Загальнотеоретичні засади екологічної експертизи. Об'єкти і суб'єкти екологічної експертизи. Порядок здійснення державної екологічної експертизи. Порядок здійснення громадської екологічної експертизи. Порядок здійснення спеціальних екологічних експертиз. Правовий статус експерта екологічної експертизи. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи. Порядок фінансування екологічної експертизи. Державне управління та контроль в галузі еколого-експертної діяльності.
Правове регулювання екологічного аудиту. Об'єкти і суб'єкти екологічного аудиту. Порядок здійснення екологічного аудиту. Правовий статус екологічного аудитора. Права та обов'язки суб'єктів екологічного аудиту. Порядок фінансування екологічного аудиту. Юридична відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу та екологічний аудит.
Тема 7. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення
Загальнотеоретичні засади юридичної відповідальності за екологічні правопорушення. Поняття екологічного правопорушення. Об'єкти і суб'єкти екологічного правопорушення. Кримінально-правова відповідальності за екологічні правопорушення. Адміністративно-правова відповідальність за екологічні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
Модуль 2.
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРИРОДОРЕСУРСНОГО ТА ПРИРОДООХОРОННОГО ПРАВА
Тема 8. Правова охорона та використання земель
Поняття та юридичні ознаки землі як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади використання та охорони земельних ресурсів. Екологічні права та обов'язки власників земель та землекористувачів. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони земельних ресурсів. Основні функції державного управління землями. Правове регулювання ведення державного земельного кадастру.
Поняття, суб’єкти та об’єкти земельних правопорушень. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання земель.
Тема 9. Правова охорона та використання водних ресурсів
Поняття та юридичні ознаки вод як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади водного права. Принципи права водокористування. Басейновий принцип державного управління у сфері використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Об'єкти і суб'єкти права
6
водокористування. Екологічні права та обов'язки водокористувачів. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони водних ресурсів. Правове регулювання ведення державного водного кадастру.
Поняття, суб’єкти та об’єкти водних правопорушень. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
Тема 10. Правова охорона та використання надр
Поняття та юридичні ознаки надр як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади гірничого права. Загальнотеоретичні засади надрокористування та правової охорони надр. Екологічні права та обов'язки надрокористувачів. Державне управління і контроль в галузі вивчення, використання та охорони надр. Правове регулювання ведення державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин. Правове регулювання геологічної інформації.
Поняття, суб’єкти та об’єкти гірничих правопорушень. Юридична відповідальність за порушення гірничого законодавства.
Тема 11. Правова охорона атмосферного повітря
Поняття та юридичні ознаки атмосферного повітря як міжнародного універсального розподільчого природного ресурсу. Загальнотеоретичні засади охорони атмосферного повітря. Державне управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря. Правове регулювання стандартизації і нормування у галузі охорони атмосферного повітря. Правове регулювання здійснення державного обліку та моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря.
Поняття, суб’єкти та об’єкти правопорушень у галузі охорони атмосферного повітря. Юридична відповідальність за порушення атмосферного охоронного законодавства.
Тема 12. Правова охорона і використання тваринного світу
Поняття та юридичні ознаки тваринного світу як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади фауністичного права. Екологічні права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу. Правове регулювання мисливства. Правове регулювання рибальства. Державне управління і контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Правове регулювання ведення державного кадастру тваринного світу.
Поняття, суб’єкти та об’єкти правопорушень у галузі фауністичного права. Юридична відповідальність за порушення законодавства про тваринний світ.
7
Модуль 3.
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРИРОДОРЕСУРСНОГО ТА ПРИРОДООХОРОННОГО ПРАВА. МІЖНАРОДНЕ ТА ЄВРОПЕЙСЬКЕ
ЕКОЛОГІЧНЕ ПРАВО
Тема 13. Правова охорона і використання рослинного світу
Поняття та юридичні ознаки рослинного світу як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади флористичного права. Загальнотеоретичні засади охорони і використання природних рослинних ресурсів. Правове регулювання загального використання природних рослинних ресурсів. Правове регулювання спеціального використання природних рослинних ресурсів. Правове регулювання ведення Зеленої книги України. Державне управління і контроль у сфері охорони та використання рослинного світу. Правове регулювання ведення державного кадастру рослинного світу.
