“Курс вищої математики. Частина 2.”
Тобто чим більше по модулю значення різниці (х – а) тим більше точне значення функції відрізняється від знайденого по формулі Тейлора.
Крім того, можна показати, що залишковий член Rn+1(x) є нескінченно малою функцією при ха→, причому довше високого порядку, чим (х – а)m, тобто
Rn+1 (x) =α([x − a]n ) .
Таким чином, ряд Маклорена можна вважати окремим випадком ряду Тейлора.
Представлення деяких елементарних функцій по формулі Тейлора.
Застосування формули Тейлора для розкладання функцій в статечній ряд широко використовується і має величезне значення при проведенні різних математичних розрахунків. Безпосереднє обчислення інтегралів деяких функцій може бути зв'язане із значними труднощами, а заміна функції статечним поряд дозволяє значно спростити завдання. Знаходження значень тригонометричних, зворотних тригонометричних, логарифмічних функцій також може бути зведене до знаходження значень відповідних многочленів.
Якщо при розкладанні в ряд узяти достатню кількість доданків, то значення функції може бути знайдене з будь-якою наперед заданою точністю. Практично можна сказати, що для знаходження значення будь-якої функції з розумним ступенем точності (передбачається, що точність, що перевищує 10 – 20 знаків після десяткової крапки, необхідна дуже рідко) достатні 4-10 членів розкладання в ряд.
Застосування принципу розкладання в ряд дозволяє проводити обчислення на ЕОМ в режимі реального часу, що важливо при вирішенні конкретних технічних завдань.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Функція f(x)= ex. |
|
|
|
||||||||||||
|
Знаходимо: |
|
|
|
|
|
|
f(x)= ex, |
|
f(0)= 1 |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f(x)= ex, |
|
f(0)= 1 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
........ |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f(n)(x)= ex, |
|
f(n)(0)= 1 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тоді: |
e |
x |
=1 + |
x |
+ |
x2 |
+ |
x3 |
+... + |
xn |
+ |
|
|
xn+1 |
|
e |
θx |
, |
0 <θ <1 |
|||||||
|
1 |
2! |
3! |
n! |
|
(n +1)! |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
Приклад: Знайдемо значення числа е. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
У отриманій вище формулі покладемо х = 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
e =1+1+ |
1 |
+ |
1 |
+ |
1 |
+... + |
|
1 |
|
eθ |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
4! |
(n +1)! |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3! |
|
|
|
|
|
|||||||||
Для 8 членів розкладання: e = 2,71827876984127003 Для 10 членів розкладання: e = 2,71828180114638451 Для 100 членів розкладання: e = 2,71828182845904553
11
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
|
2.75 |
|
|
|
|
2.5 |
|
|
|
|
2.25 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
1.75 |
|
|
|
|
1.5 |
|
|
|
|
1.25 |
|
|
|
|
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
На графіці показані значення числа е з точністю залежно від числа членів розкладання в ряд Тейлора.
Як видно, для досягнення точності, достатньої для вирішення більшості практичних завдань, можна обмежитися 6-7 – ю членами ряду.
|
|
|
|
|
|
|
Функція f(x)= sinx. |
|
||||||||||
Отримуємо f(x)= sinx; f(0)= 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
f(x)= cosx = sin( x + π/2); |
f(0)= 1; |
|
|
|
|
||||||||||||
|
f(x)= -sinx = sin(x + 2/2); f(0)= 0; |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
f(x)= -cosx = sin(x + 3/2); f(0)=-1; |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
................ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f(n)(x)= sin(x + πn/2); |
|
|
|
f(n)(0)= sin(πn/2); |
|||||||||||||
|
f(n+1)(x)= sin(x + (n + 1)ππ/2); |
|
f(n+1)(ε) = sin(ε + (n + 1)π/2); |
|||||||||||||||
|
sin x = x − |
x3 |
|
+ |
x5 |
−... + (−1) |
n+1 x2n−1 |
|
|
+ R2n (x) |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Разом: |
3! |
|
5! |
|
(2n −1)! |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
f (2n+1) (ε) |
|
|
|
|
|
cosε |
|
|
|
|
|
||||||
|
R2n (x) = |
x |
2n+1 |
= ± |
|
x |
2n+1 |
|||||||||||
|
(2n |
+1)! |
|
|
(2n +1)! |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Функція f(x)= cosx.
