“Курс вищої математики. Частина 2.”
|
|
20 |
|
|
|
15 |
|
|
|
10 |
|
|
|
5 |
|
-10 |
-5 |
5 |
10 |
|
|
-5 |
|
|
|
-10 |
|
|
|
-15 |
|
|
|
-20 |
|
Схема дослідження функцій Процес дослідження функції складається з декількох етапів. Для
якнайповнішого уявлення про поведінку функції і характер її графіка необхідно відшукати:
1) Область існування функції.
Це поняття включає і область значень і область визначення функції.
2)Точки розриву. (Якщо вони є).
3)Інтервали зростання і убування.
4)Точки максимуму і мінімуму.
5)Максимальне і мінімальне значення функції на її області визначення.
6)Області опуклості і угнутості.
7)Точки перегину.(Якщо вони є).
8)Асимптоти.(Якщо вони є).
9)Побудова графіка.
Застосування цієї схеми розглянемо на прикладі.
Приклад. Досліджувати функцію і побудувати її графік.
Знаходимо область існування функції. Очевидно, що областю визначення
функції є область (-∞; -1) (-1; 1) (1; ). |
|
|
|
|
|
||||||||||
У свою чергу, видно, що прямі |
х = 1, х = -1 є вертикальними асимптотами |
||||||||||||||
кривої. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Областю значень даної функції є інтервал (-∞; ∞). |
|
|
|
|
|
||||||||||
Точками розриву функції є точки х = 1, х = -1. |
|
|
|
|
|
||||||||||
Знаходимо критичні крапки. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Знайдемо похідну функції |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
y |
′ |
|
|
|
3x2 |
|
(x2 −1) − 2x x3 |
|
3x4 −3x2 − 2x4 |
|
x4 −3x2 |
|
|||
= |
|
|
|
(x |
2 −1)2 |
= |
(x2 −1)2 |
= (x2 −1)2 |
|||||||
|
|
|
|
||||||||||||
Критичні крапки: x = 0; x = - |
3 ; x = 3 ; |
x = -1; x = 1. |
|
|
|
|
|
||||||||
Знайдемо другу похідну функції |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
y′′ = |
(4x3 |
−6x)(x2 −1)2 −(x4 −3x2 )4x(x2 −1) |
= |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
(x2 −1)4 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
= |
|
(4x3 |
−6x)(x4 − 2x2 |
+1) −(x4 −3x2 )(4x3 − 4x) |
= |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
(x2 −1)4 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
31
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
|||||
|
|
= |
|
4x7 −8x |
5 + 4x3 −6x5 +12x3 −6x − 4x7 + 4x5 +12x5 −12x3 |
= |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
(x2 −1)4 |
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
= |
2x5 |
+ 4x3 −6x |
= |
2x(x4 + 2x2 −3) |
= |
2x(x2 +3)(x2 −1) |
= |
2x(x2 |
+3) |
. |
||||||
|
|
(x2 −1)4 |
|
(x2 −1)4 |
(x2 −1)4 |
(x2 −1)3 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Визначимо опуклість і угнутість кривої на проміжках. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
-∞ < x < -, у′′ < 0, крива опукла |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
- 3 < x < -1, |
|
|
|
у′′ < 0, |
крива опукла |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
-1 < x < 0, |
|
|
|
|
у′′ > 0, крива увігнута |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
0 < x < 1, |
|
|
|
|
у′′ < 0, крива опукла |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 < x < 3 , |
|
|
|
|
у′′ > 0, крива увігнута |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
3 < x <∞, |
|
|
|
|
у′′ > 0, крива увігнута |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Знаходимо проміжки зростання і убування функції. Для цього визначаємо знаки |
||||||||||||||||
похідної функції на проміжках. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
-∞ < x < -, у′ > 0, функція зростає |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
- 3 < x < -1, |
|
|
|
у′ < 0, |
функція убуває |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
-1 < x < 0, |
|
|
|
|
у′ < 0, функція убуває |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
0 < x < 1, |
|
|
|
|
у′ < 0, функція убуває |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 < x < 3 , |
|
|
|
|
у′ < 0, функція убуває |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
3 < x <∞, |
|
|
|
|
у′′ > 0, функція зростає |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Видно, що точка х = - є точкою максимуму, а точка х =
3 є точкою мінімуму.
