При в’їзді на особистому автомобілі „Деу-Ланос” до м. Львова гром. Діденко був зупинений інспектором ДАІ для перевірки вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобіля і шкідливого впливу їх факторів на навколишнє природне середовище.
За результатами проведених замірів було зафіксовано значне перевищення встановлених нормативів, за результатами чого Діденка було притягнуто до адміністративної відповідальності та заборонено йому використовувати автомобіль до приведення його у відповідність до вимог екологічного законодавства.
Діденко оскаржив вказані дії інспектора, вказавши, що (1) автомобіль проходить регулярні техогляди на фірмових СТО, а також пройшов державний техогляд, а тому жодного правопорушення в його діях не може бути, (2) автомобіль допущений до продажу та серійного виробництва в Україні, а тому насправді повністю відповідає вимогам щодо вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах.
Визначити види правовідносин, що склалися.
Розкрити особливості правового регулювання застосування платежів за забруднення навколишнього природного середовища автотранспортними засобами.
Проаналізувати правомірність дій інспектора. Надати правову оцінку позиції Діденка. Вирішити справу.
Література:
1.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року.
2.Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року // Офіційний вісник України. 2010. - № 92. – Ст. 3248.
3.Хвесик М.А., Горбач Л.М., Кулаковський Ю.П. Економіко -правове регулювання природокористування. — К.: Кондор, 2004. — 523 с.
4.Гавриленко Б.Б. Економіко-правові важелі раціонального природокористування: Навч.посіб. - Запоріжжя: Полиграф, 2004. - 144 с.
5.Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ "Вид-во "Юрид. думка", 2008. – 720 с.
6.Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч.
закл. / А.П. Гетьман, М.В. Шульга (ред.). — Х.: Право, 2005. — 384 с.
7.Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012. – 788 с.
8.Екологічне право України. Навчальний посібник. 2-е видання:
доповнене та перероблене / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. – Вид-во «Бурун Книга». – 2008. – 368 с.
9. Право довкілля (екологічне право): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.І. Федорович, М.Я. Ващишин [та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – 401 с.
36
Тема 7. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЕКОЛОГІЧНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Методичні вказівки
Поняття юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства, як і юридичної відповідальності взагалі, є одним із найбіль ш дискусійних у вітчизняній юридичній науці. Саме тому перш ніж приступати до вивчення теми, студентам рекомендується повторити відповідний матеріал з теорії права, а також галузевих юридичних дисциплін у частині регулювання цивільної, адміністративної, кримінальної, дисциплінарної і матеріальної відповідальності за трудовим правом. При формулюванні визначення юридичної відповідальності необхідно врахувати основні концепції, які склалися на сьогоднішній день у доктрині, а також аргументувати доцільність того чи іншого методологічного підходу.
Підставою юридичної відповідальності в галузі екологічних відносин є екологічне правопорушення. Слід мати на увазі, що чинне законодавство не містить нормативного визначення екологічного правопорушення, а передбачає загальні переліки таких правопорушень (закон “Про охорону навколишнього природного середовища) або ж порушень у галузі використання земель, вод, надр, рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, територій та об’єктів природно-заповідного фонду (поресурсові кодекси та закони). Тому важливим є визначення критерію, за яким те чи інше протиправне діяння може бути віднесене до кола екологічних правопорушень. У науці екологічного права сформувалося два основні погляди на цю проблему. Відповідно до першого екологічними порушеннями слід вважати ті протиправні діяння, які завдають екологічну шкоду (шкоду довкіллю, життю і здоров’ю людини).
Прибічники другого вважають, що екологічними правопорушеннями слід вважати більш широке коло протиправних діянь, зокрема порушення, що посягають на встановлений екологічний правопорядок.
Студентам необхідно проаналізувати вказані погляди, а також чинне законодавство і зробити власний аргументований висновок з цього приводу й на цій основі сформулювати визначення екологічних правопорушень, встановити їхні особливості та види.
Видами юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства є дисциплінарна та матеріальна відповідальність працівників, які допустили екологічні правопорушення в зв’язку з виконанням своїх трудових обов’язків, адміністративна, кримінальна і цивільно-правова. Відповідно слід вивчити підстави та особливості кожного з цих видів.
Так, розглядаючи адміністративну відповідальність за порушення екологічного законодавства, необхідно окреслити види адміністративних проступків у сфері екології, види адміністративних стягнень, які застосовуються до осіб, що допустили адміністративні правопорушення, коло і компетенцію органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні
37
порушення екологічної спрямованості. Окремо варто проаналізувати особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення екологічного законодавства, враховуючи, що на цих суб’єктів не поширюється дія КУпАП, і їх адміністративна відповідальність визначається спеціальними законодавчими актами (наприклад, Законом України “Про виключну (морську) економічну зону”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” тощо). Крім того, на особливу увагу заслуговує правова природа заходів щодо обмеження, тимчасової заборони (зупинення) та припинення діяльності суб’єктів господарювання, що допустили порушення екологічного законодавства.
