Материал: Психологічні особливості формування взаємин молодших школярів у одновіковому колективі

Саме тому для кожного вчителя так важливо постійно вдосконалювати відносини у системі "дитина - вчитель", а також знати взаємини між самими дітьми.

Одними із основних впливів на систему "учень - учень" є педагогічне спілкування, тому саме через оптимально організоване спілкування вчителя з учнями можна донести ефективність впливу на соціально - психологічний клімат класу, можна попередити міжособистісні конфлікти, управляти спільною діяльністю учнів, взаєминами між ними.

З іншого боку, перш ніж здійснювати вплив на учнівський колектив, потрібно дослідити його і мати чітке уявлення про рівень його згуртованості та розвиненості на даному етапі.

Проте класний колектив у педагогічній практиці досліджується в основному як об’єкт виховання, ігнорується внутрішня самостійність класу. Часто вчитель, не усвідомлюючи реальних можливостей колективу, намагається вести виховну роботу в класі сам або за допомогою дорослих, не використовує виховний потенціал міжособистісних і міжгрупових відносин, позбавляє школярів можливості проявити ініціативу і самостійність.

Багато вчителів у своїй роботі опираються в основному на знання особливостей окремих учнів. Але можна знати добре риси характеру всіх дітей, які входять в яку - небудь групу, і не бути здатним намалювати картину їх колективного життя, колективної працездатності. Тому краще за все час від часу перевіряти становище в групі, залучаючи досвідченого психолога.

Існує багато методик, за допомогою яких можна продіагностувати міжособистісні відносини у класному колективі. Найпоширеніші з них такі: "Соціометрія", "Вибір", методика "Q - сортування", методика Лірі, опитувальник Томаса та інші.

Усе це зумовило потребу організувати теоретико-експериментальне дослідження, спрямоване на виявлення реального ступеня інтеграції класного колективу молодших школярів та його згуртованості в умовах діючої системи навчання, а також на розробку методики ефективного формування навичок взаємодії з однолітками у класі. З огляду на це, нами було проведено констатуюче експериментальне дослідження у загальноосвітній школі № 231 м. Києва. Експеримент проводився у контрольній (4-А клас) та експериментальній (4-В клас) групах.

Для даного дослідження ми використовували соціометричну методику та методику оцінки привабливості класного колективу для кожного учня. Цей наш вибір обґрунтований тим, що соціометрія - це поширена методика, яка дозволяє виявити найбільш реальну картину згуртованості класу. В той же час соціометрію слід проводити поряд з іншими тестами та методиками, щоб виявити не тільки зовнішній, а і внутрішній стан інтеграції класу. Для цього ми застосували анкетування оцінки привабливості класного колективу для кожного молодшого школяра.

Результати дослідження подані нижче у дипломній роботі у вигляді соціоматриць, соціограм та висновків.

Наведемо приклад соціометричної методики, яка була використана у процесі наукового дослідження.

Соціометрія - це наука про суспільство, психологічна теорія суспільства й одночасно експериментальний метод, соціально-психологічний тест, що забезпечують вивчення і регуляцію відносин між людьми і застосовуються для оцінки міжособистісних емоційних зв’язків у групі.

Нині соціометрія розуміється переважно як галузь соціології, соціальної психології і групової психотерапії, спрямована на вивчення і гармонізацію міжособистісних відносин у малих групах з використанням різних кількісних методів та інструментальних методик.

В основі теоретичної соціометрії лежить прагнення пояснити всі сторони соціального життя станом емоційних відносин між людьми, їхніми симпатіями й антипатіями у відносинах. Вчений, який створив цю методику, Дж. Морено та його послідовники дійшли до висновку, що всі проблеми сучасного суспільства, незалежно від його класової структури, можуть бути вирішені шляхом переставлення людей відносно до їхніх емоційних переваг - таким чином, щоб "соціометрична" революція дозволила гармонізувати суспільні відносини, які є системами взаємної переваги або відрази людей.

Одне з центральних понять цієї теорії - теле. Це термін, який позначає найпростішу одиницю почуття, передавану від одного індивіда до іншого, що детермінує кількість і успішність міжособистісних відносин, у які вони вступають. У результаті соціометричної процедури складається соціометрична матриця, соціограма, обчислюються соціометричні коефіцієнти групової згуртованості, що розуміється як комунікативна спільність [31].

Для соціометрії характерне активне використання анкетування, інтерв’ю, тестування, застосування соціоматриць і соціограм, різних модифікацій групових дискусій, рольових і ділових ігор, псих одрами і соціограми.

Численні експериментальні дослідження, проведені в рамках концепції опосередкування діяльнісних міжособистісних відносин, довели, що соціометрія дозволяє проаналізувати лише зовнішній емоційний шар групової активності і не дає можливості здійснювати аналіз міжособистісних відносин на основі врахування соціальних факторів. Тому для більш точного визначення реальних взаємним між людьми у групі поряд із соціометрією слід застосовувати й інші тести та методики.

