Материал: Собівартість продукції рослинництва та її вплив на ефективність виробництва

Важливим аспектом реформування зернового виробництва вважаємо оптимізацію структури зернових культур, що дозволяє без додаткових витрат підвищити його ефективність. В даному підприємстві виражена тенденція до підвищення посівних площ зернових культур. Отже, проаналізуємо наступну таблицю.

Таблиця 2.9

Динаміка виробництва зерна у ФГ «Власюка В.В.»

Площа зернових культур у господарстві протягом трьох років зросла на 96,5 %. При цьому урожайність знизилась на 39,45 %, валовий збір збільшивсь на 18,9%, і реалізовано зерна також збільшилось на 85,5%. Тому можемо зазначити, що підвищувати урожайності потрібно за рахунок впровадження нових сортів, і за рахунок удосконалення технології вирощування.

Урожайність - це один з найважливіших якісних показників, які безпосередньо впливають на розмір валового збору. Підвищення урожайності на даний час є найбільш актуальною проблемою для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки підвищення врожайності впливає не тільки на збільшення валового збору, а й відповідно на зменшення собівартості продукції.

На зміну урожайності впливає ряд факторів, які можуть бути як залежними від людей, так і не зовсім їм підвладні (природно - кліматичні умови).

До “штучних” факторів можна віднести використання органічних і мінеральних добрив, використання хімічних засобів (пестицидів, гербіцидів тощо), застосування високоврожайних сортів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних і індустріальних технологій тощо.

Динаміка рівнів посівних площ зернових та зернобобових, врожайності та валових зборів в ФГ “Власюка В.В.” відображає те, що розміри посівних площі під цими культурами булизначно збільшені. Середня урожайність за останні 3 років по господарству становила 25,2 ц/га. Приріст валового збору відбувався за рахунок підвищення урожайності зернових, які і визначають напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому.

Проаналізувавши вплив факторів на зміну валового збору зерна у господарстві, ми бачимо, що валовий збір зерна зріс у 2011 році на 10075 ц. Для використання впливу того чи іншого фактора на обсяг валового збору зерна в звітному 2011 p. в порівнянні з базовим 2009 p. проведено порівняльний аналіз. На відхилення від базового періоду валового виробництва по групі зернових культур впливають: кількісний фактор - площа посіву, якісна урожайність І структура посівної площі. Щоб виявити вплив цих факторів застосуємо індексний аналіз (табл.2.10).Зміни валового збору відбулися за рахунок збільшення посівних площ на 1712 га. В загальному ми можемо побачити це так: 10075/53086*100=18,97%. В залежності від площі посіву, прослідковується така тенденція зміни валового збору: 51175/53086*100=96,4 %; від урожайності -41100/53086*100=-77,4 %. Тому можемо зазначити, що зменшення урожайності суттєво впливає на валовий збір зерна, і що є його негативним фактором, адже саме урожайність визначає напрямок зернового господарства і спеціалізацію в цілому.

Таблиця 2.10

Вплив факторів на зміну валового збору зерна у ФГ «Власюка В.В.»

.3 Аналіз структури собівартості сільськогосподарської продукції

Собівартість продукції є якісним показником, що характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства. Собівартість відображає витрати підприємства на виробництво і збут продукції, виражені в грошовому вимірюванні. Окрім цього, в собівартості як в узагальнювальному економічному показнику знаходять своє віддзеркалення всі сторони діяльності підприємства: ступінь технологічного оснащення виробництва і освоєння технологічних процесів; рівень організації виробництва і праці, ступінь використовування виробничих потужностей; економічність використовування матеріальних і трудових ресурсів і інші умови і чинники, що характеризують виробничо-господарську діяльність.

Поміж продукції основних галузей визначення собівартості починають саме з продукції рослинництва, оскільки вона значною мірою споживається тваринництвом. Об’єктами розрахунку собівартості в рослинництві є різні види продукції, які одержують від кожної сільськогосподарської культури. Крім того, визначають собівартість незавершеного виробництва, що складається із собівартості сільськогосподарських робіт і вартості спожитих ресурсів для виробництва продукції рослинництва, які виконані (понесені) в поточному році під урожай майбутнього року.

Таблиця 2.11

Собівартість 1ц зерна і фактори її формування

Собівартість 1 ц зерна зменшилась на 4,26 грн. Зміни собівартості 1 ц зерна відбулись за рахунок зменшення витрат виробництва на 135,87 грн., та за рахунок зменшення урожайності на 11,8 ц з 1 га.

Таблиця 2.12

Собівартість і рентабельність виробництва зерна

Проаналізувавши таблицю собівартості і рентабельності виробництва зерна у фермерському господарстві, ми бачимо, що у 2011р. порівняно з 2009 р. собівартість 1 ц зерна зменшилась на 5,5%, прибуток відсутній, підприємство має лише збитки. , це пов’язано із зниженням ціни реалізації на 32, 85 %, в порівнянні звітного 2011р. та базисного 2009 року.

Одним з основних показників економічної ефективності виробництва зерна є маса прибутку, яку одержують від реалізації продукції. На його динаміку впливають різні фактори, зокрема, обсяг реалізованої продукції, ціна реалізації, повна собівартість зерна. Розглянемо вплив основних факторів на зміну маси прибутку від реалізації зерна протягом досліджуваного періоду в ФГ «Власюка В.В.»