В еколого-правовій літературі набула поширення думка, згідно з якою майнова відповідальність за екологічні правопорушення є окремим самостійним видом юридичної відповідальності поряд з адміністративною, кримінальною чи цивільно-правовою. При цьому така самостійність обґрунтовується, головним чином, особливостями і структурою шкоди, яка завдається порушеннями екологічного законодавства, а також специфікою способів обчислення розміру відшкодування у разі її заподіяння. Вивчивши рекомендовані джерела, студентам слід зробити власні висновки щодо проблеми визначення юридичної природи цієї відповідальності та бути готовими аргументувати свою думку.
Окремим питанням у рамках теми виділяється цивільна відповідальність за ядерну шкоду. Варто звернути увагу на її абсолютний характер та з’ясувати інші особливості юридичної конструкції такої відповідальності, вивчивши її національне і міжнародно-правове регулювання.
Питання для самостійного вивчення
1.Адміністративно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
2.Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення.
Теми рефератів
1.Юридична відповідальність за самовільне заволодіння земельною ділянкою.
2.Юридична відповідальність у сфері поводження з небезпечними відходами.
3.Юридична відповідальність у сфері поводження з генетичномодифікованими організмами.
4.Юридична відповідальність у сфері радіоекологічної безпеки.
5.Юридична відповідальність за порушення екологічних вимог
законодавства з питань племінної справи, бджільництва, виробництва рибної продукції, охорони прав на сорти рослин, насінництва, захисту рослин (на вибір).
6. Проблеми застосування юридичної відповідальності за порушення водного, гірничого, лісового, флористичного, фауністичного права (на вибір).
38
7. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону і використання виключної (морської) економічної зони.
Практичне завдання: Задача
Головне управління по боротьбі із організованою злочинністю МВС України порушило кримінальну справу за фактом передачі у приватну власність двох островів у р. Дніпро та водного простору навколо них.
Під час розслідування було з'ясовано, що земельні ділянки, які знаходяться в м. Українка Обухівського району, загальною площею 37 га були передані нібито 19 студентам м. Києва. Вказані особи нічого про це не знали. Земельні ділянки вже декілька разів продавалися. На даний момент на них здійснюється будівництво житла, а також розширення території суші шляхом намиву піску за допомогою земснарядів.
Дозвіл на передачу земельних ділянок було надано головою Обухівської районної державної адміністрації, який обґрунтував своє рішення тим, що на це була вказівка з Державного комітету земельних ресурсів, який вирішив поліпшити житлові умови студентів.
Керівник управління земельних ресурсів району пояснив, що не давав дозволу на передачу у приватну власність територій на островах, таке рішення було прийнято одним з його попередників. Також він вказав на те, що приводів для хвилювання немає, оскільки державні акти на дані земельні ділянки не
видавалися, тому острови поки що не є приватними.
Визначити правовідносини, що виникають у даному випадку.
Чи правомірним є рішення про передачу островів у приватну власність?
Яка відповідальність встановлена за вказані порушення законодавства?
Вирішити справу.
Література:
1.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року.
2.Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984
року.
3.Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.
4.Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ "Вид-во "Юрид. думка", 2008. – 720 с.
5.Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. спец. вищих навч.
закл. / А.П. Гетьман, М.В. Шульга (ред.). — Х.: Право, 2009. — 328 с.
6.Екологічне право України: підруч. для студ. вищих навч. закладів / за ред. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012. – 788 с.
7.Екологічне право України. Навчальний посібник. 2-е видання:
доповнене та перероблене / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. – Вид-во «Бурун Книга». – 2008. – 368 с.
39
8. Право довкілля (екологічне право): навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / П.Д. Пилипенко, В.І. Федорович, М.Я. Ващишин [та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – К.: Ін Юре, 2010. – 401 с.
9. Решетник Л.П. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян. // Автореферат …канд. юрид. наук: 12.00.06. / Решетник Леся Петрівна. – Х.: НЮАУ імені Ярослава Мудрого. – 2005. – 20 с.
10. Куян І.А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення. // Автореферат …канд. юрид. наук: 12.00.07. / Куян Ірина Анатоліївна. – К.: НАН України Інститут держави і права імені В.М. Корецького. – 2001. – 18 с.
11. Краснова М.В. Питання компенсації шкоди за екологічним законодавством України // Державне управління в умовах інтеграції України в Європейський Союз: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – С. 178 – 180.
12. Красіліч Н.Д. Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення. // Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”,
2005. – С. 351 - 356.
13. Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства: наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища в редакції від 4 квітня 2007 р. № 149 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 18. – Ст. 109.
14. Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючог о шару ґрунту) без спеціального дозволу: постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 55. – Ст.
2221.
15. Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. № 389 // Офіційний вісник України. – 2009. - № 63. – Ст. 2242.
16. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України: постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року № 521 // Офіційний вісник України. – 1998. - №
16.– Стор. 55.
17.Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря: Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 р. № 639 // Офіційний вісник України. – 2009. - № 5. – Ст. 151.
40