“Курс вищої математики. Частина 3.”
|
|
|
|
|
|
y |
dp |
p − p2 = 0; p |
= 0; y |
= C ; |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
ydp |
= p; |
|
|
|
dp |
= |
dy |
; |
∫ |
dp |
= |
∫ |
dy |
; |
ln |
|
p |
|
= ln |
|
y |
|
+ ln C; |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
dy |
|
|
|
|
|
p |
|
|
y |
|
p |
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
p = Cy; |
|
|
|
|
|
y′ = Cy; |
|
|
dy |
= dx; |
∫ |
dy |
= ∫dx; |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Сy |
Сy |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
1 |
ln |
|
Cy |
|
= x + ln C2 ; |
|
|
Cy = eCx eC ln C2 = C3eCx ; |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
C |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Остаточно отримуємо: y = C1eCx ;
Цей вираз буде загальним вирішенням початкового диференціального рівняння. Отримане вище вирішення у1 = С1 виходить із загального рішення при З = 0.
Приклад. Вирішити рівняння 3yy′′+ y′2 |
= 0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Проводимо заміну змінною: y′ = |
p; y′′ |
|
dp |
′ = |
|
dp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
= |
|
|
y |
p |
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
dy |
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3yp |
dp |
|
+ p2 = 0; p = 0; y = C; |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
3y |
|
dp |
= −p; |
|
|
|
|
dp |
|
= − |
dy |
; |
|
|
∫ |
dp |
= − |
1 |
∫ |
dy |
; |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
3y |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
p |
3 |
|
|
y |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
C |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|||
|
|
|
ln |
|
p |
|
= − |
ln |
|
y |
|
|
+ ln C; |
|
|
|
p3 = |
; |
|
|
|
y′ = C1 y− |
|
; |
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
3 |
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
y |
|
dy = C1dx; |
|
|
∫y |
|
|
dy = C1 ∫dx; |
|
|
|
|
|
|
y |
|
= C1 x + C2 ; |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
3 |
|
3 |
|
|
|
|
|
3 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
y |
3 |
= C3 x + C4 ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Загальне рішення |
: y = (C3 x + C4 ) |
4 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння з довільними коефіцієнтами. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розглянемо рівняння вигляду y(n) |
|
|
+ p (x) y(n−1) +... + p |
n |
(x) y = f (x). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
З урахуванням позначення y (n) + p (x) y (n−1) +... + p |
n |
(x) y = L(x) |
можна записати: |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
L(x) = f (x).
При цьому вважатимемо, що коефіцієнти і права частина цього рівняння безперервні на деякому інтервалі ( кінцевому або нескінченному).
Теорема. Загальне вирішення лінійного неоднорідного диференціального рівняння в деякій області є сума будь-якого його рішення і загального вирішення відповідного лінійного однорідного диференціального рівняння.
Доказ. Хай Y – деяке вирішення неоднорідного рівняння.
Тоді при підстановці цього рішення в початкове рівняння отримуємо тотожність:
L(Y ) ≡ f (x).
41
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Хай y1 , y2 ,..., yn - фундаментальна система вирішень лінійного однорідного рівняння L( y) = 0 . Тоді загальне вирішення однорідного рівняння можна записати у вигляді:
y = C1 y1 +C2 y2 +... +Cn yn ; Ci = const.
Далі покажемо, що сума Y +C1 y1 +C2 y2 +... +Cn yn є загальним вирішенням
неоднорідного рівняння.
L(Y +C1 y1 +C2 y2 +... +Cn yn ) = L(Y ) + L(C1 y1 ) + L(C2 y2 ) +... + L(Cn yn ) = L(Y ) = f (x)
Взагалі кажучи, вирішення Y може бути отримане із загального рішення, оскільки є приватним рішенням.
Таким чином, відповідно до доведеної теореми, для вирішення лінійного неоднорідного диференціального рівняння необхідно знайти загальне вирішення відповідного однорідного рівняння і какимте образом відшукати одне приватне вирішення неоднорідного рівняння. Зазвичай воно знаходиться підбором.
На практиці зручно застосовувати метод варіації довільних постійних.
