Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Слизова оболонка жовчного міхура формує численні складки і крипти; в ділянці шийки міхура містить слизові залози, секрет яких захищає поверхню епітелію від дії жовчних солей.

М'язова оболонка складається з пучків гладких міоцитів переважно циркулярної орієнтації. Скорочення м'язової оболонки відбувається під впливом холецистскініну, який продукується клітинами тонкої кишки при надходженні до неї жирної їжі. Зовнішня оболонка оболонка представлена адвентиційною (щільна сполучна тканина з ликою кількістю еластичних волокон) або серозною оболонкою (сполучна тканина вкрита мезотелієм).

***Регуляція транспорту жовчі, накопичення в жовчному міхурі, клінічне значення.

Жовчнокам'яна хвороба - розвивається при метаболічних порушеннях. У жовчному міхурі внаслідок підвищеної концентрації компонентів жовчі, при порушень балансу останніх, відбувається кристалізація з формуванням жовчних каменів.

Підвищений тиск у жовчному міхурі у поєднанні з частою травматизацією його стінки зумовлює поглиблення і розширення крипт слизової оболонки: при цьому епітеліальна пластинка слизової досягає м’язово! оболонки чи навіть субсерозної сполучної тканини. Такі "кишені", або псевдодивертикули слизової оболонки, отримали назву синусів Рокітанського - Ашоффа

10. Спеціальна гістологія. Травна система. *Загальний план будови травної трубки – відділи, оболонки, тканинний склад.

Травна система (лат. systema digestorium) - це сукупність органів, які забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища поживних речовин, їх засвоєння виведення неперетравлених залишків. Включає травний канал і травні залози.

За морфологічними ознаками травний канал поділяють на ротову порожнину, глотку, стравохід, тонку і товсту кишку. До великих травних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові слинні залози, печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза

З огляду на функціональні особливості, у складі травного каналу розрізняють:

(1) передній відділ - забезпечує подрібнення та зволоження, початкову хімічну

t.me/rapeture

всмоктування поживних речовин та води; включає шлунок і більшу частину кишечника;

(3) задній відділ - забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі; до нього належить термінальна частина прямої кишки

Епітелій слизових оболонок Шлунково-кишкового тракту

**Особливості будови стравоходу в слизовій, підслизовій, м’язовій та зовнішній оболонках. Залози стравоходу.

Стравохід (лат. oesophagus) - трубчастий орган завдовжки, функція якого полягає у транспортуванні харчових грудочок та рідини з глотки до порожнини шлунка. Розміщений стравохід на рівні між шостим шийним та одинадцятим грудним хребцями.

Стінка утворена трьома оболонками: слизовою з підслизовим прошарком, м'язовою та зовнішньою - адвентиційною або серозною

Слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм

Слизова із підслизовою формують поздовжні складки М’язова оболонка має три ділянки:

t.me/rapeture

•Верхня третина – скелетна посмугована м’язова тканина

•Середня третина – поступовий перехід від скелетної до гладкої м’язової тканини

•Нижня третина – гладка м’язова

Зовнішня оболонка стравоходу – адвентиційна. (Крім черевного відділу стравоходу, що частково покритий очеревиною)

Види залоз стравоходу: • Кардіальні • Власні Власні залози стравоходу розташовані у підслизовій основі, виробляють

слиз, що сприяє руху їжі Кардіальні залози стравоходу розташовані у власній пластинці слизової

на рівні перснеподібного хряща гортані та у ділянці переходу у шлунок, переважно виробляють слиз

***Вікові зміни стінки стравоходу. Клінічне значення кардіальних залоз стравоходу.

Стравохід - помірно подовжується внаслідок викривлення грудного відділу хребта, розширення дуги аорти:

•- атрофія слизової стравоходу;

•- зменшення секреторних клітин стравоходу;

•- м'язові волокна гинуть, заміщуються сполученою тканиною

11. Спеціальна гістологія. Травна система. *Загальний план будови травної трубки - відділи, оболонки, тканинний склад.

