Оплата праці, як головне джерело особистих доходів більшості громадян, має відповідати вартості робочої сили, тобто бути достатньою для задоволення різнобічних потреб працівників на рівні, який може забезпечувати на певний час економіка країни.
Заробітна плата складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Згідно ст. 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій [ 5]. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці ( обсяг робіт ).
Зважаючи на значні зміни у законодавстві України, передачу основних прав і обов’язків з питань оплати праці від держави виробникам, виникла потреба у формуванні ефективної системи оплати праці такої багатогалузевої сфери господарювання, як аграрне виробництво. Оплата праці є невід’ємною складовою частиною економічного механізму сільськогосподарського підприємства, а також з головних чинників, що безпосередньо впливають на результати господарської діяльності.
Рівень оплати праці, як один з важливих показників розвитку економіки країни, тісно пов'язаний з рівнем ефективності виробництва, продуктивності та дохідності підприємства, оскільки її належний рівень - це успіх і стабільність у виробництві.
На сучасному етапі ринкових перетворень сільське господарство потребує суттєвих змін. Однією із важливих проблем, що потребує невідкладного вирішення, подолання фінансово-економічної кризи аграрних підприємств та становлення України як конкурентоспроможної держави є питання матеріального стимулювання працівників. Таким чином оплата праці на сьогодні є достатньо актуальною темою.
Проблемами оплати праці працівників аграрної сфери присвятили свої праці такі вчені як: Бородіна О.М., Бугуцький О.А., Вітвицький А.В., Дієсперов В. С., Колота А.М., Кулік Г.О., Малік М. Й., Махсма М.Б., Саблук П. Т., Шебаніна О.В., Шкільов О.В., Шкуріна Г.Т., Шпикуляк О.Г., Юдіна В.А., Яценко В.М., та інші.
Заробітна плата є безпосереднім чинником впливу на соціальну поведінку працівників. Тому рівень продуктивності праці, стан виробництва, зацікавленість робітників у високих кінцевих результатах праці та реалізація головних цілей та місії підприємства є віддзеркаленням реакції працівників на рівень реальної заробітної плати за кінцеві результати праці.
На думку Бортика В.А., заробітна плата є частина національного доходу, що означає в грошовій формі вартість необхідного продукту працівників сфери матеріального виробництва, яка повинна видаватися у відповідності з кількістю і якістю затраченої ними праці для задоволення особистих матеріальних і культурних потреб [31].
До основної функції заробітної плати належать наступні три: відтворювальна, відповідно до якої оплата праці повинна бути достатньою для задоволення життєвих потреб; стимулююча - оплата праці повинна стимулювати залучення працівників до процесу праці та ефективне їх використання; розподільча - за допомогою заробітної плати місце праці кожного окремого працівника. Аналізуючи нинішню ситуацію, можна сказати, що в сільському господарстві заробітна плата не виконує своєї головної функції - стимулюючої.
Основними причинами низького рівня заробітної плати є: важке фінансове становище і збитковість більшості підприємств виробничої сфери; недосконалість бюджетної податкової, грошово-кредитної системи, політики ціноутворення; незадовільна організація системи державного і договірного регулювання оплати праці, соціального партнерства на всіх рівнях; низький рівень продуктивності праці й існування значної надлишкової чисельності працівників; низька індексація заробітної плати в зв’язку з інфляцією; недосконалість механізмів формування фондів оплати праці в бюджетній сфері.
Як відмічає Козуб Л.І., результати досліджень свідчать, що рівень заробітної плати працівників різних сфер економіки нашої країни неоднаковий. Заробітна плата працівників сільського господарства є однією із найнижчих серед усіх видів економічної діяльності. Таку негативну тенденцію можна прослідкувати із часів Радянського Союзу до теперішнього часу. За даними Держкомстату України середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві на 49,5% на 1.01.10 р. менша за середню по Україні [48].
Низька і несвоєчасна оплата праці працівників-аграрників призводить до соціального незадоволення; трудової апатії; погіршення виконавчої дисципліни; байдужості та безініціативності; появи гальмівних процесів розвитку здібностей людини, масової декваліфікації найактивнішого населення тощо. Очікувана винагорода за кінцеві результати праці не здатна задовольнити мінімальні потреби сільськогосподарських працівників, що змушує їх шукати більш перспективну роботу, або покладатися на особисте господарство.
На думку Дієсперова В.С., оплата праці є обов’язковою умовою раціонального господарювання і вимагає чіткого її зв’язку з результативністю, яка в свою чергу є головним критерієм економічного зростання, соціального та культурного прогресу суспільства [41].
Махсма М.Б., стверджує, що рівень ефективності праці як окремого працівника, так і усього колективу залежить від повноти використання фактора мотивації до праці, в основі якого лежить розмір її оплати, який тісно пов'язаний з результатами праці [55].