Для цього спочатку знаходять загальне вирішення відповідного однорідного рівняння у вигляді:
n
y = C1 y1 + C2 y2 +... + Cn yn = ∑Ci yi ;
i=1
Потім, вважаючи коефіцієнти Ci функціями від х, шукається вирішення неоднорідного рівняння:
y= ∑Ci (x) yi ;
i=1n
Можна довести, що для знаходження функцій Ci(x) треба вирішити систему рівнянь:
|
|
n |
|
|
|
|
∑Ci′(x) yi = 0 |
|
|||
|
i=1 |
|
|
|
|
|
|
n |
i |
i |
|
|
|
∑ |
|
||
|
|
C′(x) y′ = 0 |
|
||
|
i=1 |
|
|
|
|
|
.......................... |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
∑Ci′(x) yi(n−1) = f (x) |
|
|||
|
i=1 |
|
|
|
|
Приклад. Вирішити рівняння |
|
|
|
||
Вирішуємо лінійне однорідне рівняння y′′+ y = 0. |
|
||||
|
k 2 +1 = 0; k1 = i; k2 = −i. |
||||
y = eαx (Acosβx + B sin βx); α = 0; β =1; |
|||||
|
|
y = Acos x + B sin x; |
|
||
Вирішення неоднорідного рівняння матиме вигляд: |
|
||||
|
y = A(x) cos x + B(x) sin x; |
||||
Складаємо систему рівнянь: |
|
|
|
|
|
A′(x) cos x + B′(x)sin x = 0 |
|
||||
|
′ |
|
|
′ |
−sin 2x |
− A (x)sin x + B (x) cos x = x |
|||||
42
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 3.” |
||||||||||
Вирішимо цю систему: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
′ |
′ |
cos x |
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
B (x) = −A (x) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
− A (x) |
= x −sin 2x |
|
|
|
|
|||||||
sin x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
sin x |
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
cos2 x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
− A′(x)sin x − A′(x) |
|
|
|
|
|
|
= x −sin 2x |
B (x) |
= cos x(x −sin 2x) |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
sin x |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
′ |
2sin |
2 |
x cos x − x sin x знайдемо функцію А(х). |
|
|
|
|
|||||||||||||||
Із співвідношення A (x) = |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
A(x) = ∫(2sin 2 x cos x − x sin x)dx = 2∫sin 2 |
x cos xdx − ∫x sin xdx = |
2 |
sin3 x − ∫x sin xdx = |
|||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
u = x; |
dv = sin xdx; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
||||
2 |
sin3 x + x cos x − ∫cos xdx = |
2 |
sin3 x + x cos x −sin x +C1. |
|||||||||||||||||||||
= |
|
= |
||||||||||||||||||||||
|
3 |
|
||||||||||||||||||||||
du = dx; |
v = −cos x |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Тепер знаходимо В(х). |
|
|
|
|
|
|
u = x; |
dv = cos xdx; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
||||||||
B(x) = ∫x cos xdx − 2∫cos2 x sin xdx = |
|
|
|
|
= x sin x − ∫sin xdx |
+ |
cos3 x = |
|||||||||||||||||
|
|
|
3 |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
du = dx; v = sin x; |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
= 23 cos3 x + x sin x + cos x + C2 .
Підставляємо набутих значень у формулу загального вирішення неоднорідного рівняння:
y = |
2 |
sin3 x cos x + x cos2 x −sin x cos x + C cos x + |
2 |
sin x cos3 x + x sin 2 x + sin x cos x + C |
2 |
sin x = |
||||
|
|
|||||||||
|
|
|
3 |
1 |
3 |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||
= |
sin x cos x(sin 2 x + cos2 x) + x(sin 2 x + cos2 x) + C cos x + C |
2 |
sin x. |
|
|
|||||
|
|
|
||||||||
3 |
|
|
|
1 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Остаточна відповідь: y = 13 sin 2x + x + C1 cos x +C2 sin x;
Таким чином, вдалося уникнути знаходження приватного вирішення неоднорідного рівняння методом підбору.
Взагалі кажучи, метод варіації довільних постійних придатний для знаходження вирішень будь-якого лінійного неоднорідного рівняння. Але оскільки знаходження фундаментальної системи вирішень відповідного однорідного рівняння може бути достатньо складним завданням, цей метод в основному застосовується для неоднорідних рівнянь з постійними коефіцієнтами.
Лінійні неоднорідні диференціальні рівняння з постійними коефіцієнтами.
Рівняння з правою частиною спеціального вигляду.
Представляється можливим представити вид приватного рішення залежно від виду правої частини неоднорідного рівняння.
Розрізняють наступні випадки:
I. Права частина лінійного неоднорідного диференціального рівняння має вигляд:
f (x) = P(x)eαx ,
де P(x) = A0 xm + A1 xm−1 +... + Am - многочлен ступеня m. Тоді приватне рішення шукається у вигляді:
43
“Курс вищої математики. Частина 3.”
y = xr eαxQ(x)
Тут Q(x)- многочлен того ж ступеня, що і P(x), але з невизначеними коефіцієнтами, а r
– число, що показує скільки разів число α є коренем характеристичного рівняння для відповідного лінійного однорідного диференціального рівняння.