Мета соціометричної методики:

1.    Вимір ступеня згуртованості - роз’єднаності групи.

2.       Виявлення соціометричних позицій (тобто співвідношення авторитету членів групи по ознаках симпатії - антипатії, де на крайніх полюсах виявляються лідер групи і відкинутий).

При проведенні соціометрії використовується анкетування. Розраховується соціальний статус кожного учня групи.

Дана методика дозволяє проводити виявлення внутрігрупових підсистем, створених груп, на чолі яких можуть бути свої неформальні лідери.

Матеріали: соціометрична картка, список членів групи, соціоматриця.

Підготовка до дослідження. Дослідженню може підлягати група осіб будь-якого віку, починаючи від дошкільного, яка має деякий досвід взаємодії та спілкування. В залежності від задач, які має вирішити дослідження, та від особливостей (вікових та професійних) досліджуваних груп формуються критерії соціометричного відбору. Критерій - це вид діяльності, для виконання якого індивіду потрібно вибрати або відкинути одного чи декількох членів групи. Він формулюється у вигляді окремого питання соціометричного тесту. За змістом критерії можуть бути формальні і неформальні. За допомогою перших вимірюються відносини з приводу спільної діяльності, заради здійснення якої створена група. Другі використовуються для виміру емоційно-особистісних взаємовідносин, не пов’язаних зі спільною діяльністю (наприклад, вибір товариша для відпочинку).

В залежності від орієнтації критерії поділяються на позитивні і негативні.

Після вибору і визначення критеріїв складається опитувальник, який містить інструкцію та перелік критеріїв.

Порядок дослідження. Перед початком опитування - інструктаж групи, яка тестується (соціометрична розминка). В ході його потрібно пояснити групі цілі дослідження, підкреслити важливість його результатів для групи, показати, як потрібно виконувати завдання, гарантувати збереження таємниці відповідей.

Необхідно намагатися установити атмосферу довіри у відносинах з групою. Відсутність довіри до експериментатора, підозри у тому, що результати опитування можуть бути використані не на користь піддослідному, приводять до відмови виконувати завдання в цілому або до відмови визначати негативний вибір.

Після цього переходимо безпосередньо до опитування. Йому підлягають всі члени групи. Респонденти повинні записати прізвища членів групи , вибраних ними за тим чи іншим критерієм, в соціометричну картку та зазначити своє прізвище. В процесі опитування експериментатор повинен слідкувати за тим, щоб досліджувані не спілкувались між собою, постійно підкреслювати та нагадувати про обов’язковість відповідей на всі питання. В той же час, якщо досліджувані не мають списку членів групи, не слід запобігати візуальним контактам. Прізвища відсутніх бажано записати на дошці.

Можливі три основні способи вибору:

а) кількість виборів може бути 3-5;

б) дозволяється повна свобода вибору (кожний може записати стільки рішень, скільки побажає);

в) досліджуваний ранжує всіх членів групи в залежності від запропонованого критерію.

У даній дипломній роботі ми досліджували класні колективи за допомогою першого способу вибору, тобто кожен респондент мав право обирати тільки 3 чоловік. Питання у прямій формі складені за позитивним критерієм.

Обробка даних та інтерпретація результатів.

1.       Складання соціоматриці.

Соціоматриця - це таблиця, в яку заносяться результати опитування.

Взаємні вибори обводяться кругом чи півкругом (якщо взаємність неповна).

Кількість отриманих виборів - соціометричний статус групи, який порівнюється з теоретично можливою кількістю виборів.

Існує і такий соціометричний показник, як "індекс групової згуртованості":

Показник хорошої групової згуртованості - 60-70%.

2.       На основі соціоматриці можлива побудова соціограми, яка дає можливість представлення соціометрії у вигляді схеми.

Кожне коло в соціограмі має своє значення:

І. Внутрішнє коло - це так звана "зона зірок", в яку потрапляють лідери, які набрали максимальну кількість виборів.

ІІ. Друге коло - зона, в яку входять особи, які набрали виборів в кількості вище середнього показника.

ІІІ. Третє коло - зона знехтуваних, в яку ввійшли особи, які набрали виборів в кількості нижче середнього показника.

ІV. Четверте коло - зона ізольованих, це ті, які не отримали жодного балу.

Соціограма наочно показує існування угрупувань в колективі і взаємовідносини між ними (симпатії, контакти).[70;284-290]. На малюнках соціограм номери прізвищ дівчаток обведені овалом, а номери прізвищ хлопчиків - квадратом.

Досліджувані: учні 4-А класу (контрольна група) і учні 4-В класу (експериментальна група) Київської ЗОШ №231.

Соціометрична картка.

Соціометрична картка являє собою набір питань, на які кожному учню потрібно дати відповіді, записавши під кожним питанням три прізвища своїх однокласників.

Питання соціометричної картки:

1.    З ким би ти хотів сидіти за однією партою?

2.       Кого б з класу ти запросив на свій день народження?

