ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
Тема 8. ПРАВОВА ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ
Методичні вказівки
Правове регулювання земельних відносин в Україні вивчається в рамках окремого навчального курсу “Земельне право”, тому при вивченні екологічного права увага приділяється лише найбільш загальним земельно-правовим питанням, насамперед тим, оволодіння якими необхідне для подальшого успішного освоєння інших тем Особливої частини.
Земля як об’єкт земельних відносин володіє істотною специфікою як природний ресурс і одночасно об’єкт нерухомого майна; основний елемент навколишнього середовища, з яким пов’язані всі інші природні компоненти; просторово-територіальний базис для здійснення будь-якої людської діяльності та розміщення будь-яких об’єктів; основний засіб виробництва у сільському і лісовому господарствах. Ці властивості землі з необхідністю визначають правовий режим земельних відносин і значною мірою – зміст сучасного земельного права.
Особливу увагу слід приділити вивченню джерел земельного права України. Переважна роль у системі джерел належить закону, що прямо випливає зі змісту ст. 92 Конституції України. Земельний кодекс України відіграє велику роль урегулюванні як земельних, так і інших природноресурсових відносин. Більше того, інші акти по ресурсної спрямованості застосовуються лише в тій мірі, в якій вони не суперечать ЗК України. Однак ЗК України не охоплює єдиним регулюванням усіх земельно - правових питань, містить низку відсильних норм.
У зв’язку з цим після прийняття ЗК України на розвиток його положень ухвалено низку законів, зокрема “Про охорону земель”, “Про державний контроль за охороною земель”, “Про землеустрій”, “Про використання земель оборони”, “Про оцінку земель” та інші. Слід мати на увазі, що цей процес остаточно не завершено, оскільки не всі, необхідні для комплексного врегулювання земельних відносин, закони прийняті. Триває мораторій на відчуження земель, призначених для товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних паїв і ділянок, виділених на паї, на зміну цільового призначення сільськогосподарських земель, що обумовлено відсутністю законів “Про ринок земель” і “Про державний земельний кадастр”. Отже, система земельно-правового регулювання в Україні перебуває у стадії формування.
Для успішного вивчення наступних тем навчальної дисципліни слід чітко окреслити правові титули, які встановлені чинним законодавством для використання земель, та добре знати правовий режим їх здійснення. Такими правовими титулами є право власності на землю, постійне землекористування
41
(з обмеженим суб’єктним складом відповідно до ст. 92 ЗК України), оренда землі, використання її на умовах обмежених речових прав.
Ще однією необхідною складовою вивчення теми є з’ясування правового режиму категорій земель, кожна з яких має свої особливості.
Виражене еколого-правове спрямування має також коло питань, що стосуються правової охорони земель. Для їх розгляду слід звернутися до відповідного закону і визначити загальні та спеціальні вимоги щодо охорони земель.
Питання для самостійного вивчення
1.Загальнотеоретичні засади використання та охорони земельних ресурсів.
2.Поняття, суб’єкти та об’єкти земельних правопорушень.
Практичні завдання: Задача 1.
Житель міста Рожни Сидоренко на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці розпочав будівництво колодязя глибиною 15 м, маючи на меті використовувати прісні підземні води для побутових і господарських потреб за допомогою спеціального технічного приладу (відцентрового насоса).
Під час проведення вказаних робіт його відвідав інспектор територіальної інспекції гірничого нагляду, який, перевіривши умови та характер даних робіт, виніс постанову про їх припинення та наклав на Сидоренка адміністративний штраф.
Сидоренко оскаржив цю постанову до суду з вимогою усунення перешкод у користуванні природними ресурсами та стягнення збитків, заподіяних йому незаконним рішенням інспектора.
Розв’яжіть задачу. Чи є підстави для юридичної відповідальності? Дати обґрунтовану відповідь з посиланням на відповідні статті нормативно -правових актів.
Задача 2.
Під час перевірки додержання законодавства про мисливське господарство та полювання державний екологічний інспектор затримав на території земель фермерського господарства його господаря, що прогулювався в межах цих угідь із мисливською собакою, зброєю та капканами без документа, який би посвідчував право мисливця.
На підставі цього інспектор склав адмінпротокол про порушення правил полювання, наклав штраф на фермера та подав позов до суду про стягнення збитків, заподіяних правопорушенням.
У суді фермер пояснив, що під час його затримання він перебував у межах належних йому земель. Наявність мисливської зброї у нього обумовлено умовами безпеки у зв'язку з поширеністю на цій території останнім часом диких кабанів, капкани він пристосовує для добування кротів. Посвідчення
42
мисливця не має, оскільки не займається промисловим добуванням мисливських тварин. Про те, що частина належних йому на праві власності земель відноситься до категорії мисливських угідь, він не знав. У документах, які посвідчують його право приватної власності на землі сільськогосподарського призначення це не зазначено.
Розв’яжіть задачу. Чи є підстави для юридичної відповідальності? Дати обґрунтовану відповідь з посиланням на відповідні статті нормативно-правових актів.
Література:
1.Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року – К., 2008.
2.Про державний контроль за використанням та охороною земель: Закон України від 19 червня 2003 року // www.rada.gov.ua.
3.Про охорону земель: Закон України від 19 червня 2003 р.
4.Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р.
5.Про плату за землю: Закон України в редакції від 19 вересня 1996 р.
6.Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р.