Для функції cosx, застосувавши аналогічні перетворення, отримаємо:
cos x =1− |
x2 |
+ |
|
x4 |
−... + (−1) |
n |
|
x2n |
|
+ R2n+1 (x) |
||||||
2! |
4! |
|
|
(2n)! |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
R2n+1 (x) = |
f (2n+2) (ε) |
x |
2n+2 |
= ± |
|
cosε |
|
x |
2n+2 |
|||||||
(2n |
+ 2)! |
|
(2n + 2)! |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Функція f(x)= (1 + x)α.
(α - дійсне число) |
|
|||||
′ |
+ x) |
α−1 |
; |
f |
′ |
=α; |
f (x) =α(1 |
|
(0) |
||||
′′ |
+ x) |
α−2 |
; |
f |
′′ |
=α(α −1); |
f (x) =α(α −1)(1 |
|
(0) |
||||
12
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
|||
|
|
|
..................... |
|
|
|
|
|
|||||||
f (n) (x) =α(α −1)(α − 2)...(α −(n −1))(1+ x)α−n ; |
f (n) (0) =α(α −1)(α − 2)...(α − n +1) |
||||||||||||||
Тоді: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1+ x)α =1+ α x + |
α(α −1) |
x2 |
+... + α(α −1)...(α − n +1) xn + Rn+1 (x) |
|
|||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||
|
1 |
|
2 1 |
|
|
|
|
n! |
|
|
|
||||
|
Rn+1 (x) = |
α(α −1)...(α − n) |
(1+θx)α−(n+1) ; |
0 <θ <1 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
(n +1)! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо в отриманій формулі прийняти α = n, де n- натуральне число і f(n+1)(x)=0, |
|||||||||||||||
то Rn+1 = 0, тоді |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
(1+ x)n =1+ |
n |
x + |
n(n −1) |
x2 +... + xn |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
1! |
2! |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вийшла формула, відома як біном Ньютона.
Приклад: Застосувати отриману формулу для знаходження синуса будь-якого кута з будь-яким ступенем точності.
На приведених нижче графіках представлено порівняння точного значення функції і значення розкладання в ряд Тейлора при різній кількості членів розкладання.
|
|
4 |
|
|
|
2 |
|
- 1 0 |
- 5 |
5 |
1 0 |
|
|
- 2 |
|
|
|
- 4 |
|
Мал. 1. Два члени розкладання |
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
2 |
|
- 1 0 |
- 5 |
5 |
1 0 |
|
|
- 2 |
|
|
|
- 4 |
|
|
Мал. 2. Чотири члени розкладання |
|
|
13
|
|
“Курс вищої математики. Частина 2.” |
|
|
|
4 |
|
|
|
2 |
|
- 1 0 |
- 5 |
5 |
1 0 |
|
|
- 2 |
|
|
|
- 4 |
|
|
Мал. 3. Шість членів розкладання |
|
|
|
|
4 |
|
|
|
2 |
|
- 1 0 |
- 5 |
5 |
1 0 |
|
|
- 2 |
|
|
|
- 4 |
|
Мал. 4. Десять членів розкладання Щоб набути найбільш точного значення функції при найменшій кількості членів
розкладання треба у формулі Тейлора як параметр а вибрати таке число, яке достатнє близько до значення х, і значення функції від цього числа легко обчислюється.
Для прикладу обчислимо значення sin200. Заздалегідь переведемо кут 200 в радіани: 200 = π/9.
