Материал: Собівартість продукції рослинництва та її вплив на ефективність виробництва

Аналізуючиотримані дані, слід відмітити, що вартість основного капіталу протягом останніх трьох років невпинно зростає і у 2011 році даний показник склав 3960 тис. грн., що на 61% більше порівняно з 2009 роком. Вартість основного капіталу у розрахунку на 1 га с.-г. угідь зменшився на 11,6 %, а на 1 середньорічного працівника навпаки зросла на 54,8 %. Що стосується показника капіталовіддачі, то він у 2011 році скоротився на 74,4 % у порівнянні з 2009 роком і становив лише 0,2 грн. Зокрема обернений йому показник - капіталомісткість продукції - зріс у 5,6 рази за даний період і у 2011 році склав 3,4 грн. Звичайно така тенденція є дуже негативною для підприємства і говорить про його збитковість в останні два роки діяльності. Зміна показника капіталовіддачі показує динаміку конкурентоспроможності виробництва, оскільки збільшення даного показника свідчить про те, що підприємство збільшило розмір виробленої валової продукції за незмінного рівня ресурсного забезпечення, а це в свою чергу, говорить про наявність розширеного відтворення та сукупного розвитку підприємства.

Однак, одержані показники ФГ «Власюка В.В.» говорять про радикально обернену ситуацію до зазначеної тенденції. Оскільки показник капіталовіддачі скорочується з кожним наступним роком. Тож підприємство в процесі виробництва навіть не відшкодовує затраченої величини основного та оборотного капіталу, щоб вийти на «нуль», тобто його діяльність є збитковою.

На ефективність ведення сільськогосподарського виробництва впливає також рівень спеціалізації господарства, зокрема, те, на скільки він відповідає природно-кліматичним умовам та територіальному розташуванню підприємства. Спеціалізація сільського господарства - це переважний розвиток виробництва одного або кількох видів продукції в окремих регіонах, підприємствах, чи підрозділах. Відповідно до цього спеціалізація характеризується переважним розвитком тих галузей сільського господарства, які забезпечують виробництво даних видів продукції. При цьому встановлюється місце тієї чи іншої галузі за питомою вагою її товарної продукції у вартості всієї товарної продукції підприємства (табл. 2.5). Спеціалізація характеризує виробничий напрям господарства. Тож відсоткове відношення кожної галузі до загальної маси грошових надходжень показує, яка саме галузь є основною і яка приносить найбільше коштів. Саме такі галузі приймають за спеціалізацію підприємства.

Таблиця 2.5

Структура грошових надходжень від реалізації продукції ФГ «Власюка В.В.»

Вивчаючи динаміку грошових надходжень від реалізації продукції с/г в ФГ «Власюка В.В.» дійдемо висновку, що найбільше грошових надходжень від реалізації продукції отримуємо від зернових та зернобобових, а саме 4827,0 тис грн. В порівнянні з попередніми роками відбулося різке збільшення реалізації оскільки у 2009 році сума отримана від реалізації зернових та зернобобових становила 3874,8тис грн. Вагоме місце в структурі грошових надходжень займає також і ріпак ярий оскільки займає в структурі грошових надходжень 9,56 % , а конкретніше 1051 тис грн. Загалом по галузі рослинництва підприємство отримало грошових надходжень у розмірі 10678,2тис грн. у 2011 році , що значно більша сума в порівнянні з 2009 роком ,що мали грошові надходження по галузі рослинництва в розмірі 8580,2тис грн. Грошові надходження по галузі рослинництва становлять 97,16% всіх грошових надходжень підприємства за 20011 рік. Грошові надходження в галузі тваринництва були не такими значними, а саме продукція свинарства 13 тис грн. і в структурі 0,12% у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зменшилась на 8,7 тис грн.

Отже, в результаті аналізу грошових надходжень підприємства можемо зробити висновок ,що підприємство спеціалізується по виробництву зернових та зернобобових та ріпаку ярому, галузь тваринництва слабо розвинена. Також підприємству слід зменшити кількість додаткових галузей, яким належить не значна частка у загальній величині грошових надходжень і зосередити увагу на основних видах товарної продукції, тобто досягти високого рівня спеціалізації і перейти до числа глибоко спеціалізованих підприємств, які виробляють невелику кількість видів товарної продукції. Оскільки саме за таких умов, коли підприємство відмовляється від слабких додаткових галузей, воно концентрує всі свої грошові та трудові ресурси на розвиток основних видів діяльності, що дозволяє досягнути зниження собівартості продукції і, як наслідок, зростання прибутку, та рентабельності виробництва.

Таблиця 2.6

Результати господарської діяльності підприємства

Вищенаведена таблиця є найбільш значущою для фахівців економічного спрямування та самого підприємства загалом, оскільки найбільш чітко відображає результати його діяльності протягом визначеного періоду.

