Міністерство транспорту та зв’язку України Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту
імені академіка В.Лазаряна
Кафедра вищої математики
КУ Р С
ВИ Щ О Ї М А Т Е М А Т И К И
ЧАСТИНА 2
2007
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Диференціальне числення функції однієї змінної.
Похідна функції, її геометричний і фізичний сенс.
Визначення. Похідній функції f(x) в точці х = х0 називається межа відношення приросту функції в цій крапці до приросту аргументу, якщо він існує.
f ′(x) = lim f (x + ∆x) − f (x)
∆x→0 ∆x
у
f(x)
f(x0 +∆x) |
∆f |
P |
|
f(x0) |
|
|
|
M |
|
|
|
α |
β |
∆x |
|
0 |
x0 |
x0 + ∆x |
x |
Хай f(x) визначена на деякому проміжку (а, b). Тоді tgβ = ∆∆fx − тангенс кута нахилу січної МР до графіка функції.
lim tgβ = lim |
∆f |
= f ′(x0 ) = tgα , |
|
∆x→0 |
∆x→0 |
∆x |
|
де α - кут нахилу дотичної до графіка функції f(x) в крапці (x0, f(x0)).
Кут між кривими може бути визначений як кут між дотичними, проведеними до цих кривих в какойабо крапці.
Рівняння дотичної до кривій: y − y0 = f ′(x0 )(x − x0 )
Рівняння нормалі до кривій: y − y0 = − f ′(1x0 ) (x − x0 ) .
Фактично похідна функції показує як би швидкість зміни функції, як змінюється функція при зміні змінній.
Фізичний сенс похідної функції f(t), де t- час, а f(t) - закон руху (зміни координат) – миттєва швидкість руху.
Відповідно, друга похідна функциишвидкість зміни швидкості, тобто прискорення.
2
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Односторонні похідні функції в крапці.
Визначення. Правій (лівою) похідній функції f(x) в точці х = х0 називається праве (ліве) значення межі відношення ∆∆fx за умови, що це відношення існує.
f+′(x0 ) = lim ∆f |
f−′(x0 ) = lim ∆f |
∆x→0+ ∆x |
∆x→0− ∆x |
Якщо функція f(x) має похідну в деякій точці х = х0, то вона має в цій крапці односторонні похідні. Проте, зворотне твердження невірне. Воперших функція може мати розрив в точці х0, а водругих, навіть якщо функція безперервна в точці х0, вона може бути в ній не дифференцируема.
Наприклад: f(x)= x- має в точці х = 0 і ліву і праву похідну, безперервна в цій крапці, проте, не має в ній похідної.
Теорема. (Необхідна умова існування похідної) Якщо функція f(x) має похідну в точці х0, то вона безперервна в цій крапці.
Зрозуміло, що ця умова не є достатньою.
Основні правила диференціювання.
Позначимо f(x)= u, g(x)= v- функції, що диференціюються в точці х.
1)(u ± v)′= u′± v′
2)(u v)′= u v′+ u′v
3)u ′ = u′v − v′u , якщо v ≠ 0v v2
Ці правила можуть бути легко доведені на основі теорем про межі.
Похідні основних елементарних функцій.
1)С′ |
= 0; |
|
|
|
|
|
|
9) (sin x)′ = cos x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2)(xm)′ = mxm-1; |
10) |
(cos x)′ = −sin x |
|
|
|
|||||||||||||
3) ( |
x )′ = |
1 |
|
|
|
11) (tgx)′ = |
|
|
1 |
|
||||||||
2 |
|
|
x |
|
cos2 x |
|
||||||||||||
|
1 ′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
′ |
|
|
|
1 |
||||||
4) |
|
= − |
|
|
|
|
|
12) (ctgx) |
= − |
|
|
|
||||||
|
x2 |
|
|
sin |
2 x |
|||||||||||||
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
5) (ex )′ = ex |
|
|
|
|
13) |
(arcsin x)′ = |
|
1 |
|
|
|
|
||||||
|
|
x ′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 − x2 |
|
||||
6) (a |
= a |
x |
ln a |
14) |
′ |
|
|
|
1 |
|
||||||||
) |
|
|
(arccos x) = − |
1 − x2 |
||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|||||||
|
|
′ |
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|||||
7) (ln x) |
= |
|
|
|
|
15) |
(arctgx) = |
|
|
|
|
|
||||||
x |
|
|
1+ x2 |
|
|
|
||||||||||||
3
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
||||||
8) (loga x)′ = |
1 |
|
16) |
(arcctgx)′ = − |
|
|
1 |
|
|
x ln a |
1 |
+ x2 |
|||||||
|
|
|
|||||||
Похідна складної функції.
