, насінням рослин, грибами, соком тощо.
Таким чином, значення мурах різноманітне. Серед них є ґрунтоутворювачі, руйнівники решток деревини, переносники збудників хвороб, охоронці попелиць і кокцид. Деякі види дуже корисні, оскільки знищують шкідливих комах.
55