Знаходимо похідні:
Тепер можна знайти похідну
“Курс вищої математики. Частина 2.”
dxdt = ϕ′(t)
dy = ψ′(t)dt
dydx = ψϕ′′((tt)) . Далі знаходяться значення параметра t, при
яких хоч би одна з похідних (t) або (t) рівна нулю або не існує. Такі значення параметра t називаються критичними.
Для кожного інтервалу (t1, t2) (t2, t3) ., (tk-1, tk) знаходимо відповідний інтервал (x1, x2) (x2, x3) ., (xk-1, xk) і визначуваний знак похідної dydx на кожному з отриманих
інтервалів, тим самим визначаючи проміжки зростання і убування функції.
Далі знаходимо другу похідну функції на кожному з інтервалів і, визначаючи її знак, знаходимо напрям опуклості кривої в кожній крапці.
Для знаходження асимптот знаходимо такі значення t, при наближенні до яких або х або у прагне до нескінченності, і такі значення t, при наближенні до яких і х і у прагне до нескінченності.
У останньому дослідження проводиться аналогічним також, як і дослідження функції, заданої безпосередньо.
На практиці дослідження параметрично заданих функцій здійснюється, наприклад, при знаходженні траєкторії рухомого об'єкту, де роль параметра t виконує час.
Нижче розглянемо докладніше деякі широко відомі типи параметрично заданих кривих.
Рівняння деяких типів кривих в параметричній формі.
Коло.
Якщо центр кола знаходиться на початку координат, то координати будь-який її крапки можуть бути знайдені по формулах:
x = r cost |
0 ≤ t ≤ 3600 |
|
|
y = r sin t |
|
Якщо виключити параметр t, то отримаємо канонічне рівняння кола:
x2 + y2 = r2(cos2t + sin2t)= r2
Еліпс.
Канонічне рівняння: |
x2 |
+ |
y2 |
=1. |
|
a2 |
b2 |
||||
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
У |
|
|
C |
|
M(x, у) |
t |
|
|
ПРО |
N P |
|
Для довільної точки еліпса М(х, у) з геометричних міркувань можна записати:
x
cost
х і у
= a з ОВР і siny t = b з OCN, де а- велика піввісь еліпса, а b- менша піввісь еліпса,
– координати точки М.
Тоді отримуємо параметричні рівняння еліпса:
x = a costy = bsin t
де 0 ≤ t ≤ 2
Кут t називається ексцентричним кутом.
Циклоїда.
у
|
|
|
З |
|
|
|
М |
До |
|
|
πа |
|
πх |
|
Про |
Р |
В |
2а |
Визначення. Циклоїдою називається крива, яку описує деяка крапка, лежача на колі, коли коло без ковзання котиться по прямій.
Хай коло радіусу а переміщається без ковзання уздовж осі х. Тоді з геометричних міркувань можна записати: OB = МВ = at; PB = MK = asint;
MCB = t; Тоді у = MP = KB = CB – CK = а – acost = а(1 – cost). x = at – asint = а(t – sint).
Разом: |
x = a(t −sin t) |
при 0 |
≤ t ≤ 2 π- це параметричне рівняння циклоїди. |
|
|
−cost) |
|||
|
y = a(1 |
|
|
|
Якщо виключити параметр, то отримуємо:
|
a − y |
− |
2ay − y |
2 |
|
πa ≤ x ≤ 2πa |
|
x = 2πa − a arccos |
a |
|
|
, |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
x = a arccos a − y |
− |
|
2ay − y 2 , |
|
0 ≤ x ≤ πa |
||
|
a |
|
|
|
|
|
|
Як видно, параметричне рівняння циклоїди набагато зручніше у використанні, чим рівняння, що безпосередньо виражає одну координату через іншу.
37
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Астроїда.
Дана крива є траєкторією точки кола радіусу R/4, що обертається без ковзання по внутрішній стороні кола радіусу R.
R/4
R
Параметричні рівняння, задаючі зображену вище криву
|
3 |
t |
|
|
x = a cos |
|
0 |
≤ t ≤ 2 |
|
|
|
|
||
|
3 |
|
|
|
y = a sin |
t |
|
|
|
|
|
|
Перетворюючи, отримаємо: x2/3 + y2/3 = a2/3(cos2t + sin2t)= a2/3
Похідна функції, заданої параметрично.