Теорема. Хай у = f(x); u = g(x), причому область значень функції u входить в область визначення функції f.
Тоді y′ = f ′(u) u′
Доказ.
|
∆y |
= |
∆y |
∆u |
|
|||
|
∆x |
|
∆u |
∆x |
|
|||
lim |
∆y = lim |
∆y |
lim |
∆u |
||||
∆u |
∆x |
|||||||
∆x→0 |
∆x |
∆u→0 |
∆x→0 |
|||||
( з урахуванням того, що якщо ∆x0→, то u0, оскільки u = g(x) – безперервна функція)
Тоді |
dy |
|
= |
dy |
|
du |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
dx |
|
dx |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
du |
|
Теорема доведена. |
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Логарифмічне диференціювання. |
||||||||||||||||
Розглянемо функцію |
y = ln |
|
x |
|
ln x, |
при x > 0 |
|
. |
|
|
|
|
||||||||||||
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln(−x), при |
|
x < 0 |
|
′ |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
′ |
1 |
|
|
′ |
|
(−x) |
|
1 |
|
|||||||
Тоді (lnx )′′= |
|
, оскільки (ln x) |
= |
|
; |
(ln(−x)) |
|
= |
|
|
|
|
= |
|
. |
|||||||||
х |
x |
|
|
x |
|
|
x |
|||||||||||||||||
Враховуючи отриманий результат, можна записати (ln f (x) )′ = f ′(x) .
|
f ′(x) |
|
|
|
Відношення |
називається логарифмічній похідній функції f(x). |
|||
f (x) |
||||
|
|
|
||
Спосіб логарифмічного диференціювання полягає в тому, що спочатку знаходять логарифмічну похідну функції, а потім похідну самої функції по формулі
f ′(x) = (ln f (x) )′ f (x)
Спосіб логарифмічного диференціювання зручно застосовувати для знаходження похідних складних, особливо показових функцій, для яких безпосереднє обчислення похідної з використанням правил диференціювання представляється трудомістким.
Похідна показательностатечної функції.
4
“Курс вищої математики. Частина 2.”
Функція називається показовою, якщо незалежна змінна входить в показник ступеня, і статечною, якщо змінна є підставою. Якщо ж і підстава і показник ступеня залежать від змінній, то така функція буде показова – статечною.
Хай u = f(x) і v = g(x) – функції, що мають похідні в точці х, f(x) >0. Знайдемо похідну функції у = uv. Логарифмуючи, отримаємо:
|
|
|
|
|
|
|
lny = vlnu |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
y′ |
|
|
′ |
|
|
|
|
|
u′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ln u + v u |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
y = v |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
v |
|
u′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
y′ = u |
|
v |
|
+ v′ln u |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
u |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
(u v )′ = vuv−1u′+ u v v′ln u |
|
|
|
|
|||||||||||||
Приклад. Знайти похідну функції |
f (x) = (x2 +3x)x cos x . |
|
|
||||||||||||||||||
По отриманій вище формулі отримуємо: u = x2 |
+3x; |
v = x cos x; |
|
|
|||||||||||||||||
Похідні цих функцій: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Остаточно: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
2 |
+3x) |
x cos x−1 |
(2x +3) |
+ (x |
2 |
+3x) |
x cos x |
(cos x − x sin x) ln(x |
2 |
+3x) |
||||||||||
f (x) = x cos x (x |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Похідна зворотних функцій.
Хай потрібно знайти похідну функції = f(x) за умови, що зворотна нею функція x = g(y) має похідну, відмінну від нуля у відповідній крапці.
Для вирішення цього завдання диференціюємо функцію x = g(y) по х:
1 = g′( y) y′
оскільки g(y) ≠ 0
dydx = dx1
dy
тобто похідна зворотної функції зворотна по величині похідної даної функції.
Приклад. Знайти формулу для похідної функції arctg.
Функція arctg є функцією, зворотній функції tg, тобто її похідна може бути знайдена таким чином:
|
|
y = tgx; |
x = arctgy; |
|
|
|
||||
Відомо, що y′ = (tgx)′ = |
1 |
; |
|
|
|
|
|
|
|
|
cos2 x |
|
|
|
|
|
|
|
|||
По приведеній вище формулі отримуємо: |
|
d (arctgy) |
|
1 |
||||||
y′ = |
|
1 |
|
; |
|
= |
||||
d (arctgy) / dx |
|
dy |
|
|
1/ cos2 x |
|||||
5