Материал: Облік і аудит розрахунків за виплатами працівникам

В Агрофірмі «Лебежанська» для ведення обліку застосовують програму «Універсал-5», яка повністю пристосована для ведення обліку в сільськогосподарських підприємствах. В ній реалізовано багато можливостей за рахунок введення довідників, що містять інформацію, необхідну для ведення аналітичного обліку, заповнення документів, і різні параметри, важливі для розрахунків та, в подальшому, формування звітності з урахуванням специфіки галузі. Ця система, на наш погляд, є оптимальним рішенням для сільськогосподарських підприємств України.

Технологія побудови обліку в програмі наведена на схемі 5.1.

Програма може утримувати відомості за будь який період часу, дає змогу створювати звіти довільної форми, що використовують дані не лише синтетичного, а й аналітичного обліку. Технологічний прогрес обробки й отримання інформації по обліку, контролю праці і заробітної плати складається з наступних етапів:

·   підготовка первинної інформації;

·   розрахунок сум оплати і утримань відповідними кодами видів оплат і утримань, видача вихідної інформації;

·   контроль і коректування результатів інформації.

Рис. 5.1. Схема автоматизованої форми обліку

При автоматизації обліку праці та заробітної плати первинні документи з обліку виробітку і заробітної плати надходять у пачках на обчислювальну установку і підлягають послідовній обробці У процесі обробки водночас одержують Особовий рахунок і Розрахунковий лист кожного працівника, Розрахункову і Відомість на виплату грошей, Відомість відрахувань.

На основі викладених даних складаються машинограми - Розрахункові і Платіжна відомість по цехах, відділах і підприємству в цілому. Складаються також машинограми за видами оплати і категоріями працівників.Технологію побудови обліку розрахунків за виплатами працівникам відображено на рис. 5.2.

Автоматизація не тільки підвищить якість обліку, а й якість бізнесу підприємства.

Автоматизоване оброблення задач зведеного обліку та складання звітності сприяє:

-      якісному контролю за рухом статутного капіталу в частині основних і оборотних коштів підприємства;

-        збереженню грошових коштів і контролю за використанням їх за цільовим призначенням;

         визначенню фінансових результатів діяльності підприємства та контролю за розподілом прибутку;

систематизації та узагальненню даних в аналітичному й синтетичному розрізах про виробничо-господарську діяльність підприємства, для забезпечення прийняття управлінських рішень.

5.3 Аудит в умовах застосування комп’ютерних технологій

Комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкретному економічному об'єкті. У цих умовах суттєво змінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відповідно, застосування комп’ютерних інформаційних систем може вплинути:

• на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одержання достатнього уявлення про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.

Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом № 401 «Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем». Є також положення про міжнародну аудиторську практику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ютерні інформаційні системи. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп'ютерних інформаційних систем.

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище комп’ютерної інформаційної системи суб'єкта, аудитор зобов'язаний розглянути, яким чином ця система впливає на аудит, а також скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування комп’ютерної інформаційної системи, про доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають комп'ютерній обробці.

Складність комп'ютерної обробки в кожній значній прикладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважається складною, якщо, зокрема:

• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;

• комп'ютер автоматично генерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній програмі;

• комп'ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;

• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах електронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на предмет правдивості або прийнятності.

Організаційна структура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки в рамках суб'єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов'язків.

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп'ютерні файли й інший доказовий матеріал, який може знадобитися аудитору, можуть існувати тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп'ютері.

Застосування комп'ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. Для проведення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний:

• мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення КСБО;

• володіти термінологією в галузі комп'ютеризації; чітко уявляти особливості технології і послідовність процедур комп'ютерної обробки облікової інформації;

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

• уміти працювати на комп'ютері з основними офісними програмами;

• мати практичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими системами, із спеціальними інформаційними системами аудиту.

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на економічному об'єкті, що перевіряється.

Зважаючи на різноманітність і складність комп'ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

Основні напрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп'ютерної обробки даних такі:

• оцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного забезпечення, що функціонує в системі комп'ютерної обробки даних;

• оцінка надійності системи комп'ютерної обробки інформації в цілому;

• перевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;

• формування на комп'ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку та звітності.

Але й у цьому разі аудитор зобов'язаний мати достатнє уявлення про комп'ютерну систему клієнта в цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу експерта, зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему обробки, а аудитор - вірогідність інформації, яка міститься в звітності, сформованій за допомогою цієї системи.

Під час проведення аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки програми, правильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих документах.

РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

Впровадження інформаційних технологій у обліково - аналітичному процесі дає змогу істотно змінити застосування ПЕОМ створенням бухгалтерських комп’ютерних систем.

Автоматизована форма обліку підвищує оперативність, достовірність результатної інформації, продуктивність праці бухгалтерського апарату.

Перед тим, як впровадити на підприємстві автоматизовану форму обліку необхідно розрахувати пряму і непряму економічну ефективність від впровадження.

Пряма економія характеризується підвищенням продуктивності праці облікових працівників, зниженням вартісних і трудових витрат, які пов'язані з обробкою інформації.

Непряма економія отримується внаслідок покращення інформаційної системи підприємства, підвищення на цій основі якості управління та відобразиться на кінцевих показниках діяльності підприємства.

Пряма економія може бути розрахована за формулою:

Е = В0 - В1,                                                                          (6.1)

де Е - пряма економія, грн.;

В0 - величина вартісних витрат при ручній обробці інформації, грн.;

В1 - величина вартісних витрат при обробці інформації з використанням засобів автоматизації обліку, грн.

