До властивостей виду треба віднести і суперечливий характер його якостей. Вид — це спільність і разом з тим індивідуальність: всі особини схожі між собою і разом з тим не є точною копією один одного. Це також стабільність властивостей і одночасно їх мінливість: перша зберігає постійність вигляду, друга створює можливість для його еволюції і перетворення. Це біологічна окремість — дискретність — і разом з тим система форм — різноманіття. Це породження середовища, цілком залежне від неї і таке, що в той же час зберігає свої властивості впродовж століть і тисячоліть.
2. КЛАСИФІКАЦІЯ КОМАХ
ПІДКЛАС НИЖЧІ, АБО ПЕРВИННОБЕЗКРИЛІ (Арtегygоtа)
Первиннобезкрилі — дрібні комахи, які ніколи не мали крил. До цього підкласу віднесено один ряд — щетинохвостки (Тhуsаnurа). Це невеликих розмірів комахи (8—20 мм), з видовженим тілом, покритим лусочками, черевце на кінці з 3 довгими виступами і непарним хвостовим придатком. По характеру руху вони є плазунами. Живуть під камінням, лежачими стовбурами дерев, в лісовій підстилці, живляться рослинними рештками, лишайниками. Деякі мешкають в домашніх умовах, в складах, бігаючи вночі (лусочниця звичайна — Lepisma sacсeharina L.).
ПІДКЛАС ВИЩІ, АБО КРИЛАТІ КОМАХИ (Рtеrуgоta)
Імаго мають крила, частина видів втратили їх. Укладають крила вздовж тіла, придаючи йому компактність і обтічність. Підклас за способом перетворення поділяється на 2 відділи — комахи з неповним та повним перетворенням.
ВІДДІЛ комахи з неповним перетворенням (Hemimetabola)
Розвиток і перетворення супроводжується лише 3 стадіями: яйце, личинка, імаго. Личинки імагоподібні, тобто схожі з дорослими, мають фасеткові очі.
Ряд одноденки (Маntорtеrа). Дорослі комахи, середніх розмірів, мають 2 пари сітчастих крил, задня пара коротша передньої. Черевце з парою довгих церок та непарним хвостовим придатком. Ротові органи редуковані. Личинки з трахейними зябрами. Живуть у прісних водоймах, линяючи багато раз. Живляться переважно рослинними рештками і дрібними водоростями. Життя імаго коротке — від декількох годин до декількох днів. Літ імаго часто носить характер роїння і може бути масовим, у деяких він супроводжується своєрідними "танцями" — вертикальним зльотом та опусканням. Після спарювання і відкладання яєць у воду дорослі комахи відмирають, їх тіла іноді масово покривають береги водоймищ.
Ряд бабки (Оdоnаtа). Великі стрункі хижі комахи з дуже рухливою головою, гризучими ротовими органами, двома парами майже однакових сітчастих крил. Перетворення неповне ускладнене: личинки живуть у воді, мають трахейні зябра, хижі. Дорослі личинки родини нападають на головастиків і мальків риб.
46
Ряд тарганові (Blattoptera). Голова гіпогнатична, тіло плоске. Черевце з церками. Вусики щетинкоподібні. Передні крила перетворені в надкрила, нерідко вони укорочені або повністю відсутні. Переважно нічні, потайні комахи. Поширені повсюдно (рудий прусак і чорний тарган).
Ряд богомолові (Mantеoptera). Здебільшого великі комахи (до 80 мм), тіло видовжене, голова помітно відособлена, ротовий апарат гризучий. Передні ноги хватальні. Денні, теплолюбиві хижаки, що нерухомо підстерігають здобич з наготові піднятими ногами. Молоді живляться переважно дрібними комахами (попелицями, мухами і іншими). Завдяки захисному забарвленню і малорухомості досягають високого криптичного ефекту.