Хай
Припустимо, що ці функції мають похідні і функція x = (t) ϕмає зворотну функцію t =
Ф(х).
Тоді функція у = (t) може бути розглянута як складна функція у = ψ[Ф(х)].
dy |
= |
dy |
|
dt |
= |
dψ(t) |
|
dФ(x) |
|
dx |
dt dx |
dt |
dx |
||||||
|
|
|
|||||||
оскільки Ф(х) – зворотна функція, то Остаточно отримуємо:
Таким чином, можна знаходити похідну функції, не знаходячи безпосередньої залежності у від х.
Приклад. Знайти похідну функції
Спосіб 1: Виразимо одну змінну через іншу, тоді
dy |
= ± b(−2x) = ± |
bx |
dx |
2a a2 − x2 |
a a2 − x2 |
x = a cost
Спосіб 2: Застосуємо параметричне завдання даній кривій: .
y = bsin t
dydx = −bacossintt = − atgtb x2 = a2cos2t;
38
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
|||||
1 |
|
=1+tg |
2 |
t |
|
tg |
2 |
t = −1 |
+ |
a2 |
= |
a2 − x2 |
tgt = ± |
a2 − x2 |
; |
dy |
= ± |
bx |
|
cos2 |
t |
|
|
x2 |
x2 |
x |
dx |
a a2 − x2 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Кривизна плоскої кривої. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
У |
|
|
|
|
|
α |
|
|
|
|
|
|
α |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
|
|
|
|
|
|
А |
|
У |
|
|
|
|
|
|
|
Визначення: Кут α повороту дотичної до кривій при переході від крапки А до крапки В називається кутом суміжності.
Відповідно, більш зігнута та крива, у якої при однаковій довжині більше кут суміжності.
Визначення: Середньою кривизною Кср дуги AB називається відношення
відповідного кута суміжності α до довжини дуги AB .
Kср = α
AB
Відзначимо, що для однієї кривої середня кривизна її різних частин може бути різною, тобто дана величина характеризує не криву цілком, а деякий її ділянка.
Визначення: Кривизною дуги в крапці НО називається межа середньої
кривизни при прагненні довжини дуги AB 0.
KA = lim Kср = lim α |
|
A→B |
AB→0 AB |
Легко бачити, що якщо позначити AB = S, то за умови, що кут α - функція, яка залежить від S і дифференцируема, то
K A = |
dα |
|
|
|
|
|
|
dS |
|
|
|
||||
|
|
|
|
||||
Визначення: Радіусом кривизни кривої називається величина R = |
|
1 |
|
||||
|
|
. |
|||||
K A |
|||||||
|
|
|
|
|
|||
Хай крива задана рівнянням у = f(x). |
|
|
|
||||
39
“Курс вищої математики. Частина 2.”
у
B
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆ϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
ϕ |
|
ϕ+∆ϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Kcp = |
∆ϕ ; |
|
|
|
|
lim Kcp = |
dϕ |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dS |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆S |
|
|
|
∆S →0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dϕ |
|
|
|
|
|
dϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Якщо ϕ = (x) і S = S(x), то |
|
= |
|
dx |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
dS |
|
|
dS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d 2 y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
dy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dy |
|
|
|
dϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
В той же час |
|
|
= tgϕ; |
ϕ = arctg |
|
|
|
= |
|
dx2 |
. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
dx |
dx |
|
|
dx |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 + |
|
dy |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Для диференціала дуги: |
dS |
= |
|
|
|
|
1 |
+ |
dy |
2 |
, тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dϕ |
|
|
|
|
|
d 2 y / dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dϕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1+ (dy / dx)2 |
|
|
d 2 y / dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 + (dy / dx)2 |
|
dy |
2 3 / 2 |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d 2 y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
K A |
|
= |
|
dϕ |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
dx2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
K A |
|
= |
y′′ |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
Оскільки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
|
У інших позначеннях: |
|
|
|
. |
||||||||||||||||||||||||
|
dS |
|
+ |
dy |
2 |
3 / 2 |
|
|
|
[1+ ( y′)2 ]3 / 2 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розглянемо криву, задану рівнянням: у = f(x).
A
C(а, b)
40