висоту квазігеоіда (геоїд) над еліпсоїдом, яка не є постійною величиною через хвилеподібно поверхні геоїд. Висоти геоїда над еліпсоїдом можна отримати безпосередньо на об'єкті робіт шляхом виконання супутникових вимірів на реперах існуючої висотної мережі (будь-якого класу) або спеціальної прив'язки пунктів створюваної мережі до неї.
На об'єктах площею до 100 км2 кількість реперів вихідної висотної мережі повинно бути не менше чотирьох, рівномірно розподілених по межі об'єкта і всередині об'єкта. При більшій площі об'єктів пропорційно збільшується кількість реперів вихідної висотної мережі.
У гірських районах, де дуже виражені варіації хвиль геоїд, кількість реперів вихідної висотної мережі має бути збільшено в 1,5-2 рази.
На об'єктах, які мають витягнуту форму, відстань між реперами вихідної висотної мережі повинно бути не більше 5 км, якщо ширина об'єкта не перевищує 5 км. При більшій ширині необхідно мати додаткові репери нівелювання, розташовані по обидва боки об'єкта.
8.2. СХЕМИ ПОБУДОВИ СУПУТНИКОВИХ МЕРЕЖ
При створенні і реконструкції геодезичних мереж із застосуванням супутникової технології геометрична форма мережі не впливає на точність визначення координат. У разі використання результатів супутникових вимірювань для визначення геометричних елементів (довжин ліній і кутів) у традиційних побудовах (тріангуляція, трілатерація, полігонометрія), необхідно дотримувати встановлені відповідними інструкціями вимоги до форми мережі. Зрівняльні обчислення в таких мережах виконуються за звичайними програмами, що застосовуються в традиційних геодезичних методів.
При використанні супутникової технології рекомендується дві основні схеми побудови мереж:
-замкнутих геометричних фігур (полігонів);
-радіальна.
51
Побудова у вигляді замкнутих геометричних фігур являє собою систему пунктів з визначенням векторів між ними таким чином, щоб вони утворили замкнуті геометричні фігури (полігони). Примірна форма мережі наведена на рис. 7.
Побудова у вигляді радіальних мереж являє собою систему пунктів з визначенням векторів між референцної приймачем і мобільним приймачем. Ці вектори вважаються «висячими». Примірна форма радіальної мережі наведена на рис. 8.
A |
1 |
|
B |
2
3
4
5
6
9
7 |
8 |
D
10 |
11 |
|
12 |
|
C |
Рис. 7
52
A |
1 |
B |
|
|
|
|
|
2 |
3
4
Референцний
5
6
Референцний
9
7 |
8 |
D
10 |
11 |
|
12 |
C
Референцний
Рис. 8
53
9. ПРОЕКТУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ РОБІТ ПРИ СУПУТНИКОВИХ ВИМІРІВ
План лекції № 10
1.Складання технічного проекту.
2.Рекогносцировка пунктів, закладка центрів.
План лекції № 11
1.Рекогносцировка пунктів, закладка центрів (продовження).
2.Складання робочого проекту.
9.1. СКЛАДАННЯ ТЕХНІЧНОГО ПРОЕКТУ
Технічний проект складається на підставі технічного завдання. Робота над технічним проектом починається зі збору матеріалів раніше виконаних на об'єкті геодезичних робіт. У процесі збору матеріалів геодезичної вивченості повинні бути отримані такі відомості:
1)Матеріали обстеження існуючих пунктів геодезичних мереж.
2)Виписки з каталогів координат і висот пунктів, які можуть бути використані в якості вихідних в проектованої мережі.
3)Абрис і картки закладку існуючих пунктів.
4)Витяги зі звітів раніше виконаних робіт, особливо що стосуються оцінки точності.
5)Детальний довідка про системи координат і висот, прийнятих на об'єкті робіт.
Проводиться збір та систематизація картографічних (топографічних) матеріалів відповідного масштабу. На карти наноситься розташування всіх існуючих пунктів, які передбачається включити або прив'язати до проектованої мережі. При цьому необхідно оцінити ці пункти стосовно до нормальних умов спостережень для супутникових вимірів.
Вибір схеми побудови проектованої мережі та методів супутникових вимірів залежить від призначення мережі та її точності. Вибір проводиться
54
відповідно до вимог розділу 6, а також з урахуванням технічного завдання і матеріалів геодезичної вивченості. При виборі методу побудови мережі рекомендується керуватися параметрами, наведеними в таблиці 5.
Таблиця 5
Параметри |
Схема побудови мережі |
|
|
замкнутих геометричних фігур |
радіальний |
Клас створюваної |
3 і 4-й клас ГГС, міські каркасні, |
1-й, 2-й розряд, знімальні |
мережі |
спеціальні мережі, 1-й розряд |
мережі |
Відстань між пунктами |
до 20 км |
до 10 км і при різних по довжині |
|
|
векторах |
Щільність пунктів створюваної мережі встановлюється у відповідності з діючими інструкціями. У процесі проектування рекомендується дотримуватися рівномірного розміщення визначаються пунктів по всьому об'єкту робіт.
При виборі місця розташування проектованого пункту для супутникових вимірів необхідне дотримання наступних вимог:
1)Забезпечення нормальних умов спостережень.
2)Відсутність поблизу пункту (до 1-2 км) потужних джерел випромінювання (теле-і радіопередавачі і т. п.).
3)Більша частина горизонту навколо пункту не повинна мати перешкод
вище 15°.
4)Забезпечення довготривалої схоронності центру.
5)Забезпечення зручного під'їзду, доступу до пункту в будь-який час незалежно від погодних умов.
На міській території рекомендується проектувати пункти на що піднімаються будівлях з урахуванням вимог, наведених вище, і вимог чинних інструкцій.
При можливості необхідно використовувати існуючі пункти ГГС, якщо вони відповідають вимогам, що пред'являються до пунктів створюваної мережі. Остаточне рішення про вибір місця розташування пункту приймається після виконання польовий рекогносцировки.
Вибір вихідних пунктів проводиться відповідно до вимог при забезпеченні нормальних умов спостережень.
55
| 05_Холера |
| 10.4. Исследование регистров |
| 1112 |
| 12 |
| 1568 |
| 1673 |
| 17 |
| 1703 |
| 1885 |
| 2. Генераторы постоянного тока |