Приклад. Вирішити рівняння y′′′− 4 y′ = x . |
|
||
Вирішимо відповідне однорідне рівняння: |
y′′′− 4 y′ = 0. |
||
k 3 − 4k = 0; k(k 2 − 4) = 0; k1 = 0; k2 = 2; k3 = −2; |
|||
y = C + C |
2 |
e2 x + C |
e−2 x ; |
1 |
3 |
|
|
Тепер знайдемо приватне вирішення початкового неоднорідного рівняння. Зіставимо праву частину рівняння з виглядом правої частини, розглянутим вище.
P(x) = x; α = 0.
Приватне рішення шукаємо у вигляді: y = xr eαxQ(x) , де r =1; α = 0; Q(x) = Ax + B. Тобто y = Ax2 + Bx.
Тепер визначимо невідомі коефіцієнти А і В.
Підставимо приватне рішення в загальному вигляді в початкове неоднорідне диференціальне рівняння.
y′ = 2Ax + B; y′′ = 2A; y′′′ |
= 0; |
|||
0 −8Ax − 4B = x; −8A =1; A = − |
1 |
; B = 0; |
||
|
|
|
8 |
|
Разом, приватне рішення: y = − |
x2 |
. |
|
|
8 |
|
|
||
|
|
|
|
|
Тоді загальне вирішення лінійного неоднорідного диференціального рівняння:
y= − x82 +C1 +C2e2 x +C3e−2 x .
II.Права частина лінійного неоднорідного диференціального рівняння має вигляд:
f (x) = eαx [P1 (x) cosβx + P2 (x)sin βx]
Тут Р1(х) і Р2(х) – многочлени ступеня m1 і m2 відповідно. Тоді приватне вирішення неоднорідного рівняння матиме вигляд:
|
y = xr eαx [Q (x) cosβx +Q |
2 |
(x)sin βx] |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
де число r показує скільки разів число |
α + iβ є коренем характеристичного рівняння |
||||
для відповідного однорідного рівняння, а Q1(x) і Q2(x) – многочлени ступеня не вище m, де m- велика із ступенів m1 і m2.
Відмітимо, що якщо права частина рівняння є комбінацією виразів розглянутого вище вигляду, то рішення знаходиться як комбінація вирішень допоміжних рівнянь, кожне з яких має праву частину, відповідну виразу, що входить в комбінацію.
Тобто якщо рівняння має вигляд: L(y) = f1 (x) + f2 (x) , то приватне вирішення цього рівняння буде y = y1 + y2 , де у1 і у2 – приватні вирішення допоміжних рівнянь
L( y) = f1 (x) і L( y) = f2 (x)
44
“Курс вищої математики. Частина 3.”
Для ілюстрації вирішимо рассмотренный выше приклад іншим способом.
Приклад. Вирішити рівняння y′′+ y = x −sin 2x.
|
Праву частину диференціального рівняння представимо у вигляді суми двох |
||||||||
функцій f1(x)+ f2(x)= x + (-sinx). |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Складемо і вирішимо характеристичне рівняння: k 2 +1 = 0; |
k = ± i; |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
1,2 |
|
|
1. |
Для функції f1(x) рішення шукаємо у вигляді y = xr eαx Q(x) . |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
Отримуємо: α = 0, |
r = 0, Q(x) = Ax + B; Тобто |
y1 |
= Ax + B; |
|
|
|
|||
|
|
y ′ = A; |
y ″ = 0; |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ax + B = x; A =1; B = 0; |
|
|
|
||||
|
|
|
Разом: |
|
|
|
|
|
|
2. |
Для функції f2(x) рішення шукаємо у вигляді: y |
2 |
= xr eαx (Q (x) cosβx +Q |
2 |
(x)sin βx) . |
||||
|
|
|
|
|
1 |
|
|
||
Аналізуючи функцію f2(x), отримуємо: |
P1 (x) = 0; |
P2 (x) = −1; α = 0; |
β = 2; r = 0; |
||||||
|
Таким чином y2 = C cos 2x + D sin 2x; |
|
|
|
|
|
|
||
|
y2 |
′ = −2C sin 2x + 2D cos 2x; |
|
|
|
|
|
|
|
|
y2 |
″ = −4C2cos x − 4D sin 2x; |
|
|
|
|
|
|
|
−4C cos 2x − 4D sin 2x +C cos 2x + D sin 2x = −sin 2x;
−3C cos2x −3Dsin 2x = −sin 2x
A = 0; B = |
1 |
; |
|
3 |
|
Разом: y2 = 13 sin 2x;
Тобто шукане приватне рішення має вигляд: y = y1 + y2 = 13 sin 2x + x;
Загальне вирішення неоднорідного диференціального рівняння:
y = 13 sin 2x + x + C1 cos x + C2 sin x;
Розглянемо приклади застосування описаних методів.
Приклад. Вирішити рівняння y′′− 2y′+ y = 3ex .
Складемо характеристичне рівняння для відповідного лінійного однорідного диференціального рівняння:
45