Ряд терміти (Isoptera). Суспільні комахи з чітко вираженим поліморфізмом. Терміти досить близькі родичі тарганів. Вони перейшли до підземного способу життя і набули властивості жити великими сім'ями з розподілом функцій між особинами. Сім'ї — колонії живуть в землі або в деревині, деякі влаштовують надземні споруди — термітники. Найбільш багаточисельну частину сім'ї складають робочі світлозабарвлені особини. Звідси популярна назва термітів — білі мурашки. Живляться терміти деревиною, сухими стеблами трав'янистих рослин, грибами тощо. Можуть сильно шкодити, проточуючи ходи всередині дерев'яних споруд, телеграфних стовпів, виноградній лозі тощо. На півдні України шкодить терміт звичайний (Retikulitermes lucifugus Rossi).
Ряд ембії (Embioptera). Невелика група комах, вимоглива до вологи і тепла. Живляться рослинними рештками.
Ряд примарові (Phasmoptera). Тіло сильно видовжене, палицеподібне або широке листоподібне (захисне пристосування). Крила відсутні або передні коротші задніх. Рослиноїдні, малорухливі комахи, живуть серед травостою, на деревах, кущах. Мають властивість впадати в стан нерухомості, чим досягається великий криптичний ефект.
Ряд прямокрилі (Orthoptera). Великі та середні за розміром комахи з гризучим ротовим апаратом та стрибальними задніми ногами. Крила з сітчастим жилкуванням, складаються віялоподібно (передні часто шкірясті). Часто мають органи слуху та скрекотання. Більшість — рослиноїдні (на луках, полянах, в степу, рідко в лісі). Періоду статевої зрілості досягають після додаткового живлення. Яйця відкладають в ґрунт. Генерація однорічна. При скупченому способі життя виникає яскраво забарвлена більш активна стадна форма. Всі особини у таких стадних видів (надродина саранових) рухаються масовими скопищами — кулігами, швидко знищують рослинний покрив, посіви. Після окрилення вони перелітають зграєю на великі відстані. Серед прямокрилих є відомий шкідник — вовчок (Gryllotalpa gryllotalpa L.) з надродини цвіркунів, з характерними копальними передніми ногами.
Ряд шкірястокрилі (щипавки) (Dermaptera). Тіло видовжене, перед-
ня пара крил перетворена в короткі шкірясті надкрила. Церки великі, тверді, у вигляді кліщів, які виконують функції органів захисту і нападу. Щипавки вологолюбні і теплолюбні види. Ведуть потайний, переважно нічний спосіб життя.
47
Ряд сіноїди (Psocoptera). Дрібні комахи з гризучим ротовим апаратом. Крім складних очей у них є 3 простих очка. Крила дахоподібні. Рослиноїдні. Зустрічаються на нижній стороні листя в павутині (довговусий сіноїд).
Ряд бахромчастокрилі або трипси (Thysanoptera). Дрібні комахи
(деякі менші 1 мм). Ротовий апарат колюче-сисний. Крила вузькі, з довгою бахромою. Лапки на кінці з присмоктувальними пузирчиками. Трипси часто тримаються на квітках, листках і ін. Більшість рослиноїдні, живляться клітинним соком, знижуючи продуктивність рослин. Деякі трипси розповсюджують вірусні хвороби рослин, окремі види хижі і знищують попелиць, кліщів та інших трипсів. Корисним є смугастий трипс. Із найбільш шкідливих — пшеничний та табачний трипси.
Ряд рівнокрилі (Homoptera). Комахи з колюче-сисним ротовим апаратом. Крила, якщо розвинуті, в спокійному стані складені дахоподібно, однорідні. Задня пара іноді відсутня. Тіло часто покрите восковими виділеннями у вигляді білого порошку, ниток або взагалі покрите зверху щитком. Шкода від рівнокрилих проявляється по-різному: шляхом висмоктування соку клітин, що приводить до послаблення рослин, зниження продуктивності, а іноді і загибелі їх, утворенням галів і забрудненості листя та інших частин рослин солодкими виділеннями, що сприяють розвитку чорноти (сажкових грибів); переносом вірусних та інших захворювань.