Кожна працююча людина має право на відпочинок. Основним законодавчим документом, що встановлює ці права є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996р. № 504/96-ВР . Цей закон встановлює державні гарантії, права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних, життєво-важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи [7].
В.А. Бортик зазначає, що особливу увагу слід приділяти забезпеченню виробництва окремими категоріями кваліфікованих робітників. Причому в основу необхідно покласти забезпечення підприємств особами працездатного віку. Похилий вік і низький професійний рівень, зайнятих у виробництві вже сьогодні стали гальмом на шляху реформування. Отже основними напрямками реформування системи оплати праці в сільському господарстві України повинні стати:
- підвищення середньомісячної заробітної плати в сільському виробництві до середнього рівня оплати праці по Україні;
- впровадження нових форм оплати праці;
підвищення рівня продуктивності праці, шляхом введення доплат, премій, грошових винагород;
підвищення питомої частки оплати праці в структурі собівартості сільськогосподарської продукції [31].
Проблемам розвитку ринку аудиторських послуг присвячено ряд праць вчених економістів, аудиторів. М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Г. М. Давидов, Н. І. Дорош, В. С. Рудницький, І. І. Пилипенко, О. А. Петрик, В. Я. Савченко присвячують свої дослідження питанням розвитку та організації аудиту.
Як відмічає Гноєва І.М., Аналіз результатів аудиторської діяльності та стану ринку аудиторських послуг свідчить, про те, що цей сектор економіки потерпає від змін, які відбуваються в країні. Дослідивши особливості формування ринку аудиторських послуг у розрізі встановлених регіональних особливостей, вивчення обсягів та видів наданих аудиторських послуг в Україні, провівши сегментацію ринку аудиторських послуг в Україні в розрізі регіонів, виявили коливання кількості і вартості послуг у регіонах, що у більшості залежать від платоспроможності замовників аудиту та концентрації промислових підприємств. Розглянувши національний ринок аудиту за видами наданих послуг аудиторами, констатуємо скорочення попиту на проведення аудиту. Але після виходу з економічної кризи можна очікувати відновлення ринку аудиторських послуг, тому що замовники аудиторських послуг знов стануть замислюватися про залучення фінансування, вихід на міжнародні ринки капіталу [35].
Макаренко А.П, Боюк І.В. зазначають, що аудит розрахунків з оплати праці є однією найважливіших і складних ділянок аудиторської роботи, оскільки безпосередньо зачіпає економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряються. Крім того, відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу. В ході проведення аудиту розрахунків з оплати праці та інших виплат працівникам формуються такі пропозиції, впровадження яких вдосконалить як матеріальне стимулювання, такі трудові відносини в колективі. [52].
Сагайдак Р.А. відмічає, що для успішного функціонування сільськогосподарського підприємства, збільшення виробництва продукції і зниження її собівартості, удосконалення господарського механізму і механізму управління всіма ланками діяльності необхідно здійснювати повсякденний внутрішньогосподарський контроль та експертизу як окремих процесів, так і діяльності в цілому. В сучасних умовах виникає необхідність повсякденного контролю за раціональним використанням за призначенням матеріальних засобів, виконанням зобов’язань перед державою по податках та інших платежах, перед постачальниками і підрядниками, за своєчасністю погашення дебіторської заборгованості економічних суб’єктів, а також за правильністю організації і ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Функціонування належної системи внутрішньогосподарського контролю (аудиту) забезпечує зведення до мінімуму можливості прийняття неправильних, невигідних рішень і виникнення збитків, протидію виникненню помилок в поточній роботі [64].
На даний час, наголошує Олексенко М.В., удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу все більше пов’язані із використанням електронно-обчислювальних машин та відповідного програмного забезпечення. Це обумовлено, насамперед, тенденціями розвитку інформатизації процесів управління та складністю в отримуванні необхідних даних, що дозволяє оцінювати фінансовий стан кожного суб’єкта господарювання, виявляти зміни параметрів фінансових потоків і мати можливість впливати на їх розподіл і коригування. Зараз пропонується досить велика кількість програмних продуктів, які здатні вирішувати завдання відносно створення баз даних, обліку, аналізу, управління та їх захисту тощо [59].
Важливою проблемою, що існує в аграрних підприємствах, є недосконалість інформаційних технологій і відсутність комп’ютерних програм, що могло б значною мірою як полегшати, так і поліпшати роботу обліковців.
У розв’язанні цієї проблеми значну роль відіграють сучасні інформаційні технології. Без використання комп’ютерної техніки неможливо розраховувати на успішну роботу підприємства.