.         Кому б ти віддав свою останню цукерку?

Соціометричний статус групи : 239 виборів

Кількість можливих виборів: 243

Індекс групової згуртованості:

Соціометричний статус групи : 221 виборів

Кількість можливих виборів: 234

Індекс групової згуртованості:

Крім соціометричної методики у науковому дослідженні була використана методика оцінки привабливості класного колективу.

Ця методика призначена для оцінки привабливості для учня класного колективу. Її слід проводити поряд з іншими методиками, направленими на виявлення особливостей структури класного колективу, таких як "Соціометрія" або "Вибір". Співставлення отриманих даних анкетування і методики дозволяє зробити висновок про відповідність власних вражень дитини від класного колективу, її місце в структурі класу і відношення школярів до дитини.

Дана методика являє собою анкету. В якій до кожного питання пропонується декілька варіантів відповідей. Кожна відповідь оцінюється певною кількістю балів:

Відповідь "а" - 5 балів, "б" - 4 бали, "в" - 3 бали, "г" - 2 бали, "д" - 1 бал і відповідь "е" - 0 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, які може отримати кожен учень після заповнення анкети становить 25 балів.

Результати анкетування подаються у формі словесних висновків на основі отриманих балів кожним учнем. Чим більше балів отримає учасник анкетування, тим привабливішим є для нього власний класний колектив.

Досліджувані: учні 4-А класу (контрольна група) і учні 4-В класу (експериментальна група) Київської ЗОШ №231.

Зразок анкети для оцінки привабливості классного коллективу

Прізвище та ім’я учня __________________

Клас ___________________________

1.       Як би ти оцінив свою належність до класу?

)         почуваю себе його членом, частиною класу;

2)       беру участь у більшості видів діяльності;

)         беру участь в одних видах діяльності і не беру участі в інших;

)         не відчуваю себе членом класу;

)         живу та існую окремо від класу;

)         не знаю, важко відповісти.

2.       Чи перейшов би ти в інший клас, якби тобі надали таку можливість (без зміни інших умов)?

)         так, дуже хотів би перейти;

2)       скоріше перейшов би, ніж залишився;

)         не бачу жодної різниці;

)         найімовірніше залишився б у своєму класі;

)         дуже хотів би залишитися у своєму класі;

)         не знаю, важко відповісти.

3.       Які відносини між членами твого класу?

)         кращі, ніж у більшості класів;

2)       приблизно такі, як і в більшості класів;

)         гірші, ніж у більшості класів;

)         не знаю, важко відповісти.

4.       Які у тебе відносини з вчителями?

)         кращі, ніж у більшості класів;

2)       приблизно такі самі, як і в більшості членів класу;

)         гірші, ніж у більшості класів;

)         не знаю, важко відповісти.

5.       Як ставляться до навчання у твоєму класі?

)         краще, ніж у більшості класів;

2)       приблизно так само, як і в більшості класів;

)         гірше, ніж у більшості класів;

)         не знаю, важко відповісти.

На підставі отриманих даних констатуючого експерименту, можна сказати, що в обох класах, як у контрольному, так і у експериментальному, низька згуртованість учнів. Індекс групової згуртованості, за показниками соціометричного дослідження, у 4-А класі становить 41%, а у 4-В - 38%. Отримані дані соціометрії на початку дослідного навчання у контрольній та експериментальній групах можна наочно показати на відповідній діаграмі.

Дана діаграма свідчить про те, що обидва класи недружні. Результати соціометрії також показують, що в досліджуваних класах є лідери та ізольовані учні. Лідером у 4-А класі є Анна Ж. (32 загальних виборів), а у 4-В класі -Марина Г. (24 загальних виборів). Ці діти дуже комунікабельні, викликають симпатію та позитивне відношення інших членів групи. Ізольований учень у 4-А класі -Влад Б. а у 4-В -Наталія К. Вони не набрали жодного балу під час проведення експерименту і викликають найчастіше антипатію та негативне відношення своїх однокласників.

Шкільний клас може мати різну цінність, різну особисту значимість для своїх членів. Це підтвердили результати анкетування щодо привабливості класного колективу, яке було проведено у контрольному та експериментальному класах поряд із соціометричним дослідженням. На нашу думку, ці результати можна співвідносити з показниками соціометрії, тому що в обох класах ті діти, які виявилися ізольованими або такими, якими нехтують під час проведення соціометрії, в анкетах зазначили, що вони не відчувають себе членами класу, мають погані відносини з однолітками та вчителями та хотіли б перейти вчитися до іншого класу. У 4-А класі це такі діти, як Влад Б., Андрій Г., Анна Є., Роман Ч. Це становить 13% усіх учнів класу. У 4-В класі не відчувають себе членами класу Наталія К., Влад Д., Іван Д., Ірина І., Дмитро В., що становить 17% усіх учнів. Всі ці діти отримали найменшу кількість балів після проведення анкетування щодо привабливості класного колективу.