7.Про оцінку земель: Закон України від 11 грудня 2003 р.
8.Про захист конституційних прав громадян на землю: Закон від
20.01.2005
9.Земельне право: Академічний курс /За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.,
2008.
10.Земельне право України: Підр. / О.О. Погрібний, І.І. Каракаш. - К.,
2003.
11.Земельне право України: Підручник /За ред. М.В. Шульги.– К., 2004. –
368с
12.Мірошниченко А.М. Земельне право України. Навч. пос.– К., 2007.–
432 с.
13.Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За заг. ред. В.І. Семчика. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.
–432 с.
43
Тема 9. ПРАВОВА ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
Методичні вказівки
Характеристика правового режиму використання і охорони вод повинна розпочинатися з вивчення основних понять водного законодавства, насамперед таких термінів, як “води”, “водний об’єкт”, “водойма”, “водні ресурси”. Згідно з законодавством водні об’єкти, залежно від правового режиму, поділяються на об’єкти загальнодержавного та місцевого значення. За природними характеристиками виділяються поверхневі і підземні водні об’єкти; штучні та природного походження. Коло суб’єктів права водокористування законодавством практично не обмежується – ними можуть бути фізичні та юридичні особи, зокрема й іноземні. Серед суб’єктів слід виділяти первинних – тих, що мають власні водозбірні споруди і відповідне обладнання для забору води, та вторинних – тих, що таких споруд і обладнання не мають, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів і скидають стічні води в їхні системи на погоджених умовах.
Важливе значення має вивчення видів права водокористування.
Слід знати класифікацію цих видів залежно від мети користування, суб’єктного складу, строків здійснення права, умов надання водного об’єкта в користування, а також правовий режим кожного з визначених видів.
Логічним продовженням розгляду видів права водокористування є вивчення системи прав та обов’язків водокористувачів, а також підстав обмеження, зміни або зупинення цих прав. Обмеження, зміна або зупинення прав водокористувачів можливі лише на визначених у законі підставах, наприклад, у разі маловоддя, загрози поширення інфекційних захворювань тощо. Застосовувати такі заходи можуть лише спеціально уповноважені на це суб’єкти.
Одним із найбільш складних питань у рамках теми, що вивчається, є визначення підстав і порядку виникнення права водокористування. Зокрема, слід розглянути порядок погодження та видачі дозволу на право водокористування, його основні стадії (етапи); коло органів, які видають дозволи на право водокористування, особливості надання в користування водних об’єктів загальнодержавного й місцевого значення; підстави і порядок припинення права водокористування.
Реформування відносин власності на природні об’єкти тор кнулося й водних відносин, тому положення чинного Водного кодексу України, згідно з якими всі води (водні об’єкти) є державною власністю, втратили силу. Слід мати на увазі, що, відповідно до ЦК і ЗК України, водні об’єкти можуть перебувати також у комунальній і приватній власності та визначити режим такої власності, повторивши відповідну тему Загальної частини.
Водні об’єкти можуть передаватися в оренду, тому необхідно звернути увагу і на цей вид права водокористування та з’ясувати правове регулювання оренди водних об’єктів.
44
При вивченні основних положень правової охорони вод слід звернути увагу на види шкідливого впливу на води (водні об’єкти) – забруднення, засмічення та вичерпання вод, а також систему заходів, які становлять зміст правової охорони вод. Основними напрямками правової охорони вод є такі: охорона морських вод; охорона підземних вод; охорона рибогосподарських водних об’єктів; охорона вод при здійсненні сільськогосподарської діяльності; охорона вод від шкідливого впливу промислових об’єктів; охорона лікувальних водних об’єктів; охорона водних об’єктів, що є джерелами питного водопостачання. Відповідно слід знати заходи, які законодавство вимагає вживати в кожному напрямку, а також визначені ВК України шляхи попередження шкідливої дії вод і подолання наслідків такої дії.
Аналіз проблем відповідальності за порушення водного законодавства та видів його порушень має ґрунтуватися на знаннях, отриманих при вивченні Загальної частини екологічного права, з урахуванням специфіки регулювання водних відносин.
Питання для самостійного вивчення
1.Об'єкти і суб'єкти права водокористування.
2.Державне управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсів.
3.Правове регулювання ведення державного водного кадастру.
Практичне завдання: Задача
Підприємець Зарудний мав намір отримати в оренду озеро з метою риборозведення.
У сільській раді, до якої він звернувся, йому пояснили, що для цього він має отримати в оренду земельну ділянку під озером, а також отримати в оренду сам водний об’єкт. Крім того, для уникнення непорозумінь бажано оформити дозвіл на спеціальне водокористування та на вилучення живих рибних ресурсів з природного середовища їх перебування. Тільки після вчинення вказаних дій питання про надання в оренду земельної ділянки може бути розглянуто.
Визначити види правовідносин, які виникли.
Який порядок використання водних об’єктів для зайняття рибництвом передбачений чинним законодавством?
Проаналізувати поради сільської ради та запропонуйте алгоритм подальших дій підприємця Зарудного.
Література:
1. Водний кодекс України від 20 липня 1995 р. – К.: Юрінком Інтер, 2008. 2. Про питну воду та питне водопостачання: Закон України від 10.01.2002
р.
3.Про Загальнодержавну програму „Питна вода України”: Закон
03.03.2005
4.Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів: Постанова
45