Тому характеризуючи показники економічної ефективності діяльності ФГ «Власюка В.В.»можемо зробити такі висновки , що вартість валової продукції в розрахунку на на 1 га с/г угідь зменшився з 965,5тис грн. у 2009 році до 216,4 тис грн. у 2011 році , що становить 22,4% від 2009 року , така зміна показника відбулася за рахунок зменшення вартості валової продукції на 1702,3 тис грн. і в 2011 році становило 1169,2тис грн.. Вартість валової продукції в розрахунку на 1-го середньорічного працівника змінювалась в динаміці 29005,1 тис грн. у 2009 році до 11351,5тис грн. у 2011 році , тобто зменшилось на 60,9 %. Аналізуючи вартість валової продукці на 1 гривню витрат виробництва збільшилось на 10,6 % , а саме на суму 454,4 тис грн. і у 2011 році становило 4741тис грн.. Прибуток в розрахунку на на 1 га с/г угідь коливається від 593,8 грн у 2009 році до 162,7 грн. у 2011 році і становить лише 27,4 % від 2009 року. Така велика зміна відбулася за рахунок зменшення прибутку загалом на 886,9 грн і прибуток у 2009 році становив лише 1800 грн та збільшення площі с/г угідь з 2974 га у 2009 році до 5403 га у 2011 році а саме на 181,7 га. Прибуток на 1-го середньорічного працівника в динаміці становить 17837,4 у 2009 році та 8533,4 грн у 2011 році , тобто зменшилась на 52,2 % . Рівень рентабельності становить у 2009 році 61,5%, у 2010 році 28,4% та у 2011 році 75,2%.

Отже, загалом підприємство отримує дуже малі прибутки. Також з роками спостерігається його зменшення, у 2009 ми маємо1765,9 грн.,в 2010 - 1075 грн, і в 2011 році відбулося зменшення прибутку порівняно з 2009 роком на 886,9 грн., і становить 879 грн. що у відсотковому значенні на 72,6% менше, тому можна зробити висновки про те, що першочерговим завданням ФГ «Власюка В.В.» є необхідність повернути прибуток, що є головною метою існування будь-якого підприємства. Забезпечити такий ефект можна двома основними шляхами: або збільшити об’єм продажів виробленої валової продукції, або зменшити витрати на виробництво даної продукції, тобто її собівартість, докладніше про це йтиметься далі.

Детальнішу інформацію про діяльність підприємства в розрізі галузі рослинництва та тваринництва викладено в додатку 1.

.2 Динаміка собівартості продукції та її вплив на фінансові результати підприємства

Собівартість продукції є одним із найважливіших показників ефективності виробництва, в якому відображається раціональне використання виробничого потенціалу підприємства. Величина собівартості зумовлює конкурентоспроможність продукції і фінансові результати діяльності підприємства. При цьому необхідно мати на увазі, що на собівартість впливає комплекс взаємопов'язаних природно-економічних умов виробництва: родючість ґрунту і клімат; зміни в розміщенні виробництва продукції; рівень спеціалізації та агропромислової інтеграції; ступінь забезпеченості засобами виробництва та їх використання; ціни на основні і оборотні засоби виробництва; тарифи на послуги; продуктивність праці та рівень її оплати; організаційні форми виробництва та ін.

Метою обчислення собівартості продукції рослинництва є своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на її виробництво, а також контроль за використанням виробничих ресурсів.

У рослинництві, крім урожайності культур, на собівартість продукції істотно впливають такі фактори, як собівартість і якість посівного матеріалу, рівень механізації, а в тваринництві, крім продуктивності тварин, - затрати кормів на виробництво центнера продукції, собівартість центнера кормових одиниць, трудомісткість виробництва, оплата людино-години, концентрація виробництва, рівень його комплексної механізації тощо.

Аналіз собівартості продукції рослинництва роблять за статтями витрат, видами продукції, затратами для 1 га посівної площі й голову худоби, намітити основні напрями аналізу затрат, знайти резерви зниження собівартості продукції за рахунок зниження її матеріально-, трудо-, енерго- фондомісткості.Аналіз затрат за елементами дозволяє вивчити вплив на рівень собівартості використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів. Дані такого аналізу являються базою для:

встановлення потреб підприємства в матеріальних ресурсах, оборотних засобах, матеріально-технічному постачанню;

визначення завдань по одиниці собівартості продукції;

складання кошторису витрат на плановий період;

розрахунку суми затрат на весь випуск продукції по кожному елементу.

Таблиця 2.7

Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1ц зерна пшениці

Таблиця 2.8

Структура виробничої собівартості і розмір статей витрат на 1ц кукурудзи на зерно

У ФГ "Власюка В.В.” в структурі витрат на виробництво продукції рослинництва питому вагу займають витрати на оплату праці ( 11% у 2009р., 11,29 % у 2011р. для виробництва 1 ц пшениці), та 16,27% у 2009р. і 11,31% в 2011 році відповідно для виробництва 1 ц кукурудзи на зерно. Насіння та посадковий матеріал(8,75 % у 2009 році, 21,92 % відповідно у 2011р. для 1 ц пшениці) та 14,61% - 2009р. і 14,70% в 2011 році для виробництва 1 ц кукурудзи. Мінеральні добрива (22,42 % у 2009р., 11,52 % у 2011р ).; 12,46 % і 17,46 % відповідно у тіж роки.Зменшення цих затрат можливе за рахунок зниження собівартості виробництва насіння в самому господарстві та державних відпускних цін на покупний посадковий матеріал, більш ефективного використання органічних і мінеральних добрив.

Значне місце займають затрати на нафтопродукти ( 21,84 у 2009р., у 5,5 %у 2011р.) та витрати пов’язані з утриманням основних засобів виробництва,тобто ремонт, запасні частини (21,39% у 2009р., 28,29 % у 2011р.).

Більш продуктивне використання техніки і здешевлення її ремонту, економне витрачання пального є важливим резервом зниження собівартості продукції.