Травна система (лат. systema digestorium) - це сукупність органів, які забезпечують надходження в організм із зовнішнього середовища поживних речовин, їх засвоєння виведення неперетравлених залишків. Включає травний канал і травні залози.

За морфологічними ознаками травний канал поділяють на ротову порожнину, глотку, стравохід, тонку і товсту кишку. До великих травних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові слинні залози, печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза

З огляду на функціональні особливості, у складі травного каналу розрізняють:

(1) передній відділ - забезпечує подрібнення та зволоження, початкову хімічну обробку їжі; включає ротову порожнину, глотку, стравохід;

(2) середній відділ - до його функцій належать: хімічна обробка їжі і всмоктування поживних речовин та води; включає шлунок і більшу частину кишечника;

t.me/rapeture

(3) задній відділ - забезпечує виведення неперетравлених частинок їжі; до нього належить термінальна частина прямої кишки

**Особливості будови оболонок шлунку. Тканинний склад, види та розташування залоз, порівняльна характеристика будови стінки різних відділів шлунку.

Шлунок (лат. gaster) - порожнистий мішкоподібний орган травної системи, розташований між стравоходом і тонкою кишкою

Має чотири анатомічні відділи:

• Кардіальний відділ; • Дно; • Тіло; • Пілоричний відділ.

Епітелій шлунка – одношаровий призматичний залозистий. Усі його клітини виділяють слизовий секрет, який захищає слизову від перетравлення шлунковим соком.

Слизова оболонка:

•Має залози, що продукують шлунковий сік

•Головні компоненти шлункового соку – пепсин та соляна кислота; також містить гастриксин, ліпазу, внутрішній фактор Касла

Власна пластинка слизової оболонки утворена пухкою сполучною тканиною. В ній залягають залози шлунка (прості трубчаті розгалужені)

Підслизова із слизовою формують три елементи рельєфу:

• Складки • Поля • Ямки М’язова оболонка має три шари:

• Внутрішній косий • Середній циркулярний • Зовнішній поздовжній Шлунок повністю вкритий очеревиною, тому його зовнішня оболонка –

серозна

t.me/rapeture

Шлункові залози

•Продукують шлунковий сік

•Головні компоненти шлункового соку – пепсин та соляна кислота; також містить гастриксин, ліпазу, внутрішній фактор Касла

Розрізняють:

•власні (фундальні) залози

•кардіальні

•пілоричні

Шлункові залози, за будовою – прості трубчасті нерозгалужені В залозі розрізняють:

•дно,

•тіло (секреторний відділ),

•шийку

•перешийок (вивідна протока)

Клітинний склад шлункової залози:

•Поверхневий мукоцит (виробляє слиз)

•Шийковий мукоцит (виробляє слиз, забезпечує регенерацію)

•Парієтальна клітина (виробляє соляну кислоту та внутрішній фактор Касла, який потрібен для всмоктування вітаміну В12)

•Головна клітина (виробляє пепсиноген та шлункову ліпазу)

•Ендокринна клітина (входить в склад APUD системи, виробляє гормони)

Ендокринні клітини шлунка

•Ентерохромаффінноподібні клітини (ECL-клітини) – виробляють гістамін,

•G-клітини (26 %) – виробляють гастрин

•D-клітини – виробляють соматостатин

***Роль шлунку в розвитку анемії. Парієтальні екзокриноцити, розташування, ультрамікроскопічна будова.

Парієтальні екзокриноцити локалізуються головним чином у верхній половині власних залоз, і лише поодинокі клітини - біля основи залоз.

Це великі клітини неправильної округлої форми з одним або двома ядрами. Цитоплазма містить значну кількість мітохондрій

Ці клітини з характерною оксифільною цитоплазмою зміщені до периферії залоз; продуктами їхньої синтетичної діяльності є соляна кислота