Підряд цикадові (Cicadinea). Дуже рухливі комахи. Задні ноги стрибальні. Живуть серед травостою, на кущах, деревах. Яйця відкладають в стебла рослин. У співучих цикад личинки живуть в землі, мають копальні передні ноги. Личинки родини пінниць живуть на рослинах в грудочках піни, подібних до слини ("зозулині сльози" на вербах утворює слинявиця вербова). Деякі цикади (співучі американські види) живуть до 17 років. Найбільш чисельна родина цикадок (Cicadallidae), де вельми шкідлива розанна цикадка (Typhlociba rosae L.), що зустрічається на нижній стороні листків розоцвітних та плодових, а також хлібні цикадки роду Psammotettix.
Підряд листоблішки (Psyllinea). Дрібні і ніжні комахи, стрибають. Мають до 5 поколінь в рік. Нерідко створюють на рослинах масові скупчення. Більшість видів відзначаються вузькою спеціалізацією живлення. Деякі види наносять велику шкоду (яблунева — Psylla mali Schm., груше_ ва медяниці
— P. pyricola Frst.).
Підряд білокрилки (Aleyrodinea). Крила непрозорі, тіло маленьке, покрите борошнистим пилком. Личинки перших віків рухливі, присмоктуються до рослин, а в останніх — нерухомі, мають рудиментарні ноги і вусики, стають випуклими, покриваються зверху восковими виділеннями. Протягом року розвивається одне або декілька поколінь. Особливо шкідлива теплична бі-
локрилка (Trialeurodes vaporariorum Westu).
Підряд попелиці (Aphidinea). Тіло ніжне, маленьке. Крила, якщо є, прозорі. Задня пара коротша передньої. Характеризуються різко вираженим поліморфізмом — чергування партеногенетичних поколінь (самок) з двостатевим. Мають не менше 10 поколінь за рік. Сильно пригнічують рослини. Найбільш поширені і шкідливі — капустяна (Brevicoryne brassicae L.), зелена яб-
48
лунева попелиці (Aphis pomi Deg). Із тих, що мігрують, міняючи господаря, сильно шкодять попелиця бурякова (Aphis fabae Scob.), яка спочатку розвивається на калині, а також черемхова (Propallosiphum podi L.), що зимує в стадії яйця на черемсі, а влітку шкодить зерновим. У дуже серйозного шкідника — виноградної філоксери замість зміни рослин — господарів відбувається міграція з надземних частин рослин на корені виноградної лози. Для попелиць характерні солодкі екскременти, що приваблюють мурашок, сажкові грибки, бактерії, віруси.
Підряд кокциди або червеці та щитівки (Сoccinea). Дрібні комахи, са-
миці безкрилі і нерухомі. Тіло зверху вкрите щитком, або восковим нальотом. Самці з однією парою крил, менші за самиць. Личинки першого віку (бродяжки) деякий час можуть рухатися, а вибравши місце, прикріплюються до рослин, висмоктують з рослин соки, вкриваються щитком або восковим нальотом і стають нерухомі. Сформовані самиці лишаються на тому самому місці і відкладають яйця. Багато видів пошкоджують плодові, лісові та декоративні дерева (особливо в оранжереях, теплицях, домівках). Солодкі екскременти сприяють розвитку сажистих грибів. Широко розповсюджені комо-
подібна (Lepidosafes ulmi L.) та каліфорнійська (Diaspidiotus perniciosus Comst.) щитівки.
Ряд напівтвердокрилі або клопи (Hemiptera). Комахи з колюче-
сисним ротовим апаратом. Передня пара крил неоднорідна — з перетинчастою вершинною частиною і більш щільною шкірястою основною частиною. Іноді крила вкорочені або відсутні. Задньогруди знизу у дорослих комах часто з пахучими залозами. Живляться соком клітин рослин, кровососи або хижі. Більшість належать до наземних видів, але є і водні. Серед водних — водомірки. Відомий в лісі шкідник — сосновий підкоровий клоп (Aradus cinnamomeus Panz.).
ВІДДІЛ комахи з повним перетворенням Holometabola Ряд твердокрилі, або жуки (Сoleoptera).