Значення функції в цих крапках рівні відповідно 3/2 і -3
3 /2.
Про вертикальні асимптоти було вже сказано вище. Тепер знайдемо похилі асимптоти.
k = lim |
x2 |
|
= lim |
|
|
1 |
=1; |
||
|
−1 |
|
|
1 |
|||||
x→∞ x2 |
x→∞ |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
1 |
− |
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|||
|
x |
3 |
|
|
|
3 |
− x |
3 |
+ x |
|
|
x |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
2 |
|
|
= lim |
|
|
|
|
= 0 |
|||||||
b = lim |
−1 |
− x |
= lim |
|
x |
− |
1 |
= lim |
−1 |
|
|
1 |
|||||||||||||||
x→∞ x |
|
x→∞ |
|
|
x→∞ x |
|
x→∞ |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
− |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|||||
Разом, рівняння похилої асимптоти – |
у = x. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Побудуємо графік функції:
32
“Курс вищої математики. Частина 2.”
|
|
4 |
|
|
|
3 |
|
|
|
2 |
|
|
|
1 |
|
-2 |
-1 |
1 |
2 |
|
|
-1 |
|
|
|
-2 |
|
|
|
-3 |
|
|
|
-4 |
|
Векторна функція скалярного аргументу. |
|||
z
A(x, у, z)
r |
r(t) − r0 |
r0
у
х
Хай деяка крива в просторі задана параметрично: x = (t); ϕу = (t); ψz = f(t);
Радіусвектор довільної точки кривої: r = xir + yjr + zk =ϕ(t)ir +ψ(t) rj + f (t)kr .
Таким чином, радиусвектор точки кривої може розглядатися як деяка векторна функція скалярного аргументу t. При зміні параметра t змінюється величина і напрям вектора rr.
Запишемо співвідношення для деякої точки t0:
limϕ(t) =ϕ0 ; |
limψ(t) =ψ0 ; |
lim f (t) = f0 ; |
t→t0 |
t→t0 |
t→t0 |
33
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Тоді вектор rr0 =ϕ0ir +ψ
Очевидно, що
lim |
|
rr(t) − rr |
|
= lim (ϕ(t) |
|
|
|||
t→t0 |
|
0 |
|
t→t0 |
|
|
|
limt t rr(t) = rr0 .
→ 0
0 rj + f0 kr |
- межа функції (t). lim r (t) = r0 . |
|
t→t0 |
−ϕ0 )2 + (ψ(t) −ψ0 )2 + (f (t) − f0 )2 = 0 тоді
Щоб знайти похідну векторної функції скалярного аргументу, розглянемо приріст радиусвектора при деякому прирості параметра t.
