Материал: Сырная Гистология

t.me/rapeture

Послідовне розташування шарів сітківки у напрямку від судинної оболонки до склистого тіла наступне:

(1)пігментний епітелій;

(2)шар паличок і колбочок (фоторецепторний шар);

(3)зовнішня погранична мембрана;

(4)зовнішній ядерний шар;

(5)зовнішній сітчатий шар;

(6)внутрішній ядерний шар;

(7)внутрішній сітчастий шар;

(8)гангліонарний шар;

(9)шар нервових волокон;

(10)внутрішня погранична мембрана.

Пігментний епітелій сітківки:

• Поглинання світла • Світлова адаптація • Фагоцитоз «відпрацьованих» дисків та напівдисків паличок та колбочок Включення пігменту – меланосоми, які переміщуються по відростках між фотосенсорними клітинами

Шар паличок і колбочок містить зовнішні та внутрішні сегменти фоторецепторів - видозмінених дендритів світлочутливих нейронів сітківки.

Функціонально палички більш чутливі до світла та пристосовані до забезпечення зору при низькій інтенсивності освітлення, що проявляється у формуванні зображення в сірих тонах - це так званий “сутінковий", або "нічний" зір. Максимум поглинання паличкового зорового пігменту родопсину припадає на довжину хвилі видимого спектра 496 нм

Колбочки, навпаки, менш чутливі до слабкої освітленості та поділяються на три морфологічно нерозрізненні типи клітин, що містять специфічні різновиди пігменту йодопсину, які активуються при поглинанні променів світла з довжиною хвилі 420, 531 та 588 нм - синьої, зеленої та червоної частин видимого спектра (S-, М- та L-колбочки відповідно). Одночасна активація певної кількості колбочок різного типу призводить до змішування кольорів у відповідних пропорціях та формування повноцінного зображення

Кожен фоторецепторний нейрон містить наступні частини: дендрит, що включає сполучені війкою зовнішній та внутрішній сегменти, тіло (перикаріон), а також аксон

***Механізми фоторецепції. Інвертована сітківка людина. Жовта та сліпа плями, гістологічна будова.

t.me/rapeture

•Барорецептори – тиск;

•Терморецептори - температура;

•Фоторецептори – світло;

•Ноцицептори - біль

**Рецепторна частина органу зору - сітківка, клітинний склад, нейрони і гліоціти сітківки, шари сітківки

Фотосенсорний апарат представлений зоровою частиною сітківки (лат. retina), що є внутрішньою оболонкою очного яблука. Крім зорової частини, сітківка містить також сліпу частину, що вкриває задню поверхню циліарного тіла і райдужки. Межа між цими двома функціональними зонами сітківки має назву зубчастої лінії (лат. ora serrata). У складі зорової частини сітківки розрізняють зовнішній пігментний шар та внутрішній світлочутливий нервовий шар, які відрізняються за своїм походженням і відносно слабо з'єднані один з одним, внаслідок чого ділянка нейропігментного сполучення часто слугує місцем відшарування сітківки (див. нижче). Нервовий шар на гістологічних препаратах складається з 9 шарів нервових клітин та їхніх відростків

Послідовне розташування шарів сітківки у напрямку від судинної оболонки до склистого тіла наступне (рис. 16.8): (1) пігментний епітелій; (2) шар паличок і колбочок (фоторецепторний шар); (3) зовнішня погранична мембрана; (4) зовнішній ядерний шар; (5) зовнішній сітчатий шар; (6) внутрішній ядерний шар; (7) внутрішній сітчастий шар; (8) гангліонарний шар; (9) шар нервових волокон; (10) внутрішня погранична мембрана.

Пігментний епітелій складається з низьких призматичних клітин з ядрами базальної локалізації.

Шар паличок і колбочок містить зовнішні та внутрішні сегменти фоторецепторів - видозмінених дендритів світлочутливих нейронів сітківки

Функціонально палички більш чутливі до світла та пристосовані до забезпечення зору при низькій інтенсивності освітлення, що проявляється у формуванні зображення в сірих тонах - це так званий “сутінковий", або "нічний" зір

Колбочки, навпаки, менш чутливі до слабкої освітленості та поділяються на три морфологічно нерозрізненні типи клітин, що містять специфічні різновиди пігменту йодопсину

Одночасна активація певної кількості колбочок різного типу призводить до змішування кольорів у відповідних пропорціях та формування повноцінного зображенн

***Фоторецепторні клітини: види, кількість, локалізація, будова, функціональне значення. Клітинні та молекуклярні основи фоторецепції. Етапи візуальної обробки енергії світлових променів.

t.me/rapeture

Шар паличок і колбочок містить зовнішні та внутрішні сегменти фоторецепторів - видозмінених дендритів світлочутливих нейронів сітківки

Функціонально палички більш чутливі до світла та пристосовані до забезпечення зору при низькій інтенсивності освітлення, що проявляється у формуванні зображення в сірих тонах - це так званий “сутінковий", або "нічний" зір

