Материал: Облік і аудит розрахунків за виплатами працівникам

Оплата часу простою не з вини працівника провадиться з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.

При відрядній системі оплати праці за обсяг перевезень водіям оплачують залежно від групи автомобілів за вантажопідйомністю і категорії вантажів, що перевозяться. Розцінки встановлюються за одну тонну перевезеного вантажу (з урахуванням затрат часу на вантажно-розвантажувальні роботи) і за один тонно-кілометр. За відрядної системи оплати праці водіям час на підготовчо-заключні роботи враховують при встановленні норм часу та відрядних розцінок і окремо не оплачують. Водіям І та ІІ класів нараховують надбавку в розмірі відповідно 25% і 10% тарифної ставки за відпрацьований як водій час.

Для водіїв автобусів, легкових автомобілів службового користування, в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ встановлені посадові оклади.

Стаття 71 Кодексу законів про працю забороняє роботи у вихідні і святкові дні, за винятком окремих працівників у разі необхідності. Залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні проводиться за письмовим наказом директора товариства тільки з дозволу профспілкового комітету. Як виняток, допускається робота окремих працівників у разі необхідності для:

1)     відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2)    відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей загибелі або псування майна;

3)      виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

)        залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу і тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації.

У будь-якому випадку до роботи у вихідні дні забороняється залучати:

·        працівників, які не досягли 18 років;

·        вагітних жінок;

·        жінок, які мають дітей віком до трьох років.

Робота у вихідний або святковий день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмір.

Нічним вважається час з 10-ої години вечора до 6-ої години ранку. Оплата праці у цей час здійснюється у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами, колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Така норма не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме:

·        для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, які працюють не більш як 36 годин на тиждень;

·        для окремих категорій працівників, яким скорочена тривалість робочого часу встановлюється законодавством.

До роботи вночі забороняється залучати:

·        вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

·        осіб, молодших 18 років;

·        працівників інших категорій, передбачених законодавством.

Громадяни мають право на відпочинок. Згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11. 1996р.№ 504/96- ВР встановлені такі види відпусток:

· щорічна (основна і додаткова);

·        додаткова у зв’язку з навчанням;

·        творча;

·        соціальна;

·        без збереження заробітної плати.

Щорічна відпустка поділяється на основну і додаткову. Основна відпустка гарантована працівникові незалежно від характеру й умов роботи, що виконується, а додаткова надається у разі особливих умов і характеру роботи.

В нашому і в інших сільськогосподарських підприємствах незалежно від форм власності установлена тривалість основної щорічної відпустки не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, відлік якого здійснюється з дня укладення трудового договору.

Крім цього передбачено, що святкові та неробочі дні не враховуються при визначенні:

·        тривалості щорічної основної відпустки;

·        тривалості щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці;

·        тривалості інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством;

·        додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У сільському господарстві передбачені додаткові відпустки тривалістю до 7 календарних днів працівникам з ненормованим робочим днем.

За роботу зі шкідливими та важкими умовами праці надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 35 календарних днів. Конкретна тривалість додаткових відпусток залежно від часу зайнятості працівників у шкідливих і важких умовах праці встановлюється в колективному договорі підприємства. Щорічна додаткова відпустка за бажанням працівника може надаватися окремо або одночасно зі щорічною основною відпусткою.

Загальна тривалість щорічних основної і додаткової відпусток у господарстві не може перевищувати 59 календарних днів.

Святкові і неробочі дні, що не включаються до тривалості щорічної відпустки і не оплачуються. Щорічні основна та додаткова відпустки, як правило, повинні надаватися працівникові до закінчення робочого часу. У перший рік роботи право працівника на відпустку повної тривалості виникає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Якщо працівникові надається відпустка до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи, тривалість відпустки визначається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У подальші роки роботи щорічні відпустки можуть надаватися працівникові в будь-який час року.Черговість надання відпусток працівникам підприємств визначається графіком, який затверджується роботодавцем після узгодження з профспілковим органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу з розрахунком не менше двох днів відпустки за кожний відпрацьований місяць.

Відпустка сумісникам надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. При цьому підлягають оплаті обидві відпустки - як за основну роботу, так і за роботу за сумісництвом.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику надається відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником, але не більше 15 календарних днів на рік.

Розрахунок суми відпускних здійснюється, виходячи з розміру середньої заробітної плати працівника, обчисленої згідно з п.7 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Відпустка розраховується шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед настанням відпустки 12 місяців ( або менший фактично відпрацьований період ) (З) на відповідну кількість календарних днів року ( Д р ), за винятком святкових і неробочих днів ( СНдн , Ндн ), встановлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки ( Ккл. дн. ) визначають заробітну плату працівникові за час відпустки.

Таким чином, розрахунок відпустки (В) здійснюється за такою формулою ( формула 4.1 ) :

В =  ( 4.1 )

Якщо визначена таким розрахунком сума заробітної плати за час відпустки виявиться нижче тарифної ставки або посадового окладу працівника на день відпустки, то підприємствам дозволено брати до розрахунку заробітну плату, встановлену з дня її останньої зміни, починаючи з якої здійснюється виплата по середньому заробітку.

Відпустка без збереження заробітної плати працівнику може бути надана лише у перелічених у ст. 25 Закону про відпустки випадках (в обов’язковому порядку) та за сімейними обставинами на підставі п. 1 ст. 26 цього ж Закону (на період не більше 15 календарних днів на рік за угодою між працівником і роботодавцем).

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався в заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата, доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та ін.); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються:

виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

компенсаційні виплати на відрядження і перевезення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції;

вартість безоплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, молока та лікувально-профілактичного харчування;

пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;

дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;

виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність тощо;

суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати та ін.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, не враховуються виплати за час, потягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число, робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Для розрахунку виплат при відході працівника у відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами заробітну плату обчислюють згідно з постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266. До розрахункового періоду у цьому випадку включають останні 6 календарних місяців. При цьому враховують фактично відпрацьовані дні, а розрахунок виплат по цій відпустці проводять аналогічно до розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності.