Слід
зауважити, що вмикання опору до емітерного
кола сприяє збільшенню пробивної
напруги, бо таке ввімкнення забезпечує
появу негативного зворотного зв’язку,
який певною мірою компенсує дію опору
.
4 Вторинний
пробій. При
значному колекторному струмі, особливо
в імпульсному режимі, в БТ може виникнути
вторинний пробій, який супроводжується
різким зменшенням напруги колектора
при одночасному збільшенні колекторного
струму, і на вихідній характеристиці
з’являється ділянка з негативним
диференціальним опором (пунктирна
крива на рисунку 3.33). Колекторний струм,
при якому виникає вторинний пробій,
зменшується зі збільшенням зворотної
напруги
.
Можливість виникнення вторинного
пробою залежить від опору навантаження
БТ, а також від напруги живлення
.
Розвиток вторинного пробою суттєво визначається локальними неоднорідностями транзисторної структури, які зумовлюють нерівномірний розподіл густини струму, місцевий нагрів, а потім і перегрів структури, що супроводжується проплавлянням бази.
5 Пробій змикання – це пробій, зумовлений змиканням ЕП та КП. Розширення КП у бік бази внаслідок того, що концентрація домішок у базі нижча, ніж у колекторі, може привести до того, що при певній напрузі змикання КП заповнить собою всю базову область і з’єднається з ЕП. Транзистор при цьому втрачає свої підсилювальні властивості. Цей ефект має значення для БТ з дуже вузькою базою, у яких напруга змикання невелика і відповідає граничній допустимій напрузі колектора.
При
проходженні струму через транзистор
тепло виділяється головним чином на
КП, оскільки саме він має найбільший
електричний опір в усій транзисторній
структурі. Відведення тепла від КП у
БТ здійснюється за рахунок теплопровідності.
Максимальна потужність розсіювання
транзистора визначається максимально
допустимою температурою його КП
і температурою навколишнього середовища
,
а також тепловим опором тепловідведення
:
. (3.49)
З
іншого боку, потужність, що розсіюється
колектором, визначається струмом
та напругою
(
).
Робочий струм БТ не повинен перевищувати
- максимально допустимий колекторний
струм, значення якого дається у
довідниках. При
транзистор перегрівається, зростає
ймовірність теплового пробою. Максимально
допустима напруга
обмежується ймовірністю лавинного
пробою КП і наводиться у довідниках.
При
цьому для більшості транзисторів
.
Отже, вибір робочого режиму БТ зумовлено трьома обмеженнями (рис. 3.34):
-
максимальним струмом колектора;
- максимальною
колекторною напругою;
- максимальною
потужністю, що розсіюється колектором.

Рисунок 3.34 – Фактори, що обмежують вибір робочої точки БТ зі спільним емітером
При перевищенні цих граничних параметрів БТ може вийти з ладу, надійність роботи транзисторної схеми різко зменшується.
Властивості транзистора в АР оцінюються за допомогою диференціальних, або малосигнальних, параметрів.
Розглянемо
гібридні диференціальні параметри
транзистора (
- параметри), оскільки саме вони найчастіше
використовуються на практиці.
У
діапазоні низьких частот
- параметри установлюють відповідність
між малими амплітудами (приростами)
струмів і напруг чотириполюсника (рис.
3.11). Ця відповідність описується
такою системою рівнянь:
(3.50)
де
- вхідний опір БТ, Ом;
- коефіцієнт
зворотного зв’язку БТ за напругою;
- коефіцієнт передачі
струму БТ;
- вихідна провідність
БТ, Ом-1.
На відношення параметра до відповідної схеми вмикання БТ вказують індекси: “Б” – ССБ, “Е” – ССЕ, “К” – ССК.
За
рівнянням (3.50) на рисунку 3.35 зображена
формальна еквівалентна схема БТ у
системі
- параметрів.

Рисунок
3.35 – Формальна еквівалентна схема
БТ у системі
-
параметрів
Оскільки
-
параметри
належать до однієї з гібридними
характеристиками системи, то вони добре
узгоджені з характеристиками, легко
можуть бути визначені з останніх. З
цією метою в системі (3.50) малі амплітуди
,
,
,
треба замінити приростами
![]()
,
![]()
,
![]()
,
![]()
.
Одержимо систему рівнянь
(3.51)
з якої
аналогічно можна знайти
-параметри,
фіксуючи той чи інший аргумент (![]()
,
тобто
або
![]()
,
тобто
).
Для
прикладу знайдемо
-параметри
у схемі зі спільним емітером,
використовуючи статичні характеристики
цієї схеми.
Параметри
та
визначають за вхідними характеристиками
(рис. 3.36):

,

.
Параметри
та
визначають за вихідними характеристиками
(рис. 3.37):

,
|
Схе- ма |
СБ |
СЕ |
СК |
|
СБ |
|
|
|
|
СЕ |
|
|
|
|
СК |
|
|
|
На практиці часто виникають задачі визначення параметрів БТ у заданій схемі ввімкнення за відомими параметрами з іншої схеми. З цією метою використовують таблицю перерахунку (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
|
Схема |
СБ |
СЕ |
СК |
|
СБ |
|
|
|
|
СЕ |
|
|
|
|
СК |
|
|
|
Застосування
- параметрів
іноді супроводжується значними
труднощами, оскільки кожній схемі
ввімкнення БТ відповідають свої
-параметри.
Значно простіше при аналізі транзисторних
схем використовувати фізичні еквівалентні
схеми транзисторів, які містять у собі
фізичні (реальні) параметри БТ.