Колбочки, навпаки, менш чутливі до слабкої освітленості та поділяються на три морфологічно нерозрізненні типи клітин, що містять специфічні різновиди пігменту йодопсину

Одночасна активація певної кількості колбочок різного типу призводить до змішування кольорів у відповідних пропорціях та формування повноцінного зображення

Кожен фоторецепторний нейрон містить наступні частини: дендрит, що включає сполучені війкою зовнішній та внутрішній сегменти, тіло (перикаріон), а також аксон (рис. 16.10). Зовнішній сегмент, що має циліндричну або конічну форму - відповідно паличка або колбочка, - є видозміненим закінченням дендрита і виконує безпосередньо фоторецепторну функцію. Війка (сполучна ніжка) сполучає зовнішній та внутрішній сегменти. Внутрішній сегмент, який містить велику кількість мітохондрій, полірибосом, цистерн апарату Гольджі і невелику кількість елементів гладкої та гранулярної ендоплазматичної сітки, є центром метаболічної активності клітини. Тіло фоторецепторного нейрона переходить у відросток - аксон, який формує синапс із внутрішніми закінченнями дендритів біполярних і горизонтальних нейронів.

Мембрани паличок і колбочок містять специфічні світлочутливі молекули - зорові пігменти, які беруть безпосередню участь у поглинанні світла: у мембранах паличкових нейронів це родопсин, у колбочкових - йодопсин. Обидва зорові пігменти складаються з інтегрального білка опсину та хроматофора. Важливою складовою хроматофора родопсину є ретиналь - похідний вітаміну А

Перетворення фоторецепторами енергії світлових променів на нервові імпульси має назву візуальної обробки і включає в себе два основних етапи

Перший етап - власне фотохімічна реакція, яка відбувається в зовнішньому сегменті паличок і колбочок при поглинанні світлової енергії, що викликає конформаційні зміни хроматофорів. Активовані молекули опсину взаємодіють з G-білком трансдуцином. Останній активує фосфодіестеразу, яка, у свою чергу, руйнує циклічний ГМФ (цГМФ). У темряві велика кількість цГМФ у клітинах фоторецепторів зв'язана з цитоплазматичною поверхнею Na’ -каналів, внаслідок чого ці канали залишаються відкритими. Тому фотосенсорні нейрони мають низький мембранний потенціал.

t.me/rapeture

Другий етап полягає у зниженні концентрації цГМФ у внутрішньому сегменті фоторецепторів. Ці індуковані енергією світлових променів зміни призводять до зменшення проникності плазматичної мембрани для іонів натрію, внаслідок чого мембрана стає гіперполяризованою. Цим зумовлене зменшення секреції нейротрансмітера (глутамату), що фіксується рецепторами біполярних клітин сітківки, які генерують та передають електричні імпульси до мозку

Зовнішня погранична мембрана утворена периферичними закінченнями радіальних гліоцитів сітківки (клітин Мюллера)

Зовнішній ядерний шар утворений перикаріонами (ядровмісними тілами) фоторецептори их нейронів сітківки

Зовнішній сітчастий шар сформований відростками фоторецепторних, біполярних та горизонтальних нейронів

Внутрішній ядерний шар складається з перикаріонів біполярних, горизонтальних, амакринних нейронів та клітин Мюллера

Внутрішній сітчастий шар складається з відростків та синапсів між біполярними, гангліонарними та амакринними нейронами

Гангліонарний шар сітківки утворений тілами великих (до 30 мкм) мультиполярних нейронів

Шар нервових волокон містить аксони гангліонарних клітин, які орієнтовані паралельно до поверхні сітківки. Цей шар потовщується в ділянці диска зорового нерва (сліпа пляма), де сходяться усі волокна.

Внутрішня погранична мембрана утворена з'єднаннями базальних частин клітин Мюллера та відокремлює сітківку від склистого тіла

12.Спеціальна гістологія. Сенсорна система. *Орган слуху та рівноваги

-вухо: анатомічні частини, функціональна характеристика. Зовнішнє і середнє вухо структурні компоненти, тканинний склад та функціональне значення.

Орган слуху та рівноваги (присінково-завитковий орган, вестибулокохлеарний орган, вухо) включає: зовнішнє вухо, яке сприймає звукові коливання; середнє вухо, яке перетворює звукові хвилі у коливання рідини - перилімфи; внутрішнє вухо, яке здійснює функції сприйняття звукових, гравітаційних та вібраційних стимулів, лінійних та кутових прискорень з наступною їх трансформацією у нервові імпульси.

Зовнішнє вухо (лат. auris externa) включає вушну мушлю та зовнішній слуховий хід . Вушна мушля (вушна раковина) - складної форми пластинка, утворена еластичним хрящем, який вкриває тонка шкіра. Остання містить пушкове волосся, сальні залози та невелику кількість потових залоз. Вушна мушля сприяє визначенню локалізації джерела звуку.