Найбільша група комах (до 250 тис. видів). Комахи з цього ряду мають тверді передні крила і гризучий ротовий апарат. Задні крила перетинчасті, в спокійному стані складаються вздовж і впоперек. Перед льотом надкрила піднімаються, крила розгортаються і висовуються з-під надкрил. Однак, деякі жуки не можуть літати. У жужелиць, чорнишів надкрила зрослися по шву. Ноги у більшості бігальні або ходильні, а в деяких спеціалізованих — копальні, плавальні, стрибальні. Біологічно твердокрилі дуже різні. Серед них є хижі (м'ясоїдні) та рослиноїдні різних форм (наземні, ґрунтові, водні).
Підряд м'ясоїдні — Adephaga.
Родина жужелиць (Carabidae). Відомо близько 20 тис. видів. Забарвлені звичайно в темні кольори з металевим відтінком. Серед них красотіл пахучий (Calosoma sycophanta L.) — корисний вид, що винищує гусениць на деревах. До м'ясоїдних відносяться також представники родини плавунців, які живуть у воді і можуть нападати на дрібних риб.
49
Родина сонечка (Coccinelidae). Невеликі комахи, зверху опуклі, знизу плескуваті (іноді напівкулясті). Вусики короткі, булавоподібні, попереду очей. Знищують попелиць.
Підряд різноїдні — Polyphaga.
Родина пластинчастовусі (Scarabaidae). Відрізняються пластинчастими вусиками. Представники підродини хрущів з їх рослиноїдними личинками дуже шкодять лісовим культурам та розсадникам (травневі хрущі, липневий хрущ та ін). Представники з підродини гнойовиків живляться рослинними рештками (священний скарабей, жук-носоріг).
Родина рогачі (Lucanidae) відрізняється гребінчастими вусиками і надзвичайно великими верхніми щелепами самця (у дубових лісах України — жук олень — Lucanus cervus L.).
Родина ковалики (Elateridae). Передньоспинка з загостреними задніми боковими кутами. Якщо жука покласти на спинку, то він різко вигинає тіло, в результаті чого він підкидається вгору, перевертається і стає на ноги. Личинки багатьох коваликів (дротяники) завдають шкоди висіяному насінню та корінню рослин в розсадниках та культурах сільськогосподарських рослин.
Родина чорниші (Tenebrionidae). Забарвлення тіла здебільшого чорне. Личин ки (несправжні дротяники) шкодять так само, як і дротяники. Багато видів ведуть нічний спосіб життя. Борошно та інші продукти пошкоджуються личинка_ ми борошняного хрущака (Tenebrio molitor L) та малого борош-
няного хрущака (Tribolium confusum Dm).
Родина златки (Buprestidae). Тіло з металевим відблиском, плескувате, видовжене. Поширені в лісових біоценозах. Личинки прогризають ходи в деревині, дуже шкодять лісовим насадженням. Сосну повсюдно пошкоджує синя златка (Phaenops cyanea Fbr.) а дуб — дубова вузькотіла златка (Agrilus angustulus Ill.).
Родина вусачі, або скрипуни (Cerambycidae). Жуки з довгими вусиками,
що шкодять, роблячи ходи в стовбурах і гілках дерев. Деякі псують деревину навіть в будівлях (домовий вусач — Hylotrupes bajulus L.).
Родина листоїди (Chrysomelidae). Ведуть відкритий спосіб життя на листях рослин. Тіло з металевим відблиском, коротке. Живляться листками, деякі виїдають паренхіму з нижньої сторони листка, інші об'їдають листя
(ясенева шпанка — Litta vesicatoria L.)
Родина довгоносики (Curculionidae). Відомо до 40 тисяч видів. Відрізняються добре розвиненою головотрубкою, колінчасто-булавовидними вусиками. По довжині головотрубки та біології розділяються на 2 групи — довгохоботні та короткохоботні. Перші, за допомогою довгої циліндричної головотрубки можуть заглибити яйця в тканини рослин, де згодом розвиваються їх личинки (жолудевий довгоносик — Balaninus glandium Marsch.). Шкодять лісовим, плодовим деревам, багатьом сільськогосподарським рослинам.
Підродина короїди (Scolytinidae). Невеликі жуки з циліндричним тілом. Вусики булавоподібні. Личинки живуть під корою. Для короїдів характерні ходи, за формою яких можна визначити вид короїда і коли відбулося посе-
50