|
|
|
|
|
|
|
rr(t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dr |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆r (t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
r (t + ∆t) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆r = r (t + ∆t) − rr(t) ; |
||||||||||||||
rr(t + ∆t) = ϕ(t + ∆t)i +ψ(t + ∆t) j + f (t + ∆t)k ; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
∆rr = (ϕ(t + ∆t) −ϕ(t))i + (ψ(t + ∆t) −ψ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
|||||||||||||||||||||||
(t)) j + ( f (t + ∆t) − f (t))k |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
∆r |
|
ϕ(t + ∆t) − |
ϕ(t) r |
|
|
ψ(t + ∆t) −ψ |
(t) |
|
r |
|
|
|
f (t + ∆t) |
− f (t) r |
||||||||||||||||||||||
|
= |
|
|
|
|
|
|
i |
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
j |
+ |
|
|
|
|
|
k |
|||
∆t |
∆t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∆t |
|
|
|
|
|
|
|
|
∆t |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
або, якщо існують похідні (t), (t), f(t), то |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
lim |
∆rr |
= |
|
|
′ |
|
r |
|
|
|
′ |
r |
|
|
′ |
|
r |
|
r′ |
|
|
|||||||||||||
|
|
∆t |
ϕ (t)i |
+ψ (t) j + f |
|
(t)k |
= r |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
∆t→0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Це вираз – вектор похідна вектора r . |
|
|
|
|
|
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dr |
|
|
|
|
dx r |
|
dy |
r |
|
dz |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
i + |
|
|
|
|
j + |
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
dt |
|
dt |
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
drr |
|
|
|
|
|
|
′ |
2 |
|
|
|
′ |
2 |
|
|
|
|
|
|
′ |
2 |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
dt |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
[ϕ (t)] |
[ψ (t)] |
[f (t)] |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
Якщо є рівняння кривої: |
|
|
|
|
|
|
|
|
ϕу = (t); |
|
|
ψz = f(t); |
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
x = (t); |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
то в довільній точці кривої А(xА, yА, zА) з радиусвектором |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
r = xir + yrj + zkr = ϕ(t)ir + ψ(t) rj + f (t)kr |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
можна провести пряму з рівнянням |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Оскільки похідна - вектор, направлений по дотичній до кривій, то |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
x − xA |
= |
y − yA |
= |
z − zA |
. |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dxA |
|
|
|
|
|
dyA |
|
|
dzA |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
34
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Властивості похідної векторної функції скалярного аргументу.
1) |
|
d |
(rr |
+ rr |
− rr ) = |
drr1 |
+ |
drr2 |
|
− |
|
drr3 |
|
|||||||||||
dt |
|
|
|
|
dt |
|||||||||||||||||||
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
dt |
|
|
dt |
|
|
|
|||||||||
2) |
d (λr ) |
= λ |
dr |
, де λ = (t) λ– скалярна функція |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
dt |
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3) |
|
d(rr1 rr2 ) |
= |
drr1 |
|
rr |
+ rr |
drr2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
dt |
dt |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
dt |
|
|
|
|
2 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
||||||||
4) |
|
d(rr1 ×rr2 ) |
= |
drr1 |
×rr + rr |
× |
drr2 |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
dt |
|
|
|
|
|
dt |
|
|
|
2 |
1 |
|
dt |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Рівняння нормальної площини до кривої матиме вигляд:
|
dxA |
(x − xA ) + |
dyA |
( y − yA ) + |
dzA |
(z − zA ) = 0 |
||
|
|
|
|
|||||
|
dt |
|
dt |
dt |
||||
Приклад. Скласти рівняння дотичної і нормальної площини до лінії, заданої |
||||||||
рівнянням rr = i cos t + j sin t + |
3tk в точці t = π/2. |
|
|
|||||
Рівняння, що описують криву, по осях координат мають вигляд:
x(t)= cost; у(t)= sint; z(t)=
3t ;
Знаходимо значення функцій і їх похідних в заданій точці:
x(t)= -sint; |
|
|
у(t)= cost; |
||||||
x′(π/2)= -1; |
|
|
у′(π/2)= 0; |
|
z′(π/2)= |
||||
x(π/2)= 0; |
|
у(π/2)= 1; |
|
|
z′(π/2)= 3 π/2 |
||||
x |
|
y −1 |
|
z − |
π |
|
3 |
|
|
= |
= |
|
2 |
|
|
||||
−1 |
0 |
|
3 |
|
|
||||
- це рівняння дотичної.
Нормальна площина має рівняння:
−1 (x − 0) + 0 + 3(z − |
π 3 ) = 0 |
|
2 |
− x + 3z − 32π = 0
Параметричне завдання функції.
Дослідження і побудова графіка кривою, яка задана системою рівнянь вигляду:
x = ϕ(t)
y = ψ(t) ,
проводиться загалом те аналогічно дослідженню функції вигляду у = f(x).
35