Бойчук А.А., Лисяк М.С відмічають, що на даному етапі розвитку бухгалтерського обліку в Україні важливе місце займає автоматизація збирання й обробки облікової інформації. Використання автоматизованого обліку дає змогу повністю уникнути помилок, оскільки при автоматизованому обліку ведеться тільки один обліковий регістр, а всі інші формуються автоматично. Перспективами подальших досліджень в цьому напрямку, на думку авторів, можна вважати використання можливостей автоматизованої діалогової журнальної форми обліку [30].
Щоб бути представленим на сучасному ринку досить широко і повно, мати привабливість для інвесторів, швидко адаптуватись до змін в законодавчій базі, своєчасно реагувати на коливання попиту, то необхідно володіти інформацією, відмічає Ф. Бутинець, це є ще однією з причин в необхідності автоматизації системи обліку сільськогосподарських підприємств. Обсяг бухгалтерської та регламентованої звітності змушує відмовитись від старих методів ведення обліку, забезпечити надійний механізм контролю фінансування, ефективний розподіл коштів та ресурсів [32].
На ринку програмного забезпечення останнім часом з’явилася велика кількість конфігурацій бухгалтерських програм, які є спеціалізованими відповідно до характеру діяльності підприємства. Діяльність агропромислових підприємств є специфічною і відрізняється від інших галузей народного господарства. Галузева специфіка підприємств АПК вимагає від українських виробників програмного забезпечення створення спеціалізованих бухгалтерських програм.
Широке впровадження автоматизації облікового процесу сільськогосподарських підприємств можливе за наявності достатньої сервісної мережі спеціалізованих фірм, які забезпечують інсталяцію та комп’ютерних програм.
М.А Білуха відмічає, що розвиток науки в галузі комп’ютерного обліку перебуває лише на етапі обґрунтування та доведення актуальності даної проблеми, тоді як практична сторона бухгалтерського обліку, переведення його в комп’ютерну площину настільки нова, що залишається не розроблена і відстає від стрімкого розвитку сучасних комп’ютерних технологій [29].
Це призводить до необхідності розробки теоретичного підґрунтя для формування нового системного забезпечення розвитку бухгалтерського обліку, заснованого на інформаційних технологіях.
Комп’ютерні технології істотно впливають на ведення обліку, з чим погоджується Домбровський В., відмічаючи: як ніколи потрібні зараз теоретико-концептуальні дослідження системи обліку в нових умовах функціонування підприємств. Кібернетика та сучасна комп’ютерна техніка можуть різко змінити парадигму бухгалтерського обліку не стільки в його методологічній базі, яка за п’ять віків розвитку показала свою життєздатність, скільки у теоретико-пізнавальних властивостях [39].
Кузнецова С.А. вважає, що при використанні комп’ютерів не існує проблеми деталізації аналітичного обліку, інформація надходить оперативно, значно підвищується продуктивність праці облікових працівників, поліпшується не тільки точність та аналітичність інформації, а й її якість - оформлення у вигляді чітко надрукованих показників [49].
Т.Микитенко пропонує подання звітності, а також здійснення розрахунків через Інтернет. Феноменальний розвиток Інтернету, програмного забезпечення та телекомунікаційних технологій буде мати суттєвий вплив на практику фінансової звітності у всьому світі. Коли одні вважають, що інвестори очікують на вчасну інформацію та існують технології програмного забезпечення, які вже роблять можливою підготовку щоденно консолідованих фінансових звітів, можна лише здогадуватись, як довго ще традиційна методика та частота звітності будуть мати сенс. Технології дають ефект мінімізації географічних відстаней і інвестори будуть вимагати вчасної електронної фінансової звітності не зважаючи на національність чи географічну відстань до суб’єкта, в який вони інвестують. Традиційні друковані звіти скоро застаріють. Буде цікаво спостерігати, як цей розвиток впливатиме на чисельність складові міжнародної фінансової звітності в найближчі роки [56].
А.Чернелевський відмічає, що для того, щоб привести первинну облікову інформацію до виду зручного для подальшого використання, потрібно провести велику підготовчу роботу. В проведенні цієї роботи на сучасному етапі велику допомогу обліковому персоналу надають комп’ютерні технології збирання та обробки облікової інформації [72].
Щодо автоматизації по оплаті праці, то С. Івахненко пропонує автоматизувати:
- нарахування заробітної плати робітникам тваринництва, адміністративно-управлінському персоналу, робітникам відрядникам, зайнятим на будівництві, промислових і допоміжних виробництвах;
- складання розрахунково-платіжних відомостей і особистих рахунків по кожному працівнику;
визначення сум відрахувань на соціальне страхування, в резерв відпусток та на соціальне забезпечення [45].
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
Агрофірма «Лебежанська», товариство з обмеженою відповідальністю, створене в 2000 р.згідно з Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки», на підставі законів України «Про підприємництво», «Про господарські товариства» шляхом об’єднання на частковій основі майна громадян учасників.