Поняття, суб’єкти та об’єкти правопорушень у галузі флористичного права. Юридична відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
Тема 14. Правова охорона і використання лісів
Поняття та юридичні ознаки лісу як об'єкта правової охорони та використання. Загальнотеоретичні засади лісового права України. Поняття, види, суб’єкти та об’єкти лісокористування. Екологічні права та обов'язки лісокористувачів. Порядок здійснення плати за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів. Правове регулювання ведення державного лісового кадастру.
Поняття, суб’єкти та об’єкти правопорушень у сфері використання та охорони лісів. Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
Тема 15. Правове регулювання національної екологічної мережі України
Загальнотеоретичні засади правового регулювання екологічної мережі України. Поняття, види та основні складові національної екологічної мережі. Поняття й юридичні ознаки природних територій та об'єктів особливої державної охорони як ключових територій екомережі. Правовий режим природно-заповідного фонду України, курортних та лікувально-оздоровчих територій. Правовий режим рекреаційних та водоохоронних зон. Правовий режим полезахисних природних (лісових) смуг. Предмет правового регулювання Червоної книги України. Поняття та види природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Правовий режим водно - болотних угідь, що мають міжнародне значення, як місця перебування
8
водоплавних птахів. Правовий режим природних об'єктів, що мають особливу наукову цінність.
Тема 16. Міжнародне екологічне право
Загальнотеоретичні засади міжнародного права навколишнього середовища. Принципи міжнародного екологічного права. Джерела міжнародного екологічного права. Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об'єктів навколишнього середовища. Міжнародний організаційно-правовий механізм охорони довкілля. Поняття, суб’єкти та об’єкти міжнародних екологічних правопорушень. Міжнародноправова відповідальність за екологічні правопорушення. Порядок здійснення міжнародного екологічного судочинства.
Тема 17. Європейське право навколишнього середовища
Загальнотеоретичні засади європейського права навколишнього середовища. Джерела європейського права навколишнього середовища. Проблеми реалізації основних європейських конвенцій та Директив Європейського Союзу з питань охорони довкілля. Проблеми адаптації екологічного законодавства України до європейського права навколишнього середовища.
9
ІІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
Тема 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА
Методичні вказівки
Вивчення теми доцільно розпочати з розгляду науково-методологічних засад взаємодії людини (суспільства) і природи. Слід мати на увазі, що природа
– це об’єктивна реальність, яка існує незалежно від суспільства, від волі і свідомості людини та розвивається за об’єктивними природними законами, тобто закономірностями фізичної, хімічної, біологічної та інших форм руху матерії.
Без розуміння того, що являють собою об’єктивні закони розвитку природи, як вони проявляються у взаємодії з суспільством, як людина впливає на природу, тобто без чіткого уявлення про сутність і структуру зв’язків у системі “людина – суспільство – природа” правове регулювання відносин з приводу використання, відтворення, охорони навколишнього природного середовища і правозастосовна діяльність у цій сфері будуть або неефективними і навіть шкідливими, або ж недієвими. Через це вивченню власне юридичних питань у курсі екологічного права передує розгляд основних положень щодо сутності і форм взаємодії суспільства та природи, які є стратегічно важливими для розробки науково-методологічних основ екологічного права.
Насамперед слід звернути увагу на екологічну єдність людини і природи, неможливість людського буття без забезпечення оптимальних природних умов; неможливість уникнення антропогенного впливу на довкілля; історичну та економічну зумовленість взаємодії суспільства і природи. Використовуючи названі положення, екологічне право має сформувати принципи та мету подальшого розвитку людини в сфері природокористування та охорони навколишнього природного середовища.
Важливо засвоїти, що особливістю відносин, які регулює екологічне право, є два інтереси, які лежать у їхній основі: екологічний та економічний. Людина є частиною природи, ланкою в системі природних зв’язків. З одного боку, вона виступає як суб’єкт, що активно впливає на природу за допомогою спеціально створених знарядь і засобів праці. Вона використовує речовини й енергію природи з метою отримання необхідних людському суспільству матеріальних благ. І з вдосконаленням засобів виробництва, розвитку науково - технічного прогресу вплив людини на природу стає все більш руйнівним. З іншого боку, людина як частина природного середовища є не лише суб’єктом споживання ресурсів, але й об’єктом природи, залежним від стану і якості довкілля, що відчуває його вплив і потребує забезпечення екологічної безпеки.
Звідси взаємодія людини і природи здійснюється в двох основних напрямках: а) використання природних об’єктів і ресурсів; б) охорона довкілля.
10