Материал: Частина 2

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Знаходимо похідні:

Тепер можна знайти похідну

“Курс вищої математики. Частина 2.”

dxdt = ϕ′(t)

dy = ψ′(t)dt

dydx = ψϕ′((tt)) . Далі знаходяться значення параметра t, при

яких хоч би одна з похідних (t) або (t) рівна нулю або не існує. Такі значення параметра t називаються критичними.

Для кожного інтервалу (t1, t2) (t2, t3) ., (tk-1, tk) знаходимо відповідний інтервал (x1, x2) (x2, x3) ., (xk-1, xk) і визначуваний знак похідної dydx на кожному з отриманих

інтервалів, тим самим визначаючи проміжки зростання і убування функції.

Далі знаходимо другу похідну функції на кожному з інтервалів і, визначаючи її знак, знаходимо напрям опуклості кривої в кожній крапці.

Для знаходження асимптот знаходимо такі значення t, при наближенні до яких або х або у прагне до нескінченності, і такі значення t, при наближенні до яких і х і у прагне до нескінченності.

У останньому дослідження проводиться аналогічним також, як і дослідження функції, заданої безпосередньо.

На практиці дослідження параметрично заданих функцій здійснюється, наприклад, при знаходженні траєкторії рухомого об'єкту, де роль параметра t виконує час.

Нижче розглянемо докладніше деякі широко відомі типи параметрично заданих кривих.

Рівняння деяких типів кривих в параметричній формі.

Коло.

Якщо центр кола знаходиться на початку координат, то координати будь-який її крапки можуть бути знайдені по формулах:

x = r cost

0 t 3600

 

y = r sin t

 

Якщо виключити параметр t, то отримаємо канонічне рівняння кола:

x2 + y2 = r2(cos2t + sin2t)= r2

Еліпс.

Канонічне рівняння:

x2

+

y2

=1.

a2

b2

 

 

 

 

 

“Курс вищої математики. Частина 2.”

У

 

 

C

 

M(x, у)

t

 

 

ПРО

N P

Для довільної точки еліпса М(х, у) з геометричних міркувань можна записати:

x

cost

х і у

= a з ОВР і siny t = b з OCN, де а- велика піввісь еліпса, а b- менша піввісь еліпса,

– координати точки М.

Тоді отримуємо параметричні рівняння еліпса:

x = a costy = bsin t

де 0 t 2

Кут t називається ексцентричним кутом.

Циклоїда.

у

 

 

 

З

 

 

 

М

До

 

 

πа

 

πх

 

Про

Р

В

Визначення. Циклоїдою називається крива, яку описує деяка крапка, лежача на колі, коли коло без ковзання котиться по прямій.

Хай коло радіусу а переміщається без ковзання уздовж осі х. Тоді з геометричних міркувань можна записати: OB = МВ = at; PB = MK = asint;

MCB = t; Тоді у = MP = KB = CB – CK = а – acost = а(1 – cost). x = at – asint = а(t – sint).

Разом:

x = a(t sin t)

при 0

t 2 π- це параметричне рівняння циклоїди.

 

cost)

 

y = a(1

 

 

Якщо виключити параметр, то отримуємо:

 

a y

2ay y

2

 

πa x 2πa

x = 2πa a arccos

a

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

x = a arccos a y

 

2ay y 2 ,

 

0 x ≤ πa

 

a

 

 

 

 

 

 

Як видно, параметричне рівняння циклоїди набагато зручніше у використанні, чим рівняння, що безпосередньо виражає одну координату через іншу.

37

“Курс вищої математики. Частина 2.”

Астроїда.

Дана крива є траєкторією точки кола радіусу R/4, що обертається без ковзання по внутрішній стороні кола радіусу R.

R/4

R

Параметричні рівняння, задаючі зображену вище криву

 

3

t

 

 

x = a cos

 

0

t 2

 

 

 

 

3

 

 

 

y = a sin

t

 

 

 

 

 

Перетворюючи, отримаємо: x2/3 + y2/3 = a2/3(cos2t + sin2t)= a2/3

Похідна функції, заданої параметрично.

Хай

Припустимо, що ці функції мають похідні і функція x = (t) ϕмає зворотну функцію t =

Ф(х).

Тоді функція у = (t) може бути розглянута як складна функція у = ψ[Ф(х)].

dy

=

dy

 

dt

=

dψ(t)

 

(x)

dx

dt dx

dt

dx

 

 

 

оскільки Ф(х) – зворотна функція, то Остаточно отримуємо:

Таким чином, можна знаходити похідну функції, не знаходячи безпосередньої залежності у від х.

Приклад. Знайти похідну функції

Спосіб 1: Виразимо одну змінну через іншу, тоді

dy

= ± b(2x) = ±

bx

dx

2a a2 x2

a a2 x2

x = a cost

Спосіб 2: Застосуємо параметричне завдання даній кривій: .

y = bsin t

dydx = bacossintt = atgtb x2 = a2cos2t;

38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Курс вищої математики. Частина 2.”

1

 

=1+tg

2

t

 

tg

2

t = −1

+

a2

=

a2 x2

tgt = ±

a2 x2

;

dy

= ±

bx

cos2

t

 

 

x2

x2

x

dx

a a2 x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривизна плоскої кривої.

 

 

 

 

 

 

 

У

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

 

 

 

 

А

 

У

 

 

 

 

 

 

 

Визначення: Кут α повороту дотичної до кривій при переході від крапки А до крапки В називається кутом суміжності.

Відповідно, більш зігнута та крива, у якої при однаковій довжині більше кут суміжності.

Визначення: Середньою кривизною Кср дуги AB називається відношення

відповідного кута суміжності α до довжини дуги AB .

Kср = α

AB

Відзначимо, що для однієї кривої середня кривизна її різних частин може бути різною, тобто дана величина характеризує не криву цілком, а деякий її ділянка.

Визначення: Кривизною дуги в крапці НО називається межа середньої

кривизни при прагненні довжини дуги AB 0.

KA = lim Kср = lim α

AB

AB0 AB

Легко бачити, що якщо позначити AB = S, то за умови, що кут α - функція, яка залежить від S і дифференцируема, то

K A =

dα

 

 

 

 

 

dS

 

 

 

 

 

 

 

Визначення: Радіусом кривизни кривої називається величина R =

 

1

 

 

 

.

K A

 

 

 

 

 

Хай крива задана рівнянням у = f(x).

 

 

 

39

“Курс вищої математики. Частина 2.”

у

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

∆ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

ϕ

 

ϕ+∆ϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Kcp =

∆ϕ ;

 

 

 

 

lim Kcp =

dϕ

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

S 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dϕ

 

 

 

 

 

dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо ϕ = (x) і S = S(x), то

 

=

 

dx

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS

 

 

dS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dy

 

 

 

dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В той же час

 

 

= tgϕ;

ϕ = arctg

 

 

 

=

 

dx2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

dx

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 +

 

dy

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для диференціала дуги:

dS

=

 

 

 

 

1

+

dy

2

, тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dϕ

 

 

 

 

 

d 2 y / dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dϕ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1+ (dy / dx)2

 

 

d 2 y / dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dS

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 + (dy / dx)2

 

dy

2 3 / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d 2 y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K A

 

=

 

dϕ

 

 

=

 

 

 

 

 

 

dx2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K A

 

=

y′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

У інших позначеннях:

 

 

 

.

 

dS

 

+

dy

2

3 / 2

 

 

 

[1+ ( y)2 ]3 / 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

dx

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглянемо криву, задану рівнянням: у = f(x).

A

C(а, b)

40