Таблиця 2.13

Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації зерна

Проаналізувавши дані таблиці 2.13 можна зазначити, що кількість реалізованого зерна в 2011 р., порівняно з 2009 р., зросла на 31994 ц, при цьому собівартість 1 ц реалізованого зерна зменшилась на 4,27 грн., а ціна реалізації зросла на 34,03 грн. В результаті дії цих факторів маса прибутку від реалізації зерна за аналізований період зменшилась на 705,3 тис. грн.

Аналізуючи вплив факторів на зміну маси прибутку від реалізації зерна, слід відзначити, що в результаті збільшення обсягів реалізації зерна маса прибутку зросла на 855,33 тис. грн., за рахунок зниження ціни реалізації - на 2434,04 тис. грн., собівартість зерна прибутку від реалізації зерна знизилась на 305,42 тис. грн.

Отже, основним фактором збільшення маси прибутку від реалізації зерна є підвищення ціни реалізації зерна. Проте й інші фактори діють в одному напрямку - сприяють збільшенню маси прибутку і відіграють в цьому не останню роль.

Для забезпечення подальшого збільшення прибутку підприємства від реалізації зерна слід розробляти конкретні заходи, спрямовані на зниження рівня собівартості, збільшення обсягів реалізованої продукції, підвищення урожайності зернових культур та продуктивності праці для забезпечення стабільного розвитку підприємства.

Розділ 3. Проектний рівень собівартості основних видів продукції та шляхи її зниження

.1 Обґрунтування перспективного рівня інтенсифікації виробництва

Інтенсифікація сільського господарства - це об'єктивний і закономірний процес його розвитку, зміст якого визначається віддачею земельних угідь, що досягається на основі додаткових вкладень. Її не можна зводити лише до нагромадження фондів, головне в ній - підвищення виходу продукції з розрахунку на одиницю наявних виробничих ресурсів - земельних угідь, трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів. Інтенсифікація сільського господарства як особлива форма розширеного відтворення - це процесконцентрації на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої і живої праці на одну й ту саму земельну площу з метою збільшення виходу продукції з цієї площі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.

Прискорення темпів росту сільськогосподарського виробництва та підвищення його економічної ефективності повинні здійснюватися на основі забезпечення високого рівня інтенсивності, що включає формування оптимального ресурсного потенціалу як усього сільського господарства, так і його галузей, а також підвищення рівня його використання в нових економічних умовах [21].

Важливим показником рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва є річні виробничі витрати з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, ріллі або умовну голову худоби. Цей показник дає змогу визначити рівень інтенсивності виробництва окремих видів продукції (зерна, цукрових буряків, молока та ін.) шляхом ділення суми річних витрат на площу посіву відповідної культури або середньорічне поголів'я худоби.

Рівень інтенсивності сільського господарства характеризують таким показником, як вартість основних засобів виробництва на одиницю відповідного об'єкта інтенсифікації. Вартість основних виробничих фондів відображає лише затрати уречевленої в засобах виробництва праці.

Для визначення рівня інтенсивності сільськогосподарського виробництва в цілому або окремих його галузей використовують також затрати живої праці з розрахунку на гектар земельної площі або голову худоби. У процесі інтенсифікації абсолютна величина затрат праці на одиницю земельної площі або голову тварин на відміну від інших показників зменшується. Це характеризує підвищення технічної озброєності сільського господарства, що спричиняє відповідні зміни у співвідношенні затрат уречевленої і живої праці.

До натуральних показників рівня інтенсивності рослинництва належать: кількість енергетичних потужностей, спожитої електроенергії (в кВт-г) з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, кількість мінеральних та органічних добрив, обсяг виконаних робіт механізмами в умовних еталонних гектарах на 1 га ріллі, поліпшення сортового складу культур, площа меліорованих земель та ін.

Використання системи показників рівня інтенсивності дає змогу повністю характеризувати суть процесу інтенсифікації. При цьому обчислення натуральних показників дозволяє виявити вплив окремих факторів виробництва на вихід продукції рослинництва або тваринництва.

Таблиця 3.1

Розрахунок рівня інтесивності ФГ „Власюка В.В.”

Розрахувавши показники рівня інтенсивності ФГ „Власюка В.В.” відзначимо такі зміни. За період 2009-2011рр. річні витрати виробництва зросли на 13,1%, середньовічна вартість основних виробничих фондів знизилась на 63,79%, затрати праці збільшились на 8,94% ,площа с./г. угідь не змінилася, що зумовили зменшення річних витрат виробництва в розрахунку на 1 га с./г. угідь на 37,06%, середньорічної вартості основних виробничих фондів на 1 га с./г. угідь - на 3,89%, та затрат праці на 1 га с./г. угідь - на 40,03.

Аналіз інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції ФГ „Власюка В.В.” дав змогу одержати конкретні дані про зміни ї рівня та вплив на фінансові результати і економічну ефективність розвитку підприємства. Разом з тим темпи нарощування інтенсивності не високі, мають місце коливання по роках. Це вимагає розробки відповідних рекомендацій на перспективу. Вони повинні охоплювати питання, що стосуються зміцнення матеріально-технічної бази, яка забезпечувала б економію живої та уречевленої праці, відповідала сучасним вимогам спеціалізованого виробництва, передбачала комплексне й ефективне функціонування всіх її елементів. Треба обгрунтувати, створити і впровадити високоефективні системи машин, обладнання та технологій, які забезпечують механізацію й автоматизацію виробничих процесів, одночасне виконання кількох робочих операцій. Застосування комбінованих агрегатів сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню витрат паливно-мастильних матеріалів, виконанню робіт в оптимальністроки.