Вартісні витрати при ручній інформації визначаються за формулою:

В0 = Т0 х Тст(1 + К1 + К2),                                                (6.2)

де Т0 - витрати часу при обробці інформації вручну, год.;

Тст - часова тарифна ставка працівника, грн.;

К1 - коефіцієнт, що визначає розмір відрахувань на соціальне страхування (0,3719);

К2 - коефіцієнт, що визначає розмір накладних витрат (0,4).

Вартісні витрати при обробці інформації за допомогою засобів автоматизації обліку визначаються за формулою 6.3.

В1 = Вен + А + ЗП + НІ, (6.3)

де Вен- витрати енергетичні, грн.;

А - амортизація комп'ютерної техніки, грн.;

ЗП - заробітна плата працівника та відрахування до неї, грн.;

НІ - вартість носіїв інформації, грн.

У бухгалтерії Агрофірми «Лебежанська» ТОВ облік розрахунків за виплатами працівникам здійснює 1 бухгалтер. Тривалість робочого дня складає 8 годин. В місяць 1 бухгалтер відпрацьовує 176 години. Часова тарифна ставка складає 7,15 грн./ 1 год.

Тепер на підставі цих даних розрахуємо вартісні витрати при ручній обробці інформації, скориставшись формулою 6.2.

Во = 176 х 7,15 х 1 (1 + 0,3719+ 0,4) = 2229,76 грн. - за місяць

Во = 2229,76 х 12 = 26757,12 грн. - за рік

При визначенні енергетичних витрат при автоматизованій обробці даних обліку слід виходити з того, що в середньому 1 година роботи на ПЕОМ дорівнює 400 Вт. На сьогодні 1 кВт обходиться підприємству 0,75 грн. Щоб вирішити задачу за допомогою ПЕОМ необхідно 32 години, тобто енергетичні витрати при цьому будуть складати:

,4 х 0,75 х 32 = 9,60 грн.

При визначенні амортизаційних відрахувань по комп'ютеру використаємо метод прямолінійного списання вартості ПЕОМ на протязі всього терміну експлуатації. Припустимо, що первісна вартість ПЕОМ з програмним забезпеченням складе 8500 грн., ліквідаційна вартість - 800 грн., а термін корисного використання 4 роки. Амортизаційні відрахування за рік (А) будуть дорівнювати:

А = (8500 - 800) : 4 = 1925 грн.

При цьому місячна сума амортизації буде дорівнювати: 1925 : 12 = 160,41 грн. При автоматизованій формі обліку заробітна плата працівників з урахуванням нарахувань на соціальні заходи буде дорівнювати:

,15 х 1,7719 х 32 = 405,41 грн/місяць.

Вартість носіїв інформації та обслуговування ПЕОМ -250,00 грн.

І вже тепер ми розрахуємо вартісні витрати при обробці інформації по розрахункам з оплати праці за допомогою ПЕОМ за формулою 6.3.

В1 = 9,60 + 160,41 + 405,41 +250,00 = 825,42 грн за місяць

В1 = 825,42 х 12 = 9905,04 грн. за рік

Після цього розраховуэм зниження вартості обробки інформації за рік, тобто показник прямої економічної ефективності шляхом порівняння отриманих значень вартісних витрат при різних варіантах обробки інформації:

Е = 26757,12 - 9905,04 = 16852,08 грн.

Ефективність при веденні обліку за допомогою автоматизованої форми очевидна, оскільки бухгалтерія Агрофірми «Лебежанська» ТОВ при застосуванні обчислювальної техніки при веденні обліку розрахунків з оплати праці має за рік економію в розмірі 16852,08 грн.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Актуальність обраної нами теми дипломного проекту «Облік та аудит розрахунків за виплатами працівникам» підтверджується наступним - оплата праці як кінцевий результат є важливою передумовою досягнення гармонії у оплаті, оскільки припускає встановлення безпосереднього зв’язку заробітної плати з кінцевим результатом діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження для дипломного проекту виступають господарські операції по обліку розрахунків за виплатами працівникам, що відбуваються в Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ Чугуївського району Харківської області.

Агрофірма «Лебежанська», товариство з обмеженою відповідальністю, створене в 2000 шляхом об’єднання на частковій основі майна громадян учасників.Товариство у своїй діяльності керується діючим законодавством України, Установчим договором та Статутом.

Метою діяльності товариства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші види господарської діяльності для задоволення потреб Товариства, його учасників та отримання прибутку на основі раціонального використання землі, інших природних ресурсів і виробничо-ресурсного потенціалу та інше не заборонене законодавством.

Проведений нами аналіз організаційно-економічної діяльності агрофірми показав наступне.

В Агрофірмі «Лебежанська» ТОВ показники ефективності використання земель зменшилися за рахунок зменшення земельної площі: так у 2010 р. загальна земельна площа склала 2150,1 га, що на 9% менше від 2008 р. Це зменшення відбулося за рахунок зменшення оренди землі підприємством у населення. Сільськогосподарські угіддя і рілля теж зменшилися, якщо у 2008 р. вони складали 2328,6 га, то у 2010 р. їх розмір склав 2119,1 га, що на 9% менше.

Аналізуючи структурні показники видно, що рівень освоєності і розораності землі залишилися незмінними. Натуральні показники ефективності використання землі за аналізуємий період змінилися. Так в 2010р. у порівнянні з 2008р.виробництво на 100 га сільськогосподарських угідь приросту ВРХ збільшилося на 14,4%, молока - зменшилося на 7,8% і значно зменшилося виробництво зернових - на 94,1%. Це пов’язано з загибеллю посівів озимих в 2010 р.