Застосуємо розкладання в ряд Тейлора, обмежившись трьома першими членами розкладання:
|
0 |
= sin |
π |
|
π |
− |
1 π |
|
3 |
1 π |
|
5 |
||||||
sin 20 |
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
= 0,348889 −0,007078 + 0,000043 = 0,341854 |
|||
|
9 |
9 |
3! |
9 |
5! |
9 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
У чотиризначних таблицях Брадіса для синуса цього кута вказано значення 0,3420.
0.348
0.346
0.344
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
На графіці показана зміна значень розкладання в ряд Тейлора залежно від кількості членів розкладання. Як видно, якщо обмежитися трьома членами розкладання, то досягається точність до 0,0002.
Вище мовилося, що при х0 функція sinx є нескінченно малою і може при обчисленні бути замінена на еквівалентну нею нескінченно малу функцію х. Тепер
14
“Курс вищої математики. Частина 2.”
видно, що при х, близьких до нуля, можна практично без втрати в точності обмежитися першим членом розкладання, тобто sinx x.
Приклад: Обчислити sin2801315′′′.
Для того, щоб представити заданий кут в радіанах, скористаємося співвідношеннями:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 = |
π |
; |
|
|
|
|
|
|
280 = |
28π |
; |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
180 |
|
|
|
|
|
180 |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
1′= |
|
π |
|
|
|
|
|
|
13′ = |
|
|
13π |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|
|
|
; |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
60 180 |
|
|
|
|
|
60 180 |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
′′ |
|
|
|
|
π |
|
|
|
|
|
|
|
′′ |
|
|
|
15π |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
= |
60 60 180 |
; |
|
|
|
15 |
= |
60 60 180 |
; |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
0 |
′ ′′ |
= |
28π |
+ |
13π |
|
+ |
|
|
15π |
|
|
= |
|
π |
28 60 60 + 60 13 +15 |
= 0,492544 радий |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
28 13 15 |
180 |
60 |
180 |
|
60 60 180 |
180 |
|
|
|
|
60 60 |
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
Якщо при розкладанні по формулі Тейлора обмежитися трьома першими членами,
отримаємо: sinx = x − |
x3 |
+ |
|
x5 |
= 0,492544 −0,019915 + 0,000242 = 0,472871. |
|
6 |
120 |
|||||
|
|
|
||||
Порівнюючи отриманий результат з точним значенням синуса цього кута
sin= 28013′15′′0,472869017612759812
бачимо, що навіть при обмеженні всього трьома членами розкладання, точність склала 0,000002, що більш ніж достатньо для більшості практичних технічних завдань.
Функція f(x)= ln(1 + x).
Отримуємо:
f (n)
|
f(x)= ln(1 + x); |
|
1 |
f(0)= 0; |
|||||
|
|
|
f(x)= |
|
|
; |
|
||
|
|
|
|
1 |
+ x |
|
|||
|
|
|
−1 |
|
|
|
|||
|
′′ |
; |
|
′′ |
(0) = −1; |
||||
|
(1 + x)2 |
|
|||||||
f (x) = |
|
f |
|||||||
f |
′′′ |
−1 (−2) |
; |
|
f |
′′′ |
|||
(x) = |
(1 + x)3 |
|
|
(0) = 2; |
|||||
|
|
|
............... |
|
|
||||
(x) = (−1)n−1 |
(n −1)! |
; |
|
|
f (n) (x) = (−1)n−1 (n −1)!; |
||||
|
|
|
|||||||
|
|
(1 + x)n |
|
|
|
|
|
||
Разом:
ln(1+ x) = x − |
x2 |
+ |
x3 |
−... + |
(−1)n−1 |
x |
n |
+ Rn+1 (x) |
||||
2 |
3 |
|
n |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Rn+1 (x) = |
|
(−1)n n! |
|
x n+1 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
; |
|
||||
|
(n +